Рішення № 10013009, 13.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/43413.04.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова

компанія»

до           відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про           стягнення 35500,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Мезецький М.С. –представник за довіреністю №179 від 16.11.2009;

від відповідача: не з’явився

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія»(ЗАТ «УТСК») звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(ВАТ НАСК «Оранта») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 35500,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.05.2007 року між ним та ВАТ «Миронівський хлібопродукт»було укладено договір добровільного страхування №38097 транспортного засобу Scania P-114 державний номер 18396 КМ.

09.10.2007 року до позивача від страхувальника надійшла заява-повідомлення про пошкодження транспортного засобу в результаті ДТП.

Позивачем було проведено власне розслідування обставин ДТП та з’ясовано, що 06.10.2007 на 102 км. Автодороги Харків-Сімферополь сталось ДТП за участю двох автомобілів: автомобіля Scania P-114 державний номер 18396 КМ, що належить ВАТ «Миронівський хлібопродукт», за кермом якого перебував Глущенко П.Я., та автомобіля «Пежо-Боксер», державний номер ВМ 0867 АВ, що належить Шекшиній О.В., за кермом якого перебував Шекшин С.П.

Відповідно до постанови Красноградського районного суду Харківської області від 01.04.2008 року № 1-П-78/08 вищезазначене ДТП сталося з вини водія «Пежо-Боксер», державний номер ВМ 0867 АВ Шекшина С.П., який грубо порушив вимоги п.10.1 та п.10.2 Правил Дорожнього руху України.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №004 від 29.01.2008, страхового акту від 08.05.2008 року № 2091-07-UA та виконуючи свої зобов’язання за договором позивач сплатив 150703,82 грн. страхового відшкодування.

Також, позивач було понесені додаткові витрати у розмірі 1500,00 грн. на проведення автотоварознавчої експертизи, що підтверджується платіжними дорученням від 29.01.2008 року №336.

Таким чином, загальна сума збитку нанесеного позивачу становить 152203,82 грн.

Під час врегулювання суми збитку, позивачем було встановлено, що цивільно-правову відповідальність водія автомобіля «Пежо Боксер»(д.н. ВМ 0867 АВ) було застраховано в ВАТ НАСК «Оранта»на підставі полісу № ВА/6226908.

З метою врегулювання спору, 08.12.2008 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію на підставі п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та ст.27 Закону України «Про страхування»для прийнятті відповідачем рішення по відшкодуванню шкоди, завданої позивачу застрахованою у відповідача особою, у межах ліміту відповідальності, встановленої полісом № ВА/6226908.

Як зазначає позивач в позовній заяві, під час телефонної розмови позивача з представником НАСК «Оранта»було встановлено, що ліміт відповідальності відповідача за полісом № ВА/6226908 складає 35500,00 грн.

На момент подачі позову відповідачем кошти позивачу не перераховано.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач несе відповідальність перед позивачем у розмірі 35500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/434, розгляд справи призначено на 15.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.09.2009 року продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено до 20.10.2009 року у зв’язку із неявкою представника позивача в судове засідання.

У судовому засіданні 20.10.2009 року оголошено перерву до 30.11.2009 року для надання доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.11.2009 року розгляд справи відкладено до 19.01.2010 року у зв'язку із неявкою представника позивача в судове засідання, а також його клопотанням про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2010 року розгляд справи відкладено до 22.02.2010 року у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2010 розгляд справи відкладено до 13.04.2010 року у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання.

В судове засідання 13.04.2010 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.02.2010 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмовлено у зв’язку з його необґрунтованістю.

Представник позивача у судове засідання з’явився, свої позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 24990,00 грн., а в іншій частині відмовляє в позові.

Як свідчать матеріали справи та як вбачається з постанови Слідчого управління ГУМВСУ у Харківській області про порушення кримінальної справи №57070715 від 09.10.2010, 06.10.2007 на 102 км. + 500 м. Автодороги Харків-Сімферополь-Севастополь сталось ДТП за участю двох автомобілів: автомобіля Scania P-114 державний номер 18396 КМ, що належить ВАТ «Миронівський хлібопродукт», за кермом якого перебував Глущенко П.Я., та автомобіля «Пежо-Боксер», державний номер ВМ 0867 АВ, що належить Шекшиній О.В., за кермом якого перебував Шекшин С.П.

Кримінальна справа була порушена по факту порушення водієм «Пежо Боксер»правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило загибель кількох осіб, за ознаками ст.286 ч.3 КК України.

Відповідно до постанови Красноградського районного суду Харківської області від 01.04.2008 року № 1-П-78/08 вищезазначене ДТП сталося з вини водія «Пежо-Боксер», державний номер ВМ 0867 АВ Шекшина С.П., який грубо порушив вимоги п.10.1 та п.10.2 Правил Дорожнього руху України.

Автомобіль Scania P-114 (державний номер 18396 КМ) був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування №38097 транспортного засобу, укладеного з ВАТ «Миронівський хлібопродукт».

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку №004 від 29.01.2008 вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Scania P-114 в результаті його пошкодження при ДТП складає 108777,76 грн.

Згідно страхового акту від 08.05.2008 року № 2091-07-UA позивачем вирішено, що підлягає виплаті страхове відшкодування на користь ВАТ «Миронівський хлібопродукт»в сумі 150703,82 грн.

Страхове відшкодування позивачем було перераховано ВАТ «Миронівський хлібопродукт»в розмірі 150703,82 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №355 від 22.05.2008, платіжним дорученням №286 від 16.05.2008, платіжним дорученням №342 від 07.07.2008, платіжним дорученням №38 від 02.06.2008..

Також, позивачем було оплачено проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 336 від 29.01.2008.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до страхової компанії перейшло в межах суми 152203,82 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Транспортний засіб – «Пежо Боксер»(д.н. ВМ 0867 АВ), яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю Scania P-114 (д.н.18396 КМ), належав Шекшиній О.В., що підтверджується матеріалами справи.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, на Шекшину О.В. покладено обов’язок відшкодувати матеріальні збитки, нанесені власнику автомобіля Scania P-114.

Цивільно-правову відповідальність Шекшиної О.В. було застраховано в ВАТ НАСК «Оранта»на підставі полісу № ВА/6226908. Ліміт відповідальності ВАТ НАСК «Оранта»за полісом № ВА/6226908 складає 25500,00 грн. Розмір франшизи складає 510 грн.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі страхового акту №685-06.09/1822 від 06.07.2009 відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь позивача у розмірі 24990,00 грн.

Страхове відшкодування в сумі 24990 грн. було перераховано ВАТ НАСК «Оранта»отримувачу ЗАТ «УТСК»платіжним дорученням №3135 від 17.07.2009.

Таким чином, відповідач погасив свою заборгованість перед позивачем в сумі 24990,00 грн. та виконав своє зобов’язання по договору страхування цивільно-правової відповідальності, оформленого полісом № ВА/6226908, щодо перерахування страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності згідно платіжного доручення № 3135 від 17.07.2009, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 24990,00 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Враховуючи те, що відшкодування шкоди при настанні страхового випадку здійснюється страховиком лише в межах ліміту відповідальності, а ліміт відповідальності ВАТ НАСК «Оранта»за полісом № ВА/6226908 складає 24 990,00 грн. (з урахуванням франшизи у розмірі 510 грн.), вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі, що перевищує ліміт відповідальності відповідача, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, відповідачем борг сплачено 17.07.2009 року, тобто після порушення провадження у справі, тому судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ст. 49, п.1-1 ч.1, 2, ст.80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 24990,00 грн. страхового відшкодування.

2. В іншій частині позову відмовити.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 35, п/р №26503660745440 в ООФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016, ід.код 0034186) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77, р/р №2650930000301 в ТОВ КБ «УФГ», МФО 380128, код ЄДРПОУ 22945712) витрати по сплаті державного мита в сумі 248 (двісті сорок вісім) грн. 50 коп. та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 28.05.2010 року.