Рішення № 100107254, 23.09.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/67/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2021 Справа № 908/964/21 (908/1062/21)

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши матеріали справи №908/1062/21 за позовом Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-I, код ЄДРПОУ 31600918) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд.14, кв. 27, код ЄДРПОУ 41784404)

про визнання недійсним правочину купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021.

в межах розгляду справи про банкрутство №908/964/21

Боржник – Приватне акціонерне товариство “Азовкабель”, 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Промислова, буд. 2-І, код ЄДРПОУ 31600918

Розпорядник майна - Дарієнко Віктор Дмитрович, 65023, м. Одеса, вул. Садова, 18, офіс 5

За участю представників сторін:

Від позивача - Богун І.А., ордер АР № 1051741 від 03.08.2021, адвокат

Від відповідача - Железняк-Кранг І.В., ордер АР № 1044905 від 22.04.2021, адвокат

УСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Запорізької області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №908/964/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”.

19.04.2021 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” про визнання недійсним правочину від 15.02.2021р.

19.04.2021 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1062/21 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою від 19.04.2021р. відкрито провадження у справі № 908/1062/21 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження – 5/67/21. Підготовче засідання призначено на 19.05.2021 об 10 год. 30 хв.

Ухвалою від 19.05.2021р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 26.07.2021 р. Розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 07.07.2021 р. на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 07.07.2021 № 908/1062/21 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 19.07.2021 о 12 год. 00 хв.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.07.2021 № 908/1062/21 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.07.2021 о 14 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників сторін у судове засідання визнана обов`язковою.

26.07.2021 від Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” через відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надійшла заява № б/н від 26.07.2021 (вх. № 15187/08-08/21 від 26.07.2021) про відмову від позову та закриття провадження у справі № 908/1062/21.

Ухвалою від 26.07.2021р. суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 10.08.2021р. о 14 год. 30 хвил., за наслідками якого судом оголошено перерву до 12.08.2021р.

В судовому засіданні 12.08.2021р. судом проголошено вступну та резолютивну частину цієї ухвали.

Як вбачається з позовної заяви, в обґрунтування заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви від 06.07.2021р. про уточнення підстав позову, позивач посилається на те, що договір купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021р., укладений між ПрАТ “Азовкабель” та ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” є недійсним, оскільки гр. ОСОБА_1 уклав цей договір від імені позивача не маючи відповідних повноважень та внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 92, 216, 232 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити. При цьому вказує, що продане за вказаним договором спеціалізоване електричне обладнання залишковою вартістю 598100,89 грн. перебуває на балансі Позивача, який забезпечує його поточне обслуговування та підтримку належного поточного стану, разом з нежитловою будівлею, де воно розташоване, складає єдиний комплекс трансформаторної станції, що виключає окреме використання цього об`єкту нерухомості за іншим цільовим призначенням. За зазначеним договором Позивач був у злочинний спосіб позбавлений важливого виробничого активу. Оскаржуваний правочин є одним із складових етапів реалізації зловмисної домовленості гр.. ОСОБА_2 з Відповідачем, направленої на протиправне позбавлення Позивача виробничого активу. Вартість обладнання у розмірі 273996 грн. мала бути сплачена Відповідачем протягом 500 банківських днів наступних за датою підписання акту приймання-передачі обладнання. 15.02.2021р. перелічене у додатку № 1 до договору обладнання було передано Відповідачу. Розрахунків за договором не відбувалось. За наявності значної поточної заборгованості Відповідача перед Позивачем подібна умова оплати не має об`єктивного обґрунтування та не відповідає економічним інтересам Позивача. 04.03.2021р. відповідач уклав іпотечний договір за яким забезпечив будівлею ГПП свої зобов`язання за договором позики від 04.03.2021р. на суму 400000 грн. На реалізацію змови щодо зловмисного виведення активу Позивача у вигляді ГПП вказує те, що для приховування оскаржуваного правочину ОСОБА_2 не отримав бухгалтерського довідку щодо дійсного переліку та балансової вартості обладнання, не здійснив оцінку його ринкової вартості, що відноситься до виключної компетенції Наглядової ради товариства; не провів техніко-економічне обґрунтування та його зміст не погоджено з відповідними службами Позивача; після укладення договору не виконано формальні дії щодо передачі обладнання з балансу на баланс та не здійснено відповідні бухгалтерські проводки; не укладено відповідний договір з ВАТ "Запоріжжяобленерго". Позивач ніколи не робив пропозицій щодо відчуження обладнання ГПП, відповідач ніколи з пропозицією його придбання не звертався. Не існує жодної об`єктивної підстави та доведеної доцільності такого відчуження. За своїми наслідками оскаржуваний правочин безпідставно позбавив Позивача важливого виробничого активу та недоцільного для господарської діяльності Відповідача. Його підписанти усвідомлювали вчинення вказаних дій всупереч господарським інтересам Позивача та уклали спірний договір всупереч дійсному волевиявленню ПрАТ "Азовкабель" як юридичної особи.

26.07.2021 від Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” за підписом від імені генерального директора товариства Забіяки М.О. надійшла заява № б/н від 26.07.2021 (вх. № 15187/08-08/21 від 26.07.2021) про відмову від позову та закриття провадження у справі № 908/1062/21.

Також 12.08.2021 р. від Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” за підписом генерального директора товариства Забіяки М.О. надійшла заява № б/н від 12.08.2021 (вх. № 16714/08-08/21 від 12.08.2021) про припинення повноважень адвокатів Богун І.М. та Доценко Н.М. щодо представництва інтересів ПрАТ “Азовкабель”.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 12.08.2021., судом встановлено, що у матеріалах справи № 908/1062/21 наявні суперечливі дані щодо повноважень гр. ОСОБА_2 як генерального директора ПрАТ “Азовкабель”, а саме внесення до державного реєстру 06.08.2021р. запису щодо "державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 06.08.2021 17:05:50, 1000991070044000059, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., Пилипчук Р.Р., Шумська міська рада" за наявності дійсного рішення Наглядової ради (протокол № 26 від 19.07.2021р.) про припинення його повноважень з 19.07.2021р. та вказаної ухвали суду від 12.08.2021р. у справі № 908/964/21 щодо припинення повноважень Забіяки М.О. як генерального директора ПрАТ “Азовкабель”, а тому суд дійшов висновку, що саме в межах справи про банкрутство підлягають додатковій перевірці обставини щодо процесуальної дієздатності гр. ОСОБА_2 та наявності у нього повноважень як генерального директора ПрАТ “Азовкабель”.

Окрім того, суд встановив, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.04.2021 відкрито провадження у справі №908/964/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Дифенс-Метал”. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ПрАТ “Азовкабель”. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича. Вказана ухвала залишена без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.07.2021р.

Ухвалою суду від 12.08.2021. справу №908/1062/21 разом з клопотаннями від 26.07.2021 ПрАТ “Азовкабель” за підписом від імені генерального директора товариства Забіяки М.О. про відмову від позову та закриття провадження у справі № 908/1062/21 (вх. № 15187/08-08/21 від 26.07.2021), та від 12.08.2021р. за підписом генерального директора ПрАТ “Азовкабель” Забіяки М.О. про припинення повноважень адвокатів Богун І.М. та Доценко Н.М. щодо представництва інтересів ПрАТ “Азовкабель” (вх. № 16714/08-08/21 від 12.08.2021) передано на розгляд Господарського суду Запорізької області в межах провадження справи про банкрутство № 908/964/21.

Ухвалою суду від 07.09.2021. суддею Сушко Л.М. прийнято до розгляду справу №908/1062/21 за позовом Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-I, код ЄДРПОУ 31600918) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (71122, Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд.14, кв. 27, код ЄДРПОУ 41784404) про визнання недійсним правочину купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021. в межах розгляду справи про банкрутство №908/964/21. Справу №908/964/21 (908/1062/21) вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду по суті. Судове засідання призначити на 23.09.2021. о/об 12-15.

В судовому засіданні 23.09.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд продовжив розгляд справи №908/964/21 (908/1062/21) по суті. Перевірив явку представників сторін.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Щодо клопотання ПрАТ “Азовкабель” за підписом від імені генерального директора товариства Забіяки М.О. про відмову від позову та закриття провадження у справі № 908/1062/21 (вх. № 15187/08-08/21 від 26.07.2021), суд зазначає наступне:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.04.2021. відкрито провадження у справі №908/964/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Промислова, буд. 2-І, код ЄДРПОУ 31600918. Визнані грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю “Дифенс-Метал”, 65025, Одеська область, м. Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 37679873 до боржника на суму 76 700,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 585 050,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.08.2021. припинені повноваження Генерального директора (керівника) Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Промислова, буд. 2-І, код ЄДРПОУ 31600918 (згідно ВИТЯГУ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 10.08.2021.) Забіяки Максима Олександровича ідент. номер НОМЕР_1 . Виконання повноважень генерального директора Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, 71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Промислова, буд. 2-І, код ЄДРПОУ 31600918 тимчасово покладені на розпорядника майна арбітражного керуючого Дарієнко Віктора Дмитровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №284 від 31.05.2013., адреса: 65023, м. Одеса, вул. Садова, 18, офіс 5) до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами підприємства-боржника, нового Генерального директора.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 23.09.2021. керівником Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”, код ЄДРПОУ 31600918 є розпорядник майна Дарієнко Віктор Дмитрович (тимчасове виконання повноважень Генерального директора).

Згідно до частини 1 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Оскільки Забіяка М.О. не є керівником Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” у нього відсутня процесуальна дієздатність звертатися до суду з заявою про відмову від позову та закриття провадження у справі № 908/1062/21.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_2 № б/н від 26.07.2021 (вх. № 15187/08-08/21 від 26.07.2021) поданої від імені Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про відмову від позову та закриття провадження у справі № 908/1062/21.

12.08.2021. до господарського суду Запорізької області від адвоката Богун І.А. надійшла заява про долучення документів на підтвердження її повноважень. Так, зокрема повідомленням №02-1062/461 арбітражний керуючий Дарієнко В.Д. – розпорядник майна та тимчасово виконуючий повноважень Генерального директора Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” підтверджує дійсність раніше укладеного договору з ОСОБА_3 про надання юридичних послуг.

У зв`язку з викладеним вище, клопотання про припинення повноважень адвокатів Богун І.М. та Доценко Н.М. щодо представництва інтересів ПрАТ “Азовкабель” судом залишаються без розгляду, оскільки подані особою, яка не має процесуальної дієздатності.

В судовому засіданні 23.09.2021 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою комплексу “Акорд”.

Суд продовжив розгляд справи № 908/1062/21 по суті. Перевірив явку представників сторін. Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021р., укладеного між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель”, код ЄДРПОУ 31600918 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель”, код ЄДРПОУ 41784404. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 203, 215, 232 ЦК України. Позивач посилається на те, що дії колишнього директора ПАТ “Азовкабель” ОСОБА_2 у злочинній домовленості з директором ТОВ “КПП Азовкабель” призвели до порушення майнових інтересів ПрАТ “Азовкабель” як юридичної особи та були спрямовані на виведення активів підприємства. Оскражуванний правочин фактично був укладений всупереч дійсному волевиявленню Позивача, як юридичної особи, з порушенням ч. 3 ст. 203 ЦК України, що саме по собі є підставою для визнання його недійсним.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В обґрунтування свої заперечень зазначає наступне: дійсно між сторонам укладено договір купівлі-продажу обладнання. Проте, на час укладання вказаного договору ОСОБА_2 був директором підприємства та діяв в межах своїх повноважень на підставі Статуту підприємства. Крім того, вказаний договір не належить до значних правочинів, який потребує отримання згоди загальних зборів згідно із п. 8.3. Статуту Приватного акціонерного товариства “Азовкабель”. Спірний договір був нотаріально посвідчений,

13.07.2021 судом прийнято рішення, оголошено його вступну та резолютивну частину.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

23.03.2015 між ПрАТ “Азовкабель” (Товариство) та ОСОБА_2 (Керівник) підписано Контракт, відповідно до якого (п. 1.1., п. 1.2) Керівник за цим Контрактом зобов`язується безпосередньо здійснювати поточне управління Товариством як одноосібний орган Товариства, а Товариство створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника. Керівник зобов`язується забезпечити високоприбуткову діяльність Товариства, ефективне використання і збереження майна Товариства.

Розділом 7 Контракту визначено, що цей Контракт діє з 23.03.2015. Строк дії Контракту закінчується у разі припинення повноважень Керівника в порядку, передбаченому чинним законодавством, Статутом Товариства, рішення Наглядової ради та цим Контрактом.

Статутом ПрАТ “Азовкабель” (нова редакція), затвердженого загальними зборами акціонерів ПрАТ “Азовкабель” (протокол № 30 від 25.04.19), зокрема, визначено що:

- п. 8.59. Генеральний директор є одноосібним виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства. Генеральний директор є підзвітним загальним зборам і наглядовій раді … ().

- п. 8.65. Генеральний директор зобов`язаний діяти в інтересах Товариства добросовісно, розумно та не перевищувати своїх повноважень. Обов`язок діяти добросовісно і розумно означає необхідність проявляти сумлінність, обачливість та належну обережність, які були б у особина такій посаді за подібних обставин.

- п. 8.67. Генеральний директор зобов`язаний керуватись у своїй діяльності чинним законодавством України, Статутом Товариства, іншими внутрішніми документами Товариства, виконувати рішення, прийнятті загальними зборами акціонерів та наглядовою радою Товариства.

- абзац 1 п. 8.70. Повноваження генерального директора припиняються за рішенням наглядової ради з одночасним прийняттям рішення про призначення генерального директора або тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора.

01.03.2021 на підставі рішення Наглядової ради ПрАТ “Азовкабель”, оформленого протоколом № 13 від 01.03.21, вирішено у відповідності до положень п. 8.45, п. 8.61, п. 8.70 Статуту Товариства припинити повноваження генерального директора ПрАТ “Азовкабель” Забіяки Максима Олександровича з 01.03.2021.

Відповідно до Акту ПрАТ “Азовкабель” від 02.03.2021 № 1 ОСОБА_2 відмовився ставити підпис про ознайомлення із змістом протоколу засідання Наглядової ради № 13 від 01.03.2021.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 02.03.2021, керівником ПрАТ “Азовкабель” з 02.03.2021 є ОСОБА_4 .

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що службовою запискою від 01.03.2021 ревізором ПрАТ “Азовкабель” Танцюрою М.Д. повідомлено Голові Наглядової ради ПрАТ “Азовкабель” ОСОБА_5 про орієнтовне зменшення доходів та збільшення витрат ПрАТ “Азовкабель” протягом 2019-2021 років через виконання договорів укладених з ТОВ “КПП Азовкабель”.

Додатково ревізором проінформовано Голову Наглядової ради ПрАТ “Азовкабель” про наявність документальних ознак порушення інтересів ПрАТ “Азовкабель” через перелік господарських операцій з іншими юридичними особами, афільованими ОСОБА_6 , а саме: ТОВ “Азовсинтез”, ТОВ “Берті”, ТОВ “Енергобудгруп”, ТОВ “Маркет Груп Бердянськ”, а також ФОП Савченко Е.В., ФОП Савченко А.С. господарських операцій з іншими юридичними особами, афільованими Савченко О.С., а саме: ТОВ “Азовсинтез”, ТОВ “Берті”, ТОВ “Енергобудгруп”, ТОВ “Маркет Груп Бердянськ”, а також ФОП Савченко Е.В., ФОП Савченко А.С.

02 березня 2021 року, після ознайомлення із змістом рішення Наглядової ради ПрАТ “Азовкабель”, оформленого протоколом № 13 від 01.03.21, вже не маючи відповідних повноважень гр. Забіяка М.О. від імені Позивача уклав нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу нерухомого майна, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ “КПП Азовкабель”.

За даними фактами порушено кримінальне провадження за ст. 364-1 ч.1.

За зазначеним правочином ТОВ “КПП Азовкабель” придбало нежитлові будівлі головної понижувальної підстанції (“ГПП”), в яких знаходиться спеціалізоване електричне обладнання загальною залишковою вартістю 598 100,89 грн., яке перебуває на балансі ПрАТ “Азовкабель” (згідно довідки №288 від 09.03.2021), і товариство забезпечує його поточне обслуговування й підтримку належного робочого стану, а сама ГПП є діючою частиною Бердянської міської інфраструктури (системі електромережі) стратегічного значення, через яку здійснюється електропостачання самого Позивача, переліку житлових та промислових споруд міста, а також забезпечується функціювання міської системи централізованого водопостачання та водовідведення. Нежитлові будівлі разом із внутрішнім обладнанням створюють єдиний комплекс трансформаторної станції, що виключає їх окреме використання.

Викладене підтверджується укладеним між ПрАТ “Азовкабель” та ВАТ “Запоріжобленерго” договором про спільне використання технологічних електричних мереж №4-б від 01.05.2013., ГПП цілодобово обслуговує перелік штатних працівників Позивача відповідної кваліфікації, що підтверджується витягом зі штатного розпису та довідки про електротехнічну службу.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2021 р. був оскаржений Позивачем в Господарському суді Запорізької області.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.06.2021р. позовні вимоги задоволено - визнано недійсним договір купівлі продажу нерухомого майна від 02.03.2021р., укладений між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і, ідентифікаційний код юридичної особи 31600918) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (71122 Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404) щодо нежитлової будівлі, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників, 3е. Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (71122 Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404) на нежитлову будівлю за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Кабельників 3е, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в РПВН: 6080729, яке було зареєстроване приватним нотаріусом Сенаторовой Н.В. 02.03.2021 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 50, номер запису про право власності: 40800246 та скасувати державну реєстрацію цього права.

10 березня 2021 року під час розгляду судової справи № 310/1914/21 Відповідач надав суду письмові заперечення від 09.03.2021 р. з додатками та копію договору купівлі-продажу обладнання від 15 лютого 2021 р. з додатками (Оскаржуваний правочин), завдяки чому Позивач дізнався про існування цього договору, а також про те, що 04 березня 2021 року ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” уклав іпотечний договір, за яким забезпечив будівлею ГПП свої зобов`язання перед фізичною особою за договором позики від 04.03.2021 р. в загальному розмірі 400 000 грн.

Наявний у матеріалах справи примірник договору купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021 свідчить, що його оформлено та підписано приватним акціонерним товариством “Азовкабель” (Продавець) в особі Генерального директора Забіяки М.О. та товариством з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (Покупець) в особі директора Гончар І.М.

За умовами п.1.1 договору, Продавець зобов`язується передати у власність Покупця обладнання, зазначене в додатку до цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого Обладнання на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1. договору погоджено, що ціна Договору складає загальну вартість Обладнання, яка вказується у окремих додатках до Договору.

Згідно з п. 2.2. договору, оплата за цим Договором здійснюється Покупцем протягом п`ятсот банківських днів, наступних за датою підписання акту прийому-передачі обладнання.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що передача Обладнання здійснюється шляхом підписання Сторонами акту прийому-передачі обладнання.

Згідно з п. 9.1. договору, цей договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до повного його виконання.

В додатку № 1 від 15.02.2021 р. до договору купівлі-продажу обладнання міститься перелік обладнання, яке розташоване в ГПП та перебувало на балансі ПрАТ “Азовкабель”.

Також до договору доданий Акт приймання-передачі нерухомого майна від 15.02.2021 р., з якого визначається передача від Позивача до Відповідача обладнання за переліком, що відповідає додатку № 1.

Позивач вважає, що Оскаржуваний правочин було вчинено у результаті зловмисної домовленості Генерального директора ПрАТ “Азовкабель” ОСОБА_2 з ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” та направлений виключно на позбавлення Позивача виробничого активу.

Такі доводи ґрунтуються на наступному: засновником та директором ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” є колишній працівник ПрАТ “Азовкабель”: бухгалтер ОСОБА_7 , яка пропрацювала у Позивача з 01.09.2014 р. по 27.12.2017 р., що підтверджується довідкою №02 від 09.03.2021. ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель”, як юридична особа, був зареєстрований 06.12.2017 року під назвою “Товариство з обмеженою відповідальністю “Юг-Кабель”, а гр. ОСОБА_7 було звільнено Позивачем 27.12.2017 року саме у зв`язку із переведенням на роботу в ТОВ “Юг-Кабель”. 17.08.2018 року назву Відповідача було змінено на поточну, а з 01.04.2019 року вид діяльності був змінений на “46.90 Неспеціалізована оптова торгівля”.

З січня 2019 року через ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” без обґрунтованих підстав почалось здійснення операцій щодо постачання сировини для виробництва ПрАТ “Азовкабель” та збуту його продукції, в лютому 2020 року на користь Відповідача було відчужено частину автопарку ПрАТ “Азовкабель” (без здійснення виплат за такими правочинами) з наступною передачею Відповідачем проданих автотранспортних засобів в платну оренду Позивачу. За два роки такої співпраці з ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” Позивач недоотримав близько 5 650 000 грн. доходу, при цьому витрати збільшилися на 2 000 000 грн.

Як було встановлено внутрішньою перевіркою, усі зазначені операції проводились на виконання вказівок колишнього фінансового директора ПрАТ “Азовкабель” гр. ОСОБА_6 , який після звільнення в 2018 році фактично продовжив виконувати функції фінансового директора та розпоряджатися фінансовими коштами та активами підприємства при повному сприянні з боку Генерального директора ОСОБА_2 . Саме викладені факти системних порушень економічних інтересів ПрАТ “Азовкабель” під час співпраці з ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” та ознаки підготовки до Оскаржуваного правочину стало головною підставою для дострокового припинення повноважень Генерального директора ОСОБА_2 .

За довідкою головного бухгалтера ПрАТ “Азовкабель” станом на 28.02.2021 р. загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем по невиконаним фінансовим зобов`язанням складає 5 410 412,11 грн. проти зустрічної заборгованості в розмірі 6 193, 57 грн.

При цьому за умовами Оскаржуваного правочину передбачено здійснення ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” оплати вартості обладнання протягом 500 банківських днів, наступних за датою підписання акту-прийому обладнання. За наявністю значної поточної заборгованості Відповідача перед Позивачем, яка в тому числі виникла через нездійснення оплати за договорами купівлі-продажу транспортних засобів, подібна умова оплати за Оскаржуваним правочином немає об`єктивного обґрунтування та не відповідає економічним інтересам ПрАТ “Азовкабель”.

Бухгалтерія ПрАТ “Азовкабель” не формувала бухгалтерську довідку про обладнання та його балансову вартість, не проводилась оцінка ринкової вартості, що має передувати укладанню договорів щодо відчуження майна Позивача. Помилкові значення балансової вартості щодо кожної одиниці обладнання, які зазначені в додатках до Оскаржуваного правочину, на думку Позивача свідчать про те, що на час їх складання підписанти не володіли відповідними відомостями і визначали ціну Оскаржуваного правочину на власний розсуд. На це ж вказує помилкове зазначення в переліку двох одиниць обладнання, яке перебуває на балансі третьої особи.

Звертає на себе увагу й те, що сторони Оскаржуваного правочину відстрочили на тривалий строк платіж в загальному розмірі 273 996 грн (загальна вартість обладнання згідно додатку № 1), хоча за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2021 р. (за яким було продано будівлю ГПП) повні розрахунки в розмірі 400 706, 40 грн. були проведені одразу, а також не здійснювали реальних заходів щодо передачі обладнання з балансу Позивача на баланс Відповідача та не вирішували питання щодо переукладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-6 від 01.05.13 р. з ВАТ “Запоріжжяобленерго”, що за звичайних обставин мало б вже відбутися.

Позивач наголошує, що вказаний правочин було укладено без розробки його економічного обґрунтування, без відповідних погоджень та рішень керівних органів ПрАТ “Азовкабель”, без дотримання встановленого порядку оцінки його предмету, за наявністю усвідомленості і волі Відповідача та генерального директора Позивача ОСОБА_2 на здійснення дій всупереч господарським інтересам ПрАТ “Азовкабель”. Позивач, як юридична особа, ніколи не робив пропозицій щодо відчуження ГПП та не займався пошуком потенційних покупців, не було й відповідних пропозицій з боку ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель”. Оскаржений правочин був укладений без об`єктивних підстав та доведеної доцільності такого відчуження виробничих активів, та фактично був направлений на реалізацію волі генерального директора ОСОБА_2 , а не дійсної волі Позивача, як юридичної особи.

Позивач впевнений, що на реалізацію змови щодо зловмисного виведення активу ПрАТ “Азовкабель” у вигляді ГПП вказує наступна послідовність дій генерального директора Позивача ОСОБА_2 та Відповідача:

15 лютого 2021 року укладається Оскаржуваний правочин, але при цьому: для його приховування від службових осіб ПрАТ “Азовкабель” генеральний директор ОСОБА_2 не отримує відповідну бухгалтерську довідку щодо дійсного переліку та балансовій вартості обладнання, яке відчужується; не здійснює оцінку його ринкової вартості, яка передбачає прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг, - що за приписами п. 20 ч .2 ст. 52 Закону України “Про акціонерні товариства” та п. 8.45 Статуту ПрАТ “Азовкабель” відноситься до виключної компетенції наглядової ради Позивача; не проводиться техніко-економічне обґрунтування планованого правочину, його зміст не погоджується з службою головного енергетика, бухгалтерією, юридичною службою Позивача тощо; після укладання правочину його сторони не виконують відповідних дій щодо формальної передачі обладнання з балансу на баланс на підставі складеного акту прийому-передачі; ВАТ “Запоріжжяобленерго” не повідомляється у відповідності до п. 2.4, 11.5 Договору про спільне використання технологічних електричних мереж №4-6 від 01.05.13 р. про перехід права власності на технологічні електричні мережі до Відповідача та пов`язаного з цим припинення договору, а Відповідач не робить ВАТ “Запоріжжяобленерго” пропозиції щодо укладання з ним аналогічного договору;

24 лютого 2021 року генеральний директор Забіяка М.О. з порушенням приписів п. 20 ч. 2 ст. 52 Закону України “Про акціонерні товариства” та п. 8.45 Статуту Позивача отримує звіт про оцінку майна (нежитлової будівлі ГПП), який видає ФОП Горняк М.В. (посилання на цей звіт міститься в п.2.2 договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.21 р.);

01 березня 2021 року гр. ОСОБА_6 надає усне розпорядження бухгалтерії ПрАТ “Азовкабель” щодо виставлення рахунку № 302 і Відповідач терміново його оплачує, незважаючи на відсутність належної документальної підстави (відповідного договору) для здійснення таких розрахунків;

02 березня 2021 року гр. ОСОБА_2 , усвідомлюючи відсутність власних повноважень Генерального директора, укладає з ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.03.2021 р. щодо будівлі ГПП;

04 березня 2021 року Відповідач укладає з фізичною особою договір позики на 400 000 грн. та в забезпечення передає будівлю ГПП в іпотеку.

Позивач зазначає, що під час укладання Оскаржуваного правочину гр. ОСОБА_2 діяв недобросовісно і нерозумно, з порушенням вимог ч. 3 ст. 92 ЦК України, із зловживанням власними повноваженнями. Зі свого боку директор Відповідача ОСОБА_7 , як колишній бухгалтер ПрАТ “Азовкабель” часів керівництва Генерального директора ОСОБА_2 , а пізніше - директор та засновник ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель”, який на протязі двох років активно співпрацював з Позивачем, під час укладання Оскаржуваного правочину повністю усвідомлювала, що таке ГПП та яку функцію у виробництві ПрАТ “Азовкабель” виконує обладнання, яке вона придбає за Оскаржуваним правочином, який за своїми наслідками безпідставно позбавляє Позивача важливого виробничого активу, при цьому недоцільного для господарської діяльності Відповідача.

Крім того, згідно з оприлюдненої у вільному доступі 22.04.2020 “Річної інформації емітента цінних паперів за 2019 рік”, ідентичність та достовірність якої підтверджена та розкрита відповідно до вимог Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 03.12.2013 № 2826, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.12.2013 за № 2180/24712 (із змінами) саме Генеральним директором Забіякою Максимом Олександровичем, в Розділі 18. “Опис бізнесу” викладена інформація про фінансовий стан ПрАТ “Азовкабель”, а саме:

1. в підрозділі “Інформація про основні засоби емітента, включаючи об`єкти оренди та будь-які значні правочини емітента щодо них; виробничі потужності та ступінь використання обладнання; спосіб утримання активів, місцезнаходження основних засобів. Крім того, необхідно описати екологічні питання, що можуть позначитися на використанні активів підприємства, плани капітального будівництва, розширення або удосконалення основних засобів, характер та причини таких планів, суми видатків, в тому числі вже зроблених, опис методу фінансування, прогнозні дати початку та закінчення діяльності та очікуване зростання виробничих потужностей після її завершення” Генеральним директором Забіякою Максимом Олександровичем зазначено, що “Оренду основних засобів Товариство не здійснює... Всі основні засоби підприємства використовуються в виробничому процесі за призначенням... Ступінь використання обладнання 100%”.

Таким чином, Генеральний директор Забіяка М.О. прилюдно поінформував будь-яку зацікавлену особу, що всі основні засоби ПрАТ “Азовкабель”, в тому числі обладнання, використовуються в виробничому процесі за призначенням та відсутня необхідність їх продажу.

2. в підрозділі “Опис обраної політики щодо фінансування діяльності емітента, достатність робочого капіталу для поточних потреб, можливі шляхи покращення ліквідності за оцінками фахівців емітента Політика фінансування діяльності емітента” Генеральним директором Забіякою Максимом Олександровичем зазначено, що “Товариство у своїй діяльності робить акцент на використанні власних обігових коштів, але також використовує кредитне фінансування … робочого капіталу достатньо для поточних проектів”.

Таким чином, станом на 30.04.2019 ПрАТ “Азовкабель” мало достатньо обігових коштів не мало наміру продавати основні засоби.

3. в підрозділі “Проблеми, які впливають на діяльність емітента; ступінь залежності від законодавчих або економічних обмежень” не містить повідомлення Генерального директора ОСОБА_2 про відсутність чи обмеженість обігових коштів.

4. в підрозділі “нформація про загальні збори акціонерів (учасників)”, зафіксоване питання 11. порядку денного загальних зборів, які відбулись 25.04.2019 та стосувалось попереднього схвалення (попереднього надання згоди на вчинення) значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, та надання повноважень на укладання таких правочинів. Зборами акціонерів було прийняте рішення “Попередньо схвалити (попередньо надати згоду на вчинення) наступні значні правочини, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення: продаж основних засобів граничною сукупною вартістю 28 000 000,00 гри. в випадку відсутності оборотних коштів”.

У ПрАТ “Азовкабель” за період з 26.04.2019 по 28.04.2021 (дата оприлюднення інформації емітента за 2020) відсутній дефіцит обігових коштів, в тому числі на дату укладання договору купівлі-продажу транспортних засобів.

Зазначене вище вказує на перевищення генеральних директором своїх повноважень стосовно підписання договору купівлі-продажу основних засобів без згоди (в супереч рішення) загальних зборів акціонерів, що, в свою чергу, є порушенням прав та інтересів ПрАТ “Азовкабель” та додатковою підставою визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним на підставі ст. 241 ЦК України.

Оскільки інформація відносно відомостей про прийняття рішення загальними зборами про попереднє надання згоди на вчинення значних правочинів є інформацією з вільним доступом - ТОВ “Кабельно-провідникова продукція “Азовкабель” за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могло не знати про обмеження в повноваженнях генерального директора ПрАТ “Азовкабель”, що прямо свідчить про наявність недобросовісної поведінки з боку Відповідача. Зазначене також свідчить про наявність обгрунтованих підстав для висновку, що участь ТОВ “КПП “Азовкабель” в укладенні договору була формальною, спрямованою на протиправне позбавлення ПрАТ “Азовкабель” майна, яке використовується ПрАТ “Азовкабель” в господарській діяльності та без якого неможливе функціонування виробництва Позивача.

На наявність недобросовісної поведінки з боку відповідача, також, вказує оплата вартості обладнання протягом 500 банківських днів, наступних за датою підписання акту-прийому обладнання за договором купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021.

Таким чином, підставою позовних вимог є доводи позивача про укладення договору купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021. всупереч інтересам ПрАТ “Азовкабель” за зловмисною домовленістю генерального директора ПрАТ “Азовкабель” ОСОБА_2 з директором ТОВ “КПП Азовкабель” Гончар І.М. та направлений на неправомірне позбавлення позивача активу, що є порушенням ч. 3 ст. 203 ЦК України та підставою для визнання його недійсним у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021., за яким позивачем на користь відповідача було продано спеціалізоване електричне обладнання загальною залишковою вартістю 598 100,89 грн., яке перебувало на балансі ПрАТ “Азовкабель”.

Оцінивши фактичні обставини справи, вивчивши нормативне регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Вказані положення ЦК України кореспондуються з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України (ГК України).

Згідно з ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори (господарські договори) та інші правочини (угоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 та ч. 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 2-4 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у ст. 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частинами 1, 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст. 215, 216 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України.

Правила, встановлені цими нормами, застосовуються в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин 1-3, 5 ст. 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 10571 ЦК України, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оспорюваний у цій справі правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За доводами позивача, договір купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021. був укладений внаслідок зловмисної домовленості генерального директора ПрАТ “Азовкабель” Забіяки М.О. з директором ТОВ “КПП Азовкабель” Гончар І.М. і був направлений на неправомірне позбавлення позивача активу.

Частина 3 ст. 203 ЦК України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення.

Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229 - 233 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявності домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.08.18 у справі № 522/15095/15-ц зроблено правовий висновок по застосуванню ст. 232 ЦК України, згідно з яким: під зловмисною домовленістю необхідно розуміти умисну змову однієї сторони із представником іншої, проти інтересів особи, яку представляють. Зловмисна домовленість представника з контрагентом особи, що представляють, створює правову ситуацію, коли дійсна воля довірителя, яку повинен утілювати представник, замінюється його власною волею, що суперечить волі довірителя. Саме підміна волі довірителя волею представника і слугує підставою для визнання такого правочину недійсним. Тобто, в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника, який усвідомлював, що вчиняє правочин усупереч інтересам довірителя та бажав (або свідомо допускав) їх настання. При цьому, не має значення, від кого виходила ініціатива здійснити змову - від представника чи від другої сторони правочину. Головне, що характеризує цей правочин, це наявність усвідомленості і волі другої сторони правочину та представника на здійснення дій усупереч інтересам особи, яку він представляє. Кваліфікація правочину, як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості, зумовлює встановлення, що: від імені однієї із сторін правочину виступав представник, хоча й не виключаються випадки, коли від імені обох сторін виступають представники; зловмисна домовленість і вчинення правочину з іншою стороною відбулася на підставі наявних повноважень представника; існував умисел в діях представника щодо зловмисної домовленості; настали несприятливі наслідки для особи, яку представляють; існує причинний зв`язок поміж зловмисною домовленістю і несприятливими наслідками для особи, яку представляють.

Необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою, відповідно до ст. 232 ЦК України, є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснюються в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, для визнання правочину недійсним на підставі ст. 232 ЦК України необхідним є встановлення у діях представника наступного складу цивільного правопорушення: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною, спрямованої на настання негативних наслідків і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя, така домовленість має бути зловмисною і спрямована проти інтересів довірителя. При цьому, не має значення, чи одержав учасник такої домовленості яку-небудь вигоду від здійснення правочину, чи правочин був вчинений з метою завдання шкоди довірителю.

Для задоволення позовних вимог за ст. 232 ЦК України необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Таким чином, має бути доведена і домовленість з боку іншої сторони правочину.

Критерій “зловмисності” не залежить від того, чи був направлений умисел повіреного на власне збагачення чи заподіяння шкоди довірителю, важливим є фактор того, що умови договору, укладеного повіреним, суперечать волі довірителя взагалі, тобто підставою для визнання правочину недійсним є розходження волі довірителя та волевиявленням повіреного при укладенні договору, а наслідки, що настали, є такими, що є неприйнятними для довірителя.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 07.08.19 в справі № 753/7290/17.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 22.10.19 у справі № 911/2129/17 щодо питання про застосування ч. 1 ст. 232 ЦК України у вирішенні позовів про визнання правочину, вчиненого керівником юридичної особи, як вчиненого внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, застосування вказаної норми у подібних правовідносинах можливе з огляду на таке.

Правочини (договори) юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України є підставою виникнення правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, втому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Таким чином, орган або особа, яка виступає від імені юридичної особи, не може перевищувати своїх повноважень, визначених установчими документами або законом, та діяти у власних інтересах та/або всупереч інтересам особи довірителя.

На захист прав третіх осіб, які вступають у правовідносини з юридичними особами, в т.ч. укладають із юридичними особами договори різних видів, ч. 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов`язки сторін у цих правовідносинах, зокрема, відповідальність представника за неналежне здійснення представництва.

Те, що наслідком визнання правочину недійсним за приписами ст. 232 ЦК України, крім загальних наслідків, визначених ст. 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони солідарного відшкодування збитків, не звужує межі застосування ч. 1 ст. 232 ЦК України лише до правовідносин на підставі договору, а є приведенням права довірителя відшкодовувати збитки у відповідність до встановленого законодавчого регулювання представництва на підставі акту органу юридичної особи та представництва за законом.

В даному випадку, в основу зловмисної домовленості покладено умисні дії представника ПрАТ “Азовкабель” - генерального директора Забіяки М.О., який усвідомлював, що вчиняв оскаржуваний правочин усупереч інтересам довірителя – ПрАТ “Азовкабель” та бажав (або свідомо допускав) їх настання. Про вказане свідчить укладення договору купівлі-продажу обладнання, без економічно обгрунтованих підстав, оскільки спірне обладнання використовується у виробничому процесі Позивача за призначенням та була відсутня необхідність у його продажу. У ПрАТ “Азовкабель” за період з 26.04.2019 по 28.04.2021 відсутній дефіцит обігових коштів, в тому числі на дату укладання договору купівлі-продажу транспортних засобів. ПрАТ “Азовкабель”, як підприємство ніколи не робило пропозицій щодо відчуження власного обладнання та не займалося пошуком потенційних клієнтів. Також не існує жодної об`єктивної підстави та доведеної доцільності відчуження такого активу для сторін оскаржуваного правочину, немає його економічного обґрунтування, відповідних погоджень та рішень керівних органів Позивача, не дотримано законного порядку оцінки його предмету. Крім того, зі свого боку директор Відповідача ОСОБА_7 , як колишній бухгалтер ПрАТ “Азовкабель” часів керівництва Генерального директора ОСОБА_2 , а пізніше - директор та засновник ТОВ “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель”, усвідомлювала, що таке ГПП та яку функцію у виробництві ПрАТ “Азовкабель” виконує обладнання, яке вона придбає за Оскаржуваним правочином, який за своїми наслідками безпідставно позбавляє ПрАТ “Азовкабель” важливого виробничого активу, при цьому недоцільного для господарської діяльності Відповідача.

Отже, суд виходить з того, що жодної об`єктивної підстави та доведеної доцільності відчуження активів ПрАТ “Азовкабель”, які використовуються у господарській діяльності останнього на користь відповідача, для позивача не було (докази зворотнього в матеріалах справи відсутні та суду жодною із сторін не надані).

Таким чином, дії колишнього директора ПрАТ “Азовкабель” ОСОБА_2 свідчать про виведення активів підприємства перед звільненням з посади, що призвели до порушення майнових інтересів юридичної особи, та суперечили волі довірителя.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

За приписами ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 73, 77 ГПК України).

Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладені вище обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість і законність позовних вимог ПрАТ “Азовкабель” до ТОВ “КПП Азовкабель” про визнання недійсним договору купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021р..

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 123, 129, 231, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 № б/н від 26.07.2021 (вх. № 15187/08-08/21 від 26.07.2021) поданої від імені Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” про відмову від позову та закриття провадження у справі № 908/1062/21 відмовити.

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу обладнання від 15.02.2021р., укладений між Приватним акціонерним товариством “Азовкабель” (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і, ідентифікаційний код юридичної особи 31600918) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (71122 Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельно-провідникова продукція Азовкабель” (71122 Запорізька область, м. Бердянськ, Військове містечко, буд. 14, кв. 27, ідентифікаційний код юридичної особи 41784404) на користь Приватного акціонерного товариства “Азовкабель” (71100 Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Промислова, буд. 2-і, ідентифікаційний код юридичної особи 31600918) 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.10.2021

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення розміщується у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.М. Сушко