Ухвала суду № 100104469, 04.10.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1451/18

Провадження № 2-р/188/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2021 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від заявника: не з`явилась

від зацікавлених осіб: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, відповідно до якої просить надати роз`яснення рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 року, вказавши конкретно шлях під`їзду до земельної ділянки № НОМЕР_1 площею 4,322 га, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Миколаївської ОТГ, кадастровий номер 1223883700:03001:0365 і яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що 01 квітня 2019 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усуненні Селянським (фермерським) господарством «Славутич» перешкод в користуванні земельною ділянкою. Заявник вважає, що оскільки в рішенні суду не вказано, з якого саме боку поля є можливість у позивача вільного під`їзду до власної земельної ділянки, рішення суду підлягає роз`ясненню.

Заявник та інші особи в судове засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із заявою, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Славутич» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою було відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 25.09.2019 року вказане рішення залишено без змін.

Звертаючись до суду з даною заявою і обґрунтовуючи її, заявник посилається на норму, відповідно до якої роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Так, дійсно, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми вбачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз`яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

Частиною другою статті 271 ЦПК України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Отже, виходячи зі змісту положень зазначених норм, суд може роз`яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Виходячи зі змісту рішення та його резолютивної частини, в задоволенні позовних вимог судом відмовлено, отже, вказане рішення не підлягає пред`явленню до примусового виконання, і відповідно, зміст його резолютивної частини є достатньо чітким і зрозумілим для будь-яких осіб, що виключає його роз`яснення для будь-кого.

До того ж, звертаючись до суду з відповідною заявою, позивач фактично порушує питання про внесення в рішення нових даних, вимагаючи при цьому роз`яснення мотивів ухваленого рішення, що, в свою чергу, є безумовною підставою для відмови в роз`ясненні рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява є такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним і обґрунтованим є рішення, ухвалене судом відповідно до норма матеріального права із дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок заявника.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя К. В. Місюра