Рішення № 100116409, 04.10.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2021 р. справа № 300/1746/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації про визнання рішення протиправним та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, відповідно до змісту якого просить: визнати рішення від 15.07.2020 №2615/06.1-42/09-20 в частині відмови в наданні дозволу на користування та розпорядження транспортним засобом протиправними; зобов`язати надати дозвіл на користування та розпорядження іншим особам автомобілем Toyota, модель Corolla, 2016 року випуску, яким позивач забезпечена у зв`язку із лікуванням.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що звернулася до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації із заявою про безоплатну передачу у власність автомобіля відповідно до Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 за №999, на яку отримала відповідь від 15.07.2020 №2615/06.1-42/09-20 згідно якої їй відмовлено у безкоштовному наданні у власність автомобіля марки Toyota, модель Corolla, 2016 року випуску, яким позивача забезпечено у зв`язку із лікуванням. Вказану відповідь вважає частково неправомірною, оскільки погіршення стану здоров`я позивача ставить під сумнів її здатність самостійно керувати транспортним засобом, а передача нею такого автомобіля у користування іншим особам не допускається. Вважає, що оскільки Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації є власником автомобіля, відтак вправі надати дозвіл на користування вказаним автомобілем іншій особі. Зауважує, що не піднімає питання про передачу вказаного автомобіля в її власність, оскільки такі вимоги суперечать положенням п.41 зазначеного Порядку. Просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву проте, оскільки відзив не підписаний представником Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вказаний документ суд не приймає до розгляду та вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористалася.

Процесуальні строки в цій справі продовжені в силу дії пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Заяв про розгляд справи з викликом сторін суду не надходило. У відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

ОСОБА_1 як особа з інвалідністю забезпечена автомобілем марки Toyota, модель Corolla, 2016 року випуску.

13.07.2020 позивач звернулася до Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації із заявою про передачу їй у власність легковий автомобіль марки Toyota, модель Corolla, 2016 року випуску, визнаний гуманітарною допомогою, у зв`язку із потребою в лікуванні, та не брати до уваги те, що користувалася автомобілем менше 10 років (а.с. 41).

Листом від 15.07.2020 за №2615/06.1-42/09-20 Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації повідомив позивача, що відповідно до пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 за №999, особі з інвалідністю за бажанням може бути передано у власність автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким він був забезпечений через структурний підрозділ соціального захисту населення і користувався більше 10 років. Автомобіль марки Toyota, модель Corolla, 2016 року випуску може бути переданий у власність позивача не раніше як з 06.07.2028 (а.с.42).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася із позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини між сторонами у справі щодо умов та порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, спеціального автотранспорту інвалідів, регулюються правовими нормами Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" від 06.10.2005 року №2961-IV (надалі також - Закон №2961), Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 року №875-XII (надалі також - Закон №875-XII), Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (надалі також - Порядок №999).

Статтею 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, поширює інформацію про таку продукцію.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 2 статті 11-1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю була забезпечена через органи соціального захисту населення і користувалася більше 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій може бути безоплатно переданий у власність особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю за бажанням таких осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Правила забезпечення легковими автомобілями інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, врегульовано Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №999 від 19.07.2006 (надалі також - Порядок №999).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 41 вказаного Порядку №999, за бажанням осіб з інвалідністю структурні підрозділи з питань соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Автомобілями, отриманими головними управліннями як гуманітарна допомога, особи з інвалідністю (за їх бажанням або за бажанням законних представників недієздатних осіб з інвалідністю), діти з інвалідністю (за бажанням їх законних представників), які перебувають на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення та управліннях виконавчої дирекції Фонду, забезпечуються безоплатно в порядку черговості. Автомобіль, отриманий структурним підрозділом з питань соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретної особи з інвалідністю, яка перебуває на обліку, видається безоплатно такій особі з інвалідністю (за її згодою або за згодою законного представника недієздатної особи з інвалідністю), дитині з інвалідністю (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.

Пунктом 6 Порядку №999 визначено, що особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі. Після закінчення зазначеного строку особа з інвалідністю може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його структурному підрозділу з питань соціального захисту населення чи управлінню виконавчої дирекції Фонду на умовах згідно з пунктом 14 цього Порядку.

Згідно із абзацом 7 пункту 41 Порядку №999, особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю була забезпечена через структурний підрозділ з питань соціального захисту населення і користувалася більше 10 років, за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою у якій просила передати легковий автомобіль марки Toyota, модель Corolla, 2016 року випуску, визнаний гуманітарною допомогою, їй у власність. Тобто, позивач у вказаній заяві не просила надати дозвіл на користування та розпорядження вказаним транспортним засобом іншим особам. Листом від 15.07.2020 за №2615/06.1-42/09-20 відповідачем відмовлено у безоплатній передачі зазначеного автомобіля у власність ОСОБА_1 з огляду на те, що позивач користується вказаним автомобілем з 06.07.2018, тобто менше 10 років.

Абзацом 6 пункту 41 Порядку №999 передбачено, що у разі коли під час експлуатації автомобіля, отриманого особою з інвалідністю як гуманітарна допомога, у неї або члена її сім`ї, якому передано право користування автомобілем, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю виявляються протипоказання до керування ним, вона або член її сім`ї переїхала (переїхав) на інше місце проживання або у разі смерті члена сім`ї, якому передано право користування автомобілем, чи його відмови керувати автомобілем, питання про передачу права користування автомобілем члену сім`ї, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю або в одному населеному пункті з нею, вирішується у кожному конкретному випадку за рішенням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за клопотанням органу соціального захисту населення.

Перереєстрація автомобіля на ім`я особи з інвалідністю з числа членів сім`ї, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю проводиться територіальним органом з надання сервісних послуг МВС протягом 10 діб з моменту визначення особи, що буде експлуатувати автомобіль на законних підставах, шляхом видачі письмової довідки, форма якої затверджується Мінсоцполітики. До визначення такої особи автомобіль перебуває на зберіганні у членів сім`ї померлої особи з інвалідністю, а у разі їх відсутності повертається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду. Довідка видається особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, в якому особа з інвалідністю перебувала на обліку, а особі з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - відповідним управлінням виконавчої дирекції Фонду (абзац 7 пункту 16 Порядку №999).

Так, у відповідності до пунктів 12, 13 вказаного Порядку у реєстраційних документах на автомобіль територіальним органом з надання сервісних послуг МВС робиться позначка про видачу автомобіля структурним підрозділом з питань соціального захисту населення або управлінням виконавчої дирекції Фонду, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права користування ним без дозволу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду. У реєстраційних документах робиться позначка про передачу права користування автомобілем члену сім`ї, іншій особі, якій передається право користування автомобілем (для осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з інвалідністю I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), та осіб з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва). Для осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з інвалідністю I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), та осіб з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва), передача права користування автомобілем дозволяється не більше ніж двом членам сім`ї. Реєстраційні документи на автомобіль, яким забезпечується сім`я, до складу якої входять дві і більше особи з інвалідністю, оформлюються на одну з таких осіб. Одночасно в цих документах робиться позначка про можливість користування автомобілем іншою особою з інвалідністю з числа членів сім`ї, що перебувала на обліку як сім`я, за умови відсутності у неї протипоказань до керування автомобілем. Строк, на який передається право користування автомобілем члену сім`ї особи з інвалідністю, встановлюється у реєстраційних документах на автомобіль з дозволу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду виходячи з обставин конкретної сім`ї особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. Особа з інвалідністю або член сім`ї, якому передано право користування автомобілем, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль особисто.

Суд зауважує, що в оскаржуваній відповіді Департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації не зазначена інформація щодо надання чи відмови у наданні дозволу на користування та розпорядження автомобілем марки Toyota, модель Corolla, 2016 року випуску іншій особі, оскільки позивач із такою заявою до відповідача не зверталася. Також суд зазначає, що ОСОБА_1 всупереч вимогам абзацу 6 пункту 41 Порядку №999 у позовній заяві не зазначила члена сім`ї, який зареєстрований за місцем реєстрації позивача або в одному населеному пункті з нею, якому має бути передано право користування автомобілем.

Щодо позовних вимог про надання дозволу на розпорядження автомобілем іншим особам, суд звертає увагу, що власником автомобіля є держава в особі Івано-Франківської обласної державної адміністрації, а позивач отримала автомобіль на праві користування на десятирічний строк, тобто без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, другого речення частини 3 статті 8, статті 55 Основного Закону України полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму щодо такого захисту.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1,2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Підсумовуючи наведене вище, суд приходить до висновку про те, що відповідач у спірних правовідносинах діяв у межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Підстав для розподілу судових витрат у справі судом не встановлено.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 143, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , с. Голинь, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77343),

відповідач - Департамент соціальної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 25925236, вул. Леся Курбаса, 2, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76000).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.