Рішення № 100141268, 04.10.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року м. ЧернівціСправа № 926/3159/21

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В. В., при секретарі судового засідання Боднарчуку В.В., розглянувши матеріали

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано - Франківськ

до фізичної особи - підприємця Дроздовського Андрія Йосиповича , м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 30717,02 грн

представники сторін:

від позивача - Сопко С.П., довіреність від 18.12.2020

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи - підприємця Дроздовського Андрія Йосиповича про стягнення заборгованості в сумі 30717,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 683 від 28.12.2019, а саме в частині своєчасної оплати вартості оренди майна, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати в розмірі 30717,02 грн., що стало підставою для нарахування позивачем до стягнення з відповідача 1774,52 грн - інфляційні втрати; 1946,80 грн - пеня та 473,73 грн - три відсотки річних.

Ухвалою від 02.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 26.08.2021.

Ухвалою від 26.08.2021 відкладено розгляд справи на 22.09.2021.

Ухвалою від 22.09.2021 відкладено розгляд справи на 04.10.2021. Повідомлено відповідача шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній веб сторінці Господарського суду Чернівецької області в мережі інтернет про наступне судове засідання та телефонограмою.

29.09.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення суми сплаченого судового збору. Клопотання мотивоване тим, що при зверненні з позовною заявою до суду позивачем надміру сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн замість 2270,00 грн.

У судовому засіданні 04.10.2021 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не з`явився. При цьому суд констатує, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлявся телефонограмою та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційній веб сторінці Господарського суду Чернівецької області в мережі інтернет. Процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи відповідач не скористався.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2019 між Регіональним відділенням Фонду держмайна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дроздовським Андрієм Йосиповичем (далі -Орендар) укладено договір № 683 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно (нерухоме майно) - будівлю мийки для автомобілів (літ. Г) (реєстровий номер 24550113.2.ЮПНЧЧМ158) загальною площею 162,10 кв.м та замощення (літ. II) (реєстровий номер 38289513.2.СЯЮРМЯ193) загальною площею 100,20 кв.м. (надалі - Майно), розміщені за адресою: АДРЕСА_1 , що перебувають на балансі 1 Державного пожежно - рятувального загону Управління ДСНС України У Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38289513) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.09.2019 і становить за незалежною оцінкою 477851,00 грн (без ПДВ) в т.ч.:

- будівля мийки для автомобілів (літ. Г) площею 162,10 кв.м. - 436114,00 грн;

- замощення (літ. II) загальною площею 100,20 кв.м.- 41737,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування (миття) автомобілів (п. 1.2. Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акт приймання-передавання майна.

Згідно п. 2.2. Договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

У відповідності до п. 3.1. Договору, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (жовтень 2019 року) - 8019,94 грн.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди грудень 2019 встановлюється шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад, грудень 2019 року.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що орендна плата перераховується до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку, і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з орендаря до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

У відповідності до п. 5.3. Договору орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 5.14. Договору встановлено, що у разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання) Орендар зобов`язаний: сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати за весь період оренди по день фактичного повернення майна Балансоутримувачу по акту приймання - передавання; сплатити штрафні санкції (пеню, 3% річних від простроченої суми) в повному обсязі по день фактичного виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендної плати.

Згідно до п. 10.1. Договору його укладено строком на 2 роки 11 місяців з 28.12.2019 по 27.11.2022 включно.

У разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів орендар повертає балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (п. 10.10. Договору).

Пунктом 10.11. Договору встановлено, що майно вважається поверненим орендарем балансоутримувачу з моменту підписання ними акта приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

28.12.2019 року між сторонами підписано акт приймання передавання в оренду нерухомого майна - будівлі мийки для автомобілів (літ. Г) (реєстровий номер 24550113.2.ЮПНЧЧМ158) загальною площею 162,10 кв.м та замощення (літ. II) (реєстровий номер 38289513.2.СЯЮРМЯ193) загальною площею 100,20 кв.м. (надалі - Майно), розміщені за адресою: м. Чернівці, вул. Авангардна, 7А, що перебувають на балансі 1 Державного пожежно - рятувального загону Управління ДСНС України У Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 38289513) (далі - балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 30.09.2019 і становить за незалежною оцінкою 477851,00 грн (без ПДВ) в т.ч.:

- будівля мийки для автомобілів (літ. Г) площею 162,10 кв.м. - 436114,00 грн;

- замощення (літ. II) загальною площею 100,20 кв.м.- 41737,00 грн.

24.03.2021 Орендодавець повідомив Орендаря про відмову від договору оренди № 683 від 28.12.2019 року у зв`язку тим, що орендар не сплачує орендну плату протягом 4 місяців підряд. Відтак, станом на 23.03.2021 заборгованість з орендної плати до бюджету становить 25127,27 грн, пеня - 679,02 грн.

07.04.2021 між сторонами складено і підписано акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Отже, матеріалами справи встановлено, що Договір № 683 від 28.12.2019 припинив свою дію 07.04.2021.

Як зазначено в позовній заяві, відповідач в порушення умов договору оренди, допустив заборгованість з орендної плати за період з травня 2020 року по 07.04.2021 в сумі 26521,97 грн, що стало підставою нарахуванням позивачем 1774,52 грн - інфляційних втрат; 1946,80 грн - пені та 473,73 грн - три відсотки річних.

З розрахунку заборгованості доданої до позовної заяви, вбачається, що відповідачем 08.10.2020 сплачено 12205,50 грн.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору оренди майна, строк дії договору, умови передачі майна та повернення його з оренди, факт передачі майна в оренду, час користування ним орендарем, настання строку сплати орендної плати, допущення прострочення оплати орендної плати.

За частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 286 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Доказів сплати заборгованості з орендної плати у сумі 26521,97 грн. відповідач суду не надав, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог не спростував.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 16.07.2020 по 14.07.2021 у розмірі 1946,80 грн.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст.548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.7. Договору встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з орендаря до бюджету та балансоутримувачу у визначений пунктом 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення перерахування орендної плати.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що він відповідає вимогам чинного законодавства, арифметично вірний, а відтак позовна вимога про стягнення пені у розмірі 1946,80 грн підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення розрахунку за орендоване державне майно у строк визначений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 473,73 грн та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання в сумі 1774,52 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з липня 2020 по липень 2021 року складають 1774,52 грн., 3% річних з прострочених сум за загальний період прострочення з 16.07.2020 по 14.07.2021 складають 473,73 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що він є арифметично вірний, а відтак позовна вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 1774,52 та 3% річних в сумі 473,73 грн підлягає задоволенню.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо сплати орендних платежів за період користування орендованим державним майном у строк визначений договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 26521,97 грн. основного боргу, 1774,52 грн. інфляційних втрат, 473,73 грн. 3% річних, 1946,80 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Розглянувши клопотання представника позивача про повернення суми сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

За подання позовної заяви, позивачем у даній справі сплачено судовий збір в розмірі 4540,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням № 114 від 12.04.2021 року. Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру за яку необхідно сплатити 2270,00 грн судового збору. Суд констатує, що позивачем внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, відтак позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України частина надміру сплаченого судового збору в сумі 2270,00 грн.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 2270,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 232-233, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця Дроздовського Андрія Йосиповича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, м. Івано - Франківськ, вул. Василіянок, 48, код ЄДРПОУ 42891875) заборгованість з орендної плати в розмірі 26521,97 грн, інфляційні втрати - 1774,52 грн, пеню - 1946,80 грн та 473,73 грн - три проценти річних, в дохід Державного бюджету України, за наступними реквізитами: Чернів.ГУК/Чернівецький р-н/, 22080200, код ЄДРПОУ 37836095, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN) UA6689999890313080093000024407 та 2270,00 грн судового збору за наступними реквізитами: отримувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, код 42891875, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA 338201720343140002000142097, МФО 820172.

3.Повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (76019, м. Івано - Франківськ, вул. Василіянок, 48, код ЄДРПОУ 42891875) з Державного бюджету України надміру сплачену суму судового збору - 2270,00 грн, сплаченого платіжним дорученням №114 від 12.04.2021, оригінал якого знаходиться у матеріалах справи №926/3159/21 Господарського суду Чернівецької області за наступними реквізитами: отримувач Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано - Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, код 42891875, Банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA 338201720343140002000142097, МФО 820172.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2021.

Суддя В.В.Дутка