Рішення № 100119883, 04.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2021 року м. Київ № 640/20438/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, код ЄДРПОУ 34999976), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 28.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 62710080.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно повернуто виконавчий документ стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, оскільки вимога про сплату боргу за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка є виконавчим документом, була відкликана, а сума заборгованості за виконавчим документом була списана, з огляду на що виконавець мав закінчити виконавче провадження, а не повернути виконавчий документ стягувачу.

Позивач зазначає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу накладений арешт на кошти та майно боржника не припиняється, а боржника вносять до Єдиного реєстру боржників, тоді як наслідком закінчення виконавчого провадження є зняття арешту з майна боржника та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

Відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку з чим суд здійснює розгляд справи за наявними у матеріалах доказами.

Під час судового розгляду справи судом встановлено наступне.

10.05.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-34957-17-у, якою ОСОБА_1 визначений до сплати борг з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн.

Постановою Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.08.2020 відкрито виконавче провадження № 62710080 з виконання зазначеної вимоги.

Також, державним виконавцем було прийнято постанови від 30.09.2020 про арешт майна та коштів боржника, а також внесено відомості про боржника до Єдиного реєстру боржників.

28.10.2020 державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

У вказаній постанові зазначено, що заходи щодо виявлення майна боржника виявились безрезультатними: виходом державного виконавця за адресою, вказаною у виконавчому документі, боржника та належного йому майна не розшукано. Згідно відповіді ПФУ України про осіб-боржників, які отримують пенсії, інформації не знайдено. Згідно відповіді ПФУ України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформацію не знайдено. Згідно відповіді ДФС України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами-підприємцями, платник податків з таким податковим номером чи за серією та номером паспорта на обліку в органах ДФС не перебуває. Державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та внесено запис про обтяження до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Відповідно до відповіді МВС за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Також боржника внесено до Єдиного реєстру боржників.

Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у м. Києві з заявою від 27.08.2020, яка одержана 31.08.2020, в якій просив списати з нього недоїмку за єдиним внеском на підставі пункту 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до листа Головного управління ДПС у м. Києві від 07.04.2021 № 37292/6/26-15-12-16-15 зменшено суму зобов`язань за єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 21030,90 гривень. Крім того, податковий орган повідомляє, що заборгованість по єдиному внеску у ОСОБА_1 відсутня.

Вважаючи протиправною постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Частиною першою статті 26 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Частиною другою статті 37 Закону №1404 встановлено, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (частина четверта статті 37 Закону № 1404-VIII).

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу саме на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 1404-VIII.

Водночас, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з частиною другою статті 39 Закону № 1404-VIII постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав (частина третя статті 39 Закону № 1404-VIII).

Частинами першою та другою статті 40 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Відповідно до пункту 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників", а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників":

а) платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників". Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 1 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників";

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню".

Матеріали справи свідчать про те, що про факт списання заборгованості за виконавчим документом, що в силу вимог статті 39 Закону № 1404 є підставою для закінчення виконавчого провадження, органу державної виконавчої служби стало відомо вже після прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Суд зазначає, що зі змісту положень Закону № 1404 вбачається, що така стадія виконавчого провадження як його закінчення, на відміну від повернення виконавчого документа, передбачає настання наслідків у вигляді скасування усіх заходів, які були вжиті в ході здійснення виконавчого провадження, у тому числі зняття арешту з майна (коштів) боржника та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.

При цьому, закінчення виконавчого провадження не передбачає можливості повторного звернення стягувача для пред`явлення цього ж самого виконавчого документу (у даному випадку скасованого) до виконання.

Суд зазначає, що неприйняття відповідачем постанови про закінчення виконавчого провадження за наявності відповідної підстави та наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу зумовлює настання для позивача негативних наслідків у вигляді продовження дії арешту, накладеного на його кошти та майно наявності відомостей про позивача як боржника в Єдиному реєстрі боржників, що істотно обмежує права позивача.

У зв`язку з цим, враховуючи наявність підстав для закінчення виконавчого провадження, суд вважає, що ефективним способом захисту прав та інтересів позивача в даному випадку є скасування постанови Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 62710080.

При цьому, оскільки на момент прийняття спірної постанови відповідачу не було відомо про наявність підстав для закінчення виконавчого провадження № 62710080, суд вважає, що вказана постанова станом на 28.10.2020 була прийнята правомірно, а тому підстави для визнання її протиправною відсутні. Однак захист порушених прав позивача потребує її скасування (без визнання протиправною).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, код ЄДРПОУ 34999976) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.10.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 62710080.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 295-297. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов