Рішення № 10015804, 21.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/18621.05.10

За позовомДержавного підприємства “Одеський морський торговельний порт”

До Державного підприємства “Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України”

Простягнення 3000000,00 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаКульшик К.В. —представник за довіреністю від 18.09.2009 р. № 02/07-602

Від відповідача не з’явився 21.05.2010 р. у судовому засіданні за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2010 року Державне підприємство “Одеський морський торговельний порт” звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства “Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України” 3000000,00 грн. заборгованості за договором безвідсоткової позики від № КД-12570 від 26.11.2008 р.

Провадження за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2010 р. № 46/186, яку призначено до розгляду на 21.05.2010 р.

У судове засідання, призначене на 21.05.2010 р., відповідач уповноваженого представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (повідомлення про вручення копії ухвали від 30.04.2010 р. в матеріалах справи), вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Під час розгляду спору представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача позичені кошти. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з повернення грошової позики у сумі 3000000,00 грн. відповідно до умов договору від 26.11.2008 р.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір, платіжні доручення на підтвердження перерахування наданих у позику коштів та документи, якими стверджуються факти вжиття заходів досудового врегулювання спору.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.2008 р. Державним підприємством “Одеський морський торговельний порт” в якості позикодавця та Державним підприємством “Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України” в якості позичальника укладено договір про надання безвідсоткової позики, за умовами якого позикодавець зобов’язався передати позичальникові безвідсоткову поворотну грошову позику в розмірі 3000000,00 грн., а позичальник зобов’язався повернути позику в порядку та на умовах, встановлених договором.

Виходячи з вказаної угоди зазначена позика надається на умовах її цільового використання, а саме: виключно для виконання завдань по створенню єдиної системи обліку і бронювання білетів, в тому числі в рамках підготовки до проведення Євро 2012 (п. 3.1).

Відповідно до п. 4.1 договору позика надається шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника визначеної сторонами суми протягом трьох банківських днів з дати укладення такої угоди.

Згідно з п. п.п. 4.1.2, 4.2.2 та 4.2.3 позичальник вчиняє всі заходи щодо повернення позикодавцю позики в повній сумі своєчасно та в передбаченому договором порядку та зобов’язаний надавати звіт про витрачання засобів позики.

Пунктом 5 договору в редакції додаткової угоди № КД-12570/1 від 11.06.2009 р. сторони погодили строк, до якого позика має бути повернута —27.11.2009 р.

З матеріалів справи слідує, що позивач виконав взяті на себе договором від 26.11.2008 р. зобов’язання, а саме: перерахував відповідачеві 3000000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 5745 від 27.11.2008 р., № 5770 від 28.11.2008 р. та № 5902 від 01.12.2008 р.

Натомість, відповідач не повернув отримані у позику кошти в обумовлені договором строки, чим порушив умови договору та положення діючого законодавства, що регулює правовідносини господарюючих суб’єктів.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з нормами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Нормами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вище зазначалося відповідач був зобов’язаний повернути позивачеві позику не пізніше 27.11.2009 р.

Згідно з п. 8.1 договору від 26.11.2008 р. строк його дії починається з дня підписання та закінчується після повного виконання сторонами зобов’язань за ним. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлені вимоги не заперечив, наявність простроченої заборгованості не спростував, доказів належного виконання обов’язків за договором від 26.11.2008 р. № КД-12570 не надав.

З матеріалів справи, а саме: акту звірки розрахунків від 03.12.2009 р. відповідач підтверджує наявність заборгованості перед позивачем у заявленій до стягнення сумі станом на 01.12.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач неодноразово звертався до відповідача з письмовими вимогами про повернення отриманих у позику сум. Вимоги позивача відповідачем задоволені не були. Так, у відповіді на претензію позивача відповідач вказує на відсутність коштів для виконання зобов’язань за договором.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі встановлених судом обставин справи позовні вимоги в частині стягнення 3000000,00 грн. боргу підлягають задоволенню.

Виходячи з вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства “Розрахунковий центр Міністерства транспорту та зв’язку України” (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, ідентифікаційний код 36051259) на користь Державного підприємства “Одеський морський торговельний порт” (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, ідентифікаційний код 01125666) 3000 000 (три мільйони) грн. боргу, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 04.06.2010 р.