Рішення № 100154235, 05.10.2021, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/2105/21

Провадження № 2/715/627/21

ЗАОЧНЕ РIШЕННЯ

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року

смт. Глибока

Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Григорчака Ю.П.

секретар судового засідання Майщук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК Профіт Капітал», третіх осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича та приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «ФК Профіт Капітал», третіх осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича та приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи позов тим, що ним була отримана постанова приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича від 08.03.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 64753237. Зазначає, що з матеріалів ВП 64753237 (через автоматизовану систему виконавчого провадження) він виготовив копію виконавчого напису №8513 від 20.01.2021 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Гораєм Олегом Станіславовичем. Із ВН 8513 він дізнався, що виконавчий напис вчинений на підставі заяви TOB "ФК ПРОФІТ КАПІТАЛ", однак вказана заява у нього відсутня. Крім цього, із виконавчого напису 8513 він дізнався, що підставою для стягнення відповідач зазначив заборгованість за кредитним договором № 1551304 від 26.11.2019 року, укладеним між ним та TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА». При цьому відповідач є правонаступником TOB «АВЕНТУС УКРАЇНА» згідно договору про відступлення права вимоги за кредитними договорами 20200817 від 17.08.2020 року, однак самого договору відступлення йому не надано, що позбавляє його можливості переконатися, що Договір 1551304 є в переліку договорів, за якими до відповідача перейшло право вимоги. Вказує, що згідно виконавчого напису 8513 з нього стягується заборгованість за Договором 1551304 в сумі - 7700,00грн., з яких: 5000,00грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 2700,00грн. - прострочена заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками за користування кредитом за період з 17.08.2020 року по 06.01.2021 року.

Зазначає, що з метою встановлення обставин, за яких було вчинено виконавчий напис 8513, та отримання доказів того, що грошові вимоги, заявлені відповідачем, не є безспірними його адвокат Родіонов О.П. звернувся до нотаріуса із адвокатським запитом, яким просив надати копії документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, однак ні копії Договору 1551304, на якому вчинено ВН8513, ні документів на підтвердження безспірності суми вимог, які були надані для вчинення виконавчого напису, нотаріусом не надано, а адвокатський запит залишено без відповіді. Крім того, відповідачем залишено без задоволення та відповіді адвокатський запит з вимогою надання відповідачем копії Договору 1551304 та копії документів, які подавалися ним для вчинення виконавчого напису 8513. Відсутність кредитного договору та розрахунку відсотків по ньому унеможливлює перевірку правильності нарахування відсотків за ним (у т.ч. період і розмір їх нарахування) та/чи проведення розрахунків по ньому. Зазначає, що однією із ознак безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт є докази отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання та повідомлення стягувача про намір вчинити виконавчий напис. Оскільки на його адресу не надходило жодного із вказаних документів, то вчинення виконавчого напису суперечить Порядку вчинення нотаріальних дій. Крім того, виконавчий напис неправомірно вчинено на договорі, який не був нотаріально посвідчений. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, у справі № 826/20084/14 залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, якою до переліку документів на яких може вчинятися виконавчий напис було включено такий документ як «кредитний договір у простій письмовій формі». Тобто з 22.02.2017 року виконавчий напис не може вчинятися на договорах (правочинах) які нотаріально не посвідчені. На підставі викладеного, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8513 від 20.01.2021 року, виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про звернення стягнення з ОСОБА_1 .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак його представник ОСОБА_2 надав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ТОВ «ФК Профіт Капітал» в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання не з`явився та не просив суд перенести розгляд справи.

Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк К.О. в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Так, як вбачається з виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. від 20 січня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за № 8513, нотаріусом запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який є боржником за кредитним договором № 1551304 від 26 листопада 2019 року, укладеним між ним та ТзОВ «Авентус Україна», правонаступником якого усіх прав та обов`язків на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 20200817 від 17 серпня 2020 року є ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», заборгованість у розмірі - 7700, 00 грн., з яких : 5000,00грн. - прострочена заборгованість за кредитом, а 2700,00грн. - прострочена заборгованість за нарахованими та не сплаченими відсотками за користування кредитом за період з 17.08.2020 року по 06.01.2021 року.

Постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №64753237 від 08.03.2021 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису №8513, виданого 20.01.2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерстваюстиції Українивід 22 лютого 2012 року N296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій).

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, наданими стягувачем документами згідно із Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Проте, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не потрібно обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

З тексту оспорюваного виконавчого напису від 20 січня 2021 року вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 р. за №1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі «Перелік»).

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 (надалі - Постанова №662) були внесені зміни до Переліку документів, відповідно до яких, серед іншого, Перелік було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» та пунктом 2 такого змісту:

«Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, пункти 1 і 2 Постанови №662 були визнані незаконними і нечинними в наведеній частині з моменту прийняття.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22 лютого 2017 року судом застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно якого визнання акту суб`єкта владних повноважень не чинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до статті 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відомості про визнання судом незаконними та нечинними п. 1 та п. 2 постанови № 662 були оприлюднені в Офіційному вісник України 21 березня 2017 року.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі №826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Виконавчий напис, вчинено 20 січня 2021 року приватним нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Тобто, станом на 20 січня 2021 року (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем у простій письмовій формі або електронній формі.

Таким чином, вчинивши спірний виконавчий напис, приватний нотаріус Горай О.С. не дотримав встановленої процедури, що потягло порушення законних прав позивача, а тому позов слід задовольнити та визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подачу позову позивачем сплачено 908 грн. судового збору. Дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись 4, 5, 10, 12, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК Профіт Капітал», третіх осіб - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича та приватного виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюка Костянтина Олександровича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 8513 від 20.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про звернення стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 1551304 від 26 листопада 2019 року у розмірі 7700,00 гривень, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», код ЄДРПОУ 39992082, яке знаходиться в м. Київ, вул. Набережна Лугова, 8 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 ( чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

СУДДЯ: