Ухвала суду № 100141413, 06.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.10.2021 Справа№914/3002/21

Суддя О.Д. Запотічняк, розглянувши матеріали

позовної заяви: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Громадської організації «Інститут політичних технологій», м. Львів

про витребування з чужого незаконного володіння ГО «Інститут політичних технологій» нежитлового приміщення загальною площею 37,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1052593246101

встановив:

Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Громадської організації «Інститут політичних технологій» про витребування з чужого незаконного володіння ГО «Інститут політичних технологій» нежитлового приміщення загальною площею 37,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1052593246101.

Ухвалою від 06.10.2021 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 02.11.2021.

Позивачем також було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Проте, згідно з частинами 3, 4 ст.140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно із ч.6 ст.140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Як вбачається із заяви про забезпечення позову, Львівська міська рада просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад. Київської, Севастопольської міських районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1052593246101, загальною площею 37,8 кв.м,

Заява мотивована тим, що відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно будинок на АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення виконкому Ленінської районної ради народних депутатів № 222 від 14.04.1987 р., що підтверджує факт існування права комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на нежитлове приміщення загальною площею 37,8 м.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 51377722 від 04.01.2016 року гр. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 .

Інформація про технічні характеристики квартири наведені у технічному паспорті виданого ФОП ОСОБА_2 б/н від 05.10.2016 року з якого вбачається, що квартира розташована на 1 поверсі 4 поверхового будинку, загальна площа квартири складає 25,3 кв. м. (житлова площа 18,1 кв. м.), а також відповідають даним свідоцтва про право власності на нерухоме майно №51377722 від 04.01.2016 року. Одночасно у вказаних документах відсутня інформація про нежитлові приміщення, які переходять у власність гр. ОСОБА_1 .

В подальшому на підставі довідки ЛКП «Старий Львів» № 847 від 18.08.2014 року та висновку 1/86 від 05.10.2016 року, виданого ФОП ОСОБА_2 державним реєстратором Шубеляк І.Я. було проведено реєстрацію права власності нежитлового приміщення загальною площею 37,8 кв. м. за гр. ОСОБА_1 , які ніколи йому не належали.

В подальшомуі гр. ОСОБА_1 відчужив нежитлове приміщення загальною площею 37,8 кв. м. за договором купівлі продажу № 3061 від 07.05.2019 року ГО «Інститут політичних технологій», яка станом на сьогодні є власником зазначених приміщень відповідно до реєстру права власності на нерухоме майно.

Рішення № 222 від 14.04.1987р., що стало підставою для виникнення та реєстрації права власності на будинок за адресою АДРЕСА_3 є чинним та ніким не скасоване, відтак Позивач вважає, що на теперішній час територіальна громада м. Львова є законним власником нежитлового приміщення загальною площею 37,8 м.

Позивач вважає, що Відповідач може розпорядитися даною будівлею, що в нього знаходиться на праві власності та відчужити на користь інших осіб, для ухилення від виконання рішення суду, що в свою чергу ускладнить, або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ст.137 ГПК України, позов забезпечується:

- накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

- забороною відповідачу вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

- зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

- арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

- іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України наданих у постанові “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 №16 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд також враховує положення пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 про адекватність заходу до забезпечення позову. Згідно з цим пунктом постанови, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є витребування з чужого незаконного володіння ГО «Інститут політичних технологій» нежитлового приміщення загальною площею 37,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1052593246101.

Суд звертає увагу на те, що згідно наведених вище положень законодавства, суд забезпечує позов, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Аналіз наведених позивачем обґрунтувань доцільності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення сторонам, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, будь-яких реєстраційних дій щодо нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 37,8 кв.м, не дає підстав вважати, що є необхідність у забезпеченні позову.

Зокрема позивач вважає, що існує ризик переходу права власності від відповідача до третіх осіб, під час розгляду даної справи для ухилення від виконання рішення суду, у зв`язку із чим, це ускладнить виконання рішення або зробить неможливим виконання рішення суду.

Однак позивачем не надано суду жодних доказів які б підтверджували факт проведення відповідачем будь-яких дій спрямованих на відчуження належного йому нерухомого майна (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави).

Крім того, у позовній заяві та заяві про забезпечення позову, Львівська міська рада посилається на рішення виконкому Ленінської районної ради народних депутатів №222 від 14.04.1987 р., як підтвердження факту існування права комунальної власності територіальної громади м. Львова в особі ЛМР на спірне приміщення, як на підставу позовних вимог. Однак суд звертає увагу, що Позивачем вказаного рішення не долучено до матеріалів справи.

Наявність у позивача припущень про можливість відчуження відповідачем спірного нерухомого майна, не є належним та ґрунтовним доказом існування ризиків, які свідчать про утруднення чи неможливість виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту, що спірне приміщення належить саме йому, а також існування ризиків що спірне майно буде відчужено відповідачем третім особам, суд дійшов висновку, що заява Львівської міської ради (Вх.№ 3992/21) про вжиття заходів забезпечення позову у справі не підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Львівській міській раді у задоволенні заяви (Вх. № 3992/21) про вжиття заходів забезпечення позову у справі №914/3002/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя О.Д. Запотічняк