Рішення № 10011715, 27.04.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.10 Справа № 27/73/10

За позовом: Приватного підприємства “Торгсервіс”, м. Запоріжжя

до відповідача: Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги “України”, м. Запоріжжя

про стягнення 2343 835 грн. 78 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

Від позивача: Кравченко С.І., дов. № 03/08 від 03.08.09 р.

Від відповідача: Євстратенко С.Ю., дов. № 13/15 від 15.02.2010 р.

На підставі статті 85 ГПК України –27 квітня 2010 року судом прийнято рішення.

Приватне підприємство “Торгсервіс”, м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги “України”, м. Запоріжжя 2343 835 грн. 78 коп., в тому числі: 2 155 918 грн. 18 коп. заборгованості за договором поставки № 15/06 П від 10.02.2006 р.,71 739 грн. 26 коп. втрат від інфляції, 15 314 грн. 40 коп. –три відсотка річних та 100 863 грн. 94 коп. пені за неналежне виконання умов договору.

Ухвалою господарського суду від 12.03.2010 р. порушено провадження у справі № 27/73/10, судове засідання призначене на 08.04.2010 р.

У зв’язку з неявкою у судове засідання, відкрите 08.04.2010 р. представника відповідача, ухвалою господарського суду від 08.04.2010 р. розгляд справи відкладався, на підставі ст. 77 ГПК України. Судове засідання призначено на 27.04.10 р.

27.04.2010 р. продовжено судовий розгляд справи № 27/73/10.

27.04.2010 р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз’яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

Позивач підтримав заяву про збільшення розміру позовних вимог, надіслану на адресу суду 23.04.2010 р., в якій просить суд стягнути з відповідача 2155918 грн. 18 коп. основного боргу, 152945 грн. 50 коп. пені, 23111 грн. 16 коп. 3 % річних, 91741 грн.41 коп. індексу інфляції.

Заява позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнята судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, оскільки позивач має право до прийняття рішення у справі збільшити розмір позовних вимог.

Розгляду підлягають збільшені позовні вимоги у розмірі 2423716 грн. 25 коп.

Представник відповідача у судовому засіданні, відкритому 27.04.2010 р. надав письмовий відзив, в якому позовні вимоги визнав у повному обсязі (міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши позивача та відповідача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути –визнання права.

Господарським судом встановлено, що 10.02.2006 р. між ПП “Торгсервіс” (постачальник) та ДП “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги “України” (покупець) укладено договір поставки № 15/06 П.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, здійснювати на замовлення покупця поставку товарів: шляхові знаки, керосин, фарба розміточна та розчинник, бітум дорожній, асфальтобетон, труби та інші товари, перелік та кількість яких для поставки у кожному поточному році визначається згідно додатку до договору, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти й оплатити такий товар.

Згідно з п. 2.1 договору постачальник відвантажує товар на адресу покупця за цінами, що визначаються в погоджених сторонами специфікаціях та видаткових накладних, що додаються до договору, та можуть бути змінені за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 2.4 договору відвантаження та доставка товару забезпечується постачальником.

В випадку доставки продукції сторонньою автотранспортною організацією покупець зобов'язується компенсувати транспортні затрати по ціні узгодженій сторонами та оплатити рахунок, виставлений продавцем для компенсації вартості транспортних послуг (п. 2.5 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, покупець здійснює передоплату за придбаний товар у розмірі 100 % поставленої партії товару, шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п. 5.2 договору за домовленістю сторін договору оплата здійснюється з відстрочкою платежу до 30 календарних днів від дня отримання партії товару.

На виконання договору поставки, відповідно до узгодження специфікації, які є невід’ємними додатками договору, ПП “Торгсервіс” в період з січня 2009 р. по грудень 2009 р. здійснив поставку товару передбаченого додатками до договору «Перелік та кількість товарів для поставки на 2009 роках».

Позивач виконав свої зобов’язання по поставці відповідачу товару згідно договору поставки № 15/06 П у повному обсязі.

Товар отриманий уповноваженим представником ДП “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги “України”, на підставі довіреностей на отримання матеріальних цінностей Ф. № М-2.

Відповідач прийняв товар, але здійснив його оплату частково, згідно платіжного доручення № 0000132 від 30.12.09 р. на суму 300000 грн. 00 коп., яким оплачено поставлений товар по накладним № РН-1210 на суму 158220 грн. 00 коп., № РН-1610 на суму 92862 грн. 00 коп., частково № РН-2610 на суму 48918 грн. 00 коп.

У зв’язку з несплатою відповідачем оплати поставленого товару, що є порушенням умов договору, заборгованість відповідача перед позивачем склала 2155 918 грн. 18 коп.

13.02.2009 р. позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 2155918 грн. 18 коп.

Вимога позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов’язки. Обов’язки позивача виразились у передачі товару відповідачу, а обов’язки відповідача заключаються в оплаті цього товару.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У зв’язку з невиконання відповідачем умов договору, а саме: не здійснення оплати за поставлений товар, заборгованість ДП “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги “України” перед ПП “Торгсервіс” склала 2155 918 грн. 18 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 91 741 грн. 41 коп. індексу інфляції та 23111 грн. 16 коп. 3 % річних (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши розрахунок індексу інфляції та 3 % річних, господарський суд дійшов висновку, що він є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 152 945 грн. 50 коп. пені за порушення грошових зобов’язань за договором № 15/06 П (з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідно до п. 7.3 договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно із ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже пеня розраховується, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ та за строк, що не перевищує 6 місяців.

Згідно з п. 6 ст. 232 Цивільного кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконаним.

Відповідно до договору, пеня у розмірі 152945 грн. 50 коп. заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, який узгоджений та підписаний обома сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права від порушень.

Враховуючи це, а також положення статті 19 Конституції України, власник вправі звернутись за захистом своїх прав у будь-який спосіб, не заборонений законом.

Приватне підприємство “Торгсервіс” правомірно звернулося до господарського суду, позовні вимоги є такими, що підтверджуються фактами, встановленими судом, та відповідають нормам діючого законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, наявні матеріали справи та у зв’язку з визнанням відповідачем позову у повному обсязі, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати: державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 –85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги “України” (69095 м. Запоріжжя вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623, розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Приватного підприємства “Торгсервіс” (69002 м. Запоріжжя вул. Героїв Сталінграду, 25, офіс 323, код ЄДРПОУ 25677659, р/р 260025005101 в Запорізька філія АБ «Брокбізнесбанк»МФО 373254) 2155918 (два мільйони сто п’ятдесят п’ять тисяч дев’ятсот вісімнадцять) грн. 18 коп. основного боргу, 152945 (сто п’ятдесят дві тисячі дев’ятсот сорок п’ять) грн. 50 коп. пені, 23111 (двадцять три тисячі сто одинадцять) грн. 16 коп. 3 % річних, 91741 (дев’яносто одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 41 коп. індексу інфляції, 24237 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять сім тисяч) грн. 16 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя С.С. Дроздова

(Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України та підписано 29.04.2010р.)

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.