Рішення № 10011450, 08.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.10 р.                     Справа № 22/93                               

Суддя господарського суду Донецької області Іванченкова О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства „Сітронікс інформаційні технології Україна”, м.Київ, ЄДРПОУ 19494134,

до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка, Донецької обл., ЄДРПОУ 00191075,

про стягнення 263989,12 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Калайтан В.О. – довіреність №32/0/11-10 від 27.05.2010 року

від відповідача: не з’явився, -

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 25.05.2010 року по 08.06.2010 року, та з 08.06.2010 року 11год. 25хв. по 08.06.2010року 13год. 30хв.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство „Сітронікс інформаційні технології Україна”, м.Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка Донецької області, про стягнення 263989,12 грн., в тому числі 231493,50 грн. основного боргу, 19264,25 грн. пені за несвоєчасне здійснення оплати, 2815,44 грн. 3% річних, 10415,93 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором №907/08и-Т674Т2700, внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії договору №907/08и-Т674Т2700, додаткової угоди №1 до договору №907/08и-Т674Т2700 від 27.05.2009 року, наказу – накладної, довіреності на отримання матеріальних цінностей, претензії про стягнення заборгованості №112/0/7-10 від 29.01.2010 року, виписки з банківського рахунку з доказами про часткову оплату за поставлений товар.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12-15, 54-57, 61, 67 та 82 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем на виконання ухвали суду 29.04.2010 року наданий акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та завірений печаткою з боку Позивача, відповідно до якого заборгованість Відповідача станом на 26.04.2010 року складає 231130,50 грн.

08.06.2010 року Відповідачем на виконання ухвали суду надано відзив на позов, згідно з яким, Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію останній обґрунтовує тим, що позовну заяву підписано не уповноваженою особою, а також вказує на неправомірність стягнення 3% річних, оскільки договором вказана відповідальність не передбачена.

Представник Позивача у судовому засіданні надав підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно зі ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

15.09.2008 року між Акціонерним товариством закритого типу „Квазар – Мікро Техно” та Відкритим акціонерним товариством „Авдіївський коксохімічний завод” укладено договір №907/08и-Т674Т2700.

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів (протокол №16 від 05.10.2009 року) найменування Акціонерного товариства закритого типу „Квазар – Мікро Техно” змінено на Приватне акціонерне товариство „Сітронікс інформаційні технології Україна”.

Оцінивши зміст зазначеної угоди, з якої виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статті 712 і 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору сторони погодили зобов’язання Приватного акціонерного товариства „Сітронікс інформаційні технології Україна” (Постачальник) поставляти Відкритому акціонерному товариству „Авдіївський коксохімічний завод” (Замовник) екземпляри ліцензійних комп’ютерних програм, асортимент, кількість, ціна і вартість яких передбачені в додатку №1 до даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору, Замовник зобов’язується прийняти товар і вчасно оплатити його вартість на умовах даної угоди.

Поставка товару Замовнику здійснюється Постачальником протягом 40 робочих днів з моменту підписання даного правочину (п.3.1 договору).

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо ціни, суми і порядку розрахунків:

- загальна вартість товару, згідно цін, зазначених у додатку №1, становить 385217,50грн., крім того, ПДВ складає 77043,50грн. Разом, враховуючи ПДВ, загальна вартість товару становить 462261 грн. (п.2.1 договору);

- замовник сплачує 50% вартості товару, що складає 231130,50грн. протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору, решту 50% Замовник сплачує протягом 10 банківських днів з моменту підписання документів прийому – передачі товару. Усі розрахунки здійснюються шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Постачальника. (п.2.2 договору);

- оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п.2.3 договору).

27.05.2009 року сторонами підписано додаткову угоду №1 до даного правочину. Нею змінено п.2.2 договору. Його викладено у наступній редакції:

Замовник здійснює оплату за поставлений товар загальною вартістю 462261,00 грн., у тому числі ПДВ 77043,50грн., поетапно в такий спосіб:

2.2.1. 77043,50 грн., у тому числі ПДВ 12840,58грн., Замовник зобов’язаний сплатити не пізніше 03.07.2009 року.

2.2.2. 77043,50грн., у тому числі ПДВ 12840,58грн., Замовник зобов’язаний сплатити не пізніше 03ю.08.2009 року.

2.2.3. 77043,50 грн., у тому числі ПДВ 12840,58грн., Замовник зобов’язаний сплатити не пізніше 03.09.2009 року.

2.2.4. 77043,50 грн., у тому числі ПДВ 12840,58грн., Замовник зобов’язаний сплатити не пізніше 05.10.2009 року.

2.2.5. 77043,50 грн., у тому числі ПДВ 12840,58грн., Замовник зобов’язаний сплатити не пізніше 03.11.2009 року.

2.2.6. 77043,50 грн., у тому числі ПДВ 12840, 58грн., Замовник зобов’язаний сплатити не пізніше 03.12.2009 року.

На виконання умов договору Позивачем було поставлено товар на загальну суму 462261,00грн., що підтверджується наказами - накладними №Т674Т2700-907/08И/1/1 від 09.09.2009 року, №Т674Т2700-907/08И від 29.12.2008 року, підписаними представниками обох сторін.

Відповідачем було прийнято товар на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №754152/63 від 2912.2008 року.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Приймаючи до уваги зазначене, виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім на визначену вище суму.

При цьому, враховуючи, що правовою підставою постачання у первинній документації визначено контракт №Т674Т2700-907/08И, пояснення Позивача стосовно порядку надання номеру вказаній угоді та відсутності заперечень з цього приводу у Відповідача, суд дійшов висновку щодо здійснення наведених господарських операцій на визначену вище суму у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України в межах спірного договору.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано Відповідачем, в порушення умов договору була здійснена часткова оплата за поставлений товар на загальну суму 230767,50 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку.

Отже, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, грошове зобов’язання Замовника перед Постачальником, як вбачається з фактичних обставин справи, на суму 231493,50грн. не виконане.

Відтак, позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора має сплатити крім суми боргу 3% річних та інфляційну індексацію.

Оскільки дане право стягувача обумовлено нормою закону, доводи Відповідача щодо неправомірності стягнення 3% річних, які не передбачені умовами договору, не приймаються судом до уваги.

За розрахунком Позивача розмір 3% річних з простроченої суми складає 2815,44 грн., розмір інфляційних нарахувань становить 10415,93 грн.

Перевіривши даний арифметичний розрахунок за допомогою програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, період нарахування та принцип його здійснення, суд дійшов висновку про задоволення цих позовних вимог в розмірі, зазначеному Позивачем.

Згідно п.6.4 договору, у випадку порушення з вини Замовника строків оплати, останній платить Постачальникові пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення зобов’язань, що відповідає положенням Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

За викладених обставин, Позивачем заявлено стягнення штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 19264,25 грн.

Згідно Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, суд вважає за можливе задоволення вимог в частині стягнення пені у повному обсязі у сумі 19264,25 грн.

Доводи Відповідача про те, що позов підписано не уповноваженою особою спростовуються наданими Позивачем витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та витягом з протоколу позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ „Сітронікс інформаційні технології Україна” від 05.10.2009 року.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1          Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Сітронікс інформаційні технології Україна”, м.Київ, ЄДРПОУ 19494134, до Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м.Авдіївка Донецької області, ЄДРПОУ 00191075, про стягнення 263989,12 грн., з яких 231493,50 грн. сума основного боргу, 19264,25 грн. пеня, 2815,44 грн. 3% річних та 10415,93грн. інфляційні нарахування задовольнити.

2          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, ЄДРПОУ 00191075 р/р №26003301745424 у ДУ ПІБ України в Донецькій обл., МФО 334635) на користь Приватного акціонерного товариства „Сітронікс інформаційні технології Україна” (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1, ЄДРПОУ 19494134, п/р 260040235122 в АТ „СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627, п/р №2600536217401 в АБ „Енергобанк”, м. Київ, МФО 300272) 263989,12 грн., з яких 231493,50 грн. сума основного боргу, 19264,25 грн. пеня, 2815,44 грн. 3% річних та 10415,93грн. інфляційні нарахування.

3          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (86065, Донецька обл., м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, ЄДРПОУ 00191075 р/р №26003301745424 у ДУ ПІБ України в Донецькій обл., МФО 334635) на користь Приватного акціонерного товариства „Сітронікс інформаційні технології Україна” (04136, м.Київ, вул.Північно-Сирецька, 1, ЄДРПОУ 19494134, п/р 260040235122 в АТ „СБЕРБАНК РОСІЇ”, МФО 320627, п/р №2600536217401 в АБ „Енергобанк”, м. Київ, МФО 300272) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 2639,89 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5          У судовому засіданні 08.06.2010р. оголошено повний текст рішення.

6          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя