Ухвала суду № 100153744, 06.10.2021, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 2/646/530/2021

Справа № 646/5710/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Демченко С.В.,

за участю :

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Павлова К.Д.

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Максименка О.В.,

секретар судового засідання – Хілінський М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Департамент територіального контролю Харківської міської ради про знесення об`єкту самочинного будівництва,

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Департамент територіального контролю Харківської міської ради про знесення об`єкту самочинного будівництва, а саме - одноповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

07 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про закриття справи на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, посилаючись на те, що у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Департамент територіального контролю Харківської міської ради про знесення об`єкту самочинного будівництва відсутній предмет спору.

Клопотання обґрунтовано тим, що позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка, огороджена відповідачем, якою він фактично користується, знаходиться в межах земельної ділянки, загальною площею 2067 кв.м, яка виділена у користування співвласникам домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач вказує, що з уточненого позову слідує, що об`єкт самочинного будівництва взагалі розташований на земельній ділянці комунальної власності, а оскільки позивач не уповноважений представляти інтереси Харківської міської ради, тому він не має права звертатись до суду з вказаним позовом. Крім того, у порушення вимог п.п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем у позовній заяві, у тому числі і в уточненій позовній заяві, не зазначено виклад обставин, якими останній обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та не вказані норми Законів України, які були порушені відповідачем, не зазначено, які саме права позивача порушив відповідач.

Відповідач та представник відповідача у підготовчому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Позивач та його представник у підготовчому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання відповідача, посилаючись на те, що предметом позовної заяви є самочинний збудований відповідачем об`єкт на земельній ділянці, наданій у спільне користування сторонам по справі. Посилаючись на положення ст.376 ЦК України, представник позивача вказав, що позивач має право звернутись з вказаним позовом до суду.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши клопотання та наявні в матеріалах справи докази в межах розгляду заявленого клопотання, вважає клопотання відповідача таким, що не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

За змістом ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи, здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19) та від 13 травня 2020 року (справа №686/20582/19-ц, провадження №61-1807св20.

З позовної слідує, що предметом спору є об`єкт самочинно збудованого нерухомого майна відповідачем, будівництво якого порушує права та законні інтереси позивача.

Заявляючи про відсутність предмета спору, відповідач посилається на те, що стороною позивача не надано суду доказів того, що об`єкт нібито самочинного будівництва дійсно знаходиться в межах ділянки, виданої позивачу та відповідачу у спільне користування. На його думку, з уточненої позовної заяви слідує, що вказаний об`єкт взагалі розташований на землях комунальної власності, отже позивач не вправі звертатись до суду з вказаним позовом.

Отже, між сторонами по справі існує спір щодо знесення самочинно збудованого об`єкту. Оскільки спір між сторонами не врегульовано та є невизначеність у правах і обов`язках сторін, а доводи відповідача в даному клопотанні можуть бути лише підставою для оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень під час вирішення справи по суті, суд вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що станом на теперішній час підстав для закриття провадження за п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у суду немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 200, 255, 260 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі - відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://cz.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.В. Демченко