Вирок № 100125242, 05.10.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/2605/21

Провадження № 1-кп/362/527/21

ВИРОК

Іменем України

05.10.2021 м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді Дорошенко В.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Вакуленко О.О.,

прокурора - Матвєєва Д.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Вовчука М.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Василькові Київської області кримінальне провадження № 12020115140000725 від 17.12.2020 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Василькові Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, неодружений, неофіційно працює майстром налагодження деревообробних верстатів, зареєстрований у АДРЕСА_1 , житель АДРЕСА_2 , у силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

15.12.2020 близько 12:00 год. ОСОБА_1 перебував поблизу належного потерпілому ОСОБА_2 житла, що у АДРЕСА_3 , та у нього виник прямий умисел на проникнення до житла з метою таємного викрадення чужого майна. Він пересвідчився, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вхідних дверей вказаного житла, правою рукою доторкнувся до дверної ручки, пересвідчився, що двері незачинені, відкрив їх та зайшов до квартири. В одній із кімнат помітив чорного кольору телевізор марки «SATURN» LED32HD800U, взяв його і вийшов з квартири. Викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 3376, 67 грн. (вартість майна встановлена даними висновку експерта № СЕ-19/111-21/199-ТВ від 11.01.2021).

Вчиняючи ці дії, ОСОБА_1 переслідував корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в житло.

05.10.2021 обвинувачений ОСОБА_1 , за участю захисника Вовчука М.В., уклав із прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури Матвєєвим Д.В. угоду про визнання винуватості, за змістом якої сторони погодились на призначення обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України у виді чотирьох років позбавлення волі зі звільненням на підставі статті 75 КК України від відбування цього покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Потерпілий ОСОБА_2 подав заяву, якою надає згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між стороною обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_1 . Просить розглядати кримінальне провадження без його участі, при цьому підтверджує про відшкодування йому матеріальної шкоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, у тому числі, у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості, надавши суду докази у підтвердження вини обвинуваченого, а останній повністю погодився з ними.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні щодо затвердження угоди не заперечували, додатково підтвердили факт розуміння ними наслідків і умов її укладення.

Суд установив, що зазначена угода за змістом відповідає вимогам ст. 472 КПК України, укладена ОСОБА_1 добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд переконався, що обвинувачений розуміє зміст положень ч. 4 ст. 474 КПК України та усвідомлює наслідки її укладення, передбачені статтею 473 КПК України.

Суд установив, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та/або закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення правильна, умови угоди не порушують інтересів суспільства, прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, відсутні підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, наявні фактичні підстави для визнання обвинуваченим винуватості.

ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, у силу ст. 89 КК України раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра чи нарколога не перебуває, без негативних характеристик за місцем проживання.

Враховуючи наявність пом`якшуючої покарання обставини, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання за ч. 3 ст. 185 КК у виді чотирьох років позбавлення волі, зі звільненням на підставі статті 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки укладена сторонами угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим кримінальним законом, беручи до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення та обставини вчиненого злочину, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, обставину, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що його обтяжують, суд дійшов висновку про можливість затвердження цієї угоди.

Розподіл процесуальних витрат суд вирішує у порядку ст. 124 КПК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався, цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст. ст. 124, 368, 370, 373-374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12020115140000725 від 17.12.2020, укладену 05 жовтня 2021 року між прокурором Васильківського відділу Обухівської окружної прокурори Матвєємим Дмитром Віталійовичем та ОСОБА_1 за участі захисника - адвоката Вовчука Миколи Васильовича.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк два роки.

Згідно з ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 70 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М. Дорошенко