Рішення № 10013215, 31.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/13831.05.10 За позовом Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі Лі-Україна»

про стягнення заборгованості, інфляційних збитків та 3% річних

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Бушкіна Ю.В. (довіреність від 05.01.2010р.);

від відповідача: не з’явились;

31.05.2010р. у судовому засіданні, за згодою представника позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Спільне українсько-німецьке підприємство «Марком»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі СП ТОВ «Марком», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі Лі-Україна»(надалі ТОВ «Діксі Лі-Україна», відповідач) суми боргу в розмірі 21782, 15 грн., в тому числі: суми основного боргу 18672, 76 грн., трьох процентів річних 644, 59 грн., інфляційних збитків 2464, 80 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором купівлі-продажу № 2164 від 01.10.2008р. не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати переданого товару. Також з посиланням на положення Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму інфляційних збитків та трьох процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 11.03.2010р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 31.03.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши наявні у справі докази, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008р. між СП у формі ТОВ «Марком»та ТОВ «Діксі Лі-Україна»укладено договір купівлі-продажу № 2164 згідно з яким, продавець зобов’язувався продати у власність покупцю за його заявками товари народного споживання належної якості, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався протягом дії договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість.

За умовами договору (п. 1.2) конкретний асортимент (номенклатура), кількість і вартість товару вказуються в накладних на товар, які після оформлення є невід’ємною частиною договору…, а відповідно до п. 4.2 договору –загальна сума договору складається з суми цін усіх товарів, що вказані в накладних.

Виконання позивачем своїх договірних зобов’язань підтверджується видатковими накладними № ЗУ024353 від 24.11.2008р. на суму 253, 80 грн., № ЗУ024608 від 27.11.2008р. на суму 1080, 36 грн., № ЗУ026104 від 16.12.2008р. на суму 16994, 10 грн., № ЗУ026158 від 16.12.2008р. на суму 1116, 54 грн., № ЗУ026159 від 16.12.2008р. на суму 969, 12 грн., № ЗУ026307 від 17.12.2008р. на суму 752, 58 грн., № ЗУ000118 від 08.01.2009р. на суму 586, 62 грн., належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах справи.

Згідно з положеннями п. 7.3, 7.5 договору, договір строк дії договору до 31.12.2009р.; дія договору продовжується на новий термін, якщо жодна із сторін не заявить письмово про бажання його розірвати не пізніше ніж за місяць до закінчення дії договору. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період здійснених поставок товару з приводу оплати якого виник спір, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим зазначені у позовній заяві накладні свідчать про поставку товару в межах укладеного договору.

Оплата за переданий товар відповідачем здійснена не у повному обсязі (довідкою з банку за вих. кв09/5-2428 від 10.03.2010р. підтверджена отримана оплата за 24.02.2009р. сумою 1080, 36 грн., а також банківська виписка з 01.02.2009р. по 05.03.2010р. (ПАТ «Індекс-Банк») свідчить про отримання суми в розмірі 2 000 грн.), у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем станом на день вирішення спору складає 18672, 76 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вартість товару та порядок розрахунків сторонами договору визначено у розділі 4, згідно з п. 4.3 якого, покупець здійснює оплату товару на поточний рахунок продавця в гривнях у розмірі повної вартості отриманого за накладною товару не пізніше 14 діб від дати приймання товару.

З урахуванням наведених положень договору строк виконання зобов’язань щодо оплати товару переданого за договором згідно накладних № ЗУ024353 від 24.11.2008р., № ЗУ024608 від 27.11.2008р., № ЗУ026104 від 16.12.2008р., № ЗУ026158 від 16.12.2008р., № ЗУ026159 від 16.12.2008р., № ЗУ026307 від 17.12.2008р., № ЗУ000118 від 08.01.2009р. станом на час вирішення спору є таким що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем не пізніше 14 днів від дня прийняття товару за накладними.

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 20672, 76 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 30.06.2009р., який підписаний обома сторонами, скріплений печатками та в належним чином засвідченій копії залучений до справи.

Після підписання вказаного акту звірки, позивачем на банківський рахунок отримано 2 000 грн., що підтверджено банківськими виписками за 01.07.2009р. (500 грн.), за 29.10.2009р. (1000 грн.), за 24.11.2009р. (500 грн.), у зв’язку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною в сумі 18672, 76 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення оплати за поставлений товар по договору від 01.10.2008р. суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 2464, 80 грн. здійсненим позивачем у відношенні суми боргу та виходячи з терміну прострочення і вважає такий обгрунтованим. Сума 3% річних заявлена до стягнення в розмірі 644, 59 грн. та підтверджується представленим до справи розрахунком.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, доказів здійснення розрахунків за договором № 2164 від 01.10.2008р. у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 217, 82 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діксі Лі-Україна»(юрид. адреса: 03142, м. Київ, вул. Ірпінська, 2, оф. 10; адреса: м. Київ, вул. Горького 47, р/р 2600901032063 в ВАТ «БМ Банк»м. Київ, МФО 380913, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35317144) на користь Спільного українсько-німецького підприємства «Марком»у формі товариства з обмеженою відповідальністю (юрид. адреса: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська 5-Б; адреса: 04053, м. Київ, пров. Нестеровський 7/9, р/р 26005262400648 в ВАТ «ВіЕйБі банк»у м. Києві, МФО 380537, ідент. код 14364757) 18672, 76 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят дві гривні 76 копійок) основного боргу, 2464, 80 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят чотири гривні 80 копійок) інфляційних збитків, 644, 59 грн. (шістсот сорок чотири гривні 59 копійок) 3% річних, 217, 82 грн. (двісті сімнадцять гривень 82 копійки) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 01.06.2010