Рішення № 10015980, 26.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/10426.05.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз» ДоВідкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут»

Третя особаяка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Державне геофізичне підприємство “Укргеофізика”

Провідшкодування 102000, 00 грн. збитків, завданих внаслідок неналежного виконання зобов’язань за договором

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача : Тарасов В.О., дов. № юр-549 від 01.12.2009 р.

Від відповідача : Било Ю.О., дов. № 30 від 25.12.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд до Господарського суду міста Києва передано позов Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»до Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут»про стягнення грошових коштів в сумі 102000, 00 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання зобов’язань за договором № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. на розроблення науково-технічної продукції.

Ухвалою суду від 27.02.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/104 та призначено її розгляд на 07.04.2010 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 07.04.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 27.02.2010 р. надав витребувані судом документи.

Представник відповідача пояснив суду, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, оскільки взяті на себе зобов’язання за договором № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. ним було не виконано належним чином з незалежних від нього причин, зокрема, пояснив, що ДГП “Геофізика” по замовленню ВАТ “Укрнафта” провела на Житньому родовищі деталізаційні сейсмічні дослідження, однак на запит відповідача представити результати досліджень відмовила.

Проте позивач на це пояснив суду, що згідно з листом № 02-14/4 від 22.04.2009 р. Державне геофізичне підприємство “Укргеофізика” повідомило, що відповідач до неї не звертався, сейсморозвідувальні роботи на Житньому родовищі не планувались і не проводились.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо необхідності залучення до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне геофізичне підприємство “Укргеофізика”.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою встановлення всіх обставин справи, у зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, ухвалою суду від 07.04.2010 р. розгляд даної справи був відкладений до 28.04.2010 р. та залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне геофізичне підприємство “Укргеофізика”.

У зв’язку з необхідністю дослідження поданих учасниками судового процесу документів та для прийняття рішення у даній справі і виготовлення його повного тексту, у судових засіданнях були оголошені перерви до 17.05.2010 р. о 9 год. 50 хв. та до 26.05.2010 р. о 9 год. 20 хв.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»та науковим відділенням ВАТ «Український нафтогазовий інститут»був укладений договір № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. на розроблення науково-технічної продукції.

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору виконавець –наукове відділення ВАТ «УкрНГІ»зобов’язувалось виконати перерахунок запасів вуглеводнів Житнього газоконденсатного родовища, результати подати на розгляд та захист в Державній комісії по запасах корисних копалин України, а затверджені ДКЗ результати подати до ДНВП «Державний інформаційний геологічний фонд України».

У відповідності до пункту 2.1. договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р., за виконану роботу замовник відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток 3 до цього договору) перераховує виконавцю 125000, 00 грн., крім того ПДВ –25000, 00 грн., разом 150000 грн.

Згідно з пунктом 2.2. вказаного договору, оплата здійснюється поетапно, згідно з актами здавання-приймання виконаних робіт.

Позивач пояснив суду, що на виконання умов договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005р. відповідачем згідно з календарним планом були частково виконані роботи, що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт № 60 від 28.03.2005 р. на суму 36000, 00 грн., № 61 від 28.03.2005 р. на суму 30800, 00 грн. та № 87 від 10.08.2005 р. на суму 36000, 00 грн., а також інформаційними звітами ВАТ «Український нафтогазовий інститут»по 1-4 етапам.

Відкритим акціонерним товариством «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»було сплачено за виконані роботи по чотирьом з семи етапів 102000, 00 грн. (з урахуванням ПДВ), що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).

23.06.2005 р. на адресу ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»надійшло повідомлення ВАТ «Український нафтогазовий інститут»за № 1к-160 від 21.06.2005 р. про закриття відокремленого структурного підрозділу без права юридичної особи –наукового відділення ВАТ «УкрНГІ», яке було виконавцем за договором № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005р. Одночасно було повідомлено про те, що всі права та обов’язки зазначеного підрозділу перейшли до ВАТ «Український нафтогазовий інститут».

У відповідності до пункту 3.6. договору, наукове відділення ВАТ «Український нафтогазовий інститут»зобов’язано було передати ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»науково-технічну продукцію належної якості та в обумовлені строки.

Відповідно до пункту 1.2. договору, зміст та строки виконання основних етапів визначаються календарним планом (додаток 1 до цього договору).

Згідно з календарним планом до договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р., останній етап робіт мав відбутися у липні 2005 року.

У зв’язку з затримкою проведення робіт Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»листом за № 58-4/2723 від 16.04.2007 р. просило відповідача продовжити виконання робіт за договором та пропонувало укласти уточнений календарний план, яким продовжити термін виконання робіт.

У відповідь ВАТ «Український нафтогазовий інститут»направило лист за № 03/12-60 від 26.04.2007 р., в якому визнавало існування договірних зобов’язань та повідомляло про готовність для подальшого виконання робіт за умови отримання інститутом деталізацій них сейсмічних досліджень. Одночасно в листі зазначалось, що результати сейсмічних досліджень повинна надати ДГП «Укргеофізика», з якою нібито у ВАТ «Укрнафта»укладений відповідний договір, але на запит інституту результати досліджень ДГП «Укргеофізика»не надала, мотивуючи тим, що ВАТ «Укрнафта»не оплатило виконані за цим договором роботи.

ВАТ «Укрнафта»листом за № 7/Гр.-10/60 від 09.04.2009 р. звернулось до ДГП «Укргеофізика»з проханням повідомити, чи проводились сейсморозвідувальні роботи на Житньому родовищі. У відповідь ДГП «Укргеофізика»листом за № 02-14/4 від 22.04.2009 р. повідомило, що цілеспрямовані деталізацій ні сейсморозвідувальні роботи на Житньому родовищі на замовлення ВАТ «Укрнафта»не планувались і не проводились, а з приводу надання матеріалів сейсморозвідувальних досліджень по Житньому родовищу письмового звернення від ВАТ «УкрНГІ»не надходило.

За таких обставин позивач, вважаючи, що відомості, викладені відповідачем як мотивація зупинення робіт, не відповідають дійсності, стверджує, що роботи за договором № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. припинені відповідачем самовільно і безпідставно, у зв’язку з чим просить Господарський суд міста Києва стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут»102000, 00 грн. збитків, що полягають у відшкодуванні сплачених грошових коштів за договором, який відповідачем не виконано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до календарного плану до договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р., останній –сьомий - етап робіт відповідачем мав бути виконаний у липні 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Проте відповідач виконав лише перші чотири етапи робіт, після чого припинив подальше виконання договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. і на пропозицію позивача укласти уточнений календарний план, яким продовжити термін виконання робіт, не відреагував.

Таким чином, суд дійшов висновку, що кінцева мета укладення договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. –розроблення науково-технічної продукції (звіту, який підлягає розгляду та захисту в Державній комісії по запасах корисних копалин України) не була досягнута у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань.

За таких обставин позивач повідомив, що виконання зобов’язання відповідачем втратило інтерес для нього, оскільки термін прострочення склав майже 5 років, у зв’язку з чим ВАТ «Укрнафта»в особі НГВУ «Охтирканафтогаз»відмовилося від прийняття виконання за договором та вимогою № 24юр-1/8580 від 16.10.2008 р. просило відшкодувати йому збитки у розмірі 102000, 00 грн., які були сплачені на виконання договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р.

У відповідності до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов’язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв’язку між діями особи та збитками, які складають об’єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов’язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об’єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов’язань.

Обов’язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв’язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов’язань –причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань (виключає його відповідальність).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В ході судового розгляду даної справи було встановлено, що відповідач порушив взяте на себе зобов’язання за договором № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. щодо своєчасного виконання робіт, у зв’язку з чим позивач втратив інтерес до виконання цього зобов’язання.

Підстави, на які відповідач посилався в обґрунтування вини позивача у порушенні строків виконання робіт, свого підтвердження не знайшли, що підтвердив представник третьої особи.

Твердження відповідача стосовно пропуску строку позовної давності суд визнає необґрунтованим, виходячи з наступного.

Ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Господарський суд міста Києва приймає до уваги, що відповідно до приписів ст.264 ЦК України переривання строку позовної давності настає у двох випадках –при пред’явленні позову в установленому порядку та визнанні боржником свого боргу.

А тому, зважаючи на зазначене, Господарський суд міста Києва визнає, що лист ВАТ «Український нафтогазовий інститут»від 26.04.2007 р. № 03/12-60 є фактичним доказом та активною дією відповідача щодо визнання обов’язку виконати роботи за договором, які до цього були не виконані, а тому є підставою для переривання позовної давності відповідно до ст.264 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що зазначений лист виготовлено на бланку, який інститут не використовує, і підписано особою, яка не має права на це, суд визнає безпідставним, оскільки відповідачем не надано жодного доказу у підтвердження цього твердження.

Суд також не погоджується з твердженням відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки сторонами не дотримано умов пункту 4.4. договору, яким передбачено у 10-денний строк після одержання відповідного повідомлення про неможливість виконувати роботи вирішення питання щодо подальшого ходу робіт. При цьому суд враховує, що відповідач не довів обґрунтованість підстав, з яких він припинив виконання робіт, а також те, що відповідач не надав суду доказів вжиття ним же заходів щодо вирішення питання стосовно подальшого ходу робіт.

За таких обставин, оскільки кінцева мета укладення договору № 4/04.08.05/32-р/42-р від 28.02.2005 р. не була досягнута з вини відповідача, і у зв’язку з тривалим простроченням позивач втратив інтерес до виконання зобов’язання відповідачем, тоді як позивач оплатив ту частину робіт, яка була виконана відповідачем (1-4 етапи робіт) в сумі 102000, 00 грн., то сплачені кошти є реальними збитками позивача, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Наведене свідчить про обґрунтованість позовних вимог, у зв’язку з чим Господарський суд міста Києва позов Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»до Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут»про стягнення грошових коштів в сумі 102000, 00 грн. в рахунок відшкодування збитків задовольняє повністю.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український нафтогазовий інститут»(Кудрявський узвіз, 7, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 00147134) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(пров. Несторівський, 3-5, м. Київ, ідентифікаційний код 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»(вул. Київська, 119, м. Охтирка, Сумська обл., 42700, ідентифікаційний код 05398533) 102000 (сто дві тисячі) грн. 00 коп. відшкодування збитків, 1020 (одна тисяча двадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4 .          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.