Рішення № 100149136, 21.09.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1538/21

Провадження № 2/369/2899/21

РІШЕННЯ

Іменем України

21.09.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Бікус С.Ю.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

представник третьої особи - Варварова С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу №369/1538/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання, та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини, - -

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її виховання, та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що сторонни ОСОБА_1 та ОСОБА_3 15 листопада 2014 року уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Позивач вказує, що 06 січня 2020 року мати без узгодженя з батьком самочинно змінила постійне місце перебування спільного сина, що на думку позивача порушує його права.

На підставі чого, ОСОБА_1 , просив суд, встановити графік участі батька у вихованні сина керуючись принципом 50/50 та наступним графіком:

Кожен день народження дитини, а саме 15 серпня кожного року до досягнення дитиною повноліття з 15:00 до 19:00 без присутності матері та без обмеження місця зустрічей та з правом поїздок по території України, у тому числі до діда, якщо інше не узгоджено між матір`ю ( ОСОБА_3 ) та батьком ( ОСОБА_1 ).

Кожні дошкільні та шкільні канікули в літній та зимній період не менше 14 (семи) діб та кожен квартал на термін 14 діб для відпочинку та оздоровлення дитини без присутності матері без обмеження місця зустрічей та з правом поїздок по території України, у тому числі до дідуся, якщо інше не узгоджено між матір`ю ( ОСОБА_3 ) та батьком ( ОСОБА_1 ).

Забирати дитину на вихідні дні (субота та неділя) з 12 год. 00 хв. (суботи) до 19 год. 00 хв. (неділя) з ночівлею, без обмеження місця прогулянок, з можливістю поїздки до родичів, без присутності матері, без обмеження місця зустрічей та з правом поїздок по території України, у тому числі до дідуся - кожні вихідні першого та третього тижня місяця, якщо інше не узгоджено між матір`ю ( ОСОБА_3 ) та батьком ( ОСОБА_1 ).

Не перешкоджати батькові ОСОБА_1 забирати сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з дитячого садочка та зі школи;

Зобов`язати Матір ( ОСОБА_3 ) повідомляти Батька про термін від`їзду та місце перебування сина за межі м. Києва шляхом письмового повідомлення використовуючи програмні забезпечення, зокрема Viber, Facebook Messenger, Telegram не пізніше ніж за 3 дні перед від`їздом.

Зобов`язати Матір ( ОСОБА_3 ) невідкладно повідомляти батька про стан здоров`я дитини у разі хвороби та надсилати фото медичних довідок, призначення ліків та записів до медичної картки дитини. Повідомляти та обов`язково узгоджувати з батьком ( ОСОБА_1 ) прийом будь-яких лікарських засобів дитиною.

Зобов`язати Матір ( ОСОБА_3 ) не меньше трьох разів або понеділок, середа, п`ятниця тижня, забезпечувати відеозв`язок з дитиною після 20-00 за допомогою програмного забезпечення, зокрема Viber, Skype чи інше ПО за домовленістю, з попередженням за 1-у добу засобами електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_3 чи СМС на номер НОМЕР_3 , якщо інше не узгоджено між матір`ю ( ОСОБА_3 ) та батьком ( ОСОБА_1 ).

Зміна вищезазначеного графіку та час побачень з сином визначається домовленістю між мною ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шляхом письмової домовленості (написання смс-повідомлень, електронної пошти та використовуючи програмні забезпечення.

12 березня 2021 року Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадженя у справі.

27 квітня 2021 року через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_3 було зареєстровано відзив на позовну заяву, в якій зазначила, що відповідач не визнає заявлені Позивачем позовні вимоги, а також Відповідач не визнає та не погоджується із правовою оцінкою обставин, наданою Позивачем.

ОСОБА_3 вказує, що не чинила та не чинить перешкоди Позивачу у спілкуванні з дитиною та її вихованні. Разом з тим зазначає, що стосується відношення Позивача до їх спільної з Відповідачем дитини, то його можна охарактеризувати також як переважно байдуже, а в інших випадках агресивне, а в цілому таке, що завжди викликало занепокоєння та перестороги Відповідача щодо фізичного та психологічного здоров`я власної дитини при її спілкуванні з батьком - Позивачем.

