Постанова № 100127908, 04.10.2021, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/8784/21

Провадження № 3/219/3019/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Фролова Н.М., розглянувши матеріал, який надійшов з Бахмутського сектору контролю за підакцизними товарами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, головного бухгалтера ТОВ «Миронівська ТЕЦ», проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 448 від 19.08.2021 року складеного головним державним ревізором-інспектором Бахмутського сектору контролю за підакцизними товарами управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Донецькій області, за результатами камеральної перевірки ТОВ «Миронівська ТЕЦ» встановлено, що ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером ТОВ «Миронівська ТЕЦ» вчинила несвоєчасне подання до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум акцизного податку за квітень 2021 року у розмірі 1 779 349,25 грн. та за травень 2021 року у розмірі 2 255,00 грн. Граничний термін сплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку за квітень 2021 року – 31.05.2021 року, за травень 2021 року - 30.06.2021 року. Фактично платіжні доручення на перерахування акцизного податку за квітень 2021 року надано до установи банку 15.07.2021 року платіжне доручення №1854 від 15.07.2021, сума 500 000.00 грн.), 19.07.2021 року (платіжне доручення №1878 від 19.07.2021, сума 500 000.00 грн.), 27.07.2021 року (платіжне доручення №1976 від 27.07.2021, сума 779 350.00 грн. за травень 2021 року надано до установи банку 27.07.2021 року (платіжне доручення №1977 від 27.07.2021, сума 2 255,00 грн.), тобто з порушенням терміну сплати на 45,49,57,27 календарних днів, що є порушенням вимог п.57.1 ст. 57. п.п.222.1.1 п.222.1 ст.222 Податкового кодексу України від 02.12.2012 р. №2755-УІ зі змінами та доповненнями.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду адміністративного протоколу повідомлялася належним чином. Проте надала суду письмові заперечення в яких зокрема зазначила, що адміністративне правопорушення за статтею 1632 КУпАП, не має складу адміністративного правопорушення та підлягає закриттю на підставі частини 1 статті 271 КУпАП. Так, відповідно до протоколу правопорушення полягає в тому, що посадова особа ОСОБА_1 будучи головним бухгалтером ТОВ «Миронівська ТЕЦ» вчинила правопорушення - несвоєчасне подання до установи банку платіжних доручень на перерахування належних до сплати сум акцизного податку за квітень 2021 року у розмірі 1 779 349,25грн. та за травень 2021 року в розмірі 2 255,00грн. Граничний термін сплати узгоджених податкових зобов`язань з акцизного податку за квітень 2021 року - 31.05.2021 року, за травень 2021 року – 30.06.2021 року. Фактично платіжні доручення на перерахування акцизного податку за квітень 2021 року надано до установи банку 15.07.2021 (платіжне доручення N91878 від 19.07.2021, сума 500 000,00грн.) 27.07.2021 року (платіжне доручення №1976 від 27.07.2021, сума 779 350,00грн.) за травень 2021 року надано до установи банку 27.07.2021 року (платіжне доручення №1977 від 27.07.2021, сума 2 255,00грн.), тобто з порушенням терміну сплати на 45, 49, 57, 27 календарних днів, що є порушенням вимог статті 57.1., 222.1.1. ПК України. Дата, час і місце вчинення порушення - на протязі робочого дня 15.07.2021 року, 19.07.2021 року, 27.07.2021 року за податковою адресою: АДРЕСА_2 .

Порушення виявлено та зафіксовано 09.08.2021 актом про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у декларації з акцизного податку №8187/05-99- 09-04/42360523.

Згідно статті 1632 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів). Зі змісту даної норми слід дійти висновку, що в неї йдеться не про формальне складання платіжного документу, а саме про вольовий намір - ініціювання переказу на сплату податків який оформлюється платіжним дорученням. З цього випливає, що посадова особа, яка складав платіжний документ повинна мати компетенцію чи повноваження на розпорядження коштами від імені підприємства. В зв`язку з цим звертає увагу суду, що єдиною повноважною посадовою особою ТОВ, що наділена такою компетенцією є її виконавчий орган - директор.

Так, відповідно до статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» одноосібним виконавчим органом товариства є директор; До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення); Одноосібний виконавчий орган товариства діє від імені товариства без довіреності. Аналогічні положення містяться і в пункті 36 Статуту ТОВ. Підтвердженням цього також є дані про повноваження керівника ТОВ в реєстрі юридичних осіб. Таким чином, єдиною особою наділеною компетенцією розпоряджатися коштами підприємства - ініціювати їх переказ, є директор ТОВ.

В свою чергу, згідно статті 5 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем; відносини між суб`єктами переказу регулюються на підставі договорів, укладених між ними з урахуванням вимог законодавства України. Тобто, сторонами таких договорів, як в даному випадку, є дві юридичні особи - банк та ТОВ, від імені останньої діє директор. Відповідно до статей 21, 22 вказаного закону Про платіжні системи ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; ініціювання переказу здійснюється, зокрема, платіжним дорученням. Отже, з комплексного аналізу наведених норм убачається, що єдиною особою наділеною компетенцією ініціювати переказ є директор ТОВ - особа, що діє від імені клієнта банку.

З огляду на те, що згідно статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків, ОСОБА_1 , як посадова особа - головний бухгалтер ТОВ, не може нести відповідальність за несвоєчасне подання/ініціювання переказу по сплаті податків, оскільки вони не входять до моїх службових обов`язків та компетенції. Відтак, в її діях відсутні кваліфікуючи ознаки та сам склад адміністративного правопорушення, передбачені статтями 9-11 КУпАП. За таких обставин провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі частини 1 статті 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Крім того зазначає, що справа підлягає закриттю в зв`язку з тим, що за тією ж самою подією вже притягається компетентна особа підприємства - директор ТОВ.

Особою, що склала адміністративний протокол не наведено та не надано доказів наявності об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення з її боку (наявності в неї права та обов`язку розпорядження коштами і ініціювання грошового переказу, наявності в неї вини) і суд не повинен підмінювати в цьому сторону обвинувачення. Відтак, справа підлягає закриттю за недоведеністю органом, що склав адмінпротокол складу адміністративного правопорушення. Просить суд взяти до уваги, що відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Отже, органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення не зібрано і не надано достатніх і безперечних доказів складу адміністративного правопорушення. У зв`язку із чим, просить провадження у даній справі закрити.

Також зазначає, що відсутність у протоколі запису про відмову від підпису особи, що притягається до адміністративної відповідальності є процесуальним порушенням, яке унеможливлює розгляд справи і є підставою для відмови у притягненні її до відповідальності.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши її обставини, суддя приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 163-2 КУпАП передбачено відповідальність неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

Статтею 9 КУпАП передбачається, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування. Під податком, збором, іншим обов`язковим платежем потрібно розуміти обов`язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами про оподаткування. Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до закону і формуються за рахунок визначених законом податків і зборів (обов`язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форми власності та фізичних осіб (Пенсійний фонд України, фонд соціального страхування тощо). Перелік загальнодержавних і місцевих податків і зборів міститься у Законі України «Про систему оподаткування». Загальнодержавні податки і збори встановлюються Верховною Радою України і стягуються на всій території України.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає у неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів). Порядок подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів) визначено в Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженій постановок Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі Умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктами правопорушення можуть бути лише посадові особи. Тобто, з вищевказаного вбачається, що адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 163-2 КУпАП, настає для посадових осіб підприємств, установ тощо, а не для будь-яких інших осіб. Таким чином ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначає, що рівень певності, якого має досягти суддя за системою "внутрішнього переконання" чи системою "поза межами розумного сумніву", який є важливим для постановлення справедливого рішення, не повинен досягатися шляхом примусу до зізнання. Таким чином буде дотримано цілковитої поваги до презумпції невинуватості та статусу осіб, що притягуються до відповідальності, які є ключовими поняттями для демократичної концепції судового розгляду.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку притягнення особи до відповідальності має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при складанні протоколу про вчинення адміністративного правопорушення зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Статтею 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких першим пунктом визначено відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 284 КпАП України по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

В рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, застосовуючи закріплений вст.62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь, суддя дійшов переконання, що провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, оскільки не доведено, що остання є суб`єктом даного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 163-4, п. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284, ст. 294 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області може бути подано апеляцію протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Н.М.Фролова