Рішення № 10014383, 06.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/12506.04.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «ЛІКО-БУД»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

про стягнення 156418,62 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Ланець А.М. - представник за довіреністю

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 132590,48 грн. заборгованості по Договору № 53 від 06.09.2007р. та додаткам № 1, 2, 3% річних - 4337,34 грн., втрат від інфляції –19490,80 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –1750,00 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2010 було порушено провадження в справі № 47/125 та призначено розгляд справи на 02.03.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2010 за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 06.04.2010.

В судове засідання 06.04.2010 з’явився представник позивача, який заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 53 від 06.09.2007 не було оплачено у повному обсязі виконані позивачем роботи, оскільки позивачем було виконано робіт загалом на суму 410350,00 грн., а відповідачем оплачено лише 277759,72 грн. Заборгованість відповідача складає 132590,48 грн., яку позивач просив суд стягнути з відповідача. Також. за прострочення зобов’язання по оплаті виконаних робіт позивачем було заявлено до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України % річних - 4337,34 грн., втрат від інфляції –19490,80 грн.

Відповідач своїх представників в судове засідання –не направив, вимог суду, викладених в ухвалах суду - не виконав, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів - не надав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Суд зазначає про те, що відповідач був обізнаний про наявність судового спору в справі № 47/125 та не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначалось в ухвалах суду про відкладення розгляду справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2007 між відповідачем –ТОВ «Фундамент», як замовником, та позивачем –ТОВ «БМУ «ЛІКО-БУД», як виконавцем, було укладено договір № 53 (далі – договір № 53 від 06.09.2007), який підписано представниками замовника та виконавця і посвідчено печатками сторін.

Умовами договору № 53 від 06.09.2007 сторони погодили, що виконавець (позивач) передає, а замовник (відповідач) приймає у тимчасове користування майно: баштовий кран КБ-405-2 А рестр. № 17833 та підкранові колії в кількості 56.25 м/пог для виконання будівельних робіт на об’єкті замовника по вул. Коцюбинського, 9 (36) (п. 1.1), виконавець (позивач) забезпечує будівництво об’єкту баштовим краном КБ-405-2 А та організовує його роботу в необхідному змінному режимі (п. 1.2), у випадку відмови замовника (відповідача) від подальшого використання баштового крану до закінчення будівництва об’єкту, оплачує виконавцю (позивачу) витрати на його демонтаж та вивіз (п. 2.6), оплата виконаних виконавцем (позивачем) робіт замовник (відповідач) проводить по погоджених у даному пункті цінах (п. 4.1), оплата замовником (відповідачем) за монтаж та демонтаж баштового крану та підкранових колій здійснюється до початку виконання робіт у розмірі 50%, по закінченню робіт повною оплатою (п. 4.2), оплата роботи виконавця (позивача) проводиться на підставі змінних рапортів та актів виконаних робіт оформлених підрозділами замовника (відповідача) по цінах, згідно п. 4.1 договору (п. 4.3).

Відповідно до додатку № 1 від 01.03.2008 до договору № 53 від 06.09.2007, сторонами було погоджено було внесення змін д п. 4.1 договору № 53 від 06.09.2007 щодо вартості робіт, а також погоджено, що оплата робіт по новим розцінкам проводити з 01.03.2008.

01.11.2008 сторонами було погоджено додаток № 2 до договору № 53 від 06.09.2007, відповідно до якого в зв’язку з демонтажем баштового крану КБ-405-2 А реєстр. № 17833 (власник БМУ «Ліко-Буд») замовником на власному об’єкті, який знаходиться у с. Чайка по вул.. Коцюбинського, 9/36, що є порушенням діючого договору № 53 від 06.09.2007 внесено зміни у п. 1 додатку № 1 від 01.03.2008 до договору № 53 від 06.09.2007 в наступній редакції: оплату виконаних робіт виконавцем (позивач) замовник (відповідач) проводить по цінах, які без урахування ПДВ становлять: вартість монтажу –демонтажу однієї ланки підкранових колій (4.5 ланок) –2400,00 грн., вартість перевезення баштового крану –18000,00 грн.; оформлення і оплата робіт по демонтажу підкранових колій та вивозу баштового крану і колій проводить по вищевказаних цінах з 01.12.2008.

Відповідно до актів здачі –приймання виконаної роботи до договору № 53 від 06.09.2007, а саме: № 000350 на суму 28080,00 грн., № 000320 на суму 15006,24 грн., № 000290 на суму 30012,48 грн., № 000948 від 31.10.2008 на суму 30485,52 грн., № 000263 на суму 30948,48 грн., № 000948 від 30.09.2008 на суму 29559,60 грн., № 000948 від 31.05.2008 на суму 32880,96 грн., № 000948 від 30.04.2008 на суму 25553,88 грн., № 000948 від 31.03.2008 на суму 27687,60 грн., № 000948 від 31.01.2008 на суму 22070,40 грн., № 000948 від 31.12.2007 на суму 34312,32 грн., № 000819 від 30.11.2007 на суму 32223,36 грн., № 000731 від 31.10.2007 на суму 31359,36 грн., № 000729 від 31.10.2007 на суму 10500,00 грн., № 000636 від 30.10.2007 на суму 29670,00 грн., які підписані представниками позивача та відповідача і посвідчені їхніми печатками, позивачем, як виконавцем, було передано баштовий кран, виконано роботи (надано послуги баштових кранів, здійснено монтаж та демонтаж баштового крану та баштових колій) загалом на суму 410350,20 грн.

Відповідно до платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи, відповідачем було здійснено часткову оплату по договору № 53 від 06.09.2007 шляхом перерахування на користь позивача загалом 277759,72 грн.

Відповідно до вимоги позивача № 5 від 19.10.2009, направленої відповідачу згідно фіскального чеку Укрпошти № 4887 від 19.10.2009, позивач вимагав погасити заборгованість по договору № 53 від 06.09.2007 за виконані роботи , демонтаж та вивіз крану КБ-405-2 А –132590,00 грн., а також 3% річних та інфляційні втрати, загалом в сумі 171768,04 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно статті 909 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець, умови договору № 53 від 06.09.2007 виконав у повному обсязі, а саме: ним було виконано обумовлені договором роботи та надано обумовлені договором послуги баштовим краном, здійснено монтаж та демонтаж баштового крану та баштових колій загалом на суму 410350,20 грн., які відповідачем було прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується двосторонньо підписаними сторонами актами здачі –приймання виконаної роботи до договору № 53 від 06.09.2007 на загальну суму 410350,20 грн.

Але відповідач всупереч умов договору № 53 від 06.09.2007 свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт та наданих послуг –у повному обсязі не виконав, оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 277759,72 грн., а оплата в сумі 132590,48 грн. –здійснена відповідачем не була, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Суд враховує те, що оскільки умовами договору № 53 від 06.09.2007, а також умовами № 1 від 01.03.2008 та № 2 від 01.11.2008 не встановлено строку оплати виконаних позивачем робіт та наданих послуг, а лише визначено у пункті 4.2 договору № 53 від 06.09.2007 про те, що відповідач має здійснити повну оплату по закінченню робіт, а тому оплата виконаних робіт мала бути здійснена відповідачем у повному обсязі в сумі 132590,48 грн. з моменту повного демонтажу баштового крану, про що зазначено в додатку № 2 від 01.11.2008, тобто 02.11.2008, але відповідачем відповідної оплати здійснено у визначений строк - не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 132590,48 грн. по договору № 53 від 06.09.2007, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі роботи та надані послуги в розмірі 132590,48 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач всупереч умов договору № 53 від 06.09.2007 свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт та наданих послуг у повному обсязі не виконав, оскільки відповідачем було здійснено часткову оплату в сумі 277759,72 грн., а оплата в сумі 132590,48 грн. з моменту повного демонтажу баштового крану, про що зазначено в додатку № 2 від 01.11.2008, тобто 02.11.2008, здійснена відповідачем не була, прострочення відповідачем виконаних робіт та наданих послуг відбувалось з 02.11.2008 по 02.01.2010 (дата, визначена позивачем самостійно у позові як гранична щодо нарахування), а тому вимоги позивач про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню. Але оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 01.12.2008 по 02.01.2010, суд, не виходячи за межі заявленого позивачем періоду, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 4337,34 грн. та інфляційних втрат в сумі 19490,80 грн. за заявлений позивачем період.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: 132590,48 грн. –основного боргу, 4337,34 грн. –3% річних, 19490,80 грн. –втрат від інфляції.

Також, позивач при подачі позову звернувся до суду у позові про вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно відповідача, не конкретизуючи яке саме. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки позивачем окрім вимоги у позові не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, до того ж, предметом спору в справі не є майно відповідача, а тому підстави для вжиття заходів до забезпечення позову у суду відсутні.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(код ЄДРПОУ 19130159, місцезнаходження: 02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1Д; 02160 м.Київ, проспект Воз’єднання, 5-Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «ЛІКО-БУД»(код ЄДРПОУ 30302327, місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Костичева,2) суму боргу в розмірі 132590 (сто тридцять дві тисячі п’ятсот дев’яносто) грн. 48 коп., 3% річних –4337 (чотири тисячі триста тридцять сім) грн. 34 коп., втрат від інфляції - 19 490 (дев’ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто) грн. 80 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –1564 (одна тисяча п’ятсот шістдесят чотири) грн. 19 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «Ліко-Буд»(код ЄДРПОУ 30302327, місцезнаходження: 03191, м. Київ, вул. Костичева,2) зайво сплачене платіжним дорученням № 23 від 10.11.2009 державне мито в сумі 185 (сто вісімдесят п’ять) грн. 81 коп.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –01.06.2010