Рішення № 10011421, 11.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.06.10 р.                     Справа № 22/149пд                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна”, м.Донецьк,

до відповідача Селянського фермерського господарства „Артеміда”, с.Покровське Артемівського району Донецької області,

про визнання договору недійсним,-

за зустрічним позовом Селянського фермерського господарства „Артеміда”, с.Покровське Артемівського району Донецької області,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна”, м.Донецьк,

про визнання права власності,-

за участю уповноважених представників:

від позивача (за первісним позовом): Колосар М.Є.;

від відповідача (за первісним позовом): Шира О.В.,-

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.06.2010 року по 11.06.2001 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Селянського фермерського господарства „Артеміда”, с.Покровське Артемівського району Донецької області, про визнання договору оренди комплексного нерухомого майна від 05.04.2010 року недійсним.

Мотивуючи позовні вимоги, Позивач посилається на положення статті 761 Цивільного Кодексу України, згідно яких право передання майна у найм належить власникові речі або особі, якій належать майнові права. Таким чином, за твердженням Позивача, передачу Відповідачем в оренду нежитлового приміщення, яке не є його власністю, здійснено без достатніх правових підстав, а відтак, договір оренди комплексу нерухомого майна від 05.04.2010 року, в розумінні статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, суперечить вимогам закону та є недійсним.

09.06.2010р. Відповідач звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою до Позивача про визнання права власності на наступне нерухоме майно:

-          Літера Б – будівля зерноскладу площею 647,9 метрів квадратних;          

-          Літера В – будівля зерноскладу площею 505,3 метрів квадратних;

-          Літера Г – будівля зернокомплексу площею 580,8 метрів квадратних;

-          Літера Д – будівля механічної майстерні площею 80,3 метрів квадратних;

-          Літера Е – будівля свинарнику площею 316,4 метрів квадратних;

-          Літера З – будівля свинарнику площею 87,5 метрів квадратних, що знаходиться за адресою: Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Чапаєва, 12, а також надав клопотання щодо спільного розгляду зустрічного позову з первісним позовом у зв’язку з тим, що вони є взаємопов’язаними, оскільки випливають з однієї підстави.

Обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на спірне майно, Позивач за зустрічним позовом посилається на фактичне невизнання його прав Відповідачем за зустрічним позовом.

Також в обґрунтування зустрічних позовних вимог Позивач за зустрічним позовом посилається на існування в нього права власності на зазначений комплекс нерухомого майна, виникнення якого базується на наступних фактичних обставинах.

По – перше, він самостійно (переважно своїми силами та за власні кошти) створив приміщення, які входять в комплекс спірного нерухомого майна. На підтвердження наведеного Позивачем за зустрічним позовом надано суду договір підряду на капітальне будівництво від 03.02.2005 року та акт приймання – передачі.

По – друге, спірне нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, право оренди на яку набуте ним на підставі договору оренди земельних ділянок від 06.07.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Артемівського районного нотаріального округу Донецької області Кудіновою Олександрою Андріївною, зареєстрованого в реєстрі правочинів за № 889, а також зареєстрованого у Артемівському районному відділі ДРФ ДП Центр «Державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.07.2004 року за № 14.

Ухвалою від 09.06.2010 року зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

В судовому засіданні представником Позивача за первісним позовом (представником Відповідача за зустрічним позовом) надано заяву про відмову від первісного позову та заяву про визнання зустрічного позову.

Представник Відповідача за первісним позовом (Позивача за зустрічним позовом) зазначив, що первісний позов є необґрунтованим і тому не підлягає задоволенню, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що провадження по справі за первісним позовом підлягає припиненню, зустрічний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зобов’язання, згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, виникають, зокрема, з договору.

          Згідно з ч.1. ст.875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

          Згідно ст.876 Цивільного кодексу України, власником об’єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до договору підряду на капітальне будівництво від 03.02.2005 року, укладеного між Селянським фермерським господарством „Артеміда” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ПТГ „Квант” (Підрядник), Підрядник прийняв на себе зобов’язання виконати будівництво будівлі зернокомплексу площею 580,8 кв.м., будівлі механічної майстерні площею 80,3кв.м., будівлі свинарнику площею 87,5кв.м., будівлі свинарнику площею 316,4кв.м., а Замовник зобов’язався прийняти роботу та оплатити ії вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Як вбачається з акту прийому-передачі виконаних робіт, зобов’язання за наведеним правочином виконано сторонами належним чином та в повному обсязі.

Крім зазначених будівель, до складу комплексу нерухомого майна входять будівлі зерноскладів площею 647,9 кв.м та 505,3кв.м.

За твердженнями представника Позивача за зустрічним позовом їх також збудовано Селянським фермерським господарством „Артеміда”.

Земельні ділянки, на яких розташовані зазначені об’єкти нерухомості, знаходиться у останнього на праві користування, відповідно до договору оренди земельних ділянок від 06.07.2004 року та договору про внесення змін до цієї угоди.

          Згідно з умовами вказаних правочинів, Покровська сільська рада Артемівського району Донецької області (Орендодавець) надала Селянському фермерському господарству „Артеміда” в строкове платне володіння і користування земельні ділянки під об’єктами нерухомості із земель населеного пункту с.Покровське в межах території Покровської сільської ради Артемівського району Донецької області.

          Пунктом 2.1 договору оренди земельних ділянок від 06.07.2004 року передбачено, що оговорені даною угодою земельні ділянки передаються в оренду згідно із цільовим призначенням для обслуговування нежилих будівель з метою ведення комерційної діяльності.

Термін дії даного договору встановлено в його пункті 2.2. Він складає п’ять років, починаючи з дати його реєстрації.

При цьому, другою частиною цього ж пункту договору передбачено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди, орендар у разі належного виконання обов’язків, відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Відомості про розірвання цього правочину відсутні.

Таким чином Позивачем за зустрічним позовом самостійно здійснено будівництво спірного нерухомого майна в межах земельних ділянок, які передані йому для користування та володіння, відповідно до договору оренди.

Однак, як встановлено судом, відповідного дозволу на виконання зазначених будівельних робіт Позивачем отримано не було.

За визначеннями п.1 ст.376 Цивільного кодексу України, самочинним будівництвом вважаються будівлі, споруди, інше нерухоме майно, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи наведене, технічний паспорт КП «Артемівське бюро технічної інвентаризації», будівництво комплексу нерухомого майна, який включає в себе будівлю зерноскладу площею 647, 9кв.м.; будівлю зерноскладу площею 505,3кв.м.; будівлю зернокомплексу площею 580, 8кв.м.; будівлю механічної майстерні площею 80,3кв.м.; будівлю свинарнику площею 316,4кв.м.; будівлю свинарнику площею 87, 5кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Чапаєва, 12, здійснено Селянським фермерським господарством „Артеміда” самовільно.

Таким чином, за висновками суду, розташування Позивачем за зустрічним позовом спірного об’єкту за вказаною вище адресою є самочинним будівництвом.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб’єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

Пунктом 5 ст.376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, необхідними умовами для визнання права власності на самочинно збудоване майно є наявність у позивача права власності (користування) на земельну ділянку, на якій розташоване спірне майно, а також встановлення того факту, що самочинне будівництво не порушує прав інших осіб.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

З огляду на наявність договору оренди від 06.07.2004 року на момент здійснення будівництва Позивач був законним користувачем зазначеної земельної ділянки. Як зазначалось вище, відомості про розірвання цього договору відсутні.

Згідно з наданим до матеріалів справи висновком експертного дослідження будівельно-технічної спеціалізації, проведеної експертом ПП „Експерт-Оцінка” Жуковим В.І., самовільні будівлі зерноскладу площею 647, 9кв.м.; будівлі зерноскладу площею 505,3кв.м.; будівлі зернокомплексу площею 580, 8кв.м.; будівлі механічної майстерні площею 80,3кв.м.; будівлі свинарнику площею 316,4кв.м.; будівлі свинарнику площею 87, 5кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Чапаєва, 12, відповідають діючим будівельним нормативним правилам, мають 100% готовності, є нерухомим майном та придатні для подальшої експлуатації за призначенням. Конструкції будівель і споруд виконані з будівельних матеріалів, які відповідають діючим нормам відповідно до технологій, які забезпечують правильне конструкційне з’єднання елементів, що не порушує експлуатаційну міцність конструкцій в цілому. Інженерне рішення вузлів та конструкцій при виконанні будівельних робіт відповідає нормативним вимогам, будівлі відповідають необхідним вимогам експлуатаційної надійності. Стан будівель і споруд відповідає нормативним вимогам пожежної безпеки та санітарним нормам України.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що згідно зі сертифікатом Фонду державного майна України №9332/10 від 15.02.2010 року ПП „Експерт-оцінка” має право надавати оцінку об’єктів у матеріальній формі, відповідно до свідоцтва Міністерства юстиції України №322, судовий експерт Жуков В.І. має право на проведення будівельно-технічних експертиз, суд приймає до уваги вказаний вище висновок як доказ дотримання Позивачем за зустрічним позовом будівельних норм і правил при будівництві спірного об’єкта.

Як зазначалось, Відповідач за зустрічним позовом визнав зустрічний позов.

Відповідно до норм ст.78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги п.5 ст.376 Цивільного кодексу України, приймаючи до уваги, що відсутні будь-які докази порушення будівництвом спірного об’єкту прав інших осіб, позовні вимоги про визнання права власності на комплекс нерухомого майна, до якого входять будівлі зерноскладу площею 647, 9кв.м.; будівлі зерноскладу площею 505,3кв.м.; будівлі зернокомплексу площею 580, 8кв.м.; будівлі механічної майстерні площею 80,3кв.м.; будівлі свинарнику площею 316,4кв.м.; будівлі свинарнику площею 87, 5кв.м., що знаходиться за адресою: Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Чапаєва, 12, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо первісного позову, то провадження за ним підлягає припиненню, з огляду на наступне.

В судовому засіданні 11.06.2010 року представник Позивача за первісним позовом надав заяву про відмову від позову.

          За приписами п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо Позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

          Відповідно до вимог ст.78 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від позову, та встановив, що представник ТОВ „Сільськогосподарського підприємства „Агро-Прогрес Україна” Колосар М.Є. уповноважений на вчинення таких дій довіреністю №ЮР-02 від 06.04.2010 року.

          Також на виконання ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом роз’яснені наслідки відмови від позову.

          Оскільки Позивач скористався своїм правом, передбаченим п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, відмова від позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, господарський суд приймає її та припиняє провадження по справі за первісним позовом.

Враховуючи підстави припинення провадження по справі за первісним позовом, в порядку, передбаченому ст.80 Господарським процесуальним кодексом України, судові витрати підлягають віднесенню на Позивача за первісним позовом.

Судові витрати за зустрічним позовом розподіляються у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32,33,34,36,43, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство Агро-Прогрес Україна”, м.Донецьк, до Селянського фермерського господарства „Артеміда”, с.Покровське Артемівського району Донецької області, про визнання договору оренди комплексного нерухомого майна від 05.04.2010 року недійсним припинити.

2. Зустрічні позовні вимоги Селянського фермерського господарства «Артеміда» (юридична адреса: 84561, Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Міліцейська, будинок 4, квартира 3; код в ЄДРПОУ: 21976923) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» (Адреса: Юридична адреса: 83039, місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок 263-А, Код в ЄДРПОУ 35730766) задовольнити.

3. Визнати право власності Селянського фермерського господарства «Артеміда» (юридична адреса: 84561, Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Міліцейська, будинок 4, квартира 3; код в ЄДРПОУ 21976923) на комплекс нерухомого майна, що знаходиться за адресою: Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Чапаєва, 12 та складається з приміщень:

-          Літера Б – будівля зерноскладу площею 647,9 метрів квадратних;          

-          Літера В – будівля зерноскладу площею 505,3 метрів квадратних;

-          Літера Г – будівля зернокомплексу площею 580,8 метрів квадратних;

-          Літера Д – будівля механічної майстерні площею 80,3 метрів квадратних;

-          Літера Е – будівля свинарнику площею 316,4 метрів квадратних;

-          Літера З – будівля свинарнику площею 87,5 метрів квадратних.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Агро-Прогрес Україна» (Адреса: Юридична адреса: 83039, місто Донецьк, вулиця Петровського, будинок 263-А, Код в ЄДРПОУ 35730766) на користь Селянського фермерського господарства «Артеміда» (юридична адреса: 84561, Донецька область, Артемівський район, село Покровське, вулиця Міліцейська, будинок 4, квартира 3; код в ЄДРПОУ: 21976923) витрати по сплаті державного мита в сумі 2077,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 гривень.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. У судовому засіданні 11.06.2010 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

7. Повний текст рішення підписано 11.06.2010 року.

8. Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя