Рішення № 100126137, 05.10.2021, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/1372/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2021 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Супутник-44», про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

У поданій до суду заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що з 1979 року вона перебувала з ОСОБА_4 в шлюбі, який був розірваний 21 лютого 1995 року. Спірне житло придбано ними за спільні кошти подружжя та після повної сплати пайового внеску є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах. Після смерті ОСОБА_4 Ѕ частина квартири успадкована їх сином ОСОБА_2 , однак на іншу частину нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

У відзивах відповідачі позовні вимоги визнали, просять справу розглянути без їх участі.

Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю та просить розглянути справу без їх участі.

Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у відсутність сторін, оскільки у матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Установлено, що 16 січня 1985 року ОСОБА_4 виданий ордер №85 на підставі зборів членів кооперативу «Супутник» №2 від 12 січня 1985 року на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , у складі сім'ї: ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) - дружина, ОСОБА_2 - син.

Згідно довідок ЖБК «Супутник» №56 від 07 липня 2014 року та №137 від 29 жовтня ОСОБА_2 повністю виплатив пайовий внесок - вартість квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 6465,90 крб., останній платіж внесений 22 січня 1993 року.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про власність» від 07 лютого 1991 року (чинного на час сплати пайових внесків) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

На час смерті ОСОБА_4 у спірному житлі згідно довідки ЖБК «Супутник» №53 від 02 липня 2014 року проживали його дружина ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 .

На час виплати пайового внеску за спірну квартиру (з 01 січня 1985 року по 22 січня 1993 року) ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, отже є підстави вважати, що пай виплачено у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів.

Відповідно до положень п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» №9 від 18 вересня 1987 року, при розгляді спорів про поділ квартири між подружжям, яке розлучилося, судові слід керуватися ст.146 ЖК України, ст.15 Закону «Про власність», п.43 Примірного статуту ЖБК і чинним законодавством про шлюб та сім`ю (ст.ст.22, 24, 28, 29 КпШС України), ураховуючи те, що пай, внесений подружжям в ЖБК у період сумісного проживання за рахунок спільних коштів, після повної сплати пайового внеску - квартира, є їх спільним майном і підлягає поділу на загальних підставах; поділ квартири у будинку ЖБК може бути проведений, якщо кожному з колишнього подружжя можливо виділити ізольоване жиле приміщення.

Згідно ст.22 КпШС (чинного на час сплати пайових внесків) України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Оскільки пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1 повністю сплачено у період сумісного проживання спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за рахунок їх спільних коштів, то останні є власниками квартири з моменту повної сплати пайового внеску (22 січня 1993 року), тобто їм належить на праві спільної сумісної власності по 1/2 частині указаної двокімнатної квартири.

Указані обставини встановлені рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03 листопада 2014 року, яке набрало законної сили, в справі №562/2366/14-ц.

А відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована по АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Цивільного процесуального кодексу України (п.15.5 «Перехідних положень»).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: