Рішення № 10014456, 01.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/19701.06.10 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»

дозакритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»

простягнення 182850,32 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Тенцер І.О., Шуман В.П. (довіреність №47-04/10 від 26.04.2010 року)

від відповідача:представник Горобець О.Ю. (довіреність від 11.01.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»заборгованості за договором підряду №61-08/08 від 18.08.2008 року в розмірі 182850,32 грн. (у тому числі 157189,65 грн. основного боргу; 15802,94 грн. пені; 7545,10 грн. інфляційних втрат та 2312,63 грн. трьох процентів річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином розраховується за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 року порушено провадження у справі №23/197 та призначено її розгляд на 27.04.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їхніми правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову не заперечував, але вимоги ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.06.2010 року за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем був укладений договір підряду №42-10/08 від 15.10.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався проводити роботи з монтажу водопроводу, каналізації та опалення на об’єкті: «Фабрика по виробництву нижньої білизни»в місті Лубнах, Полтавської області, майдан Володимирський,16/1, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 7.1 договору №42-10/08 від 15.10.2008 року вартість робіт складає 621514,820 грн. (пункт 7.1 договору №42-10/08 від 15.10.2008 року у редакції додаткової угоди №3від 11.06.2009 року).

Згідно пункту 11.5 договору №42-10/08 від 15.10.2008 року Відповідач зобов’язався провести кінцеві розрахунки за виконані роботи протягом 10 банківських днів від дати підписання акту приймання виконаних робіт.

Позивачем були виконані передбачені договором №42-10/08 від 15.10.2008 року роботи з монтажу водопроводу, каналізації та опалення загальною вартістю 621735,60 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, копії яких залучені до матеріалів справи (оригінали оглянуті у судовому засіданні). Зазначені акти підписані повноважними представниками та скріплені печаткою Відповідача без зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Всупереч договірним умовам Відповідачем було перераховано на рахунок Позивача лише 464545,95 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, які залучені до матеріалів справи.

Таким чином, заборгованість Відповідача на час розгляду справи становить 157189,65 гривень.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання у строки, встановлені пунктом11.5 договору №42-10/08 від 15.10.2008 року, тобто вчинив господарське правопорушення.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України визначають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до пункту 13.4 договору №42-10/08 від 15.10.2008 року Відповідач зобов’язався за несвоєчасне виконання фінансових зобов’язань по договору сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми невиконаних фінансових зобов’язань.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, суд встановив, що вони є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При перерахуванні суми індексу інфляції судом встановлено що розмір інфляційних втрат, становить суму більшу, ніж заявлено Позивачем до стягнення (загальний індекс інфляції за спірний період становив 1.048, замість 1.077 зазначених Позивачем), а саме 12103,60 грн. проте, позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат підлягають задоволенню за розрахунком Позивача в сумі 7545,10 грн. оскільки суду не надано права виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 77 а, ідентифікаційний код 33781592) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Л-Стиль»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 2/10, корпус 35, кім. 604, ідентифікаційний код 32559515) 157189,65 грн. (сто п’ятдесят сім тисяч сто вісімдесят дев’ять гривень 65 копійок) основного боргу; 15802,94 грн. (п'ятнадцять тисяч вісімсот дві гривні 94 копійки) пені; 7545,10 грн. (сім тисяч п’ятсот сорок п’ять гривень 10 копійок) інфляційних витрат; 2312,63 грн. (дві тисячі триста дванадцять гривень 63 копійки) трьох процентів річних; 1828,50 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять вісім гривень 50 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Т.Ю.Кирилюк

Дата підписання рішення: 01.06.2010 року.