Рішення № 10014787, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/4025.03.10

за позовом відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії

до приватного підприємства «Медком-Україна», м. Київ

про                    стягнення 745,79 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Новікова О.М., предст. за дов. № 40/С від 23.03.2010 року          

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до приватного підприємства «Медком-Україна»про стягнення 745,79 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов’язання за договором №7705030708 від 05.04.2005 року щодо оплати послуг, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 664,84 грн. Крім того, за невиконання грошового зобов’язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 34,35 грн., відсотки річних в розмірі 10,21 грн. та пеню в розмірі 36,39 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 04.02.2010 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Заступника Голови господарського суду м. Києва від 22.02.2010 року продовжено строк розгляду справи.

Відповідач позов не визнав. В відзиві на позовну заяву зазначив, що в період за який відповідач просить стягнути заборгованість вже не орендував приміщення за адресою : 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а і відповідно послуг не отримував. Відповідач стверджує, що повідомляв позивача про зміну місця адреси але позивач при цьому не зупинив надання послуг відповідачу.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, позивач в судове засідання призначене на 25.03.2010 року не з’явився, причини неявки в судове засідання невідомі. Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників позивача в судовому засіданні 25.03.2010 року від останніх до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю належним чином повідомлених про дату та час судового засідання представників відповідача, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.03.2010 оголошено рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, що надавались під час судового розгляду справи, суд -

В С Т А Н О В И В:

05.04.2005 року між відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (далі за текстом –позивач) та приватним підприємством „Медком Україна” (далі за текстом –відповідач) укладено Договір на надання телекомунікаційних послуг №7705030708 (додатковою угодою змінено 26694900) (надалі по тексту Договір), відповідно до умов п. 1 якого позивач надає телекомунікаційних послуги, перераховані в додатку 1 та безкоштовні послуги, перераховані в додатку 2.

Відповідно до пп. 3.2.8 п.3 Договору, відповідач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги надані по телефону.

Пунктом 4.2 - 4.5 Договору визначено, що споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільною погодженою системою оплати. Споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до матеріалів справи, відповідач припинив виконання зобов’язань з оплати послуг зв’язку з жовтня 2008 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 664,84 грн. за період жовтень 2010 року –травень 2009 року.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 90-661 (лист №32-18-4107 від 20.08.2009 року) з вимогою погасити заборгованість в розмірі 664,84 грн. та сплатити пеню в розмірі 15,21 грн.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач на день розгляду справи відповідь на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Станом на день прийняття рішення відповідачем сплату суми послуг згідно договору не проведено, акт звірки взаєморозрахунків не підписано.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України „Про телекомунікації”, телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства.

При цьому умовами надання телекомунікаційних послуг є:

1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених НКРЗ;

2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.33 Закону України „Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідно пп. 3.2.6 Договору споживач зобов’язаний у місячний термін повідомити підприємство зв’язку про свій виїзд із квартири, продаж квартири, про призначення нової особи, відповідальної за телефон, зміну назви або розрахункового рахунку організації тощо.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач посилається на той факт, що в вересні 2008 року він розірвав достроково Договір оренди приміщення за адресою : м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а та змінив адресу і відповідно не міг отримувати послуги з жовтня 2008 року по травень 2009 року.

При цьому, відповідачем додано копію Договору № 55 від 28.12.2007 року про оренду приміщення за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-а та Додаткову угоду від 01.09.2008 року про припинення дії Договору з 15.09.2008 року. Однак відповідачем не додано жодних доказів на підтвердження повідомлення позивача про зазначені обставини. Відповідач факт такого повідомлення заперечував.

За таких обставин, суд вважає, що відповідно до умов Договору відповідач мав сплачувати позивачеві плату за послуги телекомунікаційного зв’язку відповідно до наданих рахунків до моменту відмови від надання таких послуг та припинення дії договору. При цьому в даному випадку суд враховує, що за зазначений період позивачем відповідачу нараховувалась лише абонентська плата.

Станом на день розгляду справи відповідач коштів на оплату послуг телефонного зв’язку в сумі 664,84 грн. позивачу не перерахував.

Враховуючи наведене вище, суд вбачає позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за послуги за Договором в розмірі 664,84 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та з урахуванням інфляційних втрат.

Оскільки судом встановлено факт порушення відповідачем його грошових зобов’язань по Договору, а саме: прострочка оплати вартості наданих позивачем послуг, враховуючи приписи діючого законодавства України, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних нарахувань за обраний позивачем період, відсотки річних в розмірі 10,21 грн., а інфляційні нарахування в розмірі 34,35 грн.

Статтею 36 Закону України „Про телекомунікації” встановлено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 36,39 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, своїх заперечень не довів, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Таким чином, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства „Медком України” (03127, м. Київ. Пр.-т 40-річчя Жовтня, 120, корп. 1, код 30518550, р/р 26006026850751 в Печерському відділенні КМФ АКБ УСБ або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Інформаційно –розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт.1, р/р 26000402028729 в КРД „Райффайзен Банк Аваль” МФО 322904, код ЄДРПОУ 01189910) 745,79 грн. (сімсот сорок п’ять гривень сімдесят дев’ять копійок), з яких 664,84 грн. (шістсот шістдесят чотири гривні вісімдесят чотири копійки) основного боргу, 10,21 грн. (десять гривень двадцять одну копійку) відсотків річних, 34,35 грн. (тридцять чотири гривні тридцять п’ять копійок) інфляційних нарахувань, 36,35 грн. (тридцять шість гривень тридцять п’ять копійок) пені, а також 102 грн. (сто дві) державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                            О. С. Копитова