Рішення № 10012151, 17.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р. Справа № 15/59 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В. при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул.Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014, в особі Івано-Франківського району електричних мереж, вул.Максимовича, 7, м. Івано-Франківськ, 76007,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення коштів в сумі 913 грн. 61 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Іванишин В.І. - юрист, довіреність № 117 від 15.02.2010 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

відкрите акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" в особі Івано-Франківського району електричних мереж звернулося в суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 913 грн. 61 коп., в тому числі: 711 грн. 34 коп. основного боргу, 120 грн. 76 коп. пені, 64 грн. 03 коп. інфляційних втрат та 17 грн. 48 коп. 3 % річних, за період з 07.07.2009 року по 30.04.2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов договору про постачання електричної енергії № 2814 від 21.11.2006 року відповідачем не оплачено кошти за спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18.05.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.06.2010 року.

Ухвалою суду від 03.06.2010 року розгляд справи відкладено на 17.06.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 17.06.2010 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 2814 від 21.11.2006 року, в частині оплати спожитої електроенергії, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 711 грн. 34 коп. за спожиту електричну енергію, за період з червня 2009 року по липень 2009 року, в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 120 грн. 76 коп. пені, 64 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 17 грн. 48 коп. 3 % річних, за період з 07.07.2009 року по 30.04.2010 року та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 18.05.2010 року та від 03.06.2009 року відповідач не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву та докази сплати заборгованості суду не направив, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 15297643 вручено 21.05.2010 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони господарського процесу зобов"язані добросовісно користуватися наданими їм правами.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

21.11.2006 року між ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківський РЕМ (Постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 2814 (далі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 2 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно п. 2.1 Договору, під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).

Відповідно до п. 2.3.3. Договору Споживач взяв на себе зобов'язання оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку 2 "Порядок розрахунків".

Згідно п. 2. Додатку 2 до Договору Споживач повинен щомісячно 20 числа календарного місяця направляти представника у відповідну філію Постачальника для подання додатку 6 "Акт про використану електричну енергію", який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно оо п. З додатку 2 до Договору щомісячно Споживач проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним Договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Однак, в порушення договірних зобов'язань Відповідачем не надано Постачальнику Акт про використану електричну енергію у червні 2009 року.

Згідно п. 6.39 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 17.10.2005 року № 910 (далі Правила), абзацу 3 п. 5 додатку 2 до Договору у разі неможливості отримання Постачальником даних про спожиту електричну енергію у зазначений термін (вказаний у п. 2 даного додатку до договору про постачання електроенергії) з вини споживача, в тому числі при не оформленні додатку № 6 "Акт про використану електричну енергію" Постачальник проводить нарахування за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання Споживачем даних протягом наступного розрахункового періоду.

Не отримавши у передбачений Договором термін даних про спожиту електричну енергію у червні 2009 року, Постачальником проведено нарахування за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період та направлено Відповідачу рахунок № 2814/1 від 26.06.2009 на суму 331 грн. 82 коп.

В порушення договірних зобов'язань Відповідачем не проведено оплату зазначеного рахунку, внаслідок чого 06.07.2009 року було припинено постачання електричної енергії на електроустановки Відповідача. При цьому, інспектором Іван-Франківського РЕМ було зафіксовано показник приладу обліку електричної енергії на момент вимкнення.

Відповідно до абз. 4 п. 6.1 Правил обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання.

На підставі п. 5 додатку 2 до Договору, абз. 4 п. 6.1 Правил на адресу відповідача було відправлено рекомендованим листом рахунок за електроенергію № 2814/1 від 30.07.2009 року на суму 379 грн. 52 коп.

В порушення договірних зобов'язань відповідачем не проведено оплату за спожиту електроенергію у період з червня 2009 по липень 2009 року, що станом на 14.05.2010 року створило заборгованість за активну електроенергію у сумі 711 грн. 34 коп.

Згідно п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, враховуючи день фактичної оплати. За розрахунковими даними Позивача, за період з 07.07.2009 року по 30.04.2010 року пеня становить 120 грн. 76 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу також нараховано інфляційні втрати в сумі 64 грн. 03 коп., за період з 07.07.2009 року по 30.04.2010 року та 3 % річних в сумі 17 грн. 48 коп., за період з 07.07.2009 року по 30.04.2010 року.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 23.04.2010 року направлено на адресу відповідача претензію № 024-477 з проханням оплатити заборгованість, яку останнім залишено без розгляду.

На час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 913 грн. 61 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно положень ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Порушенням зобовязання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім

переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доказів сплати заборгованості в сумі 913 грн. 61 коп., відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно умов договору про постачання електричної енергії № 2814 від 21.11.2006 року в сумі 711 грн. 34 коп. вартості спожитої електроенергії за період з червня 2009 року по липень 2009 року, 120 грн. 76 коп. пені, 64 грн. 03 коп. інфляційних втрат, 17 грн. 48 коп. 3 % річних, за період з 07.07.2009 року по 30.04.2010 року, є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 625 Цивільного кодексу України, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Івано-Франківського району електричних мереж до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 913 грн. 61 коп. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), на користь відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго", вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76000, (ідентифікаційни код 00131564), 711 (сімсот одинадцять) грн. 34 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію згідно умов договору про постачання електричної енергії № 2814 від 21.11.2006 року, за період з червня 2009 року по липень 2009 року, 120 (сто двадцять) грн. 76 коп. пені, 64 (шістдесят чотири) грн. 03 коп. інфляційних втрат, 17 (сімнадцять) грн. 48 коп. 3 % річних, за період з 07.07.2009 року по 30.04.2010 року, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 22.06.2010 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 22.06.10