Рішення № 100104690, 05.10.2021, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1087/21

Номер провадження 2/341/677/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку загального позовного провадження без участі сторін справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Галицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно.

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Галицької міської ради Івано-Франківської області, в якій просять визнати за ними право власності на спадкове майно.

В обґрунтування позовних вимог позивачки зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати. Заповіту мати не складала. Позивачки звернулись до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, однак перешкодою у нотаріальному оформленні є відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

З огляду на викладене, позивачки просять суд визнати за ними в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності кожній на Ѕ частину садибного (індивідуального) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 90, 5 м2, житловою площею 61,0 м2, позначеного за планом літерою «А», з господарськими будівлями та спорудами, позначеними за планом: стайня літера «Б», погріб літера «В», криниця літера «N1», огорожа літера «N2» та право кожної на Ѕ частину земельної частки (паю), яка розташована на території Галицької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої території Дорогівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області), розміром 38,78 в умовних кадастрових гектарах, що на день смерті належала ОСОБА_3 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ІФ № 026590, зареєстрованого 26 травня 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 90.

Ухвалою суду від 15 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 22 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 30 вересня 2021 року.

У судове засідання 30 вересня 2021 року сторони не з`явились.

Представниця позивачок ОСОБА_4 30 вересня 2021 року через канцелярію суду подала заяву, у якій просить справу розглядати без її участі та участі позивачок, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позові та просить суд їх задоволити (а. с. 71).

Представниця відповідача Галицької міської ради Івано-Франківської області 22 липня 2021 року подала до суду заяву, у якій просить справу розглядати без участі представника Галицької міської ради Івано-Франківської області, не заперечує щодо задоволення позовних вимог (а. с. 64).

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивачки та відповідач повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, просили розгляд справи здійснювати без їхньої участі (а. с. 64, 71).

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами загального позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши надані письмові докази в їх сукупності, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способом цього захисту може бути визнання права.

Суд установив, що згідно зі змістом наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане виконкомом Дорогівської сільської ради, підтверджується, що матір позивачок ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 18).

Заповіт від імені ОСОБА_3 не складався і не посвідчувався (а. с. 38).

Те, що позивачка ОСОБА_1 є донькою спадкодавиці, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11 березня 1963 року, де у графі «мати» зазначено « ОСОБА_3 » (а. с. 12).

Відповідно до змісту копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 02 листопада 1985 року, позивачка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_1 » ( а. с. 11).

Те, що позивачка ОСОБА_2 є донькою спадкодавиці, підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 06 вересня 1966 року, де у графі «мати» зазначено « ОСОБА_3 » (а. с. 17).

Відповідно до змісту копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 від 27 січня 1983 року, позивачка після укладення шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_2 » ( а. с. 15).

Відповідно до довідки від 19 травня 2021 року № 151, виданої Дорогівським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що на момент смерті спадкодавиця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею були зареєстровані та проживали її доньки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 39).

На замовлення позивачки ОСОБА_2 14 серпня 2018 року виготовлений технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок типу з господарськими будівлями і спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 22-25).

Відповідно до копії характеристики з технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок типу з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за вищевказаною адресою, який збудований 1981 року, підтверджується факт побудови вказаного будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: з стайнею літера «Б», погребом літера «В», криницею № 1 та огорожею № 2 (а. с. 25).

З матеріалів справи, а саме з копії довідки від 14 серпня 2018 року № 171, виданої Івано-Франківським обласним бюро технічної інвентаризації, реєстрація права власності на вказане майно в ОКП «Івано-Франківське ОБТІ» не здійснювалась (а. с. 21).

Позивачки звернулись до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі спадкової справи № 61725992 (а. с. 19).

З листа державного нотаріуса Галицької районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області Кіщук Л. І. від 20 липня 2021 року № 324/02-14 убачається, що Галицькою районною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та на день смерті проживала та була зареєстрована у с. Дорогів Галицького району Івано-Франківської області, 29 травня 2003 року заведено спадкову справу за № 136. Із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтв про право на спадщину на спадкове майно (заява № 180 від 29 травня 2003 року) за законом звернулись дочки спадкодавиці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 60). На майно спадкодавиці, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 та земельну частку (пай) відсутні правовстановлюючі документи, то свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям ОСОБА_3 на це спадкове майно не може бути видано. Стадкоємцями ОСОБА_3 за законом є її дочки ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а. с. 20).

Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ЦПК України.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам необхідно керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

Враховуючи, що спадкодавиця ОСОБА_3 померла до набрання чинності ЦК України, а саме до 01 січня 2004 року, тому, відповідно до статті 5 ЦК України, до цих правовідносин необхідно застосовувати норми Цивільного Кодексу УРСР 1963 року та Земельного кодексу (редакція 1990 року), які регулювали відносини спадкування на момент смерті спадкодавиці.

Статтею 524 ЦК УРСР передбачено, що спадкування здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до частини першої та другої статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями з законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем.

Згідно з приписів частини першої статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до частини другої статті 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Отже, позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці першої черги за законом, фактично вступили в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_3 та вважаються таким, що прийняли спадщину.

Відповідно до листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам необхідно керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11.03.1985 № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали. Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, більшість громадян своє право власності в БТІ не зареєстрували (не оформили). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до Закону України від 15.04.2014 №1212-VII " Про внесення змін до статті 19 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" доповнено частиною третьою, якою передбачено, що для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об?єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 05.08.1992, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради ( у разі, якщо такий орган не створений- сільським головою) або відповідною архівною установою.

Відповідно до списку членів господарства із записів з погосподарських книг № 1 за 1996-2000 роки та № 4 за 2001-2005 роки, спадкодавиця ОСОБА_3 - голова сім`ї та проживала у будинковолодінні по АДРЕСА_1 (а. с. 26-31).

Суд установив, що згідно з довідкою від 19 травня 2021 року № 146, виданою Дорогівським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , 1981 року побудови числиться за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 34).

За вказаних обставин, суд, враховуючи норми чинного цивільного законодавства України на час виникнення спірних правовідносин, коло спадкоємців та склад спадкового майна, після смерті спадкодавиці ОСОБА_8 , той факт, що спадкодавиця ОСОБА_8 володіла правом власності на спірне будинковолодіння, а позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як спадкоємці за законом, прийняли спадщину, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності за кожною позивачкою на Ѕ частину спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивачок про визнання за кожною з них права на Ѕ частину земельної частки (паю), суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Частиною першою статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно з пунктом 5 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею другою вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Суд установив, що відповідно до довідки від 19 травня 2021 року № 147, виданої Дорогівським старостинським округом Галицької міської ради, підтверджується те, що за спадкодавиця ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , володіла правом на земельну частку (пай), яке належало їй згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай), як члену спілки АСВ «Воля» на підставі розпорядження Галицької РДА від 1999 року № 254. Сертифікат зареєстрований 26 травня 1999 року, у Книзі реєстрації зроблений запис № 90 (а. с. 35).

Відповідно до копії з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Дорогівській сільській раді Галицькою районною державною адміністрацією, підтверджуєтья те, що за порядковим номером 90 зареєстрований сертифікат, серії ІФ 026590, який виданий спадкодавиці ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай), розміром 38,78 в умовних кадастрових гектарах (а. с. 32-33).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що спадкодавиця ОСОБА_3 володіла правом на земельну частку (пай) на основі сертифікату.

Суд установив та підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, що позивачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є спадкоємцями за законом на спадкове майно, зокрема, на земельну ділянку яка розташована на території Галицької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої території Дорогівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області), розміром 38,78 в умовних кадастрових гектарах, що на день смерті належала ОСОБА_3 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ІФ № 026590, зареєстрованого 26 травня 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 90.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1218 ЦК України складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, після смерті спадкодавиці позивачки як спадкоємці за законом отримали право на цю спірну земельну ділянку.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання відповідачем пред`явленого позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, суд, враховуючи той факт, що спадкодавиця за життя отримала правовстановлюючий документ сертифікат на право на земельну частку (пай), дійшов висновку, що таке право переходить до позивачок, а також , приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання за кожною з позивачок права на Ѕ частину земельної частки (паю) є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Галицької міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ частину садибного (індивідуального) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 90, 5 м2, житловою площею 61,0 м2, позначеного за планом літерою «А», з господарськими будівлями та спорудами, позначеними за планом: стайня літера «Б», погріб літера «В», криниця літера «N1», огорожа літера «N2».

Визнати за ОСОБА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на Ѕ частину земельної частки (паю), яка розташована на території Галицької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої території Дорогівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області), розміром 38,78 умовних кадастрових гектара, що на день смерті належало ОСОБА_3 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ІФ № 026590, зареєстрованого 26 травня 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 90.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на Ѕ частину садибного (індивідуального) житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 90, 5 м2, житловою площею 61,0 м2, позначеного за планом літерою «А», з господарськими будівлями та спорудами, позначеними за планом: стайня літера «Б», погріб літера «В», криниця літера «N1», огорожа літера «N2».

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавиці - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на Ѕ частину земельної частки (паю), яка розташована на території Галицької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (колишньої території Дорогівської сільської ради Галицького району Івано-Франківської області), розміром 38,78 умовних кадастрових гектара, що на день смерті належало ОСОБА_3 , на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) Серії ІФ № 026590, зареєстрованого 26 травня 1999 року у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) за № 90.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2021 року.

Сторони:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

позивачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .

відповідач: Галицька міська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження: Майдан Різдва, 16, м. Галич Івано-Франківський район Івано-Франківська область, ЄДРПОУ 04054263.

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