Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 червня 2010 р. № 9/23 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіРазводової С.С.(доповідач),
суддівСамусенко С.С., Бернацької Ж.О.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "ВП "Сучасні деревообробні технології"
напостанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.10р.
у справі№ 9/23
за позовом прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Чернігівської міської ради
до ТОВ "ВП "Сучасні деревообробні технології"
пророзірвання договору купівлі-продажу і стягнення 1331125,50 грн.
За участю представників сторін
від позивача Гаврілова Ю.Ю. посв.,
від відповідача Коленченко О.О. дов.
В С Т А Н О В И В:
Прокурор м. Чернігова в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Чернігівської міської ради звернувся до господарського суду Чернігівської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче підприємство „Сучасні деревообробні технології” про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.2008 та стягнення 1327131,12 грн. неустойки, 2017,20 грн. витрат на поточну техінвентаризацію на підготовку бази даних для надання витягу з реєстру; 37,24 грн. витрат за отримання витягу з реєстру, 1940 грн. витрат за незалежну оцінку.
Рішенням господарського суду міста Чернігівської області від 24.11.2009 року у справі № 9/23 (суддя Івченко С.М.) позов було задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2017,20 грн. витрат на поточну техінвентаризацію на підготовку бази даних для надання витягу з реєстру, 37,24 грн. витрат за отримання витягу з реєстру, 1940 грн. витрат за незалежну оцінку.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2010 року у справі № 9/23 (судді Гарник Л.Л., Верховець А.А., Іваненко Я.Л.) рішення Чернігівської області від 24.11.2009 по справі № 9/23 скасовано частково. Резолютивну частину рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.11.2009 по справі № 9/23 викладено в наступній редакції:
“1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
2. Розірвати договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.2008: адмін, корпус, головний корпус з прибудовами, який складається з адміністративної будівлі літ. А-2, площею 504,3 кв.м., цеху літ. А1-1 а-1, а1-1 площею 1685, 8 кв. м., цеху літ А2-1, АЗ-1 площею 640,5 кв. м, цеху, літ А4-2, А5-1 площею 1805,7 кв.м., загальною площею 463,3 кв.м., цеху літ. Б-1 площею 623,7 кв.м., майстерня літ В-1, В1-1, в-1, площею 175,1 кв.м., котельні літ. Г-1 площею 176,0 кв.м., складу літ Д-1 площею 120,7 кв.м. за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 34, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технологій) та Фондом комунального майна Чернігівської міської ради.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології" ( код 31079395, м. Чернігів, вул. Толстого, 147,рахунок 26008301832827 в банку "Демарк" м. Чернігова, МФО 353456) на користь Фонду комунального майна Чернігівської міської ради( код 142227121, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 8, рахунок 35425003001612 в ГУДКУ в Чернігівській обл. МФО 853456) 1327131,12 грн. неустойки, 2017,20 грн. витрат на поточну інвентаризацію та підготовку бази даних для надання витягу з реєстру 37,24 грн. витрат на отримання витягу з реєстру та 1940 грн. витрат на незалежну оцінку об'єкту.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології" ( код 31079395 , м. Чернігів, вул. Толстого, 147,рахунок 26008301832827 в банку "Демарк" м. Чернігова, МФО 353456) в доход державного бюджету України 67740,61 грн. держмита (Отримувач - Державний бюджет м. Чернігова, Код ЄДРПОУ - 22825965, Рахунок - 31111095700002, Банк - ГУДК в Чернігівській області, МФО - 853592, Код платежу - 22090200, Символ звітності - 095)
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Сучасні деревообробні технології" ( код 31079395 , м. Чернігів, вул. Толстого, 147,рахунок 26008301832827 в банку "Демарк" м. Чернігова, МФО 353456) в доход державного бюджету України 118,00 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу (Отримувач-Державний бюджет м. Чернігова , код ЄДРПОУ -22825965,Рахунок 31214259700002, Банк -ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592 Код бюджетної класифікації -22050000, Призначення платежу - Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах).
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.”
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "ВП "Сучасні деревообробні технології" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.10р. по справі № 9/23 скасувати і рішення господарського суду Чернігівської області від 24.11.09р. скасувати частково, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.2008р. та стягнення 1327131,12 грн. неустойки у зв’язку з невиконанням зобов’язань щодо оплати за придбане майно підставно виходив з того, що на час розгляду справи сторонами не надано доказів здійснення державної реєстрації договору, визнаного дійсним за рішенням суду, тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що договір від 12.08.08р. є неукладеним, що позбавляє можливість його розірвання, а також стягнення передбачених ним штрафних санкцій.
Тобто, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що договір від 12.08.08р. є неукладеним, що позбавляє можливість його розірвання, а також стягнення передбачених ним штрафних санкцій
Суд апеляційної інстанції, з посиланням на ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна та ст. 220 ЦК України розірвав договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.08р. та стягнув з ТОВ "ВП "СДТ" 1327131,12 грн. неустойки.
Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однак, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна інстанція дійшла помилково зазначених висновків, оскільки останні протирічать нормам діючого законодавства, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 3 - календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови сплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.
Суд першої інстанції встановив, що відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу від 12.08.2008 року Покупець зобов’язаний внести за придбаний об’єкт грошові кошти у сумі 6 635 655, 60 грн. (шість мільйонів шістсот п'ятдесят п'ять гривень 60 копійок), у тому числі ПДВ - 1105942,60 грн. мільйон сто п'ять тисяч дев'ятсот сорок дві гривні 60 копійок) протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Термін оплати вартості об’єкта може бути продовжено ще на тридцять календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50% від вартості об’єкта з урахуванням ПДВ.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), договір купівлі-продажу державного майна підлягає нотаріальному посвідченню та у випадках, передбачених законом, державній реєстрації.
Згідно з ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку(квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державній реєстрації, а вразі необхідності і нотаріального посвідчення, і державній реєстрації –з моменту державної реєстрації.
Таким чином, до моменту державної реєстрації договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.08р. в Державному реєстрі правочинів такий договір є неукладеним, тобто таким, що не породжує будь-яких юридичних наслідків, прав та обов'язків для сторін такого договору до моменту його державної реєстрації.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційний суд не вірно застосував норми матеріального права, приймаючи оскаржувану постанову, а саме ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), ст.ст. 509, 640, 657 ЦК України.
За таких обставин, судова колегія не погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що оскільки відповідачем істотно порушено умови спірного договору а, саме не сплачено протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору встановлену в договорі ціну, то вимоги позивача про розірвання спірного договору та відшкодування збитків, понесених ним унаслідок розірвання цього Договору (витрати Продавця на підготовку об'єкта приватизації до продажу) є цілком правомірними.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку, що місцевим господарським судом не було взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору, що є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 12.08.2008р. та стягнення 1327131,12грн. неустойки у зв’язку з невиконанням зобов’язань щодо оплати за придбане майно.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції не відповідає нормам матеріального і процесуального права, і тому підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Чернігівської області від 24.11.09р. залишенню без змін.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ "ВП "Сучасні деревообробні технології" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.02.10р. по справі № 9/23 скасувати.
3. Рішення господарського суду Чернігівської області від 24.11.09р. залишити без змін.
Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя С.С. Разводова
Судді С.С. Самусенко
Ж.О. Бернацька
Судове рішення № 10010542, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 08.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9/23. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: