Рішення № 100144153, 24.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2021 року

справа №380/8794/20

провадження № П/380/9002/20

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Красневич Ю.Б.,

за участю:

представника позивача Ганущин М.В.,

представника третьої особи Басистого В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_18 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БісанБуд» про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 (місце проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 (місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 (місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 (місце проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_10 ), ОСОБА_11 (місце проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП НОМЕР_11 ), ОСОБА_12 (місце проживання: АДРЕСА_11 , РНОКПП НОМЕР_12 ), ОСОБА_13 (місце проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП НОМЕР_13 ), ОСОБА_14 (місце проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП НОМЕР_14 ), ОСОБА_15 (місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_15 ), ОСОБА_16 (місце проживання: АДРЕСА_14 , РНОКПП НОМЕР_16 ) ОСОБА_17 (місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_17 ) (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області (місцезнаходження: 81131, Львівська область, Пустомитівський район, с.Солонка, вул.Центральна, 3, код ЄДРПОУ 04369699) (далі – відповідач, Солонківська сільська рада), в якому, з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 17.02.2021, просять визнати протиправним та нечинним рішення Солонківської сільської ради Пустомитівського району, Львівської області XXVIII позачергової сесії VIII демократичного скликання від 15.04.2020 №4184 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_8 » (далі – рішення №4184 від 15.04.2020).

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що з наданої відповіді на адвокатський запит представника позивачів їм лише в червні-липні 2020 року стало відомо про прийняття відповідачем оскаржуваного рішення №4184 від 15.04.2020, а також вони лише тоді ознайомились з детальним планом території в межах АДРЕСА_8 (далі – Детальний план території).

Сам Детальний план території був опублікований на сайті Солонківської сільської ради вже після його затвердження.

Крім цього, з відповідей на адвокатські запити представника та відповіді на колективну скаргу позивачів їм стало відомо, що замовником Детального плану території гр. ОСОБА_18 отримано будівельні паспорти для будівництва житлових будинків на 18-ти земельних ділянках, що входять в територію, охоплену Детальним планом. Ці земельні ділянки відповідно до Генерального плану села Солонка мають цільове призначення 02.01 «Для будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» (присадибні ділянки), тобто призначені для будівництва будинків садибного типу.

Однак, суб`єкт господарювання – ТзОВ «Бісанбуд» та громадянка ОСОБА_18 зареєстрували повідомлення про початок виконання будівельних робіт та здійснюють будівництво на цих земельних ділянках багатоквартирних житлових будинків з паркомісцями, без належних технічних умов, проекту будівництва та без дотримання державних будівельних норм та правил. Вказане підтверджується інформацією з офіційного сайту забудовника (ТзОВ «Бісанбуд») (http://bisanbud.com), який розпочав продаж квартир у вказаних будинках.

Такі дії забудовника та замовника Детального плану території порушують права позивачів, як власників суміжних земельних ділянок.

З огляду на це позивачі зазначають, що оскаржуване рішення відповідача №4184 від 15.04.2020 порушує їх права як жителів територіальної громади села Солонка, оскільки прийняте з порушенням процедури проведення громадських слухань з питань обговорення проекту Детального плану території. Відповідач не надав можливості позивачам ознайомитись із розробленим проектом Детального плану території перед проведенням громадських слухань, чим позбавив їх можливості подати пропозиції до цього проекту. Як наслідок, оскаржуване рішення прийняте без врахування громадських інтересів усіх жителів села Солонка та позивачів зокрема.

Вказують, що всупереч вимогам, встановленим у п.1 ч.3 ст.21 та ч.4 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.4 Порядку проведення громадських слухань, відповідач не оприлюднив рішення Солонківської сільської ради №830 від 22.09.2017 «Про розроблення детального плану територій в межах АДРЕСА_15 », як і не оприлюднив прогнозовані правові, економічні наслідки та наслідки для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, а також і сам проект Детального плану території, чим фактично обмежив доступ до цієї інформації громадськості.

Крім цього, повідомлення про початок процедури розгляду проекту Детального плану території та врахування пропозицій громадськості було розміщено в періодичному виданні «Голос народу» з порушенням вимог п.5 Порядку проведення громадських слухань, а саме: в повідомленні відсутня інформація про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій, відсутня інформація про дату, час і місце проведення громадських слухань, а також інформація про склад та зміст містобудівної документації, викладена у скороченій та доступній для широкої громадськості формі. При цьому, таке повідомлення розміщено у періодичному виданні «Голос народу», яке було видане обмеженим тиражем - 2070 примірників, а тому, з огляду на кількість мешканців села Солонка, такого тиражу об`єктивно було недостатньо для належного інформування населення про проведення громадських слухань.

Самі громадські слухання щодо обговорення проекту Детального плану території проведені відповідачем у період всеукраїнського карантину та в робочий день, коли мешканці села були зайняті, а тому позивачі вважають, що такі дії відповідача спрямовані на обмеження/позбавлення прав членів територіальної громади с.Солонка на подання своїх зауважень та на участь у висловленні своїх пропозиції та міркувань до проекту Детального плану території.

Згідно з протоколом громадських слухань від 14.04.2020 на них, окрім сільського голови, його заступника, начальника відділу архітектури, містобудування та земельних відносин сільської ради та замовника проекту Детального плану території, від громадськості були присутні лише двоє мешканців села, які є депутатами сільської ради.

Відтак, позивачі вважають, що відповідачем не було забезпечено належної процедури проведення громадських слухань щодо проекту вказаного детального плану. Вказане безперечно свідчить про протиправність рішення №4184 від 15.04.2020 та необхідність його скасування.

З цих підстав позивачі просять позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 21.10.2020 суддя залишив позовну заяву без руху, надав позивачам строк на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання цієї ухвали суду позивачами 30.10.2020 подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 04.11.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального провадження у справі. Суд залучив до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_18 (далі – третя особа, ОСОБА_18 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БісанБуд» (далі – третя особа, ТзОВ «БісанБуд»).

Відповідачем 09.12.2020 подано суду відзив на позовну заяву, в якому Солонківська сільська рада проти задоволення позову заперечила з підстав необґрунтованості такого, просила в задоволенні позовних вимог відмовити. Відзив обґрунтований, зокрема, тим, що в позовній заяві позивачами не вказано, чим саме оскаржуване рішення порушує їхні права. Всі позивачі окрім ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_20 не є жителями села Солонка, відповідно не є членами територіальної громади села. З огляду на це відповідач вказує на безпідставність обґрунтування порушеного права позивачів з покликанням на норми ст.140 Конституції України, ч.1 ст.6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», адже позивачі не є членами територіальної громади в розумінні зазначених нормативних актів.

Зазначає, що відповідно до ч.2 ст.264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктами правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Водночас, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення позивачі не зазнали жодного втручання у свої права, це рішення не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивачів і вони не вказали жодної реальної шкоди, яка їм цим рішенням заподіяна.

З посиланням на правові позиції Верховного Суду відповідач вказує, що з`ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивачів передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, що оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивачів є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення.

Відповідач зазначає, що всі доводи позивачів про порушення їх прав є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу спірного рішення на їх конкретні права, свободи чи інтереси. Позивачами не наведено жодного доказу щодо невідповідності Детального плану території положенням законодавства України, Генерального плану села Солонка чи іншій містобудівній документації.

Щодо наведених позивачами доводів про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення відповідач зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, в оголошенні про проведення громадських слухань сільською радою було надану всю інформацію, яка необхідна для розуміння предмету та мети проведення громадських слухань, а також місця їх проведення та подання пропозиції щодо Детального плану території. З огляду на значний обсяг матеріалів Детального плану території, усі мешканці села Солонка, в тому числі позивачі, мали можливість ознайомитись з такими документами безпосередньо в приміщенні сільської ради для надання своїх зауважень чи пропозицій. Водночас, позивачами не було надано жодних зауважень щодо змісту Детального плану території ні до проведення громадських слухань, ні після їх проведення та затвердження сесією ради такого Детального плану території. Тобто, позивачі вважають оскаржуване рішення протиправним лише через незначні порушення процедури його прийняття.

