Рішення № 100137856, 14.09.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/9614/20

н/п 2/766/1460/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Прохоренко В.В.,

секретар Бакшина К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Херсонської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог посилались на те, що ОСОБА_3 був членом ЖБК «Дніпровець» на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . 18.01.1977 року ОСОБА_1 разом з чоловіком вселилася у вищезазначену квартиру, що підтверджується ордером №77 виданим на підставі рішення виконкому міської ради депутатів від 25.09.1974р. No735/18.

Особовий рахунок в житлово-будівельному кооперативі №65 був відкритий на ім`я ОСОБА_3 . Пайові внески за квартиру подружжя сплачувало своєчасно та в повному обсязі за спільні кошти.

Відповідно до довідки ЖБК «Днiпровець» від 20.03.2019р. останній внесок був здійснений у грудні мiсяцi 1991 року, і станом на 01.03.2019 року пайові внески сплачені повністю.

17.05.1995 року Херсонським БТІ було видано Реєстраційне посвідчення, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 була заресстрована за ОСОБА_3 , про що було здійснено запис в реестрову книгу Ne6 за реестровим номером 1144.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину кооперативної квартири АДРЕСА_1 . Інша частина квартири за законом належить його дружинi - ОСОБА_1 , як частка у спільній сумісній власності подружжя.

Позивачі є єдиними спадкоємцями. За свого життя ОСОБА_3 не здійснив державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Позивачі у встановлений законом строк звернулася до Першої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа, що підтверджує що це майно належить спадкодавцю. Позивачам рекомендовано звернутися до суду з позовною заявою. Враховуючи викладене, просили суд:

-Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , як належну їй частку у спільному майні подружжя.

-Визнати за ОСОБА_1 право власності на ј частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

-Визнати за ОСОБА_2 право власності на ј частину спірної квартири в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачі в судове засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений у встановленому законом порядку.

Враховуючи подані заяви та належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.11.1973 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюбу, про що Бюро записів актів громадянського стану Херсонської області м. Херсон складено актовий запис № 1637. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

ОСОБА_3 в складі сімії: 3 людини ( ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_6 - дочка) 18.01.1977 року було видано ордер № 77 на право зайняття двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Особовий рахунок в житлово-будівельному кооперативі №65 був відкритий на ім`я ОСОБА_3 . Пайові внески за квартиру подружжя сплачувало своєчасно та в повному обсязі за спільні кошти.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилась донька - ОСОБА_7 , що підтверджується актовим записом про народження № 2932 від 01.08.1978 року, складеного міським РАЦС м.Херсона.

Відповідно до довідки ЖБК «Днiпровець» від 20.03.2019р. останній внесок був здійснений у груднi мiсяцi 1991 року. Станом на 01.03.2019 року пайові внески сплачені повністю.

17.05.1995 року Херсонським БТІ було видано Реєстраційне посвідчення, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 була зареєстрована за ОСОБА_3 , про що було здійснено запис в реєстрову книгу Ne6 за реєстровим номером 1144.

ОСОБА_7 29.08.2009 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та місця реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 », що підтверджується актовим записом № 411, складеним Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Після його смерті відкрилася спадщина на зазначену квартиру.

Відповідно до статті 112 ЦК УРСР (чинного на час набуття прав на спірну квартиру) майно може належати на праві спільної власності двом або кільком громадянам.

Положеннями статті 22 КпШС України (чинного на час набуття прав на спірну квартиру) передбачено, що майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 07 лютого 1991 року № 697-ХІІ «Про власність» (що діяв на час сплати пайового внеску) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Ст. 16 Закону України «Про власність» від 07.02.1992 року майно, нажите подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Здійснення ними цього права регулюється цим Законом і Кодексом про шлюб та сім`ю України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. За приписами ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересів:

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у підпунктах 6, 6-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід керуватися статтею 146 ЖК України, статтею 15 Закону України «Про власність», пунктом 43 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30 квітня 1985 року № 186, (далі - Примірний статут ЖБК) і статтями 22, 24, 28, 29 КпШС України, ураховуючи, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, а також за рахунок коштів, подарованих подружжю або одержаних ним у позичку, та після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах.

Такі ж роз`яснення містяться й у п. 23 чинної постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя".

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» (п. 6) зазначено, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, в осіб, які мають право на частку в пайових внесках, виникає право спільної часткової власності на квартиру, дачу, гараж чи інші будівлі пропорційно розміру частки паю.

Отже судом встановлено, що подружжя « ОСОБА_5 » отримали в житлово-будівельному кооперативі «Дніпровець» квартиру АДРЕСА_1 , повністю сплатили пайовий внесок за квартиру, позивачка ОСОБА_1 не має можливості оформити 1/2 частку спірної квартири, оскільки членом кооперативу на якого відкрито особовий рахунок був ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому є підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб( спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, спадкування за законом відбувається у разі відсутності заповіту, або визнання його недійсним тощо. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування прав власності на об`єкти нерухомості, в тому числі на житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_6 (донька) та ОСОБА_2 (донька). Донька - ОСОБА_6 подала заяву про відмову від спадщини на користь ОСОБА_1 .

Позивачі у встановлений законом строк звернулися до Першої Херсонської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте листом Першої Херсонської державної нотаріальної контори від 20.05.2020 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм відмовлено, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Згідно до ч.1ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (Постанова Пленум Верховного Суду України в № 7 від 30.05.2008року «Про судову практику у справах про спадкування»).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 392, 1216-1218, 1268, 1269, 1270, 1273, 1296 ЦК України, ст.22 КпШС України, ст.ст. 12-13,76-79, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_10 , право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Відповідно до Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до для початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Суддя В.В. Прохоренко