Рішення № 10011747, 13.05.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10 Справа № 27/77/10

Суддя

За позовом: Приватного підприємства “Ділер-97”, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємцяОСОБА_1 м. Запоріжжя

про розірвання договору оренди нерухомого майна № 0909-01 від 08.09.09 р.

Суддя Дроздова С.С.

Представники:

Від позивача: Рєвков К.О., директор на підставі наказу № 01/96 від 28.12.1996р.,Фісун В.В., дов. № б/н від 12.05.2010р.

Богун І.А., на підставі довіреності б/н від 19.04.2010р.

Від відповідача:ОСОБА_2, на підставі довіреності № 592 від 16.04.2010 р. після оголошеної перерви в судове засідання для оголошення рішення в повному обсязі не зявилася, прибув ПП ОСОБА_1., на підставі свідоцтва про держреєстрацію та паспорту СА № НОМЕР_1

У судовому засіданні, відкритому 13.05.2010 р. о 10-00 годині оголошувалася перерва до 17-00 години 13.05.2010 р., оскільки представник відповідача (ОСОБА_2 ПП ОСОБА_1., м. Запоріжжя проти оголошення вступної та резолютивної частини рішення заперечив, просить підготувати рішення у повному обсязі.

На підставі статті 85 ГПК України 13 травня 2010 року прийнято рішення в повному обсязі та оголошено судом.

Приватне підприємство “Ділер-97”, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_1 м. Запоріжжя про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 0909-01 від 08.09.09 р.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2010 р. порушено провадження у справі № 27/77/10, судове засідання призначене на 19.04.2010 р.

У судовому засіданні, відкритому 19.04.2010 р. на підставі статті 77 ГПК України оголошувалася перерва до 13.05.2010 р. для надання сторонами додаткових доказів та документів, необхідних для повного та всебічного розгляду справи.

13.05.2010 р. продовжено слухання справи № 27/77/10.

13.05.2010 р. до початку розгляду справи представники сторін заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

У судовому засіданні, відкритому 13.05.2010 р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав додаткові пояснення та нормативне обґрунтування позовних вимог (містяться у матеріалах справи).

Відповідач у судовому засіданні, відкритому 13.05.2010 р. проти позову заперечив підтримав заперечення, які викладені у письмовому відзиві, наданому у судовому засіданні 19.04.2010 р. (міститься у матеріалах справи) та надав письмове клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з тим, що ПП ОСОБА_1. 05.05.2010 р. подано адміністратору дозвільного центру документи, необхідні для отримання дозволу на початок роботи орендованого приміщення. У відповідності до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»дозвіл буде отримано ПП ОСОБА_1. 13.05.2010 р. Затримка у отриманні дозволу викликана великою кількістю святкових днів у травні 2010 р.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилено судом, як процесуально необґрунтоване, оскільки згідно зі статтею 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Як свідчить вх. № 1751/09-05 господарським судом Запорізької області позов був зареєстрований 15 березня 2010 року, тобто кінцевий термін розгляду даної справи є 15 травня 2010р., припадає на вихідний день, отже клопотання відповідача не знаходить обґрунтованого підтвердження, інших процесуальних клопотань щодо продовження терміну вирішення спору від представника відповідача до суду не надходило.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

У судовому засідання відкритому 13.05.2010 р. о 10 00 год. оголошувалася перерва на 13.05.2010 р. до 17-00 год. для підготовки та оголошення рішення у повному обсязі.

13.05.2010 р. о 17-00 год. представникам позивача та відповідача оголошено рішення суду від 13.05.2010 р. у повному обсязі, на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Позивач у справі Приватне підприємство “Ділер-97” є юридичною особою, що підтверджується Статутом підприємства, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, види діяльності: оптова та роздрібна торгівля товарами народного споживання, харчовими продуктами, сировиною, промисловими товарами, торгова закупочна діяльність та інше.

Відповідач у справі Приватний підприємець ОСОБА_1.., має право на здійснення підприємницької діяльності.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка незаборонена законом.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст.42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється субєктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 08.09.09 р. між Приватним підприємством “Ділер-97” (орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1. (орендар) укладений договір оренди нерухомого майна.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) окремо розташовану нежитлову будівлю літ. АДРЕСА_1, площею 106,9 кв.м.

Згідно з п. 1.2 договору обєкт оренди належить орендодавцю на праві власності на підставі рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 22.09.05 р. № 340/7 та виданого на його підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.10.05 р., зареєстрованого Орендним підприємством «ЗМБТІ»в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 03.04.06 р. за № 12478192.

Відповідно до п. 2.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та передачі обєкту по акту приймання-передачі та діє до 08.08.2012 р.

Відповідно до п. 1.4 договору, обєкт передається в оренду з метою використання його під роздрібну торгівлю продуктами харчування та кафетерій.

Тобто, умова договору № 0909-01 чітко визначено цільове призначення обєкта оренди.

В порушення умов договору, відповідач використовує зазначене нежитлове приміщення виключно під кафе «Лимон», роздрібна торгівля продуктовими товарами в орендованому приміщенні не здійснюється.

Відповідно до п. 4.1 договору, орендна плата встановлюється у розмірі 2000 грн. 00 коп. та сплачується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 5-го числа поточного місяця, на підставі виставленого орендодавцем рахунку.

Згідно з п. 4.2 договору, крім орендної плати, орендар окремо сплачує орендодавцю вартість використаної електроенергії на підставі даних електролічильника, сплачує послуги по поставці на обєкт холодної води на підставі даних лічильників, послуги по опаленню, каналізації, а також плату за землю на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

В порушення вимог договору, відповідач розраховувався за орендну плату та комунальні послуги в порушення строків, передбачених п. 4.1 та 4.2 договору.

За жовтень-грудень 2009 р. відповідач перераховував на розрахунковий рахунок позивача лише по 2 000 грн. 00 коп., вказуючи підстави перерахування грошей як «оплата за оренду та комунальні послуги», в той час, як лише орендна плата складала 2 000 грн. 00 коп., чим порушив п. 4.1 та 4.2 договору.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором

Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 285 ГК України, орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю діяльності орендодавця.

Відповідно до ст. 285 ч.2 ГК України, орендар зобовязаний використовувати обєкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду.

Відповідно до реєстраційних та статутних документів, профілем діяльності Приватного підприємства «Ділер-97»є роздрібна торгівля продуктовими товарами.

Господарським судом встановлено, що орендна плата та компенсації комунальних послуг ПП ОСОБА_1. сплачується несвоєчасно та не в повному обсязі.

Відповідно до п. 6.2.2 договору орендар зобовязаний користуватися обєктом оренди у відповідності до умов даного договору, забезпечувати дотримання протипожежних вимог та санітарних норм, утримувати у чистоті територію.

Згідно з п. 6.2.3 договору, орендар зобовязаний підтримувати орендований обєкт в придатному стані, не допускаючи його порчі.

В порушення вимог договору, відповідач не забезпечив дотримання протипожежних вимог, що підтверджується актом перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки Хортицького районного відділу ГУ МНС України в Запорізькій області від 15.02.2010 р. та приписом Державного пожежного нагляду на усунення порушень вимог пожежної безпеки відповідно до яких зазначено, що під час перевірки приміщення та території кафе «Лимон»виявлено численні порушення вимог протипожежної безпеки. Припис був отриманий особисто ОСОБА_1.

Крім того, відповідачем проведено перепланування орендованого приміщення, не передбачене проектом, що зафіксоване в Акті СЕС, з позначенням на відхилення від проектної документації.

Відповідач, в порушення вимог п.п. 6.1.3 договору, розмістив свою вивіску на фасаді будови без погодження з орендодавцем, про що було зазначено у відповідному Акті від 03.12.2009 р.

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку»від 17.12.1993 р. № 3745, забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною виробничою та іншої діяльності. підприємців. Забезпечення пожежної безпеки в інших спорудах покладається на наймачів, якщо це обумовлено договором найму.

Орендарі зобов'язані: забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів ..., а також виконання вимог, приписів і постанов органів державного пожежного нагляду, ... Обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право давати громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки.

Відповідно до п. 6.2.2 договору, орендар зобов'язаний користуватися об'єктом оренди згідно з умовами договору, яким чітко передбачено мету використання - під роздрібну торгівлю продуктами харчування і кафетерій.

Той факт, що належну ПП «Ділер-97»будівлю по АДРЕСА_1 передану в оренду відповідачу, було введено в експлуатацію саме як продовольчий магазин (тимчасовий), підтверджується Актом № 132 Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови від 18.06.2004 р. за № 775р.

03.08.2005 р. розпорядженням Запорізького міського голови № 842р було внесено зміни до вищезазначеного розпорядження № 775р в частині визначення статусу будинку продовольчого магазину з тимчасового на капітальне.

Таким чином, основним напрямком використання зазначеної будівлі є саме розміщення в ньому продовольчого магазину, і кафетерію, як це зазначено в договорі оренди, тобто орендар, повинен був розмістити у будівлі магазин, який би здійснював роздрібну торгівлю продуктами харчування і кафетерій.

Однак, всупереч зазначеним умовам договору, відповідач без внесення відповідних змін до договору, та погодження з орендодавцем, використовує орендовану будівлю не за цільовим призначенням, а саме: в будівлі розташоване кафе «Лимон», магазин, що здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування, відсутній.

Факт використання орендованої будівлі виключно під кафе «Лимон» не заперечується відповідачем та підтверджується вищезазначеними актами та приписами Державного пожежного нагляду.

На час укладання договору, орендодавець не передбачав та не узгоджував розміщення орендарем в орендованому приміщенні саме кафе, що обумовило виділення в будівлі виробничих приміщень для приготування страв, і окремого залу для відвідувачів кафе, та відповідно повної відсутності в приміщенні пункту роздрібного продажу товарів та торгівельного залу для покупців.

Зміна функціонального призначення обєктів та їх техніко-економічних показників вважається реконструкцією і потребує введення їх в експлуатацію згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.04р. № 1243 “Порядок прийняття в експлуатацію завершених будівництвом обєктів” та даних Правил.

Відповідно до “Правил забудови міста Запоріжжя” реконструкція - комплекс будівельних робіт, повязаних із зміною техніко-економічних показників або використанням обєкта за новим призначенням в межах існуючих будівельних габаритів.

У відповідності з п.3.4.4 “Правил забудови міста Запоріжжя” підставою для виконання перед проектних проробок по реконструкції обєкта із зміною його функціонального призначення є попереднє погодження головного управління архітектури та містобудування міської ради у відповідь на звернення власника або орендатора приміщення.

Дозволом на виконання проектно-кошторисної документації по реконструкції або капітальному ремонту обєкта є відповідне рішення міськвиконкому, проект якого готується: головним управлінням архітектури та містобудування міської ради у випадку реконструкції обєктів із зміною їх функціонального призначення; управлінням комунальної власності міської ради у випадку переведення житлових приміщень до нежитлового фонду; управлінням житлового господарства міської ради у випадку значної реконструкції житлових приміщень без зміни їх функціонального призначення або реконструкції не житлових приміщень в житлові.

Відповідного дозволу, відповідач суду не надав.

Пунктом 3.4 Правил передбачено, що у випадку незначної реконструкції або перепланування житлових або не житлових приміщень без зміни функціонального призначення дозволом на виконання перепланування є розпорядження голови районної адміністрації міської ради за місцем знаходження обєкту.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач використовує об'єкт оренди не за цільовим призначенням, всупереч умовам договору.

Відповідач спричинив самовільне перепланування приміщення, що підтверджується наступним: Актом перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки від 15.02.2010 р., Приписом на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 20.02.2010 р., винесеним на підставі проведеної позапланової перевірки приміщення та території кафе «Лимон», розташованого по АДРЕСА_1 Актом № 386 перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки від 13.04.2010 р та Приписом на усунення порушень вимог пожежної безпеки від 13.04.2010 р., винесеним на підставі проведеної планової перевірки приміщення та території кафе «Лимон», розташованого по вул. АДРЕСА_1 зафіксоване спричинення відповідачем самовільне перепланування приміщення, а саме зафіксовано факт перепланування приміщень без наявності проектної документації, яка пройшла попередню експертизу (перевірку) на відповідність нормативним актам пожежної безпеки.

Самовільне перепланування приміщення підтверджується Актом приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18.06.2004 р., відповідно до якого жодних фактів відхилення від проектних норм зазначеної будівлі не зафіксовано та технічним паспортом будівлі по вул. АДРЕСА_1, з відміткою БТІ на плані будівлі літ.А про самовільну перепланіровку.

Самовільне перепланування відповідачем приміщення також свідчить про використання об'єкту оренди всупереч вимогам договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, порушення зобов'язань однією із сторін договору зволікає як правові наслідки можливість розірвання договору, вимагати відшкодування завданих збитків, а також стягнення неустойки.

Згідно зі ст. 651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розрахувала при укладенні договору.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до ст. 783 ЦК України договір найму може бути достроково розірваний на вимогу наймодавця, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно із ст. 772 ЦК України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України порядок зміни та розірвання господарських договорів: у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачає, якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень. Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати: державне мито України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача, тому як спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди нерухомого майна № 0909-01 від 08.09.2009 р., укладений між Приватним підприємством “Ділер-97” та Приватним підприємцем ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний № НОМЕР_2, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства “Дилер-97” (69096 м. Запоріжжя вул. Дніпровські пороги, 25, код ЄДРПОУ 24516062, р/р 26000087501 в ВАТ «Метабанк» МФО 313582) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 17.05.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.С. Дроздова