З цих підстав відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Третіми особами подано заперечення на позовну заяву. Суть заперечень третіх осіб зводиться до того, що обговорення детального плану території є двостороннім процесом, вимагає активної поведінки як замовника такої містобудівної документації – органу місцевого самоврядування, так і всіх мешканців населеного пункту. Позивачі, які і всі інші зацікавлені особи, були належним чином проінформовані про проведення громадських слухань щодо Детального плану території шляхом опублікування в місцевій пресі відповідного оголошення. Тобто, відповідач в установленому законодавством порядку довів до відома громадськості про проведення громадських слухань, а також забезпечив доступ до документів Детального плану території, в тому числі шляхом надання можливості ознайомитись з ними в приміщенні сільської ради. Однак, жодних пропозицій чи зауважень до Детального плану території ними подано не було, тобто позивачі не скористались своїм правом взяти участь в обговоренні проекту цієї містобудівної документації. Крім цього, представник третіх осіб вказує на відсутність порушення прав, свобод та інтересів позивачів оскаржуваним рішенням. З цих підстав просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судового засідання від 25.01.2021 суд зобов`язав відповідача опублікувати оголошення про розгляд цієї справи відповідно до вимог ст.264 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання цієї ухвали суду відповідачем 18.02.2021 надано докази розміщення на офіційному сайті Солонківської сільської ради оголошення про розгляд Львівським окружним адміністративним судом справи №380/8794/20 щодо оскарження рішення Солонківської сільської ради №484 від 15.04.2020 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_15 ».

Ухвалою судового засідання від 17.02.2021 суд частково задовольнив клопотання представника позивачів про виклик та допит свідків.

Ухвалою від 03.03.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями сторін та третіх осіб та з ініціативи суду з метою надання витребуваних судом доказів.

Представник позивачів в судових засіданнях позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог, відповідях на відзив та пояснення третіх осіб. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник третіх осіб в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Зі змісту поданих сторонами та третіми особами заяв та документів суд встановив, що суть спірних правовідносин полягає в тому, що позивачі вважають оскаржуване рішення протиправним з тих підстав, що воно прийняте з порушенням встановленої законодавством процедури, а тому підлягає визнанню нечинним, як нормативно-правовий акт місцевого значення. В той же час, відповідач та треті особи вважають, що позивачами не доведено порушення оскаржуваним рішенням їх прав, свобод чи інтересів, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. При цьому, незначні недоліки, допущені в процедурі прийняття оскаржуваного рішення за умови відповідності його змісту вимогам законодавства, не свідчить про протиправність такого та не є підставою для визнання його нечинним.

Дослідивши подані сторонами та третіми особами документи, заслухавши свідків, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Рішенням «Про розроблення детального плану території в межах АДРЕСА_15 » №830 від 22.09.2017 Солонківська сільська рада вирішила, розробити детальний план території в межах АДРЕСА_15 . Замовником робіт з розроблення детального плану території визначено Виконавчий комітет Солонківської сільської ради. Фінансування робіт із розроблення детального плану вирішено провести за рахунок ОСОБА_18 . Виконавчий комітет Солонківської сільської ради зобов`язано забезпечити укладення договору на розроблення містобудівної документації із проектною організацією, підготовку та надання вихідних даних на проектування.

Такий Детальний план території розроблений Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_21 (кваліфікаційний сертифікат серії АА №002229) на замовлення Виконавчого комітету Солонківської сільської ради та згідно з заявою ОСОБА_18 переданий для затвердження Солонківській сільській раді.

14.03.2020 в Пустомитівському районному часописі «Голос народу» (№11 (1769)) опубліковано оголошення такого змісту: «Солонківська сільська рада згідно з рішенням №830 від 22.09.2017 інформує про проведення громадського обговорення щодо розроблення детального плану території в межах АДРЕСА_15 гр. ОСОБА_18 . З пропозиціями звертатись у сільську раду».

Громадські слухання щодо затвердження проекту детального плану території в межах вул..Роксоляни в с.Солонка проведені 14.04.2020.

Відповідно до протоколу громадських слухань на них були присутні: сільський голова ОСОБА_22 , заступник сільського голови ОСОБА_23 , начальник відділу архітектури, містобудування та земельних відносин Солонківської сільської ради Кончевич С.Л., представники громадськості – депутати сільської ради ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також замовник ОСОБА_18 . В період часу, який було надано на розгляд та внесення пропозицій та до дня проведення громадського обговорення проекту Детального плану території зауважень та заперечень у сільську раду не поступало. Проект детального плану території обговорювався депутатами сільської ради. Заперечень щодо його затвердження не поступало, а тому за результатами громадських слухань було вирішено подати проект Детального плану території на затвердження сесії Солонківської сільської ради.

Рішенням Солонківської сільської ради № 4184 від 15.04.2020 затверджено детальний план території в межах АДРЕСА_15 . Відповідно до витягу з протоколу сесії Солонківської сільської ради від 15.04.2020 за прийняття такого рішення проголосували всі присутні 19-ть депутатів сільської ради.

Рішення про затвердження Детального плану території та сам Детальний план території опублікований на сайті Солонківської сільської ради після прийняття такого, що не заперечується сторонами та підтверджується наявними у справі доказами.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України» завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття "порушене право", за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття "охоронюваний законом інтерес". У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні й конституційному поданні щодо тлумачення ч. 2 ст. 55 Основного Закону України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист (п. 4.1 мотивувальної частини вказаного Рішення).

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьев проти України 2»).

Європейський суд з прав людини у п. 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

З урахуванням наведених правових норм суд здійснює розгляд справи по суті, оскільки іншого порядку розгляду зазначеної категорії справ діючим законодавством не встановлено.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, визначено статтею 264 КАС України, відповідно до частини першої якої встановлені нею правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Відповідно до ч.2 ст. 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Позивачі просять суд визнати протиправним та нечинним рішення Солонківської сільської ради №4184 від 15.04.2020 «Про затвердження детального плану території в с.Солонка». Вказаним рішенням затверджено детальний план території в межах вулиці Роксоляни в с.Солонка Пустомитівського району Львівської області. В обґрунтування порушення вказаним рішенням їхніх прав позивачі вказують, що Детальний план території розроблений та затверджений відповідачем стосовно земельних ділянок, які межують з земельними ділянками позивачів. Таке рішення прийняте відповідачем з порушенням процедури, що позбавило їх можливості подати свої заперечення чи пропозиції до Детального плану території.

Даючи оцінку таким доводам позивачів суд враховує, що повноваження Солонківської сільської ради у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, Земельним кодексом України, законами України «Про місцеве самоврядування в України», «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 555 від 25.05.2011 (далі – Порядок № 555).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій; до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно з положеннями п.3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Порядок розроблення містобудівної документації, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 (далі - Порядок № 290).

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 290 рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території; детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Згідно з ч.4 ст.19 цього ж Закону детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати та доповнювати положення останнього.

Відповідно до пункту 2.9 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» для досягнення високого соціально-економічного ефекту формування планувальної структури міста треба прагнути до компактного розвитку його плану, що досягається підвищенням інтенсивності використання території під основні функції. При цьому треба враховувати неоднорідність функціонально-планувальних якостей міських територій, які значною мірою визначаються різною інтенсивністю їх освоєння і неоднаковими умовами транспортної доступності.

Пунктом 3.4 ДБН Б.1.1-14:2012 визначається, що використання території за переважними функціями (багатофункціональна, громадська, житлова, промислова тощо), що існує або встановлюється містобудівною документацією, та наявність інших супутніх функцій, які не суперечать функціям, що переважають.

Зі змісту Детального плану території суд встановив, що такий розроблений на замовлення Виконавчого комітету Солонківської сільської ради згідно з рішенням сільської ради №830 від 22.09.2017.

Ділянка на яку розроблений Детальний план території розташована в центральній частині села по вул. Роксоляни і обмежена існуючою вул. Роксоляни, вул. Проектованою та ділянками існуючої житлової забудови. Ця ділянка обмежена з півночі – ділянками існуючої індивідуальної житлової забудови, існуючою вул. Наварійською, за якою знаходяться території індивідуальної житлової забудови; з заходу та сходу – існуючими ділянками індивідуальної житлової забудови; з півдня – існуючим проїздом, за яким знаходяться ділянки особистих селянських господарств та ділянки для ведення садівництва.

Детальний план території враховує існуючу планувальну структуру населеного пункту; рішення генерального плану населеного пункту; існуючі мережі вулиць і проїздів; існуючі планувальні обмеження; інтереси власників земельних ділянок; взаємозв`язки планувальної структури проекту з планувальною структурою існуючих кварталів та з рішеннями генерального плану.

Існуючі ділянки загальною площею 0,9522 га підлягають перерозподілу та зміні конфігурації з влаштуванням проїздів для можливості доступу до кожної з ділянок. Територія проектованої індивідуальної житлової забудови складається з 21 проектованих ділянок, передбачених під будівництво індивідуальної житлової забудови.

За функціональним призначенням територія проектування передбачається під розміщення індивідуальної житлової забудови. Громадська та інша забудова в межах Детального плану території не передбачена. Проектована житлова забудова передбачається для розміщення за рахунок нового будівництва капітальних житлових будинків котеджного типу.

Згідно з основними техніко-економічними показниками Детального плану території, поверховість забудови передбачена до 3-ох поверхів (висотою до 12 м в місці найвищої частини будинку). Площа забудови: житлові будинки орієнтовними габаритами 16х12 м; 12х12 м. Загальна площа кожного житлового будинку – орієнтовно від 200 до 350 м.кв.; кількість будинків – 21.

Відповідно до Детального плану території, ним вносяться уточнення до планувальної структури кварталу і рішення Детального плану території не суперечать, а уточнюють основні рішення Генерального плану села Солонка.

Отже, Детальним планом території передбачено використання проектованої території виключно для індивідуального житлового будівництва. Детальний план території відповідає Генеральному плану села Солонка.

Вказані обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються матеріалами справи. Позивачами не надано доказів невідповідності Детального плану території вимогам законодавства, Генерального плану та іншій містобудівній документації.

Позивачі лише вказують, що оскаржуване рішення відповідача № 4184 від 15.04.2020 порушує їхні права, як суміжних землекористувачів земельних ділянок, охоплених Детальним планом території.

Надаючи оцінку таким доводам позивачів суд враховує висновки Конституційного Суду України, який вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Водночас, таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи – позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16 та від 29 червня 2021 року у справі 1.380.2019.000578.

З урахуванням наведених обставин та норм законодавства суд зазначає, що позивачі, як мешканці села Солонка та власники земельних ділянок у цьому населеному пункті, безперечно мають право приймати участь в обговоренні проектів містобудівної документації, а також надавати свої пропозиції чи зауваження до проектів такої. Тому, суд відхиляє доводи відповідача та третіх осіб про відсутність права позивачів на оскарження спірного рішення Солонківської сільської ради.

Водночас суд враховує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Як вже зазначалось вище, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, звертаючись до суду з позовом про оскарження рішення Солонківської сільської ради №4184 від 15.04.2020 «Про затвердження детального плану території в межах вул.. Роксоляни в с.Солонка», позивачі зобов`язані зазначити не лише в чому полягала неправомірність, на їх думку, такого рішення, а й чим таке рішення порушує їх права та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки змістом оскаржуваного рішення безпосередньо не визначаються права позивачів та не встановлюються для них відповідні обов`язки, то позивачам при його оскарженні необхідно навести переконливі докази того, що таким рішенням відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, суттєво порушені їх права та інтереси в результаті прийняття такого.

Тобто, стверджуючи про протиправність спірного рішення у зв`язку з порушенням процедури проведення громадських слухань щодо обговорення проекту Детального плану території, позивачам необхідно вказати, в чому саме полягає невідповідність цієї містобудівної документації вимогам законодавства та які саме пропозиції чи зауваження не були враховані відповідачем, хоча за умови дотримання процедури проведення громадських слухань могли вплинути на зміст Детального плану території.

Водночас, у цій справі позивачі не вказують на невідповідність Детального плану території вимогам законодавства. В ході розгляду справи судом таких фактів також не встановлено.

Підставою для звернення до суду позивачами вказується лише виявлені ними факти порушення третіми особами вимог містобудівного законодавства та здійснення будівництва об`єктів нерухомості всупереч містобудівній документації та будівельних норм та правил.

Суд зазначає, що дослідження цих обставин відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» повинно проводитись спеціальними органами державного архітектурно-будівельного контролю у встановленому законодавством порядку, а тому ці обставини виходить за межі предмету доказування в даній справі. З цих підстав суд не надає їм оцінки та не враховує під час прийняття рішення.

Щодо доводів позивачів про порушення процедури проведення громадських слухань щодо обговорення проекту Детального плану території суд зазначає таке.

Відповідно до ст.21 Закону України про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.

Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.

Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно з ч.7 та ч.8 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.

Детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Позивачі зазначають, що рішення Солонківської сільської ради № 830 від 22.09.2017 «Про розроблення детального плану території в межах вулиці роксоляни в с.Солонка» в порушення вимог ст. 21 вказаного вище Закону не було оприлюднено на сайті сільської ради та в місцевій пресі, чим фактично обмежено доступ громадськості до інформації про розроблення містобудівної документації. Вказана обставина не заперечується відповідачем, однак ним зазначено, що офіційний веб-сайт Солонківської сільської ради був створений та почав працювати лише 30.01.2018. Крім цього, вказаним рішенням лише уповноважено виконавчий комітет сільської ради замовити виготовлення детального плану території та визначено особу, яка повинна забезпечити фінансування робіт по розробленню такої містобудівної документації. Тому, на момент прийняття цього рішення проект детального плану території ще не був розроблений та, відповідно, не було підстав для подання пропозицій щодо його змісту.

Отже, не оприлюднення відповідачем рішення про розроблення Детального плану території не свідчить про протиправність рішення про затвердження такого.

Як вже зазначалось, проект Детального плану території був поданий Солонківській сільській раді громадянкою ОСОБА_18 в березні 2020 року. 14.03.2020 відповідачем подано оголошення в місцевій пресі про початок процедури громадського обговорення проекту Детального плану території та повідомлено про можливість подання пропозицій безпосередньо до сільської ради.

Вимоги щодо змісту повідомлення про початок проведення громадських слухань визначені в п.5 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 (далі - Порядок № 555).

Таке повідомлення повинно містити: інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі; основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації; відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення; інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної документації, пояснювальною запискою, розділом "Охорона навколишнього природного середовища", який розробляється у складі проекту містобудівної документації та одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку; інформацію про посадову особу замовника містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій; інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань; інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

З огляду на вказані положення законодавства суд погоджується з тим, що подане відповідачем повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості до проекту Детального плану території не містять всіх обов`язкових відомостей. Зокрема, безпосередньо в місцевій пресі не було оприлюднено графічні матеріали проекту, його основні техніко-економічні показники та час і місце проведення громадських слухань. Проте, незважаючи на те, що формально оголошення за своїм змістом не відповідає всім вимогам, встановленим Порядком № 555, доступ громадськості до цієї інформації було забезпечено шляхом надання можливості ознайомитись з проектом безпосередньо в приміщенні сільської ради, в тому числі в порядку, визначеному п.7 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Сам детальний план території та рішення про його затвердження були оприлюднені відповідачем на офіційному сайті сільської ради після прийняття оскаржуваного рішення.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 повідомили суду, що з повідомленням про початок проведення громадських слухань ні вони ні інші позивачі не були ознайомлені, оскільки газета «Голос народу» не є загальнодоступною, а тому з пропозиціями не звертались. Довідались про розроблення Детального плану території лише після того, як розпочались будівельні роботи на суміжних земельних ділянках. В той же час свідки вказали, що їм не чинились перешкоди в ознайомленні з проектом детального плану території, оскільки вони не звертались за такою інформацією до сільської ради. Свідки також підтвердили, що вважають порушенням прав мешканців с.Солонка дії третіх осіб по будівництву на спірній території багатоквартирних житлових будинків.

Суд зазначає, що загалом покази свідків співпадають з доводами позивачів, викладених в письмових заявах по суті справи, а тому суд надає оцінку таким показам в сукупності з іншими доказами.

Отже, з врахуванням встановлених обставин та досліджених доказів, суд зазначає, що відповідачем допущено певні порушення вимог Порядку №555 під час проведення процедури громадського обговорення Детального плану території.

Проте, ані Порядок №555, ані будь-які інші нормативно - правові акти України не обумовлюють обов`язкове скасування рішення органу місцевого самоврядування внаслідок порушення порядку подання повідомлення про початок процедури громадських слухань щодо Детального плану території.

Суд зазначає, що процедура розроблення Детального плану території, його обговорення та подання пропозицій є по своїй суті двостороннім процесом. Тобто, поряд з обов`язком органу місцевого самоврядування довести до відома громадськості інформацію про розроблення такої містобудівної документації, існує також обов`язок громадськості проявляти зацікавленість до належного упорядкування та планувальної організації певної території населеного пункту, а також вчиняти дії щодо ознайомлення з такою документацією та подання пропозицій по її вдосконаленню.

Таким чином, суд доходить висновків про необхідність встановлення ступеню обмеження у реалізації прав на ознайомлення з проектом Детального плану території, якого було завдано зацікавленим особам порушеннями, які було допущено відповідачем.

При цьому суд враховує, що в даному випадку має місце не відсутність повідомлення про проведення громадських слухань взагалі, яка б об`єктивно виключала поінформованість громадськості про проект детального плану, а порушення процедурного характеру, які не виключали можливості ознайомлення з проектом та надання пропозицій від зацікавлених осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, громадські слухання щодо обговорення проекту Детального плану території були проведені і в них брали участь в тому числі депутати сільської ради, які представляли інтереси певного кола мешканців села Солонка.

Також суд враховує те, що під час розгляду справи позивачами не було надано жодних відомостей про існування з їхнього боку пропозицій про внесення змін до Детального плану території, натомість можливість затвердження такого ними заперечується взагалі.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що порушення відповідачем порядку повідомлення про проведення громадських слухань саме по собі не може бути достатньою підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст..2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню на предмет відповідності вказаним критеріям суд не встановив обставин, що свідчили б про недотримання їх відповідачем та були б достатніми підставами для скасування такого. При цьому суд, серед іншого, враховує наведений у вказаній нормі критерій пропорційності, за яким необхідною є оцінка спірного рішення на предмет дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивачів та цілями, на досягнення яких спрямоване таке рішення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Солонківської сільської ради від 15.04.2020 №4184 «Про затвердження детального плану території в межах АДРЕСА_15 », а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачами судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 до Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_18 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БісанБуд» про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено та підписано 04.10.2021.

Суддя Р.І. Кузан