Рішення № 10011870, 27.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.10 Справа № 10/155/10

За позовом: Мелітопольський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах ВАТ “НАК “Украгролізинг” в особі Запорізької філії ВАТ “НАК “Украгролізинг”, м. Запоріжжя

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НВП “Цвет”, м. Мелітополь Запорізької області

про стягнення суми 19 979,08 грн.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

від позивача: Бугрим В.Ю., довіреність № 14/20-11-10 від 11.01.2010р.

від відповідача: Неделько І.В., довіреність № 660 від 17.05.2010р.

від прокуратури: Тронь Г.М., посвідчення № 84 від 30.04.2010р.

Мелітопольський міжрайонний прокурор Запорізької області в інтересах ВАТ “НАК “Украгролізинг” в особі Запорізької філії ВАТ “НАК “Украгролізинг” звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ НВП “Цвет” про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 8-08-364 бфл/87 від 17.07.2008р. в сумі 19 979, 80 грн.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 124 Конституції України, ст. 20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 1-4, 6, 10, 11, 17 Закону України “Про фінансовий лізинг”, ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст. 525, 526, 530, 625, 629, 762, 806 Цивільного кодексу України, ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. 1, 2, 12, 54-57, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.04.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 10/155/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.05.2010р. о 10 годині 40 хвилин.

За згодою представників сторін та прокурора в судовому засіданні 27.05.2010р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представники сторін та прокурор вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просять стягнути з відповідача суму 19 979, 08 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 8-08-364 бфл/87 від 17.07.2008р., з яких: 17 988, 26 грн. основний борг, 1 017, 05 грн. пеня, 824, 93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 148, 84 грн. –3 % річних від простроченої суми та судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.05.2010р. визнав суму боргу у розмірі 19 979, 08 грн. Також відповідач погоджується з вимогою про стягнення з нього 199,79 грн. витрат на державне мито і 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Просить відстрочити виконання судового рішення до 01.08.2010р., у зв’язку із загибеллю врожаю 2009р. та збором врожаю 2010р.

Клопотання відповідача прийнято судом до розгляду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін та думку прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ “НАК “Украгролізинг” (лізингодавець) та ТОВ НВП “Цвет” (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № 8-08-364 бфл/87 від 17.07.2008р. (надалі Договір), за яким лізингодавець передає лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору “Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу”, що є специфікацією Предмету лізингу, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на мовах договору (п. 1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, лізингодавець на письмове замовлення лізингоодержувача для потреб останнього купує у Постачальника Предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету, України згідно Порядку використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 із змінами та доповненнями “Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу”. Строк лізингу відраховується з моменту укладення акту приймання-передачі між Сторонами та Постачальником (далі - Тристоронній акт), що укладається у 5-ти автентичних примірниках (п. 2.2 Договору). Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі Предмета лізингу встановлюються додатками до Договору ”Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу”. Передача Предмету лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року (п. 2.3 Договору).

На виконання договору позивач передав відповідачу сільськогосподарську техніку на загальну суму 53 98, 33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 05.08.2008р. № 26 та від 06.10.2008р. № 6.

Згідно п. 4.1 Договору, з моменту підписання тристороннього акту одержання Предмета лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмету лізингу; винагороду в розмірі 7 % річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу. Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін, сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через три місяці з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні три місяці. Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до Договору “Графік сплати лізингових платежів” (п. 4.2 Договору). Лізингоодержувач після укладення Договору, перераховує на рахунки Лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості Предмета лізингу в розмірі 15 відсотків його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7 відсотків невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ. Датою сплати попередньою лізингового платежу є дата надходження коштів на рахунок Лізингодавця (п. 4.3 Договору).

Згідно з графіком сплати лізингових платежів лізингоодержувач з 05.11.2008р. по 05.02.2010р. частково сплатив суму боргу у розмірі 36 001, 07 грн.

Відповідач умови договору у повному обсязі не виконав, тому станом на 27.05.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 19 979, 08 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір фінансового лізингу № 8-08-364 бфл/87 від 17.07.2008р.

Відповідно до ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених ЦК України.

До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг” лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В даному випадку відповідач зобов’язався оплатити поставлений транспортний засіб відповідно до графіків сплати лізингових платежів.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Підстави для припинення зобов’язання за договором фінансового лізингу № 8-08-364 бфл/87 від 17.07.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідач борг визнав, що підтверджується клопотанням та усними поясненнями представника відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Право прокурора та його заступника звертатися до господарського суду в інтересах держави, зазначивши орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, передбачено ст. 29 ГПК України, п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закону “Про прокуратуру”.

Враховуючи встановлений факт невиконання ТОВ НВП “Цвет” грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17 988, 26 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також прокурор та позивач просять стягнути з відповідача 824, 93 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми –148, 84 грн. та пеню у розмірі 1 017, 05 грн.

Відповідно до п. 7.1 Договору, за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 017, 05 грн., суми втрат від інфляції грошових коштів у розмірі 824, 93 грн. та 3 % річних від простроченої суми у розмірі 148, 84 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його виконання неможливим у встановлений законом термін або у встановлений господарським судом способом.

Як встановлено судом, у зв’язку із загибеллю врожаю 2009р. та не настанням строку для збору врожаю 2010р. відповідач невзмозі сплатити позивачу зазначену заборгованість.

Відповідно до Роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача, враховуючи всі вищевикладені обставини, суд вважає за можливе клопотання відповідача задовольнити та відстрочити виконання рішення суду до 01.08.2010р.

Суд вважає, що відстрочка виконання рішення господарського суду буде сприяти захисту інтересів обох сторін та позитивно вплине на господарську діяльність відповідача.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 49, 82, 84, 121 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП “Цвет” (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153, р/р 26000452501 в АБ “Мета Банк”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 32096301) на користь ВАТ “НАК “Украгролізинг” в особі Запорізької філії ВАТ “НАК “Украгролізинг” (69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 152В/211, р/р 260082512 в ЗОД “Райффайзен банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 25891514) 17 988 (сімнадцять тисяч дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 26 коп. основного боргу, 148 (сто сорок вісім) грн. 84 коп. - три відсотка річних від простроченої суми, 824 (вісімсот двадцять чотири) грн. 93 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 017 (одну тисячу сімнадцять) грн. 05 коп. пені. Виконання судового рішення в цій частині відстрочити до 01.08.2010р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП “Цвет” (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153, р/р 26000452501 в АБ “Мета Банк”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 32096301) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677154, рахунок № 31119095700007, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку –095) 199 (сто дев’яносто дев’ять) грн. 79 коп. державного мита.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП “Цвет” (72313, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 153, р/р 26000452501 в АБ “Мета Банк”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 32096301) в доход Державного бюджету України (отримувач Державний бюджет Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, рахунок № 31212259700007, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку –259) 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 03.06.2010р.

Суддя