Рішення № 10014783, 25.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/11625.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»

доТовариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд»

простягнення 29702,58 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Малишенко О.М. –представник за довіреністю № 25/01 від 25.01.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд» про стягнення 29702,58 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 1-05-4 від 10.06.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 392629,20 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 25125,05 грн., збитки від інфляції у розмірі 3685,42 грн. та 3 % річних у розмірі 892,11 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 29.03.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 09.03.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 29.03.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 09.03.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, однак, через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю особистої явки у судове засідання.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року відкладено розгляд справи на 19.04.2010 року.

          19.04.2010 року представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав заяву про колегіальний розгляд справи.

          Листом заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.04.2010 року № 03-2/42 відмовлено в задоволенні даної заяви, у зв’язку з тим, що справа не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, а також, враховуючи велику завантаженість суддів розглядом інших справ.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 року призначено розгляд справи на 25.05.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 23.04.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 25.05.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 23.04.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          10.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена»(надалі –позивач) укладено договір підряду № 1-05-4 (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач (субпідрядник) зобов’язався поставити відповідачу систему витяжної вентиляції з кондиціюванням, матеріали, речовини та прилади, необхідні для її монтажу згідно з кошторисною документацією, що є невід’ємною частиною договору, та на свій ризик виконати роботи з монтажу, запуску та налагодження даної системи, а відповідач (генпідрядник) зобов’язався прийняти й оплатити вищезазначені матеріали й роботи.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що вартість робіт за договором визначається в договірній ціні (Додаток № 1), яка узгоджується сторонами після її погодження з замовником будівництва не пізніше 20 днів після підписання договору.

          Договірною ціною сторони обумовили, що остання є динамічною, та визначили загальну вартість робіт за договором у розмірі 1016694,00 грн.

          Відповідно до пункту 3.1 договору відповідач зобов’язався здійснити авансування робіт: до початку робіт перерахувати на поточний рахунок позивача 250000,00 грн. та протягом 5-ти банківських днів після узгодження кошторисної документації –30 % від узгодженої договірної ціни за вирахуванням початкового авансу у розмірі 250000,00 грн., що складає 55008,20 грн.

          Згідно з наявними в матеріалах справи виписками банку по особовому рахунку за 19.06.2008 року, 24.06.2008 року, 10.07.2008 року, 24.07.2008 року, 29.07.2008 року та 26.09.2008 року, в рахунок передоплати за договором відповідач здійснив на користь позивача переказ 600000,00 грн.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 739713,60 грн., що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в за червень 2008 року на суму 347084,40 грн., за листопад 2008 року від 13.11.2008 року на суму 392629,20 грн. та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 за листопад 2008 року, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Пунктом 2.4 договору сторони погодили сплату позивачем послуг генпідряду у розмірі 4 % від вартості виконаних робіт.

          При цьому, відповідно до пункту 3.2 договору розрахунки згідно з пунктом 2.4 договору здійснюються на підставі окремого акту, який підписується сторонами після підписання акту приймання виконаних робіт шляхом утримання відповідної суми при перерахуванні коштів за актом виконаних робіт.

          Згідно з наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0акт9 від 30.09.2008 року на суму 13883,38 грн. та № ОУ-11/11ак від 13.11.2008 року на суму 15705,17 грн., загальна вартість наданих за договором послуг генпідряду склала 29588,55 грн.

          Враховуючи зазначене, в рахунок оплати виконаних робіт відповідач зобов’язаний був перерахувати позивачу 710125,05 грн.

          Відповідно до наданих суду виписок банку по особовому рахунку за 30.12.2008 року та 17.03.2009 року, в якості остаточного розрахунку за договором відповідач здійснив на користь позивача переказ 85000,00 грн.

          Таким чином, роботи на суму 25125,05 грн. залишилися неоплаченими.

          Вказані роботи були прийняті згідно з актом типової форми КБ-2в за листопад 2008 року від 13.11.2008 року.

          Згідно з пунктом 3.3 договору кінцевий розрахунок за договором провадиться відповідачем не пізніше 5-ти днів з моменту підписання сторонами акта здавання-приймання виконаних робіт.

          З огляду на вказане, остаточно розрахуватися за роботи, прийняті згідно з актом типової форми КБ-2в за листопад 2008 року від 13.11.2008 року, відповідач зобов’язаний був у термін до 18.11.2008 року.

          Таким чином, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 25125,05 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 25125,05 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з прострочення відповідачем оплати виконаних робіт, позивач просить з останнього збитки від інфляції у розмірі 3685,42 грн. та 3 % річних у розмірі 892,11 грн. за період з 19.11.2008 року по 25.01.2010 року.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Судом встановлено, що остаточно розрахуватися за роботи, прийняті згідно з актом типової форми КБ-2в за листопад 2008 року від 13.11.2008 року, відповідач зобов’язаний був у термін до 18.11.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 19.11.2008 року.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          З огляду на вказане, за перерахунком суду розмір збитків від інфляції складає:

          25125,05 грн. * 116,7 % (102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 % * 100,9 % * 101,1 % * 100,9 % * 101,8 %) –25125,05 грн. = 4195,88 грн.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 3685,42 грн.

          Розмір 3 % річних за перерахунком суду складає:

          25125,05 грн. * 3 % * 43 (з 19.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 88,56 грн.

          25125,05 грн. * 3 % * 390 (з 01.01.2009 року по 25.01.2010 року) / 365 = 805,38 грн.

          Враховуючи зазначене, загальний розмір 3 % річних складає 893,94 грн.

          З підстав, наведених вище, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню у розмірі 892,11 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд» (02094, м. Київ, пров. Карельський, 8; ідентифікаційний код 34726899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Вена» (14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, просп. Перемоги, 67, кв. 2-3; ідентифікаційний код 14245188) основну заборгованість у розмірі 25125 (двадцять п’ять тисяч сто двадцять п’ять) грн. 05 коп., збитки від інфляції у розмірі 3685 (три тисячі шістсот вісімдесят п’ять) грн. 42 коп., 3 % річних у розмірі 892 (вісімсот дев’яносто дві) грн. 11 коп., 297 (двісті дев’яносто сім) грн. 03 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –01.06.2010 року.