
Справа № 752/7515/21
Провадження № 2-а/752/263/21
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 вересня 2021 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кирильчук І. А.,
за участю секретаря судових засідань Сінчук І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить суд скасувати постанову серії ЕАН №3947114 від 20 березня 2021 року, на підставі якої на позивача було накладено адміністративне стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 20 березня 2021 року відповідачем була винесена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП за фактом порушення п.2.1 ґ ПДР України щодо відсутності у водія полісу (сертифікату) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Зазначена постанова, на думку позивача, була винесена без урахування його заперечень, оскільки він відповідно до статті 13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, як учасник бойових дій, у зв`язку з чим він просить суд скасувати оскаржувану постанову.
Ухвалою судді від 14 квітня 2021 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідача повідомлено про відкриття провадження у справі, шляхом направлення на адресу останнього копії ухвали від 14 квітня 2021 року та примірника позовної заяви з додатками. Факт отримання 12 червня 2021 року судового повідомлення підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи.
Станом на день постановлення рішення у справі відзиву на позовну заяву, клопотань чи заяв із процесуальних питань на адресу суду не надходило.
Дослідивши приєднані до справи письмові докази, судом встановлено наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3947114 від 20 березня 2021 року, на позивача накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Згідно оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, 20 березня 2021 року о 20:48 в м. Києві по вул. Ясмолича Юрія, 7, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів чим порушив п. 2.1. ґ ПДР, а саме відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Встановивши фактичні обставини справи та оцінивши досліджені письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Диспозицією частини першої статті 126 КУпАП, передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена карта»).
Згідно з пунктом 2.1 ґ Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтян 2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Пунктом 21.1 статті 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.
Положення цього пункту не поширюється на осіб, які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону.
У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності особа несе відповідальність, встановлену законом (пункт 21.4. статті 21 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Пунктом 13.1 статті 13 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 15 листопада 2017 року, що є безтерміновим і дійсним на всій території України.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника. Адміністративне правопорушення може бути вчинене як умисно, так і з необережності
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, котра його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, якщо особа, котра його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити
Отже, тільки за наявності складу адміністративного правопорушення особа, яка його вчинила, може бути притягнута до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, відповідачем не доведено, що у діях позивача ОСОБА_1 був наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП. Більш того, в порушення встановлених законодавством норм інспектор Управління патрульної поліції не звернув увагу на пред`явлене позивачем посвідчення учасника бойових дій, яке у відповідності до чинного законодавства України підтверджує його статус та певні правові гарантії, зокрема звільнення від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України, і виніс оскаржувану постанову, що є порушенням прав позивача.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Між тим, відповідач зазначеного обов`язку не виконав.
За змістом частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з частиною третьою статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Крі того, позивач за подання позовної заяви був звільнений від сплати судового збору в порядку, передбаченому пунктом 13 частиною першою статті 5 ЗУ «Про судовий збір», тому судові витрати понесені у зв`язку із розглядом справи слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись статями 121, 126, 247, 251, 268, 283, 284, 287- 289 КУпАП, ст. ст. 2, 9, 90, 229, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд ,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в місті Києві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Постанову серії ЕАН № 3947114 від 20 березня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, на ОСОБА_1 за ч. 1 ст.126 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2
відповідач: Управління патрульної поліції в м. Київ, адреса: вул. Народного Ополчення, 9 м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ: 37993783.
Суддя І.А. Кирильчук
Судове рішення № 100154918, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 27.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 752/7515/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: