Рішення № 10013251, 14.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/8614.05.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-продукт» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»

Простягнення 29336,30 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаГрищак Б. В. - представник (дов. № 06/11/09 від 06.07.2009 р.)

Від відповідачане з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт-продукт»(далі позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «ОКей Україна»(далі відповідач) про стягнення 29336,30 грн. (27 529,53 грн. основний борг, 567,94 грн. - 3% річних та 1238,83 грн. - збитків від інфляції) заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобовязань за договором поставки № 259/07/08 ПТ від 21.07.2008р.

Ухвалою суду від 05.02.2010 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №12/86 та призначено розгляд справи на 16.03.2010 р.

В судове засідання 16.03.2010 р. представники сторін не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою суду від 16.03.2010 р. відкладено розгляд справи на 14.05.2010 р., зобовязано сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. про порушення провадження у справі № 12/86.

Представник відповідача у судове засідання 14.05.2010 р не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.05.2010 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.07.2008р. між сторонами укладено договір поставки № 259/07/08 ПТ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязувався продати, а відповідач зобовязувався прийняти й оплатити товари народного споживання, в асортименті, кількості та за ціною згідно з Специфікаціями.

Згідно п. 3.1 Договору поставка товару здійснюється позивачем до магазину відповідача.

Відповідно до п. 3.2 Договору поставка товару здійснюється транспортом позивача.

Згідно п. 8.2 Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем протягом 21 днів з моменту поставки, якщо сума за розрахунковий період буде перевищувати 500,00 грн.

На виконання умов Договору позивачем за період з 27.01.2009р по 26.05.2009р було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 27529,53 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії залучені до матеріалів справи).

Проте, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання згідно умов договору.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем становить 27 529,53 грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 3% річних, що згідно розрахунку становить 567,94 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 1238,83 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 27529,53 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 567,94 грн., збитків від інфляції 1238,83 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 567,94 грн. та збитків від інфляції у розмірі 1238,83 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКей Україна»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, поверх 13, Код 34356884, р/р 26007201309185 у ЗАТ «ОТП Банк» м. Київ, МФО 300528, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт-Продукт»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код ЄДРПОУ 35059084, р/р 260050366401 в філія «Центральне РУ»АТ «Банк «Фінанси та кредит»м. Київ, МФО 300937) 27 529 (двадцять сім тисяч пятсот двадцять дев'ять) грн. 53 коп. основного боргу, 567 (пятсот шістдесят сім) грн. 94 коп. - 3% річних, 1238 ( одна тисяча двісті тридцять вісім) грн. 83 коп. - збитків від інфляції, 293 (двісті девяносто три) грн. 36 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ. В. Прокопенко