Рішення № 100154922, 29.09.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/2067/21

Провадження № 2/752/4773/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 вересня 2021 року місто Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кирильчук І. А.,

при секретарі Сінчук І. А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради, Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловол Сергій Миколайович, про встановлення факту родинних відносин, надання додатково строку на прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

У січні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловол С. М., у якому просив суд встановити наступні факти, які необхідні позивачу для реалізації свого права на спадкування, зокрема: що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ) є двоюрідною тіткою ОСОБА_2 (картка платника податків: НОМЕР_2 ); що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 ) є троюрідним братом ОСОБА_2 (картка платника податків: НОМЕР_2 ) та визначити ОСОБА_2 (картка платника податків: НОМЕР_2 ) додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

У обґрунтування вимог позивачем наводились наступні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у діда позивача ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 народилась ОСОБА_8 (свідоцтво про народження НОМЕР_4 ) - мати позивача.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (дід позивача) мав рідну сестру ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

09 чеврня 1956 року ОСОБА_9 одружилась із ОСОБА_10 змінивши прізвище на « ОСОБА_11 ».

ІНФОРМАЦІЯ_6 у ОСОБА_12 та ОСОБА_10 народилась донька ОСОБА_13 (двоюрідна тітка позивача).

ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_13 народився син ОСОБА_5 , який є троюрідним братом позивача.

ІНФОРМАЦІЯ_8 двоюрідна тітка позивача ОСОБА_13 померла.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер троюрідний брат позивача ОСОБА_5 , який був єдиним сином померлої ОСОБА_13 .

На даний час троюрідний брат ОСОБА_5 не встиг подати заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, заповіту на все своє майно не залишив так як помер через 3 дні після смерті матері.

Єдиним спадкоємцем після померлої ОСОБА_13 та ОСОБА_5 є позивач.

На даний час щоб підтвердити факт родинного споріднення із померлими та вступу у спадщину позивачу необхідно встановити ступінь родинних відносин, адже ім`я його діда, ОСОБА_6 у різних документах пишеться по різному. Так, в Посвідці №10 від 31 травня 1940 року, що видана Народним Комісаріатом внутрішніх справ УРСР зазначено, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Копачеві Обухівського району Київської області. В свідоцтві про народження доньки (матері позивача) по-батькові матері написано як ОСОБА_14 , а в графі «батько» вказано ОСОБА_6 . В графі свідоцтва про народження із відомостями про батьків (в тому ж документі) він вказаний як ОСОБА_6 . В свідоцтві про народження позивача в графі «мать» вказано: ОСОБА_3 .

На даний час у зв`язку із невідповідністю написання по-батькові діда в різних документах виникла необхідність у встановленні факту родинних відносин для підтвердження права на спадщину.

Крім того, позивачем було виявлено невідповідність у написанні по-батькові двоюрідної тітки позивача ОСОБА_13 . В свідоцтві про народження останньої в графі «мати» вказано ОСОБА_4 , а в її ж свідоцтві про смерть - ОСОБА_4 . Така суперечність у написанні імені по-батькові ускладнює факт підтвердження родинних зав`язків позивача.

Своїх родичів, двоюрідну тітку ОСОБА_13 та ОСОБА_5 позивач ховав самостійно повністю оплачуючи всі відповідні витрати. Доказом цього є Акт №168-20 від 0 травня 2020 року до договору про надання ритуальної послуги з оформлення свідоцтва про смерть ОСОБА_13 ; договір-замовлення №9.129379К на організацію поховання від 08 травня 2020 року, відповідно до якого позивач оплатив всі відповідні послуги за поховання троюрідного брата ОСОБА_5 , отримавши товарний чек №144/20 від 08 травня 2020 року.

Спадкоємців за законом першої, другої, третьої та четвертої черги відповідно до статтей 1261-1264 ЦК України після смерті троюрідного брата немає, окрім матері позивача, яка у встановлений строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звернулась.

Коли позивачу стало відомо, що він є спадкоємцем п`ятої черги за законом і має право на спадщину за померлим ОСОБА_5 , він 19 листопада 2020 року подав заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Біловол С. М. Але того ж дня нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що був пропущений строк на прийняття спадщини.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 січня 2021 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження із визначенням дати проведення підготовчого засідання у справі.

Учасники справи про відкриття провадження та дату проведення підготовчого засідання повідомлялись вчасно та належним чином.

15 березня 2021 року на адресу суду від ПН КМНО Біловола С.М. надійшов лист, яким останній зазначив мотиви, з яких виходив складаючи постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та просив суд подальший розгляд справи проводити без його участі.

12 квітня 2021 року на адресу суду надійшов відзив представника Київської міської ради, яким останній суттєвих заперечень проти вимог позову не надав, просив суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

Пояснення третьої особи, клопотання чи заяви із процесуальних питань на адресу суду під час проведення підготовчого засідання не надходили, а тому ухвалою суду від 12 квітня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просили його задовольнити.

Вирішуючи питання про встановлення факту родинних відносин, суд виходить з наступного.

Судом установлено, що у посвідці №10 від 31 травня 1940 року, що видана Народним Комісаріатом внутрішніх справ УРСР зазначено, що ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Копачеві Обухівського району Київської області.

На підтвердження факту спорідненості ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , позивачем надано витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України, де 20 червня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Обухівського міського управління юстиції у Київській області внесеного відомості про актовий запис № 1637 від 17 липня 1945 року про дату народження ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком якої є ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

На підставі зазначеного можливо дійти до переконання, про наявність факту спорідненості ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , як рідних брата та сестру за місцем народження та однаковому по-батькові.

Надалі, ОСОБА_9 , 09 червня 1956 року уклала шлюб з ОСОБА_10 , про що складено актовий запис № 5 виконавчим комітетом Копачівської сільської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб підтвердження дошлюбного прізвища.

Надалі у подружжя народилась донька, ОСОБА_13 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 21 липня 1958 року, де відділом реєстрації Обухівського району Київської області складено актовий запис № 17.

Відповідно до свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_8 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження складено актовий запис № 24 від 26 липня 1956 року, де батьком зазначений ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 .

ІНФОРМАЦІЯ_10 народився ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 22 грудня 1974 року, актовий запис № 2754, де батьком зазначений ОСОБА_18 та мати ОСОБА_3 . За твердженням позивача ОСОБА_8 та ОСОБА_3 є однією і той самою особою та матір`ю позивача.

03 січня 1978 року помирає ОСОБА_4 , яка відповідно до встановлених судом обставин справи є: матір`ю ОСОБА_13 та двоюрідною бабою ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження від ІНФОРМАЦІЯ_7 у ОСОБА_19 та ОСОБА_13 народився син ОСОБА_5 , актовий запис № 1566 від 07 липня 1989 року, який приходиться позивачу троюрідним братом.

ІНФОРМАЦІЯ_8 двоюрідна тітка позивача ОСОБА_13 - померла, що встановлено на підставі свідоцтва про смерть від 05 травня 2020 року, виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Згідно роз`яснення пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Пункт 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказує, що суд може встановити факт родинних відносин, якщо в органах РАЦС не зберігся відповідний запис чи відмовлено в його відновленні, або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду.

Таким чином, із урахуванням того, що в ході судового розгляду, був встановлений факт того, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідною тіткою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є троюрідним братом ОСОБА_2 , позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про встановлення додаткового строку для подання заяив про прийняття спадщини, суд виходить з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер троюрідний брат позивача ОСОБА_5 , що встановлено на підставі свідоцтва про смерть від 07 травня 2020 року, виданого Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина та постановою ПН КМНО Біловола С.М. у видачі ОСОБА_2 свідоцтва про права на спадщину відмовлено, із підстави того останній не прийняв спадщину у строк, передбачений статтею 1270 ЦК України.

Згідно статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, представник позивача посилалася на те, що позивач з 20 жовтня по 10 листопада 2020 року захворів на SARS-Cov-2 (коронавірус) та з метою недопущення зараження інших осіб перебував на самоізоляції, що підтверджується медичною довідкою від 10 листопада 2020 року, та як наслідок не міг вчасно приїхати до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини.

Суд визнає наявність в позивача об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 .

Проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані в силу положень статті 80 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини в один місяць.

Керуючись статями 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 315 ЦПК України, статями 1221, 1265, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Київської міської ради, Голосіївської районної в місті Києві Державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Біловол Сергій Миколайович, про встановлення факту родинних відносин, надання додатково строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 ) є двоюрідною тіткою ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Встановити факт, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть НОМЕР_3 ) є троюрідним братом ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), додатковий строк - один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , з моменту набрання рішення суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 30 вересня 2021 року.

Суддя І. А. Кирильчук