Вказує, що ставлення Позивача до дитини яскраво підтверджується тим, скільки разів Позивач намагався відвідати дитину за місцем проживання Відповідача. Зокрема, відповідач вказує, що це мало місце лише два рази протягом 2020 року та 3 рази за 2021 рік.

Відповідач вказує, що спроможна надати дитині належний рівень інтелектуальної, культурної освіти та фізичного розвитку, виховання, постійного піклування та гармонійного розвитку, оскільки має вищу освіту та на даний час працює педагогом у Боярському академічному ліцеї «Гармонія». Тобто, відповідач досить добре обізнана у педагогічних методах виховання діей, підлітків, учнів, студентів.

При цьому, Відповідач вказує, що характеризується виключно позитивно, що підтверджується довідкою державного вищого навчального закладу «Київський національний університет ім. Вадима Гетьмана та характеристиками на ОСОБА_3 .

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2019 року у справі №761/47758/19, встановлено, що 01 грудня 2019 року, о 20 год. 18 хв., Позивач ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, вчинив психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_3 , завдавши останній сильнее душевнее хвилювання.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав та щиро розкаявся.

До того ж, згідно із довідкою від 17 липня 2020 року, виданої Шевченківськи УП ГУ НП у м. Києві, ОСОБА_1 перебуває на профілактичному обліку в Шевченківському УП ГУНП м. Києва під категорією «Домашній насильник».

Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву також вказує, що дослідження психологічних реакцій дитини - ОСОБА_4 , психологом, проведені протягом 5 днів (Висновок спеціаліста від 05 листопада 2020 року, наданий адвокату АО «Лекс Юстум» Саліхову О.О.) та без присутності матері, підтверджують, що дитина вербально та невербально, багато разів, прямо чи опосередковано висловлювалася, що взагалі не виказує бажаня навіть бачитися з батьком, зустрічатися, неодноразово виказувала психологу небажання проживати з батьком, залишатися з ним на одинці.

ОСОБА_3 зазначає, що запропонований Позивачем графік участі у вихованні сина не відповідає інтересам дитини та складений Позивачем виключно з врахуванням власних потреб, без врахування об`єктивних обставин справи.

Керуючись інтересами дитини, враховуючи те, що психологічному та фізичному здоров`ю малолітньої дитини регулярними відвідуваннями батька, що поводить себе агресивно та нестримано, поставленного на облік як «Домашній насильник» буде завдано непоправимої шкоди встановити наступний графік відвідувань батьком дитини з наступними умовами:

Два рази на місяць, а саме: кожнього останнього четверга місяця з 18 год. до 20 год. та кожної першої суботи місяця з 09 год. до 12 год. за адресою місця проживання матері: АДРЕСА_1 виключно в присутності матері ОСОБА_3 за умови, що позивач письмово повідомить відповідача на email: ІНФОРМАЦІЯ_4 про відвідування ним дитини за 72 години до побачення та за умови, що дитина почуває себе добре, не хворіє, за нормальних погодніх умов.

У випадку, якщо день народження дитини припадає на останній четверг місяця або першу субботу місяця, побачення дитини з Позивачем переноситься на четверг або субботу на іншому тижні.

Замінити особисте побачення батька з дитиною на спілкування в онлайн режимі з використанням електронних комунікацій у разі: неможливості приїзду батька; його хвороби; хвороби Відповідача чи дитини; інших поважних причин, про які завчасно Відповідач попереджає Позивача в письмовому режимі на email: ІНФОРМАЦІЯ_5 , а позивач попереджає Відповідача в письмовому режимі на email: ІНФОРМАЦІЯ_4

Обумовити здійснення побачень батька з дитиною виключно за наявності у батька - ОСОБА_1 довідки про відсутність захворювання COVID-19 актуальної на день побачення батька з дитиною, а також довідки про відсутність захворювання ГРВІ.

Обумовити здійснення побачень батька з дитиною без гри в комп`ютерні ігри.

Обумовити здійснення побачень батька з дитиною без проведення Позивачем постійної відео зйомки без дозволу Відповідача.

Зміна вище зазначеного графіка, умов та часу побачень батька з дитиною визначається обопільною письмовою домовленістю між Позивачем та Відповідачем шляхом обміну email листами на вище зазначені електронні адреси.

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.

26 травня 2021 року Позивачем через канцелярію було зареєстровано відповідь на відзив, в якому зазначив, що обставини викладенні в відзиві є необґрунтованими, виходячи з наступного. Позивач вказує, що аналізуючи аргументи Відповідача, на його думку стає зрозумілим, що доказова база Відповідача побудована всупереч преюдиційним принципам, на припущеннях та ще й з порушеннями належності, допустимості, достовірності та достатності доказування.

Позивач вказує, що завдяки його систематичним приїздам з м. Києва до дитини в м. Боярка та впливу національної поліції України на Відповідача, він має можливість надавати родичам відео про життя ОСОБА_4 .

Незважаючи на зловживання з боку Відповідача, дитина не відчуває себе відчуженою та кинутою напризволяще завдяки систематичним приїздам до неї батька, хоча відповідач і стверджує в своїх припущеннях про нібито нехтуванням батьком своїх зобов`язань щодо дитини.

Позивач просив врахувати, що на розлучення та на аліменти Відповідач подала заяву 23 грудня 2019 року, про що йому стало відомо 28 лютого 2020 року під час засідання по справі №761/47758/19.

Таким чином, позивач вказує у поданій відповіді на відзив, що Відповідач прикриваючись інтересами дитини зловживає своїми процесуальними правами, але юридичні та фактичні докази надані в цій справі свідчать лише про інтереси Відповідача, а не дитини.

07 червня 2021 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Київської області було зареєстровано висновок Служби у справах дітей Боярської міської ради щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого позивачу - батькові дитини ОСОБА_1 рекомендовано здійснювати свою участь у вихованні дитини ОСОБА_4 відповідно до графіку спілкування в такі дні:

1-3 субота з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.

Побачення мають відбуватися за попереднім погодженням з матір`ю дитини та у присутності матері ОСОБА_3 .

Рекомендувати матері ОСОБА_3 поважати права батька ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні з сином.

Рекомендувати батькові ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, приділяти дитині увагу і турботу.

04 червня 2021 року представником відповідача через канцелярію суду було надано заперечення Відповідь на відзив, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 повністю.

У разі встановлення судом графіку та умов відвідувань батьком дитини - керуючись інтересами дитини, враховуючи те, що психологічному та фізичному здоров`ю малолітньої дитини регулярними відвідуваннями батька, що поводить себе агресивно та нестримано, поставлено на облік як «Домашній насильник» буде завдано непоправної шкоди встановити наступний графік та умови відвідувань батьком дитини з наступними умовами:

Два рази на місяць, а саме: кожнього останнього четверга місяця з 18 год. до 20 год. та кожної першої суботи місяця з 09 год. до 12 год. за адресою місця проживання матері: АДРЕСА_1 виключно вприсутності матері ОСОБА_3 за умови, що позивач письмово повідомить відповідача на email: ІНФОРМАЦІЯ_4 про відвідування ним дитини за 72 години до побачення, за умови, що дитина почуває себе добре, не хворіє, за нормальних погодніх умов.

У випадку, якщо день народження дитини припадає на останній четвер місяця або першу субботу місяця, побачення дитини з Позивачем переноситься на четвер або субботу на іншому тижні.

Замінити особисте побачення батька з дитиною на спілкування в онлайн режимі з використанням електронних комунікацій у разі: неможливості приїзду батька; його хвороби; хвороби Відповідача чи дитини; інших поважних причин, про які завчасно Відповідач попереджає Позивача в письмовому режимі на email: ІНФОРМАЦІЯ_5 , а позивач попереджає Відповідача в письмовому режимі на email: ІНФОРМАЦІЯ_4

Обумовити здійснення побачень батька з дитиною виключно за наявності у батька - ОСОБА_1 довідки про відсутність захворювання COVID-19 актуальної на день побачення батька з дитиною, а також довідки про відсутність захворювання ГРВІ.

Обумовити здійснення побачень батька з дитиною без гри в комп`ютерні ігри.

Обумовити здійснення побачень батька з дитиною без проведення Позивачем постійної відео зйомки без дозволу Відповідача.

Зміна вище зазначеного графіка, умов та часу побачень батька з дитиною визначається обопільною письмовою домовленістю між Позивачем та Відповідачем шляхом обміну email листами на вище зазначені електронні адреси.

22 червня 2021 року позивачем через канцелярію суду було зареєстровано відповідь на заперечення, в якому вказав, що відповідач не тільки діє проти інтересів дитини, а ще й наражає на небезпеку здоров`я дитини залишаючи без відповідного нагляду. Щодо інших доводів відповідача, позивач зазначив, що заперечує, оскільки вони є виключно припущеннями, дискримінаційними та порушують чинне законодавство, що є неприпустимим у суверенній і незалежній, демократичній, соціальній, правовій державі Україна.

22 червня 2021 року Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у справі.

06 серпня 2021 року ОСОБА_1 через канцелярію суду було зареєстровано заяву про забезпечення позову.

09 серпня 2021 року Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, постановлено в порядку забезпечення позову зобов`язати матір - ОСОБА_3 та її родичів не перешкоджати реалізації права дитини на контакт із батьком. В іншій частині заяви - відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 4 ЦК України).

За положенням п. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку Виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області Служби у справах дітей Боярської міської ради щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та щодо встановлення графіка участі у вихованні дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивачу - батькові дитини ОСОБА_1 рекомендовано здійснювати свою участь у вихованні дитини ОСОБА_4 відповідно до графіку спілкування в такі дні: 1-3 субота з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.

Побачення мають відбуватися за попереднім погодженням з матір`ю дитини та у присутності матері ОСОБА_3 .

Рекомендувати матері ОСОБА_3 поважати права батька ОСОБА_1 не чинити перешкод у спілкуванні з сином.

Рекомендувати батькові ОСОБА_1 не порушувати графік побачень, приділяти дитині увагу і турботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.

Згідно із ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч.7 ст.7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Частиною 6 статті 19 СК України встановлено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно положень ст. 15 Закону України "Про охорону дитинства" дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Відповідно до ст.157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Статтею 158 СК України встановлено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20 листопада 1959 року Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. ст. 3, 18 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Конвенції, дитина наділяється правом на те, щоб її найкращі інтереси оцінювалися і бралися до уваги в якості першочергового міркування при прийнятті в її відношенні будь-яких дій або рішень як в державній, так і в приватній сфері. Більш того, в ньому втілений один з фундаментальних принципів Конвенції.

Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Судом встановлено, що сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною їх батька, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визначити, зокрема, порядок та графік участі у вихованні та спілкуванні з сином.

В ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з сином буде перешкоджати нормальному розвитку дитини.

Як зазначив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі від 17 серпня 2017 року №9-1580/0/4-17 «Щодо окремих питань судової практики у справах про визначення місця проживання дитини» враховуючи необхідність забезпечення однакового правозастосування у справах про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог національного сімейного законодавства, а також врахування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно достатті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 Сімейного кодексу України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі "Зоммерфельд проти Німеччини" ("Sommerfeld v. Germany") від 08.07.2003 р., "Цаунеггер проти Німеччини" ("Zaunegger v. Germany") від 03.12.2009 р.).

Суд наголошує, що для дітей вкрай важлива комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання останніх, що батьками, як встановлено судом, не здійснюється.

Батьками, сторонами у справі, - не досягнуто компромісу щодо способу участі батька у вихованні сина, при цьому увага батька у житті сина безкомпромісно є важливими елементом її розвитку в психологічному аспекті.

Сторони по справі, як батьки малолітньої дитини, бажають забезпечити їй належне виховання, однак, в той же час, належного компромісу щодо часу проведення батька з сином досягнуто не було, конфліктні ситуації спричинені виключно на ґрунті неприязних стосунків батьків.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що саме батьки, як матір, так і батько, несуть відповідальність по відношенню до малолітніх дітей, та саме вони повинні докласти усіх зусиль для того, щоб у їх дітей виникало прагнення бути як із мамою, так і з татом.

При цьому, на обох батьках лежить відповідальність за збереження психічної рівноваги дітей, що досягається шляхом уникнення конфліктних, напружених стосунків між батьками, оскільки, саме це є причиною початку емоційних розладів у дітей.

Важливо підтримувати позитивні, неконфліктні взаємини з колишнім чоловіком (дружиною), зберігати незгоду між собою у таємниці від дитини, досягти співробітництва в інтересах дитини.

Суд, враховуючи пояснення сторін та визначений Службою у справах дітей Боярської міської ради спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, інтереси дитини, бажання батька спілкуватися з дитиною, дійшов висновку, що зустрічі позивача з дитиною мають відбуватися.

Виходячи з наведеного, суд дотримується розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини, зокрема, і те, що кожен з батьків зобов`язаний приймати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний контакт. Суд також ураховує вік дитини, ставлення батька до дитини, можливість батька відвідувати дитину та вважає за доцільне усунути перешкоди батька у спілкуванні з дитиною.

Дитина повинна розвиватися фізично, морально та духовно, а не перетворюватися на предмет маніпуляції між батьками.

Суд відзначає, що сторони неодноразово відкидали пропозиції суду мирним шляхом врегулювати спірні правовідносини та забезпечити участь обох батьків у вихованні дитини виходячи, в першу чергу, з інтересів останньої.

Щодо запронованого графіку позивачем, який вважає, що справедливим буде встановлення графіку участі батька у вихованні сина за принципом 50/50, суд приходить до висновку, що визначення такого способу участі батька у вихованні дитини буде суперечити інтересам дитини та порушуватиме звичний графік дитини.

Що стосується запропонованого відповідачем графіку, то з огляду на постійне проживання дитини з матір`ю, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, заперечення проти нього батька, суд вважає, що такий графік може призвести до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та побачення з дитиною, враховуючи, що батьки мають рівні права щодо дитини.

Крім того, враховуючи вік дитини та виходячи з її інтересів, суд не погоджується з вимогами позивача про участь у вихованні дитини без участі сторонніх осіб та зокрема матері дитини.

Суд вважає, що батько дитини має право на спілкування з нею, однак це не повинно заважати нормальному розвитку дитини. Тому слід створити умови для одночасного спілкування з дитиною обох з батьків. Зважаючи на те, що дитина має незначний вік та враховуючи висновок Служби у справах дітей Боярської міської ради про визначення порядку участі у вихованні дитини, суд вважає, що спілкування батька з дитиною доцільно обумовити присутністю матері дитини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: зобов`язати ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 не чинити перешкод ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 у спілкуванні і вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і встановити наступний графік побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 : другу та четверту неділю місяця з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території у присутності матері ОСОБА_3 ; першу та третю суботу місяця з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території у присутності матері ОСОБА_3 ; кожного останнього четверга місяця з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території у присутності матері ОСОБА_3 .

Вказаний порядок суд вважає доцільним та таким, що відповідає інтересам дитини.

На підставі викладеного, ст.ст.7, 141, 153, 157, 158, 159 СК України, Закону України "Про охорону дитинства", керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, п.9, 15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України , -

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 не чинити перешкод ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 у спілкуванні і вихованні сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і встановити наступний графік побачень ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4 :

другу та четверту неділю місяця з 09 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території у присутності матері ОСОБА_3 ;

першу та третю суботу місяця з 16 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території у присутності матері ОСОБА_3 ;

кожного останнього четверга місяця з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. за місцем проживання дитини або на нейтральній території у присутності матері ОСОБА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 суму судового збору у розмірі 454 грн.

В решті позовних вимог - відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.О. Фінагеєва