Рішення № 1001170, 14.03.2007, Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа № 22 - 9 2007р. Головуючий у першій інстанції Павелко І.Л.

Категорія 11 Доповідач Черниш Т.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2007року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Потапенка В.І., суддів Черниш Т.В.,

Чорнобривець О.С., при секретарі Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Філдес Україна» про витребування коштів та відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 7 лютого 2006 року,

встановила:

В червні 2005 року ОСОБА_1 звернулась з зазначеним позовом до ДП «Філдес Україна» ,Позовні вимоги мотивувала тим, що в жовтні 2004 року уклала з відповідачем контракт на участь в системі з метою придбання автомобіля. Передбачені контрактом умови виконувала до грудня 2004 року, а коли 12 січня 2005 року її викликали до райвідділу міліції і повідомили про порушення щодо відповідача кримінальної справи, вона припинила сплату щомісячних внесків. В квітні від ДП «Філдес Україна» отримала повідомлення про розірвання з нею контракту. Посилаючись на такі обставини, просила визнати зазначений контракт недійсним та стягнути з відповідача 7626 грн.72 коп., сплачених нею за угодою, та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, заподіяними обманними діями відповідача.

В процесі розгляду справи ОСОБА_1 змінила позовні вимоги, просила розірвати контракт та стягнути зазначені в позовній заяві суми.

Кіровський районний суд м. Кіровограда рішенням від 7 лютого 2006 року в визнанні контракту недійсним відмовив, постановив про розірвання контракту, а додатковим рішенням від 2 червня 2006 року відмовив у стягненні коштів та відшкодуванні моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставила питання про скасування зазначеного рішення з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права, просила постановити нове рішення і задовольнити її вимоги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач повністю підтримала доводи апеляційної скарги, представник відповідача їх заперечувала.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 24 жовтня 2004 року між сторонами було укладено контракт, предметом якого є участь ОСОБА_1 в системі «КАР КРЕДИТ» з метою придбання автомобіля марки ВАЗ 2107(а.с.19-22). На виконання умов контракту ОСОБА_1 як член системи того ж дня сплатила вступний та достроковий внески в сумі відповідно 894 грн.24 коп. і 2021 грн.24 коп., а 11 листопада, 24 жовтня та 15 грудня 2004 року -щомісячні внески в сумі по 505 грн. 31 коп.,- всього 4431грн.41 коп.(а.с.5,8,9,10,11). Починаючи з січня 2005 року, позивач припинила сплату щомісячних внесків, у зв»язку з чим ДП «Філдес Україна» виключила її з членів системи, пославшись на п. Б) ст. 19 контракту, яким передбачено право ДП як організатора системи на розірвання контракту та виключення з групи члена системи в разі невиконання останнім обов»язків щодо внесення трьох чергових чи позачергових платежів.(а.с.19 )

Частиною 4 ст.653 ЦК України встановлене загальне правило, згідно з яким при розірванні договору сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов»язаннями до моменту розірвання угоди, якщо інше не встановлено договором або законом. П. Б) ст. 19 контракту, на підставі якого відповідач прийняв рішення про виключення позивачки з членів системи, передбачено часткове повернення вкладу за правилами ст. 17 контракту.

Мотивуючи відмову в позові в частині стягнення на користь ОСОБА_1 сплачених нею коштів, суд цього не врахував, не з»ясував фактичних обставин справи, не перевірив доводів позивачки, на які вона посилалась як на підставу зазначеної позовної вимоги, не дав правової оцінки щодо правомірності дій відповідача. Тому рішення в цій частині не можна визнати законним і обгрунтованим.

Як вбачається зі змісту отриманого на запит апеляційного суду повідомлення слідчого управління ГУМВС України в Одеській області від 8 листопада 2006 року та постанови від 22 листопада 2006 року у відношенні працівників ДП «Філдес Україна» 15 листопада 2004 року, тобто після укладення сторонами оспорюваного контракту, була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, за фактом шахрайства при укладенні угод по придбанню автомобілів. За постановою від 22 листопада 2006 року дана кримінальна справа закрита на підставі п.2 ст.б, ч.1 п.2 ст. 213 КПК - у зв»язку з недоведеністю вини обвинувачених. Однак сам факт порушення кримінальної справи, в якій ОСОБА_1 була визнана потерпілою та цивільним позивачем, колегія розцінює як істотну зміну обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, за яких припинення позивачкою виконання умов договору з січня 2005р., коли дізналась про порушення кримінальної справи, не є неправомірним.

Згідно ч. З ст. 652 ЦК України у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд на вимогу будь-якої із сторін визначає наслідки розірвання договору, виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв»язку з виконанням цього договору.

Колегія суддів визнає, що за встановлених обставин на цивільно-правові відносини, які склались між сторонами, поширюється зазначена норма закону, а тому вважає доцільним розірвати контракт за ч. З ст. 252 ЦК і стягнути з відповідача на користь позивачки сплачені нею за контрактом всі, крім вступного внеску в сумі 894 грн.24 коп., платежі в розмірі 3537 грн.17 коп.( 505,31*3 + 2021,24). Проти утримання вступного внеску позивач теж не заперечувала.

Постановляючи про відмову у визнанні контракту недійсним, суд фактично вийшов за межі позовних вимог, оскільки не врахував, що ОСОБА_1 в процесі розгляду справи змінила в цій частині позов на вимогу про розірвання договору.

Висновок суду про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди є правильним по суті. Апеляційна скарга не містить жодних доводів на спростування такого висновку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 652, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 303, 307, 309,313, 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 7 лютого 2006 року та додаткове рішення від 2 червня 2006 року в частині відмови в позові про стягнення сплачених позивачкою коштів скасувати.

Постановити нове рішення, яким розірвати контракт, укладений 24 жовтня 2004 року між ДП «Філдес Україна» та ОСОБА_1.

Стягнути з ДП «Філдес Україна» (розрахунковий рахунок 26005964867323, в ОФ ПУМФ МФО 328191, код ОКПО 26343631) на користь ОСОБА_1 3537 грн.17 коп. та 51 грн. судового збору.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.