Рішення № 100136392, 27.09.2021, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/838/21

№ 2/302/265/21

Номер рядка звіту 60

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

27.09.2021 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді КривкаВ. П

з участю: секретар судового засідання - Куруц В.І.,

Бітлян Г.М., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгірської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на 1/3 частку за заповітом ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , на 1/3 частку за заповітом ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у зв`язку з відмовою від спадкового майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , у зв`язку з неприйняттям спадщини за заповітом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

06.08.2021 року в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаними позовними вимогами адвокат Белла В.М., який обгрунтовано так.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_2 . За життя померлий ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого заповів кожному по 1/3 частини житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , своїм дітям: сину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , сину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Даний заповіт не змінений та не скасований, зареєстрований у виконавчому комітеті Торунської с/ради Міжгірського району 28.09.2009 року. Згідно рішення Міжгірського районного суду від 26.08.2014 року за позивачем визнано в порядку спадкування право власності на 1/3 частину ж/будинку, за адресою АДРЕСА_1 . Сестра позивача ОСОБА_3 , 1948 р.н., склала нотаріально засвідчену заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом в користь спадкоємця ОСОБА_1 . Рідний брат позивача ОСОБА_4 , 1957 р.н., у визначений законом строк не подав заяву про прийняття спадщини та до даного часу свою частку спадщини за померлим ОСОБА_2 не прийняв. Місце перебування та проживання ОСОБА_2 невідоме. 02.06.2021 року Міжгірською держнотконторою Закарпатської області позивачу видано Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ОСОБА_2 на належну йому частку у праві власності на ж/будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з підстав відсутності правоустановчих документів, та відсутності інформації в Державному реєстрі речових прав про зареєстроване право власності щодо зазначеного нерухомого майна. Дані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , як свідок, в судовому засіданні надала суду такі пояснення. ЇЇ рідний брат та брат позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину за заповітом їх померлого батька ОСОБА_2 не прийняв. В 1992 році ОСОБА_4 виїхав до міста Москва. Останній раз ОСОБА_4 телефонував в 2007 році, коли померла їх мати. На даний час їх родині не відоме місце проживання їх брата ОСОБА_4 . Заявлений ОСОБА_1 позов підтримує, просить такий задовольнити.

Представник відповідача Міжгірської селищної ради – секретар селищної ради - Мирослава Пішта, подала суду заяву в якій вказав, що Міжгірська селищна рада не заперечує щодо задоволення позовних вимог заявлених ОСОБА_1 , додаткових доказів та клопотань не має. Просить розглянути справу за відсутності представника Міжгірської селищної ради.

Оцінивши позиції сторін, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Відповідач позовні вимоги визнав, обставини зазначені у позові та докази не заперечив.

Пояснення і вимоги позивача підтверджені належними доказами, які відповідачем у встановленому законом порядку не заперечені та не спростовані.

За нормами ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частинами 1, 4 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно Закону, за відсутності будь-якого застереження, факт визнаний сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, вважається встановленим. Тобто, визнання позову відповідачем, згідно ст.82 ЦПК України, є обов`язковим для суду, оскільки обставини, визнані сторонами не підлягають доказуванню.

Судом встановлено такі обставини, які не оспорюються.

За життя померлий ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (батько позивача) склав заповіт, згідно якого: 1/3 частина житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,26 га, земельну частку (пай) розміром 0,7161 га згідно державного акту на право власності на землю серії ІІ-ЗК № 004532 заповів сину ОСОБА_1 ; 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку 0,12 га яка знаходиться в с. Лопушне «Біля хати», заповів сину ОСОБА_4 ; 1/3 частину житлового будинку в АДРЕСА_1 , земельну ділянку 0,12 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , заповів дочц ОСОБА_3 ; вклад в Ощадбанку по розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 в Міжгірському відділенні та все інше майно, яке буде належати йому на день смерті, де б воно не знаходилося і з чого воно б не складалося, заповів дочці ОСОБА_5 . Даний заповіт був складенй у виконавчому комітеті Торунської сільської ради 28.09.2009 року.

Згідно рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 26.08.2014 року справа № 302/1041/14-ц позов ОСОБА_1 задоволено та визнано в порядку спадкування за заповітом ОСОБА_6 право власності на 1/3 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішення суду набрало законної сили 06.09.2014 року.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (сестра позивача) 17.07.2010 року подала державному нотаріусу Міжгірської держнотконтори Шкелебей Л.В. заяву про відмову від прийняття спадщини за заповітом та за законом після смерті батька ОСОБА_2 , на користь брата ОСОБА_1 .

З Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Міжгірської держнотконтори Дунаєвої О.І. вбачається, що 02.06.2021 року нотаріус відмовив у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за майном померлого ОСОБА_2 на належну йому частку у праві власності на ж/будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на дане спадкове майно відсутні правоустановчі документи. В постанові нотаріусом також вказано, що позивач прийняв спадщину за померлим батьком шляхом подання заяви про прийняття спадщини до Міжгірської держнотконтори 17.07.2010 року, того ж дня ОСОБА_3 подала заяву про відмову від прийняття спадщини в користь брата ОСОБА_1 . Ніхто інший із заявами про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався.

Згідно довідки старости Торунського старостинського округу від 20.05.2021 № 351, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був постійним мешканцем АДРЕСА_3 і на день його смерті разом з ним не був зареєстрований і не проживав ніхто, в житловому будинку АДРЕСА_1 , зареєстровані і проживали ОСОБА_7 , 1982 р.н., його онука, та ОСОБА_8 , 2008 р.н., його правнук.

З вищевстановлених правовідносин та документів видно, що спадщина за померлим ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_3 (ст. 1220 ЦК України). Спадщину за померлим ОСОБА_2 , 1930 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняв його син ОСОБА_1 і такий є єдиним належним спадкоємцем нерухомого майна за заповітом ОСОБА_2 , та за законом як спадкоємець першої черги після смерті його батька ОСОБА_2 .

Померлий ОСОБА_2 за життя залишив заповітне розпорядження, зокрема щодо житлового будинку під реєстраційним № 103 в селі Лопушне Хустського району Закарпатської області, який заповів в рівних частках по 1/3 кожному на користь своїх дітей: позивача ОСОБА_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.

Статтею 1223 ч.1, ч.2 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього кодексу.

З врахуванням вищевстановленого позивач ОСОБА_1 є єдиним належним спадкоємцем по заповіту та за законом першої черги нерухомого майна померлого батька ОСОБА_2 , відповідно до вимог ст. ст. 1233, 1261, 1268-1270, 1273 ЦК України. Позивач з формальних підстав, із-за відсутності правоустановщих документів на спадкове майно, що є предметом позову, на ім`я спадкодавця ОСОБА_2 , 1930 р.н., не може оформити своє спадкове право в нотаріальному порядку, а тому це його право підлягає захисту згідно з ст.ст. 16, 392 ЦК України 2003 р.

Клопотання про повернення чи стягнення судових витрат стороною позивача не заявлено.

Керуючись статтями 263-265, 268, 273, 206 ч.4, 200 ч.3 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (паспорт громадянина Естонської Республіки НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 ) право власності на 2/3 частини житлового будинку АДРЕСА_1 по спадкуванню за заповітом від 28.09.2009, посвідченого секретарем Торунської сільської ради, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та по спадкуванню за законом після смерті ОСОБА_2 .

Копію рішення надіслати для відома в Міжгірську селищну раду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Міжгірський районний суд Закарпатської області, відповідно до положень п. 15.5 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 05.10.2021 року.

Суддя: В. П. Кривка