Постанова № 100148717, 04.10.2021, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2555/21

Провадження № 3/345/649/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2021 року м.Калуш

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області Кулаєць Б.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, непрацюючого, громадянина України, за ч. 1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Правопорушення вчинено при таких обставинах:

08.06.2021 о 17.00 год. в с.Степанівка – с.Завадка по вул. Центральна Калуського району ОСОБА_1 керував мотоблоком з явними ознаками алкогольного сп`яніння: порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак надав суду письмові пояснення, у відповідності до яких просить справу заслухати з участю його захисника Жовніра М.Й., з яким ним укладено угоду про надання правової допомоги, вину у вчиненому не визнає, та просить закрити провадження за відсутності в його діях зазначеного правопорушення. Зазначив, що він дійсно рухався своїм мотоблоком 08 червня 2021 в напрямку с.Степанівка Калуського району та був зупинений екіпажем поліції. При цьому причини зупинки не були пояснили, та запитали його чи він не вживав алкогольні напої, на що він відповів, що спиртні напитки за кермом не вживає. На запитання поліцейських про проходження освідування відповів їм ствердно, що не заперечує, однак у присутності двох свідків. Однак, вони не змогли забезпечити йому вказану вимогу та надали йому можливість висловитися письмово. Так, на окремому аркуші він надав письмові пояснення, що він не згідний з діями працівників поліції. Однак, працівники поліції йому так і не оголосили змісту протоколу, копії даного протоколу не вручили. При вказаних діях був присутній його сусід ОСОБА_2 , якому поліцейські сказали розписатися в документах, і після цього відпустили їх. Після цього поліцейські їх відпустили, а він завів свій мотоблок та поїхав додому. Також вказує, що від освідування в лікувальному закладі він не відмовлявся, жодного направлення йому в медичний заклад не було оголошено, ніяких прав при оформленні протоколу не роз`яснювали та його копії йому не вручали.

Адвокат Жовнір М.Й., який діє в інтересах ОСОБА_1 , суду пояснив, що він детально ознайомився з матеріалами справи та вважає, що працівниками поліції грубо порушені вимоги національного законодавства, тому вина водія спростовується доказами, а саме: поліцією надано два файли відеозаписів невідомого походження, відеозапис на яких відсутній, та відсутні також дата та час відеозапису і не зазначено технічний пристрій, на якому він був здійснений. Окрім того, подія мала місце 08.06.2021, матеріали до суду поліцією направлені 10.06.2021, а зазначені фрагменти файлів виконані 16.06.2021, відповідно не можуть вважатися належними та допустимими доказами. Також допущено грубе порушення з приводу проведення огляду в присутності не двох, а одного свідка, який надав пояснення на наперед заготовленому бланку. Водію не запропоновано пройти медичне освічення в лікарні. Вказане свідчить про те, що працівниками поліції жодних належних та достатніх доказів вини ОСОБА_1 не надано. Просив закрити провадження у зв`язку відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Оцінюючи надані суду докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд враховує таке.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доводиться такими дослідженими в судовому засіданні доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 231752 від 08.06.2021 (а.с.1), з якого вбачається, що ОСОБА_1 08.06.2021 о 17.00 год. в с.Степанівка – с.Завадка по вул. Центральна Калуського району керував мотоблоком з явними ознаками алкогольного сп`яніння: порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у присутності свідка ОСОБА_3 (а.с.2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в Калуську ЦРЛ, складеного о 17.10 год. 08.06.2021 у зв`язку з виявленими поліцейським ознаками алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 , від проведення огляду відмовився (а.с.3);

- відеозаписом на оптичному диску СD-R 700МВ (а.с.7), на якому на якому містяться два відеофайли. На першому відеофайлі з відеореєстратора автомобіля працівників поліції встановлено факт керування ОСОБА_1 мотоблоком. На другому відеофайлі зафіксовано, як працівник поліції з`ясовує дані ОСОБА_1 . Після чого поліцейський повідомляє, що останній раз пропонує пройти тест за допомогою приладу "Драгер. ОСОБА_1 неодноразово пропонує врегулювати дане питання на місці, щоб він міг поїхати дальше, відмовляється від огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, з"ясовує, які наслідки відмови від проходження огляду та непідписання ним протоколу. Відмовляється від проходження огляду. В той же час, він жодного разу не заперечує факту перебування його у стані алкогольного сп"яніння та факту керування транспортним засобом. При цьому присутній свідок ОСОБА_4 .

Пункт 1.3 ПДР зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, закріплено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Також до матеріалів адміністративної справи долучена письмова інформація від ОСОБА_1 , відібрана в с. Завадка 08.06.2021 поліцейським СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківської області, де ОСОБА_1 вказує, що не згідний з працівниками поліції, однак при цьому не зазначає, в чому саме проявляється його незгода (а.с.5).

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 08.06.2021, дані ним о 17 год. 14 хв., який вказав, що його було запрошено співробітниками поліції в якості свідка при складанні адміністративного протоколу відносно водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та який в його приступності відмовився у встановленому законом порядку продувати алкотестер Драгер для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, що засвідчив своїм підписом (а.с.4).

Захисником Гриціва А.Р. долучено протокол опитування адвокатом свідка від 02.10.2021, згідно з яким адвокат Жовнір М.Й. опитав як свідка ОСОБА_3 , який пояснив, що з ОСОБА_1 є сусідом. Працівники поліції дали підписати три бланки, зміст яких не оголошували, після чого відпустили ОСОБА_1 , який на мотоблоку поїхав додому (а.с. 34-35).

З описаних пояснень свідка вбачається, що ОСОБА_3 дійсно працівники поліції надали підписати письмові пояснення на бланку, однак останній не позбавлений був можливості ознайомитися зі змістом написаного. В іншій частині пояснення свідка є суперечиливі та непослідовні в сукупності з поясненнями правопорушника та дослідженим в судовому засіданні відеозаписом.

Таким чином суд не може посилатися на таке пояснення, так як в судовому засіданні не представилося можливим допитати вказаного свідка з приводу обставин, які вказані у його письмовому поясненні, оскільки такого клопотання стороною захисту так і не було заявлено.

Разом з тим, судом встановлено, що письмове пояснення свідка не має вирішального значення для вирішання питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки сукупність інших доказів разом із відеозаписом, яким зафіксовано вчинення адміністративного правопорушення, дозволяють повно та об`єктивно встановити обставини, які мають істотне значення для розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Вищеописаний відеозапис, який був досліджений судом під час розгляду справи в присутності захисника, дає можливість повно відтворити події та повністю спростовує доводи ОСОБА_1 та його захисника.

Відповідно до підпункту 9 частини 1 статті 31 Закону України "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати, розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху, а також з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Надані поліцейськими відеозаписи можуть слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП, тим більше, що відсутність реквізитів щодо дати та назви присторя не спростовує самого факту події, так як, ні правопорушник, ні його захисник не оспорювали день, час та місце зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції.

Той факт, що наявний в матеріалах справи відеозапис є роздільним, а відеофіксація не здійснювалася безперервно від зупинки транспортного засобу до закінчення складення працівниками поліції протоколу, не є підставою для визнання його недопустимим доказом, оскільки на одному із відеозаписів безперервно зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, і підстав піддавати сумніву зміст даного відеозапису немає.

За таких обставин, те, що відеозапис, який було надано до суду не є безперервним, саме по собі не може слугувати підставою для визнання цього доказу недопустимим, оскільки КУпАП не містить застережень щодо об`єму відеозапису, який може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, а доданий до протоколу відеозапис фіксує саме ті обставини, які підлягають доказуванню при розгляді справи за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 231752, було зазначено про відеозапис, який додається, та жодних заперечень з цього приводу ОСОБА_1 зазначено не було.

У відповідності до положень ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, як вже було зазначено, ОСОБА_1 до протоколу не вніс будь-яких заперечень щодо виявлення у нього ознак сп`яніння, не вказував на їх відсутність він і при написанні письмових пояснень на місці зупинки, і при висловленні поліцейським вимоги пройти огляд на стан сп`яніння.

Суд критично відноситься до заперечень ОСОБА_1 про те, що йому не видавалось направлення на огляд в медичному закладі та вважає їх такими, що направлені на уникнення відповідальності, оскільки такі пояснення спростовуються матеріалами справи.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив.

Під час розгляду справи судом з`ясовано обставини вчиненого правопорушення на підставі зібраних доказів в їх сукупності, що узгоджуються між собою і не мають протиріч.

Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Отже, факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних доказів, які повністю узгоджуються між собою, підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає. Будь-яких доказів на спростування вказаних обставин стороною захисту не надано.

З огляду на викладене, суд критично відноситься до письмових пояснень ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв даного правопорушення, оскільки вони є непослідовними, повністю спростовуються відеозаписом, на якому він не тільки не заперечує факту виживання спиртних напоїв, але і намагається вчинити дії, спрямовані на ухилення від відповідальності, його поведінка свідчить про небажання пройти обстеження та отримати протокол, його пояснення не підтверджуються матеріалами справи та іншими доказами, а тому суд розцінює ці пояснення як захисну позицію з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Матеріали справи свідчать про те, що поліцейським було дотримано вимоги закону, які регламентують процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також фіксацію відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

За таких обставин суд приходить до висновку, що сукупність вищевказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Призначаючи стягнення ОСОБА_1 у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини справи, і вважає, що для запобігання вчиненню нових правопорушень, як ним самим, так і іншими особами, ОСОБА_1 слід обрати стягнення, яке передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Таким чином, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (Отримувач ГУК в Ів.-Франк.об/Ів.-Фран.о/ 21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ)- 37951998 Банк отримувача- Казначейство України (ел.адм.подат.) Номер рахунку (IBAN) - UA148999980313070149000009001).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесять чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 10 діб з часу проголошення.

Суддя: