Рішення № 10012134, 16.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.10 Справа № 12/89/10

16.06.2010 р. Справа № 12/89/10

за позовом Закритого акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полум’я” (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, 31)

про стягнення 14064,12 грн.

Суддя Владимиренко І.В.

Представники сторін:

від позивача: Тодоров І.П., довіреність № 2 від 05.01.2010 р.

від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ

Первісно заявлені позовні вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Полум’я” на користь закритого акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” 8686,91грн. основного боргу, 3973,13 грн. пені, 32,59грн. 3% річних, 748,51грн. –втрат від інфляції, 622,98грн. штраф за поставлену теплову енергію в гарячій воді згідно Договору № 318 від 17.01.2008р.

Ухвалою суду від 20.04.2010 р. порушено провадження у справі № 12/89/10, судове засідання призначено на 26.05.2010 р.

В судовому засіданні 26.05.2010р. була оголошена перерва до 16.06.2010р.

В судовому засіданні 16.06.2010р. представник позивача надав суду заяву якою відмовився від позву в частині стягнення пені та штрафу.

Судом заява прийнята. Встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Таким чином, судом розглядаються уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, був повідомлений своєчасно та належним чином, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.

За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги з урахуванням заяви наданої в судовому засіданні, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 216-218, 230 ГК України, умовами Договору № 318 від 17.01.2008 р. та підтримує їх з підстав, що викладені в позовній заяві. Позивач пояснив суду, що 17.01.2008 р. між сторонами було укладено Договір № 318.

Посилаючись на п.п. 4.5. 5.1. Договору, позивач обґрунтовує незаконність дій щодо невиконання відповідачем взятих на себе згідно з договором зобов’язань по оплаті спожитої теплової енергії в обсягах та терміни, передбачені договором. Позивач вказує, що відповідачу було поставлено теплової енергії за загальний період з листопада 2008р. по лютий 2010р. на загальну суму 8686,91 грн. Відповідач не виконав свої зобов’язання за Договором щодо оплати отриманої теплової енергії в повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію, спожиту за вказаний період складає 8686,91грн. і на час подання позовної заяви залишається непогашеною. Крім того, позивач нарахував відповідачу, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, 32,59грн. - 3% річних, 748,51грн. - втрат від інфляції.

На адресу господарського суду 14.06.2010р. від відповідача надійшло пояснення, в якому він зазначив, що підприємство не веде ніякої господарської діяльності і не має коштів для оплати заборгованості в повній мірі, в свою чергу зобов’язуються погасити заборгованість при наявності коштів. Крім того, просить суд розстрочити виконання рішення.

Судом клопотання прийнято.

У судовому засіданні 26.05.2010 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення за згодою представника позивача.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008р. між ЗАТ “ Бердянське підприємство теплових мереж” (позивач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю фірми “Полум’я” (відповідач у справі) було укладено Договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 318 (надалі Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору “Постачальник” відпускає теплову енергію на потреби опалення об’єктів “Споживача” одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 4.1. та п. 4.2. Договору кількість теплової енергії, відпущеної “Споживачеві”, визначається розрахунковим способом. Розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах у відповідності до прейскуранту К 15-02-ЗЖ, на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 01.03.2007р. № 105 “Про погодження скорегованих тарифів на послуги ЗАТ “Бердянське підприємство теплових мереж” для теплопостачання для бюджетних організацій та інших споживачів (крім населення)” з 05.03.2007р. вартість 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 312,12грн.

Згідно з п. 4.5. Договору, рахунок-акт виконаних робіт за фактично відпущену теплову енергію надається Споживачу до 15 числа кожного місяця за попередній період. Оплата рахунка –фактури призводиться Споживачем протягом 5-ти днів з моменту отримання рахунка.

09.06.2009р. між ЗАТ “ Бердянське підприємство теплових мереж” та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою “Полум’я” було укладено Договір № 318/р реконструктуризації заборгованості за теплову енергію. Згідно до якого, Постачальник надає Споживачу розстрочку у погашенні заборгованості за теплову енергію, на суму 6229,76грн. з 01.06.2009р. по 20.10.2009р. (пункт 1.1. Договору)

На виконання вимог договору, позивачем за період з листопада 2008р. по лютий 2010р. було поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 8686,91грн., що підтверджується рахунками-актами виконаних робіт, копії в матеріалах справи.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за Договором щодо оплати отриманої теплової енергії в повному обсязі.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію в гарячій воді за вказаний період складає 8686,91грн., та до теперішнього часу не погашена.

Згідно зі ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник), зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обов’язки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Факт заборгованості відповідача в сумі 8686,91грн. підтверджується матеріалами справи.

У зв’язку з порушенням вимог Договору, позивачем нараховано відповідачу за період з 14.11.2009р. по 12.04.2010р. 32,59грн. –3% річних та за період з грудня 2008р. по березень 2010р. 748,51грн. –втрат від інфляції

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом наданий позивачем розрахунок перевірений та визнаний обґрунтованим.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення суми 784,51 грн. втрат від інфляції та суми 32,59 грн. –3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду.

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно з Роз’ясненням Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 з подальшими змінами, підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Заявник повинен подати докази надіслання другій стороні копії цієї заяви і доказів на її обґрунтування.

До заяви про надання розстрочки не було додано жодного документу в підтвердження викладених у ній обставин.

Заявник ухвалу суду не виконав, не надав належних доказів в підтвердження своїх вимог, зокрема, не надав доказів в підтвердження скрутного фінансового становища на підприємстві, наявності заборгованості з заробітної плати.

Таким чином, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню та відхиляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються сторони пропорційно задоволенню позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України; ст. ст. 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Прийняти відмову позивача від позову в частині нарахування пені у розмірі 3973,13грн. та штрафу у розмірі 622,98грн. Провадження по справі в цих частинах припинити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “Полум’я” (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Горького, 31; р/р 26005330333771 в АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 334011, ЄДРПОУ 19280019) на користь Закритого акціонерного товариства “Бердянське підприємство теплових мереж” (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97; р/р 260063337 в ЗОД ПАТ “Райфайзен Банк Аваль”, МФО 313827, ЄДРПОУ 05541120) 8686 (вісім тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 91 коп. основного боргу, 32 (тридцять дві) грн. 59 коп. 3% річних, 748 (сімсот сорок вісім) грн. 51 коп. втрат від інфляції, 94 (дев’яносто чотири) грн. 92 коп. державного мита, 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 87 коп. інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.06.2010р.

Суддя