Рішення № 10014763, 14.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/10814.05.10 За позовомКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення до Національної телекомпанії України

простягнення 4 318,39 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачів Ситнік О.В. –представник

від відповідача Костогризова Г.С. –представник Рішення прийняте 14.05.2010, оскільки 30.04.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 14.05.2010 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутніх представників учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення про стягнення з Національної телекомпанії України 4 318,39 грн., у тому числіосновний борг у розмірі 3 836,16 грн., пеня у розмірі 305,00 грн. та штраф у розмірі 177,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №7а-03 від 10.11.2003 зі сплати орендних платежів за період з 01.04.2009 по 30.11.2009, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 3836,16 грн. Внаслідок порушення відповідачем договірних зобов’язань позивачем також нараховано штрафні санкції у вигляді пені в сумі 305,00 грн. та штраф у розмірі 177,23 грн.

Відповідач проти позову заперечує та посилається на постанову Кабінету Міністрів України “Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” (п. 10), згідно з якою розмір річної орендної плати для відповідача становить 1 гривню. Також відповідач зазначає, що позивачем в порушення ст. 232 Господарського кодексу України здійснено розрахунок пені з 01.04.2009 по 30.11.2009, що становить 244 календарних дні.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

01.11.2003 між Державним підприємством “Київський радіотелевізійний передавальний центр”, правонаступником якого є Київська філія Концерн Радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, (орендодавець) та Національною телекомпанією України (орендар) було укладено Договір оренди № 7а-03 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, загальною площею 65,42 кв.м, розміщене на другому поверсі триповерхової будівлі ППС за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, що знаходиться на балансі Київського радіотелевізійного передавального центру.

Факт передачі вищезазначеного приміщення в оренду підтверджується Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Дорогожицька, 10 від 01.11.2003, підписаним повноважними представниками сторін, належно засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору оренди, з 01.11.2003 по 01.11.2006. По закінченню терміну дії договору жодною із сторін не було надано та отримано заяви щодо припинення дії даного договору. Таким чином, відповідно до п. 10.5. договору термін дії подовжувався на той самий термін на тих же умовах і на тих самих умовах.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - червень 2003 року 243,54 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У відповідності з п. 3.3 Договору перерахування здійснюється орендарем до 10 числа місяця, наступним за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 30% перераховується орендарем до державного бюджету, 70% орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця.

З 01.01.2004 набрали чинності Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України. Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Прикінцевих положень та Господарський кодекс України щодо цивільних, господарських відносини, які виникли до набрання чинності цими кодексами, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами продовжують існувати, вони регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно п. 1, п. 3 ст. 19 вказаного Закону орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 5.2 Договору орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як свідчать матеріали справи, відповідач зобов’язання за Договором оренди № 7а-03 виконав не в повному обсязі. Розрахунки з орендної плати в розмірах та строки, передбачені Договором, за період з 01.04.2009 по 30.11.2009 не здійснив. Заборгованість відповідача зі сплати орендної плати становить 3 836,16 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України “Про методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна” (п. 10), згідно з якою розмір річної орендної плати для відповідача становить 1 гривню, судом не приймається зважаючи на наступне.

Згідно з п. 3.4 Договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї з сторін у разі зміни Методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 10.3 Договору зміни і доповнення до цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін.

Згідно з п. 10.11 Договору усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі додатковою угодою і вступають в силу після їх підписання сторонами.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема орендна плата з урахуванням її індексації.

Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зміна умов Договору оренди № 7а-03 від 01.11.2003, у тому числі розміру орендної плати, повинна бути здійснена у письмовій формі, шляхом підписання сторонами Договору додаткової угоди.

Матеріали справи свідчать, що додаткова угода до Договору оренди № 7а-03 від 01.11.2003 щодо зміни розміру орендної плати сторонами укладена не була.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 3 836,16 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 305,00 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.5 Договору орендна плата, перерахована не своєчасно або не в повному обсязі, стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному в п. 3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової стави НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов’язання з оплати орендної плати за період з 01.04.2009 по 30.11.2009 не виконав, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов’язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та настання строку сплати орендної плати за кожний місяць, за розрахунком суду у розмірі 208,50 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 177,23 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

З даної норми вбачається, що передбачені нею розмір пені та штрафу застосовується, якщо інше не передбачене договором, а відтак до вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій застосуванню підлягають положення п. 3.5 Договору, в якому сторони закріпили, що за порушення строків сплати орендної плати орендар сплачує орендодавцю, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, в свою чергу відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% сторони в договорі не передбачили.

Таким чином, визначений ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штраф в даному випадку до відповідача не може бути застосований, оскільки інший вид та розмір штрафу передбачений п. 3.5 Договору.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258” внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів” (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361).

Відповідно до вказаних змін, у господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита –за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів –за ставкою 236 грн.

Як вбачається з платіжного доручення № 78 від 08.02.2010 позивачем сплачено 434,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 198,50 грн. підлягають поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної телекомпанії України(04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, ідентифікаційний код 23152907, р/р № 35223016000821 в УДК у м. Києві, МФО 820019, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, ідентифікаційний код 34924992, р/р № 26003052606515 в РЦ КБ Приватбанк м. Києва, МФО 320649) основний борг у розмірі 3 836 (три тисячі вісімсот тридцять шість) грн. 16 коп., пеню у розмірі 208 (двісті вісім) грн. 50 коп., державне мито у розмірі 95 (дев’яносто п’ять) грн. 53 коп. та 221 (двісті двадцять одна) грн. 04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Київської філії Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10, ідентифікаційний код 34924992, р/р № 26003052606515 в РЦ КБ Приватбанк м. Києва, МФО 320649) 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 50 коп. надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення: 02.06.2010