Рішення № 100111979, 05.10.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/14/21

Провадження № 2/188/157/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року смт.Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Лукіна Л.Г.

справа №188/14/21

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство «Ідея Банк»

третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович

третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, щодо стягнення з неї заборгованості у загальному розмірі 46468.46 грн.

В обґрунтування позивач зазначила, 30 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1408 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства « Ідея Банк» невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору № Z06.21654.005012168 від 11 березня 2019 року, укладеного між Акціонерним товариством « Ідея Банк» та ОСОБА_1 , строк платежу за яким настав 11 січня 2020 року, заборгованості за період з 11.02.2020 року по 12 травня 2020 року на загальну суму 46 468,46грн. у розмірі: 19 633,81грн. - строковий основний борг, 10 482,35грн. - прострочений основний борг, 4 424,15грн. - прострочені проценти, 557,52грн - строкові проценти, 1 263,83грн. - строкова плата за обслуговування кредиту, 6 916,68грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту, 1 290,12грн. - пеня, 1 900грн. - плата за вчинення виконавчого напису.

На підставі вказаного виконавчого листа приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною та заяви про відкриття виконавчого провадження Акціонерного товариства « Ідея Банк» 29 липня 2020 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 62678855 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» у загальному розмірі 46 468,46грн.

Про дані обставини позивачу стало відомо з повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької Оксани Олександрівни, отриманого на запит адвоката.

До повідомлення приватного виконавця додані копія виконавчого напису приватного нотаріуса від 30 червня 2020 року № 1408, копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 62678855 від 29 липня 2020 року, копія заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 28 липня 2020 року, копія кредитного договору від 11 березня 2019 року № Z06.21654.005012168.

Для вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом Акціонерне товариство « Ідея Банк» подало кредитний договір від 11 березня 2019 року.

Відповідачем не надано для вчинення виконавчого напису детального розрахунку заборгованості за кредитним договором, підтверджений первинними бухгалтерськими документами щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, квитанції про сплату передбачених кредитним договором платежів, виписка з рахунку тощо), а саме: за який період часу нарахована прострочена заборгованість за основним боргом та процентам, з якого розрахунку нарахована плата за обслуговування кредиту, з якої суми заборгованості та у якому розмірі.

Згідно п.1.1, п.1.2, п.1.4 кредитного договору № Z06.21654.005012168 від 11 березня 2019 року Банк надає Позичальнику кредит в сумі 33 525грн. строком на 24 місяці, річна змінювана процента ставка визначається у розмірі 21,99%.

Згідно п. 2.1 кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та платою з обслуговування кредитної заборгованості в 24 щомісячних внесках включно до 11 дня/числа кожного місяця.

Згідно п. 3.3.1 кредитного договору за невиконання чи неналежне виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим договором Банк має право нараховувати пеню за кожен день прострочки на прострочену суму ( кредиту, процентів, плата за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 0,15% в період прострочення від 1 до 60 календарних днів та 0,65% - в період прострочення оплати з 61 календарного дня та по день погашення заборгованості за цим договором, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення.

Згідно п.6 кредитного договору Графік щомісячних платежів за період строку кредитування з 11 березня 2019 року по 11 березня 2021 року погашення кредиту здійснюється рівними щомісячними платежами у розмірі 2 473, 83грн., в які включено: погашення кредиту з наростаючим у сторону збільшення розміру платежів, проценти за користування кредитом із зменшенням розміру платежів, плата за обслуговування кредиту із зменшенням розміру платежів, всього підлягає поверненню 33 625грн. кредиту, 8 968,76грн. процентів, 16 779,96грн. плата за обслуговування кредиту, загальна вартість кредиту - 59 371,72грн.

Згідно умовам кредитного договору не визначений розмір плати за обслуговування кредиту, зазначений тільки перелік послуг.

Вказаний у п. 1.11 кредитного договору перелік послуг за обслуговування кредиту у відповідності до ст. 11 Закону України « Про споживче кредитування» надається позичальнику, споживачу банківських послуг, безоплатно.

Таким чином, позивач вважає, що вимога про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства « Ідея Банк» строкової плати за обслуговування кредиту у розмірі 1263,83грн. та простроченої плати у розмірі 6 916,68грн., на загальну суму 8180,51грн. зазначеної у виконавчого напису приватного нотаріуса від 30 червня 2020 року № 1408 є нікчемною, і не підлягає стягненню і тому не є безспірною.

Крім того, перерахувавши третій особі 2 917,24 грн. одноразово, до укладення кредитного договору, Банк фактично у користування Позичальника видав 30707,76грн. ( 33 625грн. -2 917,24грн.), проте згідно Графіку платежів Позичальник зобов`язаний повернути Банку 33 625грн. без урахування вже сплаченої страхової суми одноразово у розмірі 2 917,24грн., що є незаконними діями Банку, оскільки Банк страхову виплату здійснив на свою користь для страхування ризику кредиту за рахунок Позичальника, що не передбачено законом.

Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 року у справі № 585/754/17 зазначив, що покладення обов`язку на споживача здійснити страхування життя є неправомірним, кредитодавець неправомірно включив до складу послуг із споживачем страхову плату та обслуговування кредиту та неправомірно поклав на споживача обов`язок щодо їх сплати.

З урахуванням таких обставин, строкова заборгованість за кредитом, визначена у виконавчому напису приватного нотаріуса у розмірі 19 633, 81грн. підлягає зменшенню на 2 917,24грн і становить 16 716,57грн., отже не є безспірною.

Позивач просить суд визнати виконавчий запис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача в судове засідання надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, позовні вимоги не визнав, не заперечує проти розгляду справи у відсутність сторони відповідача.

В обґрунтування заперечення проти задоволення позову відповідачем у відзиві зазначено, AT «Ідея Банк» з позовом ОСОБА_1 у даній справі не погоджується, вважає його безпідставним та необґрунтованим, натомість виконавчий напис, вчинений 30 червня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем № 1408 таким, що в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає виконанню, підтвердженням чого є наступне.

11.03.2019 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № Z06.21654.005012168, згідно пункту 1.1. якого Банк надав Позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 33625.00 грн. (тридцять три тисячі шістсот двадцять п`ять гривень 00 копійок), включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а Позичальник зобов`язувався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2. Кредитного договору Банк надав кредит у день підписання даного Договору строком на 24 місяці. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок Позичальника, казаний в п. 1.14 Договору.

За користування Кредитом, згідно пункту 1.3. Кредитного договору, Позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на 12,49 % (Маржу Банку).

Відповідно до пункту 1.4. Кредитного договору станом на день укладення Договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з маржею Банку складає змінювану процентну ставку у розмірі 21,99 %.

За обслуговування кредиту Банком, згідно пункту 1.11. є послуги, що включають в себе:

- надання інформації по рахунку Позичальника з використанням телефонних каналів зв`язків, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в Контакт-центі, шляхом направлення CMC-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо;

- надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника;

- опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Графік щомісячних внесків за Кредитним договором передбачено п. 6.1. Кредитного договору.

Оскільки ОСОБА_1 , як Позичальник згідно Кредитного договору, власних зобов`язань не виконувала, станом на 12.05.2020 у неї утворилась заборгованість за таким Договором у розмірі 44 568,46 грн., з яких.:

Строковий основний борг - 19 633,81 грн.

Прострочений основний борг - 10 482,35 грн.

Прострочені проценти - 4 424,15 грн.

Строкові проценти - 557,52 грн.

Строкова плата за обслуговування кредиту - 1 263,83 грн.

Прострочена плата за обслуговування кредиту - 6 916,68 грн.

Пеня -1290,12 грн.

На виконання вимог Переліку AT «Ідея Банк» надало нотаріусу всі необхідні документи для вчинення приватним нотаріусом 30.06.2020 виконавчого напису №1408, у тому числі:

1. заяву AT «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису;

2. Кредитний договір № Z06.21654.005012168 від 11.03.2019;

3. довідку AT «Ідея Банк» про ненадходження платежів;

4. вимогу AT «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов`язань;

- 5. довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором №Z06.21654.005012168 від 11.03.2019, видану AT «Ідея Банк» станом на 12.05.2020;

6. список згрупованих поштових відправлень AT «Ідея Банк»; список згрупованих поштових відправлень цінних листів AT «Ідея Банк», опис вкладення до цінного листа, що підтверджує направлення на адресу Позивач; фіскальний по оплаті вище вказаних послуг поштового зв`язку;

7. виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 ;

8. детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 Кредитним договором №Z06.21654.005012168 від 11.03.2019, виконаний станом на 12.05.2020.

Відповідач вважає, що на момент укладення Кредитного договору законодавство України передбачало можливість включення до договорів про споживче кредитування, яким є Кредитний договір № Р99.00409.004087716 від 09.07.2018, умови, що передбачають сплату споживачами (Позивачем) комісії за обслуговування кредиту.

Більше того, зважаючи на те, що вище описані зміни у законодавстві відбулися не так давно, та знайшли своє відображення лише у кредитних договорах, укладених після 10.06.2017, по яких на даний час лише розпочинається проводитися активна судова робота, то у своїй більшості судова практика щодо правомірності стягнення плати за обслуговування кредитної заборгованості стосується договорів про споживче кредитування, укладених ще до вище описаних законодавчих змін, з огляду на що така не може бути застосована при вирішенні даного спору, вважає відповідач.

Натомість, по кредитних договорах, укладених після 10.06.2017, вже під час дії Закону України «Про споживче кредитування», судова практика щодо нарахування плати за обслуговування кредитної заборгованості виключно позитивна.

Позивач добровільно погодилась на укладання Договору страхування життя що не суперечить п.3 ч.2 ст.20 ЗУ «Про споживче кредитування».

Спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 (пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 №1172, оскільки така залишається чинною по сьогоднішній час, то вважає , що оскаржуваний виконавчий напис вчинений з додержанням вимог чинного законодавства, а стягнута заборгованість є безспірною.

Плата за обслуговування кредиту є законною, відповідно до висновку Верховного суду, який викладений у постанові від 24.10.2018 по справі № 761/45042/16-п, відповідно до якого: «наявність умови кредитного договору по комісії не може бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, якщо така умова кредитного договору окремо не оскаржена в судовому порядку, а нотаріусу надано усі документи для вчинення виконавчого напису, що підтверджують безспірність вимог кредитора».

Відповідачем в повній мірі доведено законність встановленої плати (комісії) за обслуговування кредиту, згідно з умовами Кредитного договору №Z06.21654.005012168.

ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 33625,00 грн., які зобов`язувалась повернути протягом 24 місяців, сплативши за цей час у тому числі і плату за обслуговування кредитної заборгованості, розмір якої визначено у графі «Плата за обслуговування» у п. 6.1.

Відповідач вважає, умови укладеного з позивачем кредитного договору справедливими, такими що відповідали інтересам позивачки, з якими вона ознайомилась і погодилась.

Крім того, відповідач вважає, що судові витрати в частині витрат на правову допомогу , розрахунок цих витрат належним чином не підтверджено.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. надав письмові пояснення в яких заперечує проти задоволення позову, вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими що не підлягають задоволенню.

В обґрунтування третя особа зазначила, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Пунктом 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»). Разом з тим з матеріалів нотаріальної справи вбачається, що на момент вчинення виконавчого напису спір про право був відсутній.

30 червня 2020 року до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М., звернувся представник за довіреністю АТ «Ідея Банк» Карпець Ю.В., із заявою про вчинення виконавчого напису від 26.06.2020 р. № 12.4.2/100160, також, згідно вимог чинного законодавства, додала до заяви всі необхідні документи, а також довідку-розрахунок заборгованості та Вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань із застереженням про вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Остапенко Є.М. вважає, що АТ «Ідея Банк» були подані всі необхідні документи для вчинення ним виконавчого напису, які в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують безспірність заборгованості.

