Рішення № 10012087, 14.06.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.10 Справа № 17/42-10-12/94/10

Позивач - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”, м. Дніпропетровськ, 49044, вул. Шевченка, 2

Відповідач –Приватне підприємство “Архітектурна майстерня “Рогочий”, 69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний,1 (код ЄДРПОУ 35497331)

про стягнення 825,04 грн.

                                                                                          Суддя Владимиренко І.В.

Представники учасників:

від позивача – Рябоконь В.В., на підставі довіреності № 6 від 01.01.2010р.

від відповідача –не з’явився

          Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області справу № 17/42-10 на підставі ст. 15, 17 Господарського процесуального кодексу направлено за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

          Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.10р. справу № 17/42-10 прийнято до провадження, присвоєно № 17/42-10-12/94/10, судове засідання призначено на 27.05.2010р.

          У зв’язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування у сторін додаткових документів та матеріалів, що мають суттєве значення для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору, розгляд справи відкладався до 14.06.2010р.

В судовому засіданні 14.06.2010р. позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 513,00 грн. –основного боргу, 159,88 грн. –пені, 130,36 грн. - втрат від інфляції, 21,80 грн. –3% річних за Договором № 9/31.40.2 від 05.01.2009р.

Відповідно до ст.. 22 ГПК України заяву прийнято судом до розгляду.

Судом розглядаються позовні вимоги з урахуванням зменшених позовних вимог.

У судовому засіданні 14.06.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві № 11/3-52 від 13.01.2010р. та заяві про зменшення позовних вимог № 11/3-1063 від 14.06.2010р.

Відповідач у судові засідання 27.05.2010р. та 14.06.2010р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника в судове засідання не направив. Про час і місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно витягу з ЄДР юридичних та фізичних осіб підприємців відповідач зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя, майдан Інженерний,1. За юридичною адресою відповідачу направлені ухвали суду про порушення провадження у справі від 27.04.2010р. та відкладення розгляду справи від 27.05.2010р. Таким чином, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Неявка відповідача чи його представника в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в попередній ухвалі суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов’язання не виконав, не скористався без поважних причин правом на захист своїх інтересів. Не надав суду відзив на позовну заяву чи доказів заперечення (при наявності таких), чи доказів виконання договірних зобов’язань.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними доказами, яких достатньо для вирішення спору.

За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У судовому засіданні 14.06.2010р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення (за згодою представника позивача).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

05.01.2009 р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз” (позивачем у справі) та Приватним підприємством “Архітектурна майстерня “Рогочий” (відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу № 9/31.40.2 (далі за текстом –Договір).

За умовами п.1.1. Договору відповідач (продавець) зобов’язався передати у власність, а позивач (покупець) зобов’язався прийняти цей товар та оплатити продукцію електрообладнання, кабельно-провідникову продукцію (надалі товар) відповідно до специфікації, що є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.2.2. Договору загальна вартість Договору на момент його висновку, складає 99 900,00 грн.

Відповідно до п. 3.1. Договору продавець передає товар покупцю в день одержання авансового платежу в розмірі 100% вартості товару.

Позивач отримав від відповідача рахунки № 738 від 26.05.2009р. на суму 331,20 грн.; №1412 від 23.09.2009р. на суму 1 998,00грн. та № 727 від 26.05.2009р. на суму 9 161,06грн. на оплату товару за Договором № 9/31.40.2 від 05.січня.2009р.

На підставі виставлених рахунків, та відповідно до умов визначених Договором та Специфікаціями позивач здійснив передоплати за товар у розмірі 11 490,25 гри., що підтверджується банківськими виписками.

          Товарно матеріальні цінності були отримані позивачем на підставі: накладних № 738 від 24.06.2009 р. на суму 331,20 грн., № 727 від 03.07.2009 р. на суму 6 406,76 грн., № 1412 від 14.10.2009 року на суму 1 230,00 грн., № 727/1 від 07.07.2009р. на суму 3 009,30 грн. На загальну суму: 10 977,26 грн.

Позивачем направлено на адресу відповідача претензію №11/3-511 від 25.03.2010р. з вимогою погасити заборгованість.

Претензія залишена відповідачем без відповіді , обов'язок по сплаті не здійснено.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов’язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

На підставі вищезазначеного, сума боргу відповідача на момент судового розгляду справи складає 513,00 грн.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 513,00 грн. відповідач суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 513,00 грн. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 159,88 грн.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 6.3. Договору, відповідно до якого за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті ціни товару, відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,1 % від суми непоставленого товару.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, яка складає 21,80 грн. та втрат від інфляції в сумі 130,36 грн.

Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3% річних та втрат від інфляції та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість по Договору у розмірі 825,04 грн., з яких основного боргу у розмірі 513,00 грн.; 3% річних –21,80 грн. та втрат від інфляції у сумі 130,36 грн. та пені у сумі 159,88 грн.

          Документальних доказів погашення заборгованості у розмірі 825,04 грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором № 9/31.40.2 від 05.01.2009р. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.. 526 ЦК України, ст.. 193 ГК України, ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

          Стягнути з Приватного підприємства “Архітектурна майстерня “Рогочий” (69065, м. Запоріжжя, майдан Інженерний,1, р/р 26006050218805, в ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299, код ЄДРПОУ 35497331) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Дніпропетровськгаз”, м. Дніпропетровськ, 49044, вул. Шевченка, 2, р/р 2600210897900 в ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 305299, ЄДРПОУ 03340920) основного боргу у розмірі –513 (п’ятсот тринадцять) грн.. 00 коп.; 21 (двадцять одна) грн. 80 коп. - 3% річних; 130 (сто тридцять) грн. 36 коп. інфляційних втрат; 159 (сто п’ятдесят дев’ять) грн. 88 коп. - пені; 102 (сто дві) грн..00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 16.06.2010р.

Суддя                                                             І.В. Владимиренко

Суддя