Рішення № 10012179, 17.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р. Справа № 17/47

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бичківська меблева фабрика", вул. Заводська, 2, смт.Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, 90615

представник позивача: Митровцій В.І., вул. Минайська, 29/9, м.Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

про стягнення 2888 грн.

Представники:

від позивача: не з"явились

від відповідача: не з"явились

встановив: заявлено позов про стягнення 2888 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представником відповідача в судовому засіданні 18.05.10 р. подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки докази подані позивачем в обґрунтування позовних вимог не підтверджують факту отримання відповідачем продукції, а копії документів доданих до позовної заяви не відповідають вимогам статей 32-36 ГПК України.

14.06.10 р. до господарського суду Івано-Франківської області надійшло клопотання від представника позивача (датоване 09.06.10 р.) про розгляд справи без його участі.

З огляду на те, що ухвалою суду від 02.06.10 р. явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами без участі відповідача, якого належним чином повідомлено про час і місце засідання суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

27.04.09 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сведвуд Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уніплит" був укладений договір поставки лісової сировини №08/82. В зв"язку з внесеними змінами до установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 08.09.09 р., найменування Товариства з обмеженою відповідальністю змінено з "Сведвуд Україна" на "Бичківська меблева фабрика".

Відповідно до п.1.1-1.3 договору, позивач зобов"язується поставити відповідачу сировину, а саме тріску технологічну, а відповідач в свою чергу - прийняти і оплатити на умовах договору вартість даної продукції. Ціни на сировину є договірними. Асортимент, кількість щодо кожного замовлення зазначається в рахунку - фактурі.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 2888 грн. Факт поставки продукції (щепи букової) на вказану суму підтверджується накладними №759 від 05.05.09 р. та №402 від 05.05.09 р. та довіреність ЯПМ №688920 від 05.05.09, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні, належно засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Пунктом 6.1 даного договору передбачено, що оплата продукції, що поставляється здійснюється відповідачем через три банківські дні, після прийняття сировини.

Однак в порушення зазначених умов, відповідач свої зобов`язання в повному обсязі не виконав, вартість товару не оплатив, внаслідок чого, станом на 18.03.10 р. борг відповідача становить 2888 грн.

На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що з моменту укладення договору між сторонами виникло цивільно-правове зобов’язання.

          Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

          Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.509 ЦК зобов"язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, зокрема, з правочинів.

          Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Отже, сума основного боргу заявлена до стягнення в розмірі 2888 грн. за отримані послуги є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Представник позивача в судовому засіданні 18.05.10 р. представив суду оригінали документів доданих до позовної заяви для огляду в судовому засіданні, чим і спростував заперечення відповідача щодо факту поставки позивачем продукції на заявлену суму. Судом та представником відповідача оглянуто оригінали документів доданих до позовної заяви.

          Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов”язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Ухвалами господарського суду від 18.05.10, 02.06.10 господарським судом витребовувались від відповідача документальні докази - документи бухгалтерського обліку, на підтвердження заперечень щодо позову.

Станом на день розгляду справи, відповідач не надав суду будь-яких документальних доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити та стягнути з відповідача 2888 грн.

          Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.

          Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст.202, 258, 509, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.175,193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бичківська меблева фабрика" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552 (ідентифікаційний код 30905968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бичківська меблева фабрика", вул. Заводська, 2, смт.Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, 90615 (ідентифікаційний код 33868772) - 2888 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень) основного боргу, 102 грн. (сто дві гривні) - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 21.06.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 21.06.10