Постанова № 10010540, 10.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

10 червня 2010 р. № 52/294 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р.

у справі№52/294

господарського судум.Києва

за позовомВАТ "Вінницяоблпаливо"

доДержавного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця";

Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна"

простягнення 10 478,00 грн.

у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:не з'явився

від відповідача-1:Майданік В.В., Соболєв А.Л.

від відповідача-2:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 23.09.2009 р. у справі №52/294 (суддя Чебикіна С.О.) позов до Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" задоволено: стягнуто з Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" на користь ВАТ "Вінницяоблпаливо" 10478,00 грн. збитків, 104,78 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В позові до Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" відмовлено.

Не погоджуючись із даним рішенням, Колективним підприємством збагачувальною фабрикою "Центральна" було подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі №52/294 (судді: Лосєв А.М., Євдокимов О.В., СкрипкаІ.М.) апеляційну скаргу Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" задоволено частково: рішення господарського суду м.Києва від 23.09.2009 р. у справі №52/294 скасовано та прийнято нове рішення, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов задовольнити повністю. Стягнути з Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м.Київ, вул.Лисенко, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 в Вінницькому УВ Промінвестбанку України м.Вінниця, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 6 609 (шість тисяч шістсот дев'ять) грн. 20 коп. збитків, 66 (шістдесят шість) грн. 09 коп. державного мита та 74 (сімдесят чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнути з Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" (94613, Луганська область, м.Антрацит, вул.Старокам’яна, 1, р/р 26006053701304 в ЛФ Приватбанк м.Луганськ, МФО 304795, код 32226023) на користь Відкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо" (21100, м.Вінниця, вул.Хмельницьке шосе, 122, р/р 2600030132 в Вінницькому УВ Промінвестбанку України м.Вінниця, МФО 302571, код ЄДРПОУ 01880670) 3 868 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 80 коп. збитків, 38 (тридцять вісім) грн. 69 коп. державного мита та 43 (сорок три) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу". Стягнуто з Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця" (01034, м.Київ, вул.Лисенко, 6, р/р 26002301360604 у Залізничному відділенні ПІБ м.Києва, МФО 322153, код ЄДРПОУ 04713033) на користь Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 33,04 грн.

У касаційній скарзі Державне територіально-галузеве об'єднання "Пів денно-Західна залізниця" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі №52/294 та залишити без змін рішення господарського суду м.Києва від 23.09.2009 р. у справі №52/294, посилаючись на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 115, 130 Статуту залізниць України, ст.ст. 34, 87 Господарського процесуального кодексу України, оскільки: по-перше, відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів —відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці, однак у даному випадку навантаження вагону здійснювалося засобами відправника; по-друге, у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитися від їх використання; якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника; по-третє, в порушення вимог ст. 115 Статуту залізниць України, згідно з якою вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, позивачем при здійсненні розрахунку вартості недостачі вантажу як доказ ціни відправленого вантажу взято рахунок від 18.02.2009 р. №169 ТОВ "ТК Схід Регіон", яке не є стороною договору перевезення вантажу за накладною №51480356.

Позивач і відповідач-2 не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Заслухавши пояснення представників відповідача-1, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

14.01.2008 р. між ТОВ "ТК Схід Регіон" (продавець) та ВАТ "Вінниця облпаливо" (покупець) було укладено договір поставки №14/01-08 1.13 та додаток до нього, згідно з якими продавець зобов’язався передати покупцю вугілля, а покупець прийняти та оплатити одержаний товар на умовах 100% попередньої оплати.

Позивач платіжними дорученнями від 17.02.2009 р. №946 на суму 50000,00 грн. та від 24.02.2009 р. №1030 на суму 100 000,00 грн. на підставі рахунку ТОВ "ТК Схід Регіон" від 18.02.2009 р. №169 перерахував на розрахунковий рахунок постачальника грошові кошти за поставку вугілля.

18.02.2009 р. на підставі укладеного з ТОВ "ТК Схід Регіон" (постачальник) договору від 14.01.2008 р. №14/01-08 1.13 на станції Карахаш Донецької залізниці засобами вантажовідправника —Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" за залізничною накладною №51480356 було завантажено 70 т вугілля антрацит марки АМ у напіввагон №65348203 на адресу Погребищенського районного паливного складу ВАТ "Вінніцяоблпаливо".

19.02.2009 р. на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці було складено акт загальної форми №60, відповідно до якого після прибуття поїзду №3024 на перегоні Карахаш у вагоні №65348203, завантаженого вугіллям антрацит марки АМ, було виявлено: завантаження нижче бортів на 100 мм, поверхня розрівняна та маркована вапном, над 4–5 люками порушене маркування, виявлено воронкоподібне поглиблення 3000 мм на ширину вагона і до днища вагона; ліворуч у 4 люці є просвіт 50 мм між кришкою люка і поперечною балкою вагону; витікання вантажу усунуто: посвіт заклали дошкою; після виявлення комерційної несправності вугілля розрівняли. Вагон зданий під охорону.

Про технічну несправність вагону №65348203 було складено акт про технічний стан вагону від 19.02.2009 р. №20.

Відповідно до комерційного акта від 20.02.2009 р. №БН 697117/26, складеного на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці під час комісійного переважування вагону №65348203, який слідував за накладною №51480356 зі станції Карахаш Донецької залізниці на станцію призначення Ржевуська Південно-Західної залізниці, виявлено недостачу вантажу —антрациту марки АМ, а саме фактично виявилося: брутто 85 500 кг, тара 22 000 кг, нетто 63500 кг, тобто менше, ніж зазначено за документами, на 6 500 кг; комісійне переважування вугілля здійснювалося 200-тонних вагах станції.

24.02.2009 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено комерційний акт №БК 047896*151/1, згідно з яким вантаж прибув у справному вагоні, на поверхні вантажу мають місце заглиблення над люками вагонів, а саме: ліворуч за рухом потягу на 4 та 5 люками наявне поглиблення довжиною 2000 мм, шириною 1500 мм, глибиною 400 мм, течі вантажу немає, двері та люки щільно закриті, на поверхні вантажу захисне маркування відсутнє; при переважуванні вугілля встановлено брутто 74 400 кг, тара з бруса 22 000 кг, нетто 52400 кг, що складає різницю ваги проти ваги, вказаної в накладній №51480356, у бік зменшення на 17 600 кг та проти відмітки, вказаної в графі "5" накладної №51480356 (про встановлення недостачі 6 500 кг вугілля на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці), на 11 100 кг. Переважування проводилось двічі та недостача підтвердилась, при цьому на момент здійснення зважування маркування не пошкоджено та недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг; вагон у технічному відношенні виявився справним, про що складено акт про технічний стан вагону від 23.02.2009 р. №53.

27.02.2009 р. на станції призначення Ржевуська Південно-Західної залізниці позивачеві (вантажоодержувач) було видано вантаж 52 400 кг вугілля замість 70 000 кг згідно з комерційним актом від 24.02.2009 р. №БК047896*151/1, яким встановлено та зафіксовано недостачу 17,6 т вугілля.

Позивачем на адресу відповідачів була направлена претензія від 13.03.2009 р. №616, в якій позивач просив перерахувати суму недостачі в розмірі 10 478,00 грн. на поточний рахунок позивача, однак претензія була залишена відповідачами без задоволення.

Вважаючи, що недостача вугілля виникла як з вини перевізника, так і з вини вантажовідправника, ВАТ "Вінницяоблпаливо" звернулося до господарського суду м.Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" та Колективного підприємства збагачувальна фабрика "Центральна" про стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача пропорційно ступеня їх вини вартості недостачі вугілля в розмірі 10478,00 грн. на підставі ст. 24, ч. 3 ст. 27, ст.ст. 110, 113, 127 Статуту залізниць України, ст.ст. 193, 216–217, 224–225, 314–315 Господарського кодексу України, ст.ст.526, 540, 541, 920, 924–925 Цивільного кодексу України.

03.07.2009 р. позивач подав до господарського суду м.Києва уточнення до позовної заяви від 01.07.2009 р. №721, в якому просив стягнути з відповідачів на користь позивача пропорційно ступеня їх вини вартість недостачі вугілля в розмірі 10478,00 грн.

Задовольняючи позов до Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" та відмовляючи в позові до Державного територіально-галузевого об’єднання "Південно-Західна залізниця", господарський суд першої інстанції виходив із того, що недостача вугілля сталася з вини вантажовідправника, оскільки вантаж надійшов у технічно несправному вагоні, від якого вантажовідправник не відмовився при завантаженні вантажу, у зв'язку з чим позовні вимоги до Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" як вантажовідправника недопоставленого вантажу про відшкодування збитків у розмірі 10478,00 грн. вартості недостачі 16,9 т вугілля є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а правові підстави для покладення на Державне територіально-галузеве об’єднання "Південно-За хідна залізниця" відповідальності за недостачу вугілля відсутні.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 6609,20 грн. збитків та стягнення з відповідача-2 на користь позивача 3868,80 грн. збитків, господарський суд апеляційної інстанції виходив із того, що: по-перше, недостача 6500 кг вугілля, виявлена на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці, сталася з вини вантажовідправника, оскільки вантаж надійшов у технічно несправному вагоні, від якого вантажовід правник не відмовився при завантаженні вантажу, при цьому технічна несправність вагону не мала прихованого характеру, не виникла в процесі перевезення вантажу, а могла бути виявлена вантажовідправником до завантаження вугілля під час звичайного огляду вагону, у зв'язку з чим відповідальність за втрату вантажу в розмірі 6500 кг повинен нести вантажовідправник —відповідач-2, оскільки останнім не було вжито достатньо заходів щодо унеможливлення втрати вантажу; по-друге, відповідно до матеріалів справи після встановлення недостачі 6500 кг вугілля на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці вагон №65348203 було відремонтовано, течію усунуто, просвіт закладено дошкою, а вугілля розрівняно (що відображено в акті загальної форми від 19.02.2009 р. №60), і на станцію Знам'янка Одеської залізниці вагон надійшов у технічному відношенні справний, але вже з недостачею вугілля 17600 кг, що відображено в комерційному акті від 24.02.2009 р. №БК047896*151/1 та в розділі 5 залізничної накладної №51480356, що свідчить про втрату 11,1 т вантажу на шляху слідування, за що відповідальність покладається на залізницю.

Висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для стягнення вартості недостачі вугілля частково з відповідача-1 і частково з відповідача-2 відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Частинами 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами)).

Згідно зі ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. №457, Статут залізниць України (далі —Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна —основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках —продезінфіковані вагони та контейнери; придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається, зокрема, вагонів — відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами.

Статтею 32 Статуту передбачено обов'язок відправника підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з урахуванням Технічних умов.

З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Відправник відповідно до п. 2.4 Правил оформлення перевізних документів може робити у залізничній накладній відмітку про застосування додаткових заходів щодо збереження вантажу, про відвантаження вантажу із "шапкою", а також про нанесення на поверхню вантажу захисного маркування.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу встановлено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов’язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення; у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.

Згідно зі ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць.

У разі витікання, псування або підмочування вантажу внаслідок технічної несправності вагона (контейнера), крім комерційного акта, складається також акт про технічний стан вагона (додаток 2 до Правил складання актів).

Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.02.2009 р. на станції Карахаш Донецької залізниці засобами вантажовідправника —Колективного підприємства збагачувальної фабрики "Центральна" за залізничною накладною №51480356 було завантажено 70 т вугілля антрацит марки АМ у напіввагон №65348203 на адресу позивача, однак 19.02.2009 р. вантаж надійшов на станцію Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці в технічно несправному вагоні (акт про технічний стан вагону від 19.02.2009 р. №20) з недостачею вугілля 6500 кг, про що складено комерційний акт від 20.02.2009 р. №БН 697117/26.

З огляду на викладене, висновки апеляційного господарського суду про те, що відповідальність за недостачу вантажу в розмірі 6500 кг повинен нести вантажовідправник є законними та обґрунтованими, оскільки (як встановлено судом) вантаж надійшов у технічно несправному вагоні, технічна несправність якого не мала прихованого характеру і могла бути виявлена вантажовідправником під час завантаження вугілля, однак вантажовідправник не відмовився від використання вказаного вагону.

Висновки апеляційного господарського суду про покладення відповідальності за недостачу 11,1 т вугілля на перевізника —відповідача-1 також відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало; перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Господарськими судами встановлено, що 24.02.2009 р. на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено комерційний акт №БК 047896*151/1, згідно з яким вантаж прибув у справному вагоні (акт про технічний стан вагону від 23.02.2009 р. №53), однак при переважуванні вугілля встановлено брутто 74 400 кг, тара з бруса 22000 кг, нетто 52 400 кг, що складає різницю ваги проти ваги, вказаної в накладній №51480356, у бік зменшення на 17 600 кг та проти відмітки, вказаної в графі "5" накладної №51480356 (про встановлення недостачі 6 500 кг вугілля на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці), на 11 100 кг.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що після встановлення недостачі 6500 кг вугілля на станції Дебальцеве-Сортувальна Донецької залізниці вагон №65348203 було відремонтовано, течію усунуто, просвіт закладено дошкою, а вугілля розрівняно (що відображено в акті загальної форми від 19.02.2009 р. №60), і на станції Знам'янка Одеської залізниці вагон надійшов у технічному відношенні справний, але вже з недостачею вугілля 17600 кг, що відображено в комерційному акті від 24.02.2009 р. №БК047896*151/1 та в розділі 5 залізничної накладної №51480356.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Гос подарського кодексу України, ст. 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

З огляду на викладене, висновки апеляційного господарського суду про наявність підстав для стягнення з залізниці вартості недостачі 11,1 т вугілля (10,66 т —з врахуванням норм природної втрати) є цілком обґрунтованими.

Однак, дійшовши правомірного висновку про наявність підстав для стягнення збитків частково з Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", апеляційний господарський суд помилково розрахував вартість недостачі вугілля на підставі рахунку постачальника —ТОВ "ТК Схід Регіон", який не є вантажовідправником і стороною за договором перевезення.

Разом із тим, згідно зі ст.ст. 924 Цивільного кодексу України, 314 Господарського кодексу України і ст.ст. 114, 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

З огляду на викладене, касаційна скарга Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі №52/294 підлягає частковому задоволенню, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010р. у справі №52/294 — скасуванню в частині стягнення з відповідача-1 6609,20 грн., а справа в цій частині (з врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України) підлягає направленню на новий розгляд до господарського суду м.Києва.

Колегія суддів доводить до відома сторін, що згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11.03.2010 р. №8-рп/2010 визначення у ч. 3 ст.125 Конституції України вищих судів як вищих судових органів спеціалізованих судів означає, що вищі суди здійснюють на підставах і в межах, встановлених законами про судочинство, повноваження суду касаційної інстанції стосовно рішень відповідних спеціалізованих судів, а визначення у ч. 2 цієї норми Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів загальної юрисдикції означає, що конституційний статус Верховного Суду України не передбачає наділення його законодавцем повноваженнями суду касаційної інстанції щодо рішень вищих спеціалізованих судів, які реалізують повноваження касаційної інстанції.

Таким чином, Конституційний Суд України дійшов висновку, що правомірним може бути лише одноразове касаційне оскарження та перегляд рішень судів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, 11110,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 р. у справі №52/294 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010р. у справі №52/294 скасувати в частині стягнення з відповідача-1 6609,20 грн. збитків і в цій частині справу направити на новий розгляд до гос подарського суду м.Києва.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010р. у справі №52/294 залишити без змін.

ГоловуючийК.Грейц Судді:О.Глос С.Бакуліна