Рішення № 10015957, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/21602.06.10 За позовомАкціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

доЗакритого акціонерного товариства "Українська іноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача1. Косиндяка Зіновія Ільковича

2. Відкритого акціонерного товариства "Миколаївське АТП –24665"

простягнення 5 170,35 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Литовченко О.С.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи 1:не з'явився

від третьої особи 2:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" (надалі - AT "УПСК") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Закритого акціонерного товариства "Українська іноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (надалі - ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс") про стягнення 5 170,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що AT "УПСК" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (автокаско) №0035629 від 16.01.2007 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Міцубіші", реєстраційний номер АА 5541 АО, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Камаз", реєстраційний номер 27-41 OHA, яким скоєно ДТП, застрахована ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/4592433), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Косиндяка Зіновія Ільковича, та призначено розгляд справи на 12.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Миколаївське АТП - 24665" (надалі - ВАТ "Миколаївське АТП - 24665", розгляд справи відкладено до 02.06.2010 р.

В судове засідання представник позивача з'явився, надав докази перебування КосиндякаЗ.І. у трудових відносинах з ВАТ "Миклоївське АТП - 24665" на момент скоєння ДТП, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №09024062 від 08.04.2010 р., отримане відповідачем 13.04.2010 р.

Представник третіх осіб в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №5951748 від 17.05.2010 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.01.2007 р. між АТ "УПСК" та Волинцем Віктором Петровичем (страхувальник) укладено договір страхування наземних транспортних засобів (автокаско) №0035629 (надалі -"Договір").

Предметом Договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, експлуатацією і розпорядженням транспортним засобом - автомобілем Міцубіші, реєстраційний номер АА 5541 АО на випадок настання страхових випадків, зокрема, ДТП.

13.03.2007 р. о 17 год. 10 хв. в м. Києві, на Набережному шосе було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Міцубіші та автомобіля Камаз, а саме: Косиндяк З.І., керуючи автомобілем Камаз, р.н. 2741 ОНА, здійснив зіткнення з автомобілем Міцубіші, реєстраційний номер АА 5541 АО, під керуванням Волинця В.П.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Косиндяк З.І. вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15.03.2007 р. та постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 11.05.2007 р. у адміністративній справі №3-1671 2007 рік, відповідно до якої Косиндяка Зіновія Ільковича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

14.03.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Міцубіші звернувся до позивача із заявою №233/1 про пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до висновку №213-4 автотоварознавчого дослідження, складеного 24.04.2007р. суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "Бюро експертиз і оцінки майна "Бюмекс" (сертифікат №3775/05, виданий Фондом державного майна України 16.06.2005 р.) сума матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Міцубіші, р.н. АА 5541 АО, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9 667,86 грн.

23.03.2007 р. власник застрахованого транспортного засобу - автомобіля Міцубіші звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акту №065/07, затвердженого 30.03.2007 p., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 5 360,35 грн., що підтверджується платіжним дорученнями №153 від 02.04.2007 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, позивачем були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження в сумі 320,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №190 від 20.04.2007 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до AT "УПСК" перейшло в межах суми 5 680,35 грн. (5 360,35 грн. страхове відшкодування + 320,00 грн. експертиза) право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки відділу ДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 15.03.2007 р. вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Камаз, р.н. 2741 ОНА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Міцубіші, належить ВАТ "Миколаївське АТП -24665" та знаходився під керуванням Косиндяка З.І.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Із наказу №5-к від 01.03.1990 р. вбачається, що Косиндяк З.І. на момент скоєння ДТП працював водієм ВАТ "Миколаївське АТП - 24665".

Вина Косиндяка З.І., який керував автомобілем Камаз, реєстраційний номер 2741 ОНА, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Камаз, реєстраційний номер 2741 ОНА, застрахована ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" згідно із полісом №ВА/4592433.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/4592433) віднесено до 1-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 13.01.2007 р. (00:00) по 12.01.2008 р.

Відповідно до п.4 полісу № ВА/4592433 страхувальником - особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ВАТ "Миколаївське АТП - 24665", а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Косиндяком З.І. автомобіля Камаз була застрахована ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВА/4592433) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза - 510,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Міцубіші з урахуванням фізичного зносу, становить 9 667,86 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 5 680,35 грн. (5 360,35 грн. сплачене страхове відшкодування + 320,00 грн. - вартість експертизи).

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом № ВА/4592433 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією №1362 від 12.03.2010 р., що отримана відповідачем 15.03.2010 р. та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 5 170,35 грн.

Враховуючи визначені полісом № ВА/4592433 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 850,35 грн. (5 360,35 грн. - розмір виплаченого відшкодування - 510,00 грн. - франшиза за полісом №ВА/4592433) до 15.04.2010 р., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно заявленої до стягнення суми витрат на проведення автотоварознавчого дослідження суд відзначає наступне.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавче дослідження для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 320,00 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 4 850,35 грн. страхового відшкодування. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ЗАТ "УІСК "Інвестсервіс" на користь AT "УПСК" суми страхового відшкодування у розмірі 4 850,35 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення вартості проведеного автотоварознавчого дослідження у розмірі 320,00 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Українська іноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б; ідентифікаційний код 23498273) на користь Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (08500, Київська область, м. Фастів, площа Перемоги, 1; ідентифікаційний код 20602681) суму страхового відшкодування у розмірі 4 850 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят) грн. 35 коп., державне мито у розмірі 95 (дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 221 (двісті двадцять одна) грн. 39 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко