Рішення № 100108172, 28.09.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" вересня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1906/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання Кожухарь Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311, код ЄДРПОУ 34933742)

до відповідача Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (67667, Одеська обл., Біляївський р-н, смт Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, буд. 27, код ЄДРПОУ 00702972)

про стягнення 2070,94 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про стягнення 2070,94 грн. заборгованості.

Підставою звернення до суду з даним позовом позивач визначив неналежне виконання відповідачем умов договору №210 про постачання природного газу від 21.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 27.07.2021 об 11:00. Ухвалою суду від 27.07.2021 розгляд справи відкладено на 08.09.2021 о 15:00.

08.09.2021 за вх.№23680/21 до суду від відповідача надійшла заява про визнання позову.

У зв`язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на лікарняному з 08.09.2021, судове засідання 08.09.2021 о 15:00 не відбулось. Після виходу судді Бездолі Ю.С. з лікарняного, ухвалою суду від 20.09.2021 справа №916/1906/21 призначена до судового розгляду на 28.09.2021 о 16:45.

28.09.2021 за вх.№25595/21 до суду від відповідача надійшли додаткові документи, а саме довіреність представника відповідача із зазначенням обсягу повноважень, яка залучена судом до матеріалів справи.

Справа №916/1906/21 розглядалась судом в період оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, та про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

Керуючись головною метою внесених законодавцем змін до господарського процесуального законодавства у зв`язку з оголошеним загальнодержавним карантином, господарський суд при розгляді даної справи та інших справ, які перебували та перебувають в провадженні суду в період дії загальнодержавного карантину - керується головними завданнями господарського судочинства та водночас важливістю не формального дотримання процесуальних строків розгляду справи, обчислення яких в період карантину законодавцем змінювалось із визначенням критеріїв оцінки - забезпечення учасникам справ можливості отримати повний та справедливий розгляд господарських справ по суті виниклих між сторонами спірних правовідносин. Господарський суд зі свого боку забезпечив учасникам справи можливість вчинити процесуальні дії повної мірою задля забезпечення гарантованого Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - права на справедливий суд, а також забезпечення учасникам справ процесуальних гарантій на отримання справедливого, незалежного та неупередженого судочинства.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України, з врахуванням при цьому подання відповідачем заяви про визнання позову.

У судове засідання 28.09.2021 представники сторін не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

21.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (постачальник) та Одеською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (споживач) укладений договір №210 про постачання природного газу.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору постачальник постачає споживачеві у 2020 році: газ природний за кодом ДК 021:2015 09120000-6 газове паливо (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач зобов`язується прийняти газ та оплатити постачальнику його вартість у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених даним договором. Постачальник забезпечує постачання природного газу у період з 01.09.2020 до 31.12.2020 (включно).

За п.3.6 договору визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника у письмовій формі. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

За п.4.3 договору ціна природного газу за 1000 метрів кубічних становить 3103,92 грн. в тому числі ПДВ 517,32 грн. та включає, зокрема вартість послуг доступу (замовлення доступу) до потужності.

Відповідно до п. 4.8 договору розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються на умовах післяплати на підставі виставленого постачальником рахунку на оплату та підписаного сторонами Акту приймання-передачі газу, протягом 10 банківських днів з дати підписання сторонами.

За п.5.1.1 постачальник має право отримувати від споживача оплату за поставлений газ відповідно до умов договору.

Відповідно до п.5.3 договору споживач має право на отримання природного газу в обсягах та на умовах, визначених цим договором.

У відповідності до п.5.4.3 договору споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений природний газ на умовах, визначених договором.

Згідно з п.11.1 договору останній набирає чинності з дня його укладення, а в частині виникнення бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань споживача - з дати встановлення споживачу в установленому порядку відповідних бюджетних асигнувань у кошторисі з урахуванням ст. 23 і 48 Бюджетного кодексу України, та діє до 31 грудня 2020, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання.

На виконання умов договору №210 про постачання природного газу від 21.08.2020 позивач поставив відповідачу у листопаді 2020 року 0,556 тис м.куб. природного газу, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за листопад 2020 року №2160 та інформацією щодо спожитих обсягів природного газу споживачем у листопаді 2020 року (скріншот з інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС України»).

09.12.2020 позивач направив відповідачу рахунок на оплату №2307 на суму 2070,94 грн. та акт приймання-передачі природного газу за листопад 2020 на суму 2074,94 грн., що підтверджується експрес-накладною Нової пошти №20450316130441.

14.12.2020 відповідач отримав рахунок та акт приймання-передачі природного газу за листопад 2020, що підтверджується інформацією по трек-коду відправлення 20450316130441, проте не підписав їх, обґрунтованої відмови від підписання актів не надав.

Несплата відповідачем вартості поставленого за договором №210 про постачання природного газу від 21.08.2020 стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Під час розгляду судом господарської справи від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов`язків учасників справи.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, у заяві за вх.№23680/21 від 08.09.2021 відповідач визнав позов в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши наявність відповідних повноважень на подання до суду відповідної заяви про визнання позову, не встановивши обставин того, що визнання позову суперечить або порушує права та інтереси інших осіб, суд з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання за договором №210 про постачання природного газу від 21.08.2020, внаслідок чого є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОТЕХНОІНВЕСТ” про стягнення з відповідача 2070,94 грн. боргу.

На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - покладаються на відповідача, та 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову - повертаються позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 46, 129, 130, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОТЕХНОІНВЕСТ” задовольнити повністю.

2.Стягнути з Одеської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (67667, Одеська обл., Біляївський р-н, смт Хлібодарське, вул. Маяцька дорога, буд. 27, код ЄДРПОУ 00702972) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОТЕХНОІНВЕСТ” (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311, код ЄДРПОУ 34933742) 2070 /дві тисячі сімдесят/ грн. 94 коп. заборгованості та 1135 /одну тисячу сто тридцять п`ять/ грн. судового збору.

3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕКОТЕХНОІНВЕСТ” (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14, офіс 311, код ЄДРПОУ 34933742) 1135 /одну тисячу сто тридцять п`ять/ грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №2369 від 01.07.2021 на загальну суму 2270 /дві тисячі двісті сімдесят/ грн., оригінал якого міститься в матеріалах справи №916/1906/21.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст складено 04 жовтня 2021 р.

Суддя Ю.С. Бездоля