Рішення № 100147934, 05.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року м. Київ № 640/15974/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна»доОфісу великих платників податків ДПС провизнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) і рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Товариство з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» з позовом до Офісу великих платників податків ДПС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 12.05.2020 №0003855212 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску;

- визнати протиправною та скасувати вимогу від 12.05.2020 №0003865212 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ «Ядзакі Україна» правомірно надавав працівникам виключно разову та індивідуальну матеріальну допомогу, яке не належить до заробітної плати, а тому не вимагає нарахування єдиного соціального внеску. У свою чергу, суми матеріальної допомоги, надані студентам під час проходження навчальної практики для навчальних цілей, не є заробітною платою та не включаються до бази нарахування та утримання єдиного соціального внеску, оскільки такі виплати не належать до фонду оплати праці та виплачується не у межах трудових правовідносин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив, в якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши про правомірність оскаржуваних рішення та вимоги, з огляду на те, що виплати до дня одруження та інших ювілейних та пам`ятних дат працівникам, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, є базою нарахування єдиного соціального внеску, у силу пп. 2.3.2 п. 2.3 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5. Крім того, за твердженням представника відповідача, нарахована заробітна лата учням, які проходять виробничу практику на підприємстві, згідно з договором про навчально-виробничу практику, є базою нарахування єдиного внеску, який утримується із усієї суми нарахованої заробітної плати.

Від представника позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій останнім додатково наголошено на обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані представниками сторін документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, Офісом великих платників податків ДПС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Ядзакі Україна» з питань здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків і зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2019, за результатами чого складено акт від 23.03.2020 №39/28-10-52-12/32269989.

У висновках до вказаного акту зазначено, зокрема, про порушення ТОВ «Ядзакі Україна» вимоги п. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», у результаті чого встановлено порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що призвело до заниження нарахування єдиного внеску за період перевірки на загальну суму 577 395,60 грн.

На підставі викладеного, Офісом великих платників податків ДПС складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2020 №Ю-0003865212, якою ТОВ «Ядзакі Україна» повідомлено, що станом на 23.03.2020 заборгованість останнього зі сплати єдиного внеску становить 577 395,60 грн.

Крім того, Офісом великих платників податків ДПС прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.05.2020 №0003855212, яким у зв`язку зі донарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 577 395,60 грн., до ТОВ «Ядзакі Україна» застосовано штрафні санкції у розмірі 302 686,52 грн.

Вважаючи вказані рішення та вимогу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).

У силу п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску, зокрема, є такі роботодавці як підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою- підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (ч. 5 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. 7 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У силу п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску (ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом встановлено заниження ТОВ «Ядзакі Україна» бази нарахування єдиного внеску, на яку нараховується єдиний внесок у розмірі 80 015,21 грн. суми матеріальної допомоги, які виплачувались до пам`ятних дат (одруження), на оздоровлення та оплати штрафу, та 1 348 662,12 грн., що становить суму матеріальної допомоги та інших додаткових виплат, які нараховувались всім студентам під час проходження виробничої практики, що і слугувало підставою для прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень.

Приписами ст. 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 №5 (надалі - Інструкція №5), фонд додаткової заробітної плати включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

У силу п. 2.3 Інструкції №5, інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них, зокрема, належать: одноразові заохочення, не пов`язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам`ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).

З аналізу викладеного вбачається, що виплати до ювілейних та пам`ятних дат відносять до фонду оплати праці.

У той же час, Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Перелік №1170), до якого п. 14, зокрема, віднесено матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання.

Відтак, п. 14 Переліку №1170 визначено вичерпний перелік виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: виплата матеріальної допомоги разового характеру, що надається виключно з чотирьох підстав: (1) за сімейними обставинами, (2) на оплату лікування, (3) оздоровлення дітей, (4) поховання.

Отже, як вірно зазначено перевіряючими в акті перевірки, виплати ТОВ «Ядзакі Україна» на користь працівників грошових коштів до пам`ятних дат (одруження), на оздоровлення (працівників, а не дітей працівників) та оплати штрафу не є виплатами, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому під час нарахування таких виплат обов`язково здійснюються нарахування та, відповідно, виплата єдиного соціального внеску.

Щодо заниження ТОВ «Ядзакі Україна» бази нарахування єдиного внеску, на яку нараховується єдиний внесок у розмірі 1 348 662,12 грн., що становить суму матеріальної допомоги та інших додаткових виплат, які нараховувались всім студентам під час проходження виробничої практики, суд зазначає наступне.

Основною підставою виникнення трудових правовідносин на території України є факт укладення трудового договору, яким, відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України, є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою (далі - роботодавець), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець - виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальний порядок укладення трудового договору встановлено ст. 24 Кодексу законів про працю України, якою, зокрема, передбачено укладення трудового договору, як правило, в письмовій формі.

Разом з тим, ч. 1 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» встановлено, що час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

При цьому, професійна (професійно-технічна) освіта може включати природничо-математичну, гуманітарну, фізичну, загальнотехнічну, професійно-теоретичну і професійно-практичну підготовку (ч. 1 ст. 25 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»).

Професійно-практична підготовка проводиться у навчальних майстернях, на полігонах, на тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчально-виробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві чи в сфері послуг у таких формах: урок виробничого навчання в закладі освіти; урок виробничого навчання на виробництві чи в сфері послуг; виробнича практика та інші види практичного навчання на робочих місцях на виробництві чи у сфері послуг; переддипломна (передвипускна) практика на виробництві чи в сфері послуг; інші форми професійної практичної підготовки (ч. 4 ст. 25 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»).

Пунктом 9 Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.1999 №992 (надалі - Порядок №992) передбачено, що перед початком виробничого навчання та виробничої практики керівник підприємства видає наказ про персональний розподіл учнів, слухачів закладу професійної (професійно-технічної) освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки виробничих підрозділів чи створює учнівські самостійні навчально-виробничі підрозділи та визначає відповідно до змісту робочих освітніх програм види робіт, а також призначає з числа інженерно-технічних працівників та кваліфікованих робітників підприємства відповідальних за проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, установлює системи оплати праці учнів, слухачів за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки) та укладених із закладами професійної (професійно-технічної) освіти договорів про навчально-виробничу практику.

Відповідно до п.п. 7 і 8 Порядку №992, учні, слухачі закладів професійної (професійно-технічної) освіти на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються.

Тривалість роботи учнів, слухачів повинна відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.

Заклад професійної (професійно-технічної) освіти та підприємство, що надає робочі місця або навчально-виробничі ділянки, не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики зобов`язані укласти на основі типового договору, що додається, договір про навчально-виробничу практику. У договорі зазначається кількість учнів, слухачів за професіями, спеціальностями та спеціалізаціями, терміни, умови і порядок проведення виробничого навчання та виробничої практики, забезпечення відповідних умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог, інші взаємні зобов`язання сторін та термін дії договору.

Договір про навчально-виробничу практику не укладається у випадку, коли всі його розділи включаються до загального договору про підготовку кваліфікованих робітників, що укладається закладом професійної (професійно-технічної) освіти та підприємством - замовником підготовки кадрів.

Згідно з п. 10 Порядку №992, з моменту розподілу учнів, слухачів закладу професійної (професійно-технічної) освіти на робочі місця або навчально-виробничі ділянки на них відповідно до законодавства про охорону праці поширюються права та обов`язки щодо виконання правил охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та безпеки життєдіяльності, правил внутрішнього трудового розпорядку та інших правил і норм, що діють на підприємстві, з відповідних професій, спеціальностей і рівнів кваліфікації робітників та службовців. Учні, слухачі підлягають соціальному та іншому страхуванню нарівні з відповідними працівниками підприємства.

Таким чином, учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробничу практику, не включаються до складу (списку) робітників підприємства, однак, на них повною мірою розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку і положення інших внутрішніх актів і розпоряджень підприємства.

Крім того, п. 17 Порядку №992 встановлено, що за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань, підприємство нараховує їм заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Нараховані учням, слухачам кошти переказуються для виплати на рахунок закладу професійної (професійно-технічної) освіти або виплачуються їм безпосередньо підприємством не пізніше п`яти днів після виплати заробітної плати працівникам підприємства.

З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що нарахована учням плата, які проходять виробничу практику на підприємстві є базою нарахування єдиного внеску. При цьому, на підприємство покладається обов`язок нарахувати та утримати єдиний внесок із усієї суми нарахованої плати учня.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №815/3570/16.

Як наслідок, суд виходить з правомірності оскаржуваних вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.05.2020 №Ю-0003865212 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 12.05.2020 №0003855212.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Керуючись ст.ст. 12, 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Ядзакі Україна» (код ЄДРПОУ 32269989, адреса: 89424, Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с. Минай вул. Туряниці, 7) до Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г) відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок