Рішення № 10012162, 18.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 р. Справа № 2/57

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ВАТ "Укрнафта", пров.Несторівський,3/5, м.Київ 53,04053

до відповідача ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" вул.Майданська,5, м.Надвірна,78400,

про зобов"язання повернути нафтопродукти, а саме бензин А-80 в кількості 4,303 тон.

за участю представників сторін:

від позивача: Гаврилюк Н.П. - юрисконсульт 2 категорії юридичного відділу, (довіреність №юр-212/д від 13.0510р. )

від відповідача: Данилюк Т.М. - представник, (довіреність №2-01 від 11.01.2010р. )

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1848 від 26.04.10 про зобов"язання повернути нафтопродукти, а саме бензин А-80 в кількості 4,303 тонн, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог за Вх.№4048 від 18.05.10, яка судом була прийнята в порядку ст.22 ГПК України ухвалою суду від 18.05.10.

Позивач позов підтримав та подав пояснення за Вх.№ 4974 від 18.06.2010р., в якому просить суд долучити до матеріалів справи документи, а саме: засвідчену копію сторінки журналу обліку надходження нафтопродуктів БМТЗ НГВУ "Охтирканафтогаз" форми № 6-НП, засвідчену копію залізничної накладної №36008924, засвідчену копію посвідчення представника громадськості - Канівця М.П. № 22 від 26.12.2005р., засвідчену копію акту № 229/2 від 28.04.2007р. Також заначив, що залізничну накладну №36008926 представити неможливо, оскільки в акті приймання нафтопродуктів №229/2 від 28.04.07 членами комісії по приймання нафтопродуктів зроблено описку, а тому товаросупровідним документом на товар, що прибув 26.04.07 на адресу НГВУ "Охтирканафтогаз" в цистерні № 74956111 є накладна №36008924.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № УЗВ-07-03-07 купівлі-продажу, укладеного 07.03.07 року між ВАТ "Укрнафта" та ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття", предметом якого була купівля-продаж бензину А-80 в кількості 700 тон по ціні 4718 грн. за тонну. Кількість відправленої продукції згідно залізничної накладної №36008924 від 21.04.07 становила 63,103 тонни. Неналежне виконання договірних зобов"язань відповідач вбачає в тому, що при отриманні ним 26.04.07 р. цистерни № 74956111 з бензином А-80 направленої відповідачем 21.04.07 виявлено нестачу бензину А-80 в кількості 4,303 т. В підтвердження нестачі бензину А-80 посилається на акт № 229/2 від 28.04.07 року та Акт експертизи від 28.04.07 №В-325 Сумської торгово-промислової палати.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву за Вх.№18.05.10, в якому зазначив наступне:

Акт Сумської Торгово-промислової палати від 28.04.07 №В-325, не може слугувати належним доказом виявлення нестачі нафтопродуктів, оскільки його складання не передбачене Інструкцією, а звернення до Торгово-промислової палати є правом, а не обов'язком вантажоодержувача.

Належним доказом направлення на адресу НГВУ "Охтирканафтогаз" бензину моторного неетильованого масою 63103 кг. на підставі залізничної накладної №36008924 є акт експертизи Івано-Франківської Торгово-промислової палати №5949 від 20.04.07р., який був підписаний уповноваженим представником позивача Матвіїшин Т.Б. без жодних зауважень.

Також відповідач вказує, що позивачем порушено порядок приймання товару по кількості, визначену Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустки і обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої сумісним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України №81/38/101/235/122 від 02 квітня 1998 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за №685/3978.

Окрім того, відповідач подав суду в підтвердження повного виконання умов договору щодо кількості поставлених нафтопродуктів в об"ємі 700 тонн акти прийому-передачі нафтопродуктів за підписами обох сторін, завірених їх печатками.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне:

Як вбачається з Акту експертизи Івано-Франківської Торгово-промислової палати №5949 від 20.04.07р. (а.с.31) у момент завантаження цистерни № 74956111 та відправлення її зі станції відповідача при визначенні маси нетто нафтопродукту був присутній уповноважений представник позивача - НГВУ Надвірнанафтогаз"ВАТ " Укранафта" ( а.с.32) Матвіїшин Т.Б., який в тому числі, крім експерта та інших представників, своїм підписом підтвердив факт завантаження цистени нафтопродуктом у кількості 63103 кг. (маса нетто).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ч.2 статті 664 цього ж Кодексу обов"язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв"язку для доставки покупцеві. Отже, вище викладене свідчить про те, що у момент завантаження цистерни, у присутності представника позивача, кількісний показник товару відповідав супровідним документам, оскільки Акт підписано без зауважень.

Єдиний порядок приймання , транспортування , зберігання , відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів здійснюється з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустки і обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої сумісним наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України №81/38/101/235/122 від 02 квітня 1998 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1999 року за №685/3978 (надалі - Інструкція).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем порушено процедуру приймання товару по кількості, визначену Інструкцією.

У відповідності до Інструкції (була чинна на час приймання спірного вантажу) був передбачений наступний порядок приймання нафтопродуктів, що надійшли залізничним транспортом:

-приймання нафтопродуктів провадиться особами, які призначені наказом керівника вантажоодержувача. Ці особи відповідають за недотримання правил приймання нафтопродуктів (пп.4.1.3.18 Інструкції);

-на всі нафтопродукти, що надійшли, складається „Акт приймання нафтопродуктів за кількістю” за формою № 5-НП (додаток 5). При цьому в разі приймання нафтопродукту, що надійшов в одній цистерні, заповнюється п.12.1, при прийманні кількох цистерн заповнюється п.12.2 цього додатка. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Якщо приймання здійснюється у вихідний або святковий день, акт приймання повинен бути затверджений у перший робочий день після вихідного або святкового дня. Акт підписується особами, які брали участь у прийманні нафтопродуктів. Особи, що підписують акт, мають бути попереджені про відповідальність за достовірність даних, викладених у ньому (пп. 4.1.3.19 Інструкції);

-акт складається у двох примірниках, а за виявлення нестачі і необхідності пред'явлення претензії постачальнику - у трьох примірниках (пп.4.1.3.20 Інструкції);

-у разі виявлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника матеріально відповідальна особа припиняє приймання продукції і негайно повідомляє керівника підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа повинна забезпечити зберігання одержаної продукції, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення її якості. Одночасно з припиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати представника виготовлювача (відправника) для участі у прийманні продукції і складанні двостороннього акта. Керівник підприємства повинен призначити комісію з осіб, представників громадськості, які затверджені наказом по підприємству та рішенням профкому для виконання робіт з приймання нафтопродуктів. Представник громадськості вантажоодержувача або представник стороннього підприємства може брати участь у прийманні нафтопродуктів на даному підприємстві не більше двох разів на місяць, маючи при цьому разове посвідчення за підписом керівника підприємства (пп.4.1.3.21 Інструкції);

На підтвердження факту нестачі товару позивачем суду надано:

- копію залізничної накладної №36008924;

- акт приймання нафтопродуктів за кількістю №229/2 від 28.04.2007р.;

- разове посвідчення №22 від 26.12.05 за підписом керівника, що засвідчує повноваження представника громадкості вантажоодержувача, який брав участь у прийманні вантажу;

- акт експертизи від 28.04.07 №В-325, складений експертом Сумської ТПП .

Вказані документи не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів на підтвердження факту недостачі товару в кількості 4,303 тонни, що надійшов на адресу позивача 26.04.07р. по залізничній накладній №36008924, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання нафтопродуктів за кількістю №229/2 від 28.04.2007р. в порушення вимог пп.4.1.3.19 вищевказаної Інструкції складений позивачем не в день надходження нафтопродуктів (26.04.07р.), а 28.04.07. Відомостей щодо того, де та яким чином позивачем зберігався отриманий вантаж до початку його приймання, акт не містить.

Крім того, в акті №229/2 від 28.04.2007р. вказано накладну за №36008926, а не за №36008924, на яку покликається позивач в позовній заяві.

За вказаним актом, приймання нафтопродуктів здійснювалось у присутності представника громадськості не уповноваженого на здійснення такої дії разовим посвідченням за підписом керівника, що є вимогою пункту 4.1.3.21 Інструкції, так як посвідчення Канівця Михайла Павловича - представника громадкості НГВУ “Охтирканафтогаз”, який брав участь у прийманні вантажу, видане 26.12.2005р., а згідно зазначеної вище залізничної накладної, прийняття нафтопродуктів відбулось 28.04.07р.

Крім того, вказаний акт (в порушенням вимог пп.4.1.3.21 вищеназваної Інструкції) не містить відомостей щодо припинення приймання продукції матеріально відповідальною особою позивача у зв’язку з виявленням нестачі нафтопродуктів з вини вантажовідправника.

Акт Сумської Торгово-промислової палати №В-325 від 28.04.07 не може бути належним доказом нестачі нафтопродуктів, оскільки його складання не передбачене Інструкцією, передбачено лише складання акту за формою № 5-НП, звернення до Торгово-промислової палати є правом, а не обов”язком вантажоотримувача.

Крім того, позивачем на вимогу суду не подано наказу керівника про визначення осіб по прийманню нафтопродуктів, що є порушенням вимог п.4.1.3.18, ч.2 п.4.1.3.21 Інструкції.

Актами прийому-передачі нафтопродуктів (а.с.33,37,38) підтверджується приймання нафтопродуктів в кількості, визначеній договором - 700 тонн, при цьому з датою підписання актів приймання-передачі після складання позивачем акту про недостачу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно із ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Всупереч приписам названих статей позивач не довів належними доказами факт нестачі бензину.

Отже, доводи позивача нормами чинного законодавства та матеріалами справи не підтверджуються.          

Судові витрати залишити за позивачем відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.655,664 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,34,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" до Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про зобов"язання повернути нафтопродукти, а саме бензин А-80 в кількості 4,303 тонн - відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                  Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 23.06.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

__помічник судді Шунтов О.М.

23.06.10