Рішення № 100125512, 10.09.2021, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/675/21

Провадження № 2/382/561/21

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин Київської області справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК", в особі представника Мєшніка Костянтина Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Яготинського районного суду Київської області надійшла позовна заява АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість в сумі 36 545,43 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн. Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що в жовтні 2017 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» запустили проект monobank, в рамках якого фізичним особам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно. Попередня ідентифікація особи відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення. 26.09.2018 року відповідачка звернулася до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.09.2018 року. Відповідно до змісту Анкети-заяви, визначено, що анкета-заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку зазначених вище документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору, відповідачка отримала кредит у розмірі 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Станом на 30.08.2019 року у відповідачки прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі п.п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.08.2019 року направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Оскільки відповідачка на контакт не вийшла та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості банк нарахував неустойку, передбачену тарифами, а саме: санкції за порушення зобов`язань за кредитом) від 1 до 30 днів - штраф у розмірі 50 грн., від 31 до 90 днів - штраф у розмірі 100 грн., від 91 до 120 (210 днів - штраф, що розраховується за формулою: 100 грн + 6,4 % від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця; при цьому діє ставка 0,00001 % річних, від 121 (211) до дня повного погашення строк, після спливу якого формується фінальний рахунок, що визначається банком в односторонньому порядку, але не менше 120 днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів - штраф у розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання; при цьому діє ставка 0,00001 % річних. Враховуючи викладене, відповідач станом на 22.12.2020 року за вказаним кредитним договором перед позивачем має заборгованість у загальному розмірі 36 545,43 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 23 130,68 грн., заборгованість за відсотками - 0,00 грн., заборгованість за пенею та комісією - 0,00 грн.. Таким чином, у зв`язку з виникненням у відповідача вказаної заборгованості за договором, яку він в добровільному порядку не сплачує, представник позивача звернувся до суду з даним позовом про стягнення з нього на користь АТ «Універсал банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 23 130,68 грн., а також судових витрат по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Ухвалою від 16.06.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.

Відповідачка направила на адресу суду відзив на позовну заяву. В якому зазначила, що банк просить стягнути заборгованість за кредитом, однак доказів його видачі не надав взагалі. В позові банка вказує що було надано кредит 16 000 грн шляхом встановлення кредитного ліміту, а не шляхом фактичного перерахування коштів на користь позичальника (встановлення ліміту, ше не означає його використання). Вона заперечує проти отримання кредиту в сумі 16 000 грн.. Надання кредиту в такому розмірі навіть спростовується розрахунком заборгованості, доданим до позовної заяви. Згідно п. 1.10 «Положення про організацію операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ №75 від 04.07.2018 року, первинний документ - це документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення. Згідно п. 41-42 Розділу III Положення операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи. Отже, операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані, підставою для документування таких операцій є первинні документи, які мають бути оформлені належним чином, містити всі необхідні реквізити. Частиною 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Банк не довів належними доказами (первинними документами, оформленими відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») наявність заборгованості у відповідача перед банком. Відсутній видатковий касовий ордер, платіжне доручення, меморіальний ордер, виписка по рахунку або шшии розрахунковий/платіжний документ, як то передбачено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в України». Відсутня навіть балансова довідка, що заборгованість обліковується на балансових рахунках простроченої заборгованості в ПАТ «Універсал Банк». Банк обґрунтовує видачу кредиту лише своїм розрахунком заборгованості. За відсутності доказів фактичної видачі кредиту суд відмовляє в задоволенні позову (постанова ВС/КЦС від 30.01.2018 року у справі № 161/16891/15-ц, постанова ВС/КЦС від 05.12.2018 року у справі № 524/4996/13-ц, тощо). Згідно наданих до позову документів вбачається, що вона - ОСОБА_1 26 09.2018 року звернулась до банку та підписала Анкету-заяву з проханням відкрити їй картковий рахунок. Однак, в анкеті-заяві не встановлено розмір кредитного ліміту, строк кредитування, розмір і порядок сплати відсотків, розмір пені/штрафу та інші істотні умови договору кредитування. Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. До того ж згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова устанота (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами є предмет, розмір кредиту, строк його повернення і платність (розмір відсотків). Між сторонами не було досягнуто згоди та не укладено жодного письмового документу який би узгоджував наведені істотні умови. Вона - ОСОБА_1 не погоджувалась на сплату відсотків, не погоджувалась на вказаний в позові розмір пені, не підписувала зобов`язання сплачувати комісію банку. Навіть з позовної заяви не можливо встановити строк кредитування і дату виникнення порушення. Тобто істотні умови щодо кредитування сторони не погодили, а відповідно і кредитного договору не існує (в іншому випадку банк би надав його в суд). Позивач більшу половину своєї позовної заяви розписує про умови і порядок кредитування, тарифи банку, порядок надання та погашення кредиту, встановленні ліміту кредитних операції та ін., які начебто містяться в Умовах обслуговування рахунків фізичної особи, затверджених рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк» № 33 від 27 09 2017 р. Однак, з цими умовами відповідача не було ознайомлено. ОСОБА_1 , як споживач банківських послуг, перший раз бачить цей документ і його зміст не було доведено їй, як того вимагає Закон. Роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). Правовідносини сторін виникли під час користування платіжною карткою «моно банк». Відповідно на ці правовідносини регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Згідно п. 14.8-14.9 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов`язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу, ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов`язаний під час видачі електронного платіжного засобу надати користувачеві примірник договору, правил користування електронним платіжним засобом та тарифів банку на обслуговування електронного платіжного засобу. Наведене свідчить, що Банк не довів, що він ознайомив відповідача з Умова і тарифами та видав йому примірник договору, що є грубим порушенням ст. 14 Закону. Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості банк неодноразово змінював тарифи обслуговування платіжної картки, збільшував суми відсотків, змінював обов`язковий щомісячний платіж. При цьому Банк відповідача про це не повідомляв. Згідно п 14.10 ст. 14 Закону Банк зобов`язаний надіслати користувачу не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати, з якої застосовуватимуться зміни правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомлення про такі зміни. Банк у повідомленні зобов`язаний зазначити, що користувач має право до дати, з якої застосовуватимуться зміни, розірвати договір без сплати додаткової комісійної винагороди за його розірвання. Зміни до правил використання електронного платіжного засобу або тарифів є погодженими користувачем, якщо до дати, з якої вони застосовуватимуться, користувач не повідомить