Треті особи належним чином повідомлені, в судове засідання не з`явились, заяв про перенесення розгляду справи до суду не надійшло.

Вивчивши позов та долучені документи, суд приходить до висновку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до Правового висновку Постанови ВП ВС від 23.06.2020 по справі № 645/1979/15-ц

1) Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

2) Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

3) Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

4) Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

5) Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

6) З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до наданих позивачем письмових доказів ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 , уклала договір №Z06.21654.005012168 від 11.03.2019 року з АТ «Ідея Банк», строк платежу настав 11 січня 2020 року.

Судом встановлено наявну по договору заборгованість за період з 11.02.2020 року по 12 травня 2020 року на загальну суму 46 468,46грн. у розмірі: 19 633,81грн. - строковий основний борг, 10 482,35грн. - прострочений основний борг, 4 424,15грн. - прострочені проценти, 557,52грн - строкові проценти, 1 263,83грн. - строкова плата за обслуговування кредиту, 6 916,68грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту, 1 290,12грн. - пеня.

Відповідачем надано виписку з особового рахунку боржника.

Судом встановлено, спірною є сума заборгованості за кредитом по сплаті 1 263,83грн. - строкової плати за обслуговування кредиту, 6 916,68грн. - прострочена плата за обслуговування кредиту на загальну суму 8180.51 грн.

Згідно з ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Порушення зазначеної норми є підставою для задоволення позовних вимог.

Висновки суду не суперечать Правовому висновку Постанови КЦС ВС від 26.02.2020 у справі № 369/6415/17 (№ в ЄДРСР 88103268). Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Крім того це не суперечить сталій практиці Верховного Суду і змісту Правового висновку у Постанові КЦС ВС від 04.08.2021 у справі № 638/20120/16зе зазначено, що за змістом частини п`ятої статті 11, статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час укладання кредитного договору) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім процентної ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким із моменту укладення договору. Положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту та плати за дострокове його погашення є несправедливими і це є підставою для визнання таких положень договору недійсними.

Відповідачем, відповідно до відзиву, фактично визнано, що в умовах договору передбачена плата за обслуговування кредиту, крім того стягнуто прострочені і строкові відсотки на суму 4981.67 грн., а прострочена і строкова плата за обслуговування кредиту в розмірі 8180.51 грн., що майже у два рази більшою за нараховані відсотки.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до виконавчого напису прострочений основний борг складає 10 482,35грн, а загальна заборгованість за обслуговування кредиту -8180.51 грн., що є несправедливими і підставою для визнання таких положень договору недійсними.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, виконавчий напис нотаріуса слід визнати таким, що не підлягає виконанню в зв`язку з тим, що подані документи не підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

При винесенні рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 840грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі на користь позивача .

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги долучену квитанцію, договір, свідоцтво і зазначений об`єм виконаних робіт та приходить до висновку про часткове відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу які були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до залученої квитанції адвокатом надано послуги по підготовці і складанню двох позовів, а суд вирішує питання про компенсацію витрат на правову допомогу лише по даній справі, тому вважає необхідним стягнути з відповідача витрати на правову допомогу позивачу в розмірі 1000 грн., що є справедливим і розумним.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії»(Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Керуючись ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» ст.ст. 4,76,89, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити в повному обсязі .

Визнати виконавчий напис від 30.06.2020 року, зареєстрований в реєстрі №1408, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем щодо стягнення грошових коштів по заборгованості та витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису нотаріуса у сумі 46468.46 грн. з ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 прож. за адресою АДРЕСА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» ЄДРПОУ 193990819 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк» ЄДРПОУ 193990819 на користь ОСОБА_1 рнокпп НОМЕР_1 прож. за адресою АДРЕСА_1 сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в розмірі 840грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О. М. Курочкіна