Рішення № 100112372, 23.09.2021, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/696/17

Номер провадження №2/351/287/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

з участю секретаря Том"юк С.М.,

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

прокурора Мельника І.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до Заболотівської селищної ради, Коломийської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельний пай, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом доЗаболотівської селищної ради про визнання права власності на земельний пай. Позовні вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно - земельна ділянка (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,85 га, що належала йому на підставі державного акту ІІІ-ІФ № 017588 від 23.06.1999р.. Позивачка прийняла спадщину після смерті батька, оскільки являється єдиним спадкоємцем на майно померлого.

На даний час при оформленні спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки державний акт на право власності на землю виданий після смерті батька. Просить визнати за нею право власності на дану земельну частку (пай), що розташована на території Балинцівської сільської ради площею 0,85 га відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку ІІІ-ІФ № 017588, виданого на ОСОБА_3 .

Позивачка та її представник, позов підтримали з підстав викладених у позові.

Представник відповідача Заболотівської селищної ради подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без їхньої участі, позов визнають.

Представник відповідача Коломийської районної державної адміністрації подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, проти заявлених вимог не заперечує.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи заперечив проти заявлених вимог з підстав викладених у касаційній скарзі.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, прокурора, дослідивши письмові матеріали, встановивши фактичні обставини справи, застосовуючи загальні засади цивільного законодавства, справедливість, добросовісність та розумність, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принцип неупередженості, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про смерть виданого на ОСОБА_3 , слідує, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Згідно Державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-ІФ № 017586 від 23.06.1999р. ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0, 85 га, яка розташована на території Балинцівської сільської ради;

З довідки від 03.06.2016 р. №770, виданої Балинцівською сільською радою, слідує, що за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована земельна частка (пай) розміром 0, 85 га. З дня смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном вступила ОСОБА_1 , яка веде догляд за спадковим майном. Заповіт від імені померлого ОСОБА_3 не посвідчувався в Балинцівській сільській раді.

З свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , виданого на ОСОБА_5 , слідує, що батьками останнього записано ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 10.10.1981 р. зареєстрували шлюб. Після одруження « ОСОБА_9 » присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».

Постановою державного нотаріуса Першої Снятинської районної державної нотаріальної контори від 06.04.2017р. про відмову у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительці с. Балинці Снятинського району у виждачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0, 85 га., що розташована на території Балинцівської сілсьької ради, у зв`язку із тим, що державний акт на ім`я померлого виданий після його смерті.

Згідно довідки від 26.007.2017 р. № 1427/01-09, виданої першою Снятинською районною державною нотаріальною контрою слідує, що згідно витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 48540187 від 26.07.2017 р. про те, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживав в с.Балинці, Снятинського району, Івано-франківської області, спадкова справа не заведена.

Згідно витягу з рішення дев`ятої сесії третього скликання Балинцівської сільської ради від 18.06.1999 р., сесія сільської ради вирішила передати земельні ділянки у приватну власність громадян згідно п.6 даного рішення і здійснити заходи щодо оформлення і видачі цим громадянам державних актів на право приватної власності на землю де до списку включений ОСОБА_3 .

Відповідно до виписки з рішення виконавчого комітету Балинцівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області №23/1 від 29.08.1995 р. вирішено провести паювання землі на території Балинцівської сільської Ради н.д. між членами агрофірми «Нива» та працівниками обслуговуючої соціально- культурної сфери, включаючи пенсіонерів. Видати сертифікати на право приватної власності на землю в межах середньої земельної частини згідно списку.

Відповідно до поданих позивачкою доказів слідує, що померлий ОСОБА_3 був працівником сільськогосподарського підприємства.

На підставі вищенаведеного суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звернутися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Зі змісту ст. 175 ЦПК України вбачається, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ч.ч.2, 3, 5 ст.158 ЗК України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності та користуванні громадян і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні, на підставі вищевказаних доказів встановлено, що ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,85 га, яка розташована на території Балинцівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі рішення сільської ради від 18.06.1999р. Сертифікат на право приватної власності на землю виданий ОСОБА_3 за життя і він був включений до списку громадян, які мають право на отримання сертифікатів на землю. З дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в управління спадковим майном вступила позивачка ОСОБА_1 , яка веде догляд за спадковим майном, заповіт від імені померлого ОСОБА_3 в сільській раді не посвідчувався. Після його смерті спадкова справа в державній нотаріальній конторі не заведена. Державною нотаріальною конторою позивачці відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки державний акт на земельну ділянку виданий після смерті ОСОБА_3 .

Тому, суд приходить до висновку, що за позивачкою слід визнати право власності на земельну частку (пай), що розташована на території Балинцівської сільської ради сільської ради, в межах земельної ділянки площею0,85 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ІФ № 017586 від 23.06.1999р., виданого на ОСОБА_3 .

На підставі наведенного та ст.ст. 15, 16, 328, 1218, 1268, ЦК України, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай), що розташована на території Балинцівської сільської ради Снятинського району Івано-Франківської області, в межах земельної ділянки площею 0,85 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ІФ № 017586, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №586, виданого на ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: М.М.Калиновський