банк про розірвання договору. Таким чином, якби Банк належним чином повідомив відповідача про зміну Іарифів (відсотків), протягом 30 днів вона - ОСОБА_1 мала б можливість прийняти рішення про розірвання договору та повернення пластикової картки, відповідно і не існувало б такої значної заборгованості. Наведене доводить про порушення Банком п.14.10 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і саме із-за його дій (бездіяльності) виникла заборгованість, а це свідчити про прострочення кредитора (ст. 613 ЦК України). Так в ст. 613 ЦК України зазначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обовязку. В ч. 4ст. 613 ЦК України вказано, що боржник за грощовим зобовязанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора. Згідно ст. 546-547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Жодного письмового договору, в т.ч. яким би передбачалось право банку нараховувати пеню та її розмір, сторони не укладали. У анкеті-заяві не встановлено розмір відсотків по кредиту, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Таким чином, Банк не має право нараховувати та стягувати пеню з відповідача, так само як і невстановлену комісію та відсотки. Додатково щодо стягнення пені та відсотків в період дії карантину просила суд звернути увагу на наступне. Згідно ч. 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» дія цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені після дня набрання чинності цим Законом, крім пункту 6 цього розділу, дія якого поширюється на всі договори про споживчий кредит. У п. 6 передбачено: у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку(штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставкиза користування кредитом з причин, інших ніж передбачені ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19) (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), виконання зобов`язань зі сплати платежів). Норми цього пункту поширюються у тому числі на кредити. Отже, якби навіть і був уклений кредитний договір між сторонами. Банк не має право збільшувати відсотки та стягувати комісію і пеню в період дії карантину, який в даний час не скасований. Згідно ст. 80, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Банк надав розрахунок заборгованості, за яким не можливо визначити розмір заборгованості відповідача, що повинно бути предметом доказування. А доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Спочатку банк стверджує, що видав кредит в розмірі 16 000 грн, однак в розрахунку заборгованості зазначено, що кредит начебто надано в розмірі 746,20 грн., а потім розмір заборгованості за кредитом становить вже 23 130,68 грн.. Як банк «встановив» ліміт 16 000 грн., а позичальник начебто зміг отримати більше коштів? Або ліміт не було встановлено, або розрахунок заборгованості не відповідає дійсності. Фактично банк здійснював нарахування відсотків/комісії/пені та на насупнии місяць списував їх з цього ж карткового рахунку відповідача, збільшуючи від ємний залишок по рахунку. Дані дії банку є протиправні. Відповідно до ст. 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження або на підставі рішення суду. Банк не надав у матеріали справи належних та допустимих доказів надання їй - ОСОБА_1 розпорядження банку на договірне списання за рахунок кредитного ліміту платежів за прострочення по кредиту, які, як вбачається з розрахунку заборгованості по картковому рахунку за період 26.09.2018 року - 22.12.2020 року, здійснювались одноособово банком, шо призвело до збільшення заборгованості позичальника за тілом кредиту, в порушення встановленого ліміту. Отже, АТ «Універсал Банк» зобов`язаний повернути їй безпідставно списані кошти з її ж рахунку. З метою надання попереднього орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку з розглядом справи повідомляю, що в майбутньому можуть бути понесені витрати на правничу допомогу (- здійснення правового аналізу документів у спірних правовідносинах та надання консультаційних послуг - 2000 грн.;- складання претензії, адвокатського запиту - 1000 грн. за кожний, - складання проекту позовної заяви до суду/зустрічного позову/ відзиву на позов у суді першої інстанції - 5000 грн. за кожен документ; - складання відповіді на відзив, заперечень, пояснень та інших процесуальних документів - 4000 грн за кожний, здійснення представництва інтересів у суді - 2000 грн. за кожне судове/шдготовче засідання- - складання відзиву, заперечень у суді апеляційної та касаційної інстанцій, апеляційної скарги, касаційної скарги, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд заочного рішення - 5000 грн. за кожен процесуальний документ; - надання правової допомоги поза межами судового засідання (збирання доказів, ознайомлення з матеріалами судової справи тощо) - 1000 грн. за 1 годину надання послуг;' - гонорар - 7000 грн. 00 коп., що є винагородою у випадку прийняття судом позитивного рішення на користь позивача, тощо). Докази майбутньої фактичної оплати будуть надані додатково, як то передбачено ст. 141 ЦПК України. Також можуть бути понесені витрати на залучення спеціалістів, свідків, витребування доказів або за вчинення інших процесуальних дій - розмір яких в даний час визначити не можливо. Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 81, 178, ч. 4 ст. 263 ЦПК України, просила суд в позові відмовити у повному обсязі.

Від позивача 01.09.2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що боржник підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.09.2018 року. Відповідно до пункту 3 Анкети-заяви від 26 вересня 2018 року підписанням договору Боржник підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг (згідно вимог чинного законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку. Також підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі Боржнику та не потребують додаткового тлумачення. Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт Тарифи). Договір є обов`язковим для виконання. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії. Згідно з позицією Верховного Суду, котра закріплена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 року по справі N0 754/17518/15-ц, провадження, N0 61-17132св18, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі N0 355/385/17. Відповідно до ч. З ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Відповідно до пункту 14 Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України затвердженого постановою Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України" від 14.08.2017 року № 78 використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Відповідно до п. 23 Положення банки України та їх клієнти під час вчинення правочинів у вигляді електронних документів мають право використовувати удосконалений ЕП на підставі договору з урахуванням вимог п. 14 розділу II цього Положення. Відповідно до п.у 24 Положення банки України Банк визначає технологію використання удосконаленого ЕП та засоби удосконаленого електронного підпису чи печатки, що використовуються під час взаємодії банку з клієнтом. Відповідно до п. 44 Положення банк визначає технологію використання удосконаленої електронної печатки та засоби удосконаленого електронного підпису чи печатки клієнту, що використовуються під час взаємодії з клієнтом. Відсутність підпису Боржника на паперовому екземплярі Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", Тарифів за карткою monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорті споживчого кредиту «Карта т monobank» не свідчить про неукладеність договору про споживчий кредит. Правова природа договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, а інша сторона може приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них. Боржник висловив свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку "тmonobank" шляхом застосування клієнтом та Банком електронного цифрового підпису. Боржником у своїх запереченнях не враховано, що вони не стосуються проект " monobank", адже інші банки мають відділення, а проект "monobank" має особливість, котра полягає у тому, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Проект "monobank" - це банк у смартфоні. Цим і відрізняється Банк від інших класичних банків України. Висновки Великої Палати Верховного Суду, які наводить Боржник у відзиві стосуються класичних банків. Сторона по справі, яка була на розгляді у Великої Палати є одним із класичних банків України, який має відділення. Проект " monobank" через те, що це найперший проект банку у смартфоні має свої особливості та відмінності, які відрізняють його від інших банків. Наголошуємо ще раз банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Через це Банк використовує саме електронні договори. У висновку Великої Палати Верховного Суду не йде мова про електронний договір та надання і підписання електронним цифровим підписом у застосунку "monobank" Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", Тарифів за карткою monobank, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту «Карта monobank». Тому порівняння Боржником судової практики щодо класичних банків до проекту "monobank" суперечить здоровому глузду та аналітичному мисленню. Коли Боржник укладав договір він передбачав, що проект " monobank" це банк у смартфоні, і не має відділень. Тому свідомо звернувся до Банку та уклав саме з нами електронний договір. У Банку використовується електронний договір та застосування електронного підпису. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власнорзнного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. У п. 6Анкеті-заяві зазначено наступне: "6. Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний /електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом «Сlyuch»: 034СF778FFВС874С4609С058А5СЕ42Е4D814166С297В079ВD522Е837F177ЕС6F2С, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підшісу у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису гд його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власнор)шним підписом на доклхіентах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому чис.лі пітгшсдння договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису». Банк додає до письмових пояснень видрук з мобільного застосунку "monobank" у якому ілюстрована процедура входу у застосунок. Вбачається, що без погодження з Умовами та правилами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту увійти у додаток неможливо. А користування карткою без входу у додаток не уявляється за можливе. Боржник користувався карткою, як видно з виписки, отже увійшов у застосунок "monobank" шляхом попереднього погодження з Умовами та правилами. Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, адже лише таким чином можливе подальше розпорядження рахунком та проведення банківських операцій. Можливість укладення договору вищевказаним способом також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 404/502/18 провадження № 61-8449св19 від 23.03.2020 року (Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на вебсайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, лише електронний договір). Укладення між Банком та Боржником договору про надання кредиту в електронній формі, відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію», позаяк Банк доводить зазначену обставину Анкетою-заявою, Банк ідентифікував Боржника отримавпш (П.І.Б, РНОКПП, місце проживання, місце роботи, телефон, дані паспорту та ін.), просив вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому у банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися ним для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором;визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Таким чином, твердження Боржника мають бути відхилені у силу їх неспроможності. Підписуючи Анкету-заяву Боржник приєднався та був ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", Тарифами за карткою monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту. Паспортом споживчого кредиту- «Карта monobank», адже підписав Анкету-заяву у якій записані положення про ознайомлення останнього у мобільному застосунку "monobank" з вищевказаними документами. Згідно з п. 2 Анкети-заяви Боржник погодився що Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Боржник своїм підписом на Анкеті-заяві підтвердив укладення договору та зобов`язався його виконувати. Себто з вищесказаного пункту Анкети-заяви видно, що договір про надання банківських послуг складається не лише з Анкети-заяви, а також з Умов і правил надання банківськпх послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту. Керуючись положенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб сайті інформацію, необхідна - для отримання споживчого кредиту споживачем (у нашому випадку такою інформацією є Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблиця обчислення вартості кредиту. Паспорт споживчого кредиту). Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Боржник як споживач має ознайомитись з інформацією, яка розміщена на офіційному веб ресурсі й самостійно для себе прийняти рішення, шодо потреби користування банківськими послугами, подальшого використання кредитних коштів, за встановленими тарифами та відповідно до умов Банку. Лише в разі, якшо Боржника влаштовують тарифи, умови Банку Боржник може прийняти рішення про користування послугами Банку та у тому числі отримувати кредитні кошти у використання на умовах повернення та платності, адже саме такою є правова природа договору про надання банківських послуг. Не кожна електронна правова утода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Як убачається з матеріалів справи, згідно анкети-заяви згенерована ключова пара з особистим ключем, яка використовувалася для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку (електронний сервіс банку для надання банківських послуг клієнту), з метою засвідчення його дій згідно з договором про надання банківських послуг. Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що року між Позивачем та Відповідачем 65Щ укладений договір про надання банківських пос.луг в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. А тому не вбачаються підстави для застосування до спірних правовідносин висновків зроблених Верховним Судом у постанові від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17. Вказані Боржником заперечення щодо сум коштів та їх правове обґрунтування не відповідають дійсності. Проведений Боржником аналіз сум боргу жодним первинним документом не підтверджений. Боржником до суду не було надано жодного первпнЕого документа на підтвердження свого розрахунку. Згідно зі ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. У цивільному праві діє презумпція вини, себто Боржник зобов`язаний довести належне виконання зобов`язань первинними документами. Однак Боржник жодного доказу не надає. Тому заперечення Боржника ґрунтуються на бажанні невиконання умов договору. Згідно з позицією Верховного Суду, котра закріплена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі № 754/17518/15-ц, провадження, № 61-17132св18, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору.Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17. Розрахунок заборгованості, який додавався до позову є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Надані банком виписки за картковими рахунками позичальника, яким суди дали оцінку у сукупності з іншими зібраними у справі доказами, підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача. На підставі належної оцінки зібраних у справі доказів, суд установив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача, тому дійщов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних до позичальника про стягнення заборгованості по тілу кредиту та відсотків. Також вищевказане кореспондується з позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618св19, виписка по картковому рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача. Відповідно до виписки про рух кощтів на рахунку (додається) кредитний ліміт Боржника складає 13 000,00 грн. У позовній заяві був зазначений розмір кредитного ліміту у сумі 16 000, 00 грн. Тобто кредитний ліміт Боржника було знижено. Довідка про розмір встановленого кредитного ліміту додається. Відповідно до пункту 3 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг (додавалася до позову) підписанням договору Боржник беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку збільпіувати/зменпгувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Баланс на початок періоду складає 8000,00 грн. Баланс на кінець періоду складає - (мінус) 23 545,43 грн. Тобто заборгованість складає 36 545,43 грн. Ця заборгованість складається з повністю використаного Боржником зменщеного кредитного ліміту у сумі 13 000,00 грн. та еуми овердрафту (мінусу по картці), яка становить - (мінус) 23 545,43 грн.. У зв`язку з тим, що Відповідач лише частково здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку на власний розсуд, виникла непогашена заборгованість. Процентна ставка (поточна) - Базова процентна ставка: 3,2% в місяць (38,4% річних). Процентна ставка (прострочена) збільшена відеоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості): 6,4% у місяць (76,8% річних). Тобто у випадку коли Боржник сплачує щомісячні платежі, то нараховується процента ставка базова 3,2% в місяць (38,4% річних). У випадку коли Боржник не сплачує щомісячні платежі, тобто має вже прострочену заборгованість, тоді нараховується процента (прострочена) збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості 6,4% у місяць (76,8% річних). Відповідно до п.п. 7.1. п. 7 Розділу II Умов і правил надання банківських послуг комісія за зняття готівки на суму, що перевищує залишок власних коштів, у банкоматах і пунктах видачі готівки будь-яких українських і закордонних банків, а також за операції з ^иа8І-валютою за карткою становить 4% від суми зняття. Переказ з картки на карткл' або поточний рахунок фіз. особи в іншому українському банку (платіж по Україні) становить також 4% за рахунок кредитних коштів. Збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) 6,4% на місяць. Якщо заборгованість вже від 121 (211) дня (до повного погашення)*, то нараховується штраф у розмірі 100 грн та пеня у розмірі 6,4 % на місяць від суми загальної заборгованості за кожен день прострочення виконання. При цьому діє ставка 0,00001% річних. Строк, після спливу якого формується Фінальний рахунок, що визначається Банком в односторонньому порядку, але не менше 120днів з моменту настання прострочення виконання зобов`язання та не більше 210 днів. Так, в разі коли у клієнта закінчуються пільговий період і клієнт не вносить мінімальний платіж, для того щоб не виходити в прострочення, то з першого дня пільгового періоду, коли клієнт розпочав використовувати кредитні кошті нараховується пеня, яка підлягає повному відшкодуванню також. Крім цього, така сума заборгованості виникла з огляду на наступне. Одним із завдань цивільного процесу є встановлення істини по цивільній справі. Банк припускає, що Боржник у відзиві та поясненнях умисно згадує лише про тіло кредиту, та не доводить до відома судувідомості, що використав та не повернув Банку не лише кредитний ліміт, а також ліміт розстрочки. Вважаємо, що Боржник таким чином намагається ввести суд в оману і тим самим перешкоджає у встановленні істини по справі. У зв`язку з тим, шо кошти на погашення оформлених розстрочок Відповідач частково не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці відноситься до тіла кредиту. Використовуючи доступний ліміт розстрочки, Відповідач оформив розстрочки. Розстрочку Боржник оформляв у мобільному застосунку "monobank"шляхом підписання електронного договору. Можливість укладення договору вищевказаним способом також підтверджується правовою позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду у складі колеги суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 404/502/18 провадження № 61-8449св19 від 23.03.2020 року (Верховний Суд практично застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб сайті кредитодавця). У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, піо він маг електронну форму (ст. 8 ЗаконуУкраїни «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідно до виписки про рух коштів по картці всього за весь час користування карткою Боржником було проведено поповнень карткового рахунку на суму 12 727,95 грн.. За весь час користування карткою Боржником було проведено витрат по картці на суму 49 273.38 грн.. Отже, сума коштів, яка досі не була повернута Банку становить 36 545,43 грн.. У позові була зазначена сума, боргу 37875.83 грн.. Тобто розмір заборгованості зменшився, через часткове погашення Боржником заборгованості після моменту формування розрахунку заборгованості на подання позову. Таким чином, присутні правові підстави зменшити розмір позовних вимог з 37875.83 грн. до 36 545,43 грн.. Виписка є належним доказом заборгованості. Вищевказане кореспондується з позицією Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року по справі № 200/5647/18, провадження № 61-9618св19, виписка по картковому рахунку, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача. Крім того, також відповідно до позиції Верховного Суду, яка записана у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 року по справі № 200/5647/18, провадження № 61-3689св21 належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахзшків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, з урахуванням вищевказаного присутні правові підстави для стягнення заборгованості з Боржника у повному обсязі відповідно до Анкети-заяви до договору надання банківських послуг, Умов обслуговзшання рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк", Тарифів за карткою Monobank. Зважаючи на вищевикладене, та керуючись ст.ст. 509, 625, 628, 634, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 43, 60, 64, 179 ЦПК України, просить суд зменшити позовні вимоги до 36 545,43 грн. та задовольнити їх позовні вимоги за позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, в матеріалах справи міститься заява представника позивача, згідно якої він просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а справу розглядати у його відсутність. Крім того, у позовній заяві представник позивача зазначив, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка у судовому засіданні відповідачка не визнала вимоги позову та заазначила, що їй було видано лише кредитну картку, і вона підписувала лише анкету заяву. Їй не було роз`яснено умов та правил кредитування, відсуткової ставки та штрафних санкцій. Вона втратила картку, проте доказів не надала в судовому засіданні.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, в судовому засіданні встановлено, що в жовтні 2017 року АТ «Універсал банк» запустили проект monobank, в рамках якого фізичним особам відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно. Попередня ідентифікація особи відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.

Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк», опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.

26.09.2017 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 26.09.2017 року (а.с.9, 25-27).

На підставі укладеного договору, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка (а.с.10-24, 29-32).

Окрім того, в Анкеті зазначено наступне: «Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього Договору прошу здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору».

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що долучені до матеріалів справи Умови та правила обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, і що саме ці Умови та правила обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг мав на увазі відповідач підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на семе зобов`язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов`язання з повернення кредиту та відсутні докази ознайомлення відповідача з тарифами обслуговування кредитних карт.

На підставі викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача нарахованої комісії та пені у розмірі 12 109,16 грн. є безпідставною та задоволенню не підлягає.

При цьому, згідно з наданим стороною позивача розрахунком заборгованості, станом на 26.09.2018 року, позивачкою було отримано 20586, 12 гривень та здійснювались погашення і заборгованість за кредитом (тілом кредиту) становить 14271, 36 грн..

За таких обставин, враховуючи вище викладене, а також те, що між АТ «Універсал банк» та відповідачем по справі було укладено кредитний договір, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідачки підлягає стягненню заборгованість в розмірі 14 271,36 грн..

Крім того, відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 885,30 грн..

Керуючись ст. ст. 76-81, 128, 133, 141, 174, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 549, 610, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК", в особі представника Мєшніка Костянтина Ігоровича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" м. Київ вул. Автозаводська - 54/19 (ідентифікаційний код 21133352) 14 271 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят одну) гривню 36 (тридцять шість) копійок заборгованості за кредитним договором, а також 885 (вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 30 (тридцять) копійок судових витрат сплачених позивачем.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, після проголошення повного рішення 04 жовтня 2021 року, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кисіль О.А.