Рішення № 100112628, 05.10.2021, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Кремінна

05 жовтня 2021 року Справа № 414/1881/21 Провадження № 2/414/459/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Акулова Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко Т.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Авдіївський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з вказаним позовом в якому зазначила, що 03.08.2021 їй на мобільний телефон надійшло СМС-повідомлення з АТ КБ «ПриватБанк» про арешт виконавчою службою її рахунків. Після отримання зазначеного повідомлення, позивач, за допомогою інтернет-ресурсів, а саме з Реєстру боржників, дізналася про наявність відкритого відносно неї виконавчого провадження № 66295324 від 27.07.2021, яке відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. № 198154 від 22.06.2021 про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості у розмірі 9992,62 грн.

З огляду на невідповідність законодавству України позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 198154, вчинений 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 9992,62 грн.

У підготовче засідання позивач не з`явилася, просила розглянути справу без виклику сторін. Надала заяву, в якій не вбачає ніякого компромісу та підтримала позовні вимоги повністю.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, директор ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» надав заяву про врегулювання спору за участі судді, а у разі недосягнення компромісу, про визнання позовних вимог.

Треті особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та Авдіївський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у підготовче засідання також не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, дійшов наступних висновків.

05.10.2021 року судом постановлено ухвалу про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про врегулювання спору за участі судді.

Судом встановлено, що 27.07.2021 постановою заступника начальника Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тепляковим Антоном Петровичем було відкрите виконавче провадження № 66295324 щодо виконання виконавчого напису № 198154, вчинений 22.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 9992,62 грн. Також, в межах зазначеного виконавчого провадження, з позивача стягнуто виконавчий збір у розмірі 999,26 грн та витрати виконавчого провадження у розмірі 250 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 11241,88 грн (а.с. 16-17, 18-19, 29-31).

Окрім цього, постановою заступника начальника Авдіївського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тепляковим Антоном Петровичем від 02.08.2021, в межах виконавчого провадження № 66295324, було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках позивача, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (а.с. 20, 21, 22-23, 24, 25).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і в порядку, встановлених законом.

Порядок та умови вчинення виконавчого напису нотаріусом передбачені ст. 87-88 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012 р. за № 282/20595, та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою КМУ від 29.06.1999 р. № 1172.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» та пп. 1.1, 1.2 п. 1 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пп. 3.1 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ зазначеного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріус вчиняє виконавчі написи, зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Підпунктом 3.5 п. 3 Глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік документів).

Пункт 2 Переліку документів «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями» визначає, що для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов`язання та їх безспірність.

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і, на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість не є безспірною, оскільки її безспірність не підтверджена необхідними доказами (документами) та оспорюється позивачем.

Окрему увагу суд звертає на наступні обставини.

Судом встановлено, що оспорюваний виконавчий напис вчинявся на підставі пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Вказаний Перелік документів було доповнено новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662.

При цьому суд звертає увагу, що в ухвалі від 24 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом фізичних осіб до Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року (справа № 826/20084/14) Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що Перелік, через призму пункту 19 частини 1 статті 34, статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» врегульовує порядок захисту права, тобто за своєю правовою природою є підзаконним актом процесуального права.

Отже, оскільки законом України не встановлено випадку вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, а визначення такого випадку постановою Кабінету Міністрів України суперечить приписам основного акту цивільного законодавства - Цивільного кодексу України, то у випадку звернення до нотаріуса з вимогою про вчинення виконавчого напису на кредитному договору останній, на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про нотаріат», повинен відмовити у вчиненні нотаріальної дії, а суд, в свою чергу, який розглядає позов про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, повинен цей позов задовольнити.

Слід зазначити, що під час нового розгляду справи № 826/20084/14 Київський апеляційний адміністративний суд 22 лютого 2017 року прийняв постанову, якою визнав, зокрема, незаконними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року.

Більше того, з висновками суду апеляційної інстанції, які були викладені у вказаній постанові, також погодився Вищий адміністративний суд України, який своєю ухвалою від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 касаційні скарги Кабінету Міністрів України та ПАТ КБ «ПриватБанк» залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у даній справі - без змін.

Отже, враховуючи факт того, що пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року, на підставі яких було вчинено оскаржуваний виконавчий напис, судом визнано недійсними, вказане є достатньою підставою для висновку про протиправність вчинення виконавчого напису нотаріусом. Тому слід позов задовольнити.

Відповідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи, що представник відповідача надав суду заяву, в якій безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому судом враховано, що у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Під час звернення до суду із зазначеним позовом ОСОБА_1 були понесені судові витрати, які складаються зі сплати судового збору на загальну суму 1362 грн (908 грн за подання позову та 454 грн за подання заяви про забезпечення позову).

Відповідно до ч. 1 ст. 141, ч. 1 ст. 142 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

А відтак, з огляду на визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті та задоволення позовних вимог у повному обсязі, наявні підстави для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору та стягнення з відповідача на користь позивача іншої частини сплаченого судового збору.

Керуючись ст. 15 ЦК України, ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст. 5, 10, 141, 142, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354, 355ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Авдіївський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем та зареєстрований в реєстрі за № 198154 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості у розмірі 9992,62 грн.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 з Державного бюджету судовий збір у розмірі 681 (шестисот вісімдесяти однієї) гривні, сплачений згідно квитанції № 82 від 18.02.2021 у ЛОУ АТ «Ощадбанк» та квитанції № 0.0.2223598325.1 від 09.08.2021 у Кремінському відділенні Луганської філії АТ КБ «ПриватБанк» на рахунок за реквізитами: отримувач: ГУК у Луг.обл./МТГ м. КРЕМІН./22030101, код отримувача: 37991110, рахунок отримувача: UA768999980313161206000012455.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, 9-А, офіс 204, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 (шестьсот вісімдесят одну) гривню судових витрат у справі.

Судове рішення, ва частині повернення судового збору, є виконавчим документом та може бути звернуто до виконання протягом трьох років з моменту його прийняття.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів із дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є. М. Акулов