
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/7941/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2021 року місто Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,
представника позивача Коня А.В.,
представника відповідача Войтків З.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» код ЄДРПОУ 22380635, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі – позивач; ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області») до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35 (далі – відповідач; ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ №1576-ПП від 07.05.2021 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області».
Ухвалою від 18.05.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позивач обгрунтовує позовні вимоги тим, що оскаржений наказ вручено позивачу в день проведення перевірки - 12.05.2021, без направлення на проведення перевірки. Позивач вважає, що його неналежно повідомлено про проведення перевірки, а призначення такої здійснено відповідачем з порушенням вимог Податкового кодексу України.
16.06.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що підставою для проведення перевірки був підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (відкрито провадження у справі про банкрутство ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області»). Представник відповідача звернув увагу на те, що термін проведення перевірки у відповідності до оскарженого наказу на момент подання позову вже сплив. Оскаржений наказ є актом одноразового застосування та вичерпав свою дію фактом його невиконання. Позивач скористався своїм правом на недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Оскаржений наказ втратив чинність, оскільки строк проведення перевірки завершився, а сама перевірки проведена не була.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ГУ ДПС у Львівській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку управління податкового аудиту ГУ ДПС у Львівській області від 29.04.2021 № 191/13-01-07-01-14, прийняло наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» від 07.05.2021 № 1576-ПП (далі – оскаржений наказ). У такому наказі зазначено, що перевірка проводитиметься з 12.05.2021 тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період діяльності з 01.01.2017 по 29.03.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 29.03.2021.
На підставі вказаного наказу видані направлення на перевірку від 12.05.2021 №№5185, 5186, 5188.
Вважаючи наказ ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» від 07.05.2021 № 1576-ПП протиправним, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (тут і надалі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; ПК України).
Відповідно до абзацу першого пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України зазначено, зокрема, те, що 75.1.2. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених вказаним Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок викладений у статті 78 ПК України.
Так, відповідно до пункту 78.4 вказаної статті про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Як встановив суд, оскаржений наказ прийнятий на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті ПК України, згідно з яким документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
Суд встановив, що станом на час прийняття оскарженого наказу була чинною ухвала Господарського суду Львівської області від 12.10.2020 у справі № 914/2468/20, якою відкрито провадження у справі про банкрутство ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області».
З огляду на встановлене, суд вважає, що оскаржений наказ прийнятий за наявності підстав для цього та у відповідності до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті ПК України, а тому доводи позивача у цій частині є необґрунтованими.
Щодо доводів позивача про невручення йому до початку проведення перевірки оскарженого наказу, а також направлення на проведення перевірки, то суд зазначає таке.
Суд встановив, що на наказі ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» від 07.05.2021 № 1576-ПП керівник ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» Кінаш В.В. розписався та зазначив, що провести перевірку неможливо, оскільки його та бухгалтера не допускають на робоче місце. Також вказано про те, що такий наказ буде оскаржуватись в суді.
У позовній заяві позивач вказав на те, що посадові особи ГУ ДПС у Львівській області не пред`явили направлення на проведення перевірки.
Разом з тим, як видно з наказу ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» від 07.05.2021 № 1576-ПП керівник ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» Кінаш В.В. зазначив на такому, що відмовляється від ознайомлення з направленнями.
Суд вказує на те, що непред`явлення документів перед проведенням перевірки не впливає на правомірність наказу про призначення перевірки, оскільки такі дії контролюючого органу мають значення при оскарженні результатів перевірки.
Суд також враховує, що пунктом 19 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС) визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
В абзаці четвертому пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».
У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22.04.2008 № 9-рп/2008 у справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акта індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.
Суд зауважує, що в оскарженому наказі встановлено провести документальну виїзну позапланову перевірку з 12.05.2021 тривалістю 5 робочих днів. Позивач же звернувся до суду 18.05.2021, тобто після закінчення встановленого в оскарженому наказі строку для проведення перевірки.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржений наказ як акт індивідуальної дії вичерпав свою правову дію і не є таким, що порушує права позивача.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наказ ГУ ДПС у Львівській області «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» від 07.05.2021 № 1576-ПП відповідає критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), тобто є правомірним та не підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Виробничо-сервісний центр у Львівській області» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити повністю.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повне рішення суду складене 5 жовтня 2021 року.
Суддя Мричко Н.І.
Судове рішення № 100144131, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 30.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 380/7941